Постанова

від 22.07.2019 по справі 357/9259/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/1884/2019

справа №357/9259/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Прокуратури Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Цуранова А.Ю. 02 жовтня 2018 року,

у справі за позовом Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: Білоцерківська районна рада Київської області про визнання недійсними рішення Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, рішень державного реєстратора, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та витребування з незаконного володіння земельних ділянок ,-

встановив:

В серпні 2017 року Білоцерківська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернулась до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким:

1. Визнати недійсним рішення Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області за №57-663 від 02 жовтня 2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким надано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у власність земельні ділянки площею 0,0300 га кожна (кадастровий номер: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відповідно) для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_4

2. Визнати недійсними рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області за індексними номерами 27865612, 27864085, 28098980 на підставі яких здійснено записи 12966942, 12966849, 13141440 про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , скасувавши записи 12966942, 12966849, 13141440 про державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.

3. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області земельні ділянку площею 0,0300 га кожна з кадастровим номером НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які розташовані в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за адресою: АДРЕСА_2

Вимоги обґрунтовує тим, що рішення Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області №57-663 від 02 жовтня 2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" прийнято з порушенням вимог законодавства.

Зокрема вказує, що земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту с.Шкарівка, в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та відносяться до земель державної форми власності. Тобто повноважень на передачу земельних ділянок у власність у зазначеного органу не було.

З огляду на ці обставини вказує, що рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, на підставі яких здійснено записи про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, слід вважати недійсними.

Витребувати земельні ділянки просить на підставі статті 387 ЦК України.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Прокуратурою Київської області подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Посилається на відсутність у рішенні оцінки доказів, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.

Зазначає, що межі с.Шкарівка в натурі не встановлені, а тому Шкарівськаї сільська рада Білоцерківського району Київської області не мала права розпоряджатися земельними ділянками.

Докази, які були надані стосовно меж с.Шкарівка, стосуються обставин встановлення меж у 2016 році, у той час коли земельні ділянки були передані у 2015 році.

Вказує, що сам по собі факт погодження проектів землеустрою не свідчить про безпідставність вимог, оскільки під час вирішення питання про погодження такого проекту не вимагаються документи, що не передбачені у переліку ст.50 Закону України "Про землеустрій".

Окрім того, зазначає про необ`єктивний та однобічний підхід суду першої інстанції у дослідженні доказів, вказуючи на концепцію "правила отруєного дерева" та "ефект доміно".

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 посилаються, на те, що позов поданий за відсутності підстав для представництва, оскільки прокуратура не повідомило про подачу позову Головне управління Держгеокадастру у Київській області. звертає увагу на те, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачів, управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області надало позитивні висновки від 28 грудня 2015 року. Вказує, що наявні у справі докази підтверджують розташування земельної ділянки в межах населеного пункту с.Шкарівка Білоцерківського району Київської області.

В судовому засіданні представник скаржника Буцмак А.Ю. доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Борисенко А.М., а також представник Головного територіального управління юстиції у Київській області - Сінько А.А. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Білоцерківська районна рада Київської області подала заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлені наступні обставини справи.

Рішенням Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 02 жовтня 2015 року №57-663 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність:

- ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,03 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,03 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,03 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішенням Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 30 грудня 2015 року №2-25 затверджено:

- ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер: НОМЕР_1 площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 та передано земельну ділянку у власність;

- ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер: НОМЕР_2 площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 та передано земельну ділянку у власність;

- ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, кадастровий номер: НОМЕР_3 площею 0,0300 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_4 та передано земельну ділянку у власність.

Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області:

- 19 січня 2016 року за індексним номером 12966942 здійснено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,03 га за ОСОБА_2 ;

- 19 січня 2016 року за індексним номером 12966849 здійснено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,03 га за ОСОБА_4 ;

- 05 лютого 2016 року за індексним номером 13141440 здійснено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,03 га за ОСОБА_3 .

Згідно листа Міськрайонного управління Держгеокадастру в м.Біла Церква та Білоцерківському районі від 12 червня 2017 року №274/121-17 у відповідь на запит Білоцерківської міської прокуратури щодо спірних земельних ділянок надано відповідь, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 розташовані за межами населеного пункту села Шкарівка. При цьому у листі відсутня інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 .

(том 1 а.с. 20)

Міськрайонне управління Держгеокадастру в м.Біла Церква та Білоцерківському районі у листі від 22 