Ухвала

від 23.07.2019 по справі 255/12794/13

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 255/12794/13

Провадження № 6/242/227/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Селидове

Селидівський міський суду Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона, як адвокат, яка надає правову допомогу ОСОБА_2 24.04.2018 року звернулась до Державної прикордонної служби України з адвокатським запитом № 24/1 від 24.04.2018 року, в якому просила повідомити про наявні тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_2 . З відповіді на запит стало відомо, що в органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби України стосовно ОСОБА_2 виконуються рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а саме за ухвалою Київського районного суду м.Донецька від 01.10.2013 року, ухваленою за поданням ВДВС Київського РУЮ м.Донецька до виконання вимог зведеного виконавчого провадження № 39674443 про стягнення з ПП ТОВ Авангард , керівником якого є ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 606332,66 грн. На цей час вказана ухвала скасована постановою Донецького апеляційного суду від 24.01.2019 року по справі № 0523/11454/13-ц та з 24.01.2019 року не діє; за ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року, ухваленою за поданням головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області Метельникова Ю.В. до виконання вимог зведеного виконавчого провадження про стягнення з керівника боржника - юридичної особи ПП ТОВ Аванті суми боргу за 8 виконавчими провадженнями на суму 345205,60 грн. З відповіді УДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22.08.2018 року стало відомо, що зведене виконавче провадження, по якому відповідно до ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року у цивільній справі № 255/12794/13-ц, винесеної за поданням державного виконавця Червоногвардійського ВДВС Макіївського МУЮ завершено 07.11.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження (закон № 606-XIV в редакції, яка діяла станом на 07.11.2014 року), виконавчий лист повернутий стягувану та повторно не подавався. З відповіді Державної прикордонної служби України від 17.09.2018 року на адвокатський запит від 10.09.2018 року стало відомо, що Державна прикордонна служба України продовжує виконання ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року, незважаючи на завершення виконавчого провадження з підстав, наслідками яких є скасування всіх вжитих виконавцем заходів. З відповіді УДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 2-7-134 від 20.09.2018 року стало відомо, що незважаючи на закінчення зведеного виконавчого провадження 07.11.2014 року в межах якого, винесена ухвала Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року у цивільній справі № 255/12794/13-ц, УДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області допускає бездіяльність та не має намірів виконати свої обов`язки, скасувати примусові заходи, застосовані по вказаному виконавчому провадженню, зокрема скасувати тимчасову заборону ОСОБА_2 у виїзді за межі України на підставі вказаної ухвали суду та відмовляється повідомляти ДПС України про скасування такої заборони. Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22.11.2018 року частково відновлене втрачене судове провадження у цивільній справі № 255/12794/13-ц, якою відновлено повний зміст ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 27.03.2014 року. Станом на 22.02.2019 року тимчасове обмеження відносно ОСОБА_2 не може розповсюджуватися на нього, як керівника боржника - юридичної особи ПП Аванті та взагалі не має законного права на існування у зв`язку з тим, що з 26.12.2013 року ОСОБА_2 не перебуває на посаді керівника боржника - юридичної особи ПП Аванті ; станом на 22.02.2019 року законодавством України взагалі не передбачена правова можливість обмеження керівника юридичної особи або власника юридичної особи у праві виїзду за межі України за боргами, які можуть існувати у такої юридичної особи. На даний час немає жодних виконавчих проваджень, за якими б могла б існувати заборона виїзду за межі України для ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, просить скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, застосоване на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м,Донецька від 16.10.2013 року по справі № 255/12794/13-ц, винесену по зведеному виконавчому провадженню про стягнення з ПП Аванті суми боргу за 8 виконавчими провадженнями на суму 345205,60 грн., яке завершене 07.11.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження закон № 606-XIV в редакції, яка діяла станом на 07.11.2014 року).

ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_1 , Управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність.

Суд дослідивши матеріали справи та обґрунтування заяви, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22.11.2018 року частково відновлене втрачене судове провадження у цивільній справі № 255/12794/13-ц, якою відновлено повний зміст ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 27.03.2014 року.

Згідно ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16 жовтня 2013 року встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи ПП Аванті ОСОБА_2 .

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 березня 2014 року ухвала Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року залишена без змін.

З відповіді Державної прикордонної служби України вбачається, що в органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби України стосовно ОСОБА_2 виконуються рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а саме за ухвалою Київського районного суду м.Донецька від 01.10.2013 року, ухваленою за поданням ВДВС Київського РУЮ м.Донецька до виконання вимог зведеного виконавчого провадження № 39674443 про стягнення з ПП ТОВ Аванті , керівником якого є ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 606332,66 грн.; за ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року, ухваленою за поданням головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області Метельникова Ю.В. до виконання вимог зведеного виконавчого провадження про стягнення з керівника боржника - юридичної особи ПП ТОВ Аванті суми боргу за 8 виконавчими провадженнями на суму 345205,60 грн.

Згідно відповіді Управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 22.08.2018 року на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області перебувало виконавче провадження ВП № 39440418 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 12.08.2013 № 905/4313/13 про стягнення з ПП Аванті на користь ФОП ОСОБА_4 основного боргу 239166,32 грн., 3% річних у розмірі 2123,01 грн., судового збору у розмірі 6528,77 грн. 07.11.2014 року державним виконавцем завершено вказане виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що Законами України Про боротьбу з тероризмом , Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Згідно повідомлення Червоногвардійського ВДВС м.Макіївки ГТУЮ у Донецькій області № 14.12.-7-419 від 05.10.2018 і відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 34849282 за виконавчим документом № 2н-1702 від 31.10.2011 виданим Ворошиловським районним судом м.Донецьк про солідарне стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 25,50 грн. на користь Донецькміськтепломережа. 14.03.2013 року державний виконавець виніс постанову про закінчення ВП згідно п.10 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження (направлено ВД за належністю до іншого відділу ДВС), а саме до Ворошиловського районного ДВС міста Донецьк. Більше жодних виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 та ПП Аванті в Червоногвардійському ВДВС м.Макіївка на виконання не перебувало.

Згідно відповіді Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області № 34414 від 04.10.2018 року, на який покладено виконання функцій зокрема Ворошиловського районного відділу ДВС м.Донецьку, згідно даних ЄДР виконавчих проваджень містяться дані про завершені виконавчі провадження № 42827619, №10491073, № 43521292, № 11131035, № 42786399, № 10824926, № 14644926, стан виконавчих документів повернено стягувану. Завершені виконавчі провадження № 34837371, № 34837391, № 30255104, №30195098, № 42455167 виконані фактично, стан виконавчих документів виконано. У Слов`янському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Донецькій області не перебувають та не перебували виконавчі провадження, по яким боржником є ОСОБА_2 .

З наказу № 3/К ПП Аванті від 25.12.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 звільнено з посади директора ПП Аванті`з 26.12.2013 року.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженого державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області закрито.

Відповідно ч. 1ст. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: діють не врегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема коли громадянин України ухиляється віл виконання зобов`язань покладених на нього судом рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Зокрема, у справі Гочев проти Болгарії Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування.

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у п.49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів(рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року у справі Напияло проти Хорватії скарга № 66485/01).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу(рішення Європейського Суду у справі Луордо проти Італії скарга № 31190/96; у справі Фельдшер та Фельдешне Хайлік проти Угорщини , скарга № 41463/02; у справі Рінер проти Болгарії .

Наділі у п.50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

ОСОБА_5 не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості(§124 рішення у справі Рінер проти Болгарії та §35 рішення у справі Фельдшер та Фельдешне Хайлік против Венгрии . Така перевірка має, як правило проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури(§70 рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року у справі Сіссаніс проти Румунії , скарга № 23468/02).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу.

Тобто, застосовуючи ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема, щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

На час виникнення спірних правовідносин, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи при виконанні судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб) вирішувалось судом в порядку, встановленому ст.377-1 ЦПК України( в редакції до 15 грудня 2017 року) за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.

При цьому, ЦПК України не регулював порядок розгляду судом питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Так само, не передбачено вирішення питання судом і Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзд в Україну громадян України .

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.441 ЦПК України(в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом відносно фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів(посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Законом України № 2475-УІІІ від 03 липня 2018 року ст.441 ЦПК України було доповнено ч.ч. 5-8, згідно яких суд наділявся повноваженнями скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника, встановлювався порядок розгляду таких справ, постановлення судового рішення(ухвали) та її оскарження.

Згідно з ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межу України за вмотивованою заявою боржника.

Враховуючи той факт, що жодних відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ПП Аванті , керівником якого до листопада 2013 року був ОСОБА_2 на даний час не значиться, відтак підстави у тимчасовій забороні у праві виїзду за межі України відпали, а тому, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України слід задовольнити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 441 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , застосоване на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.10.2013 року пр справі №255/12794/13-ц, винесену по заведеному виконавчому провадженню про стягнення з ПП Аванті ЄДРПОУ 31959595 суми боргу за 8 виконавчими провадженнями на суму 345205, 60 грн., яке завершене 07.11.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження закон № 606-XIV в редакції, яка діяла станом на 07.11.2014 року).

Копію ухвали суду направити для виконання Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26), а також сторонам виконавчого провадження для відома.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська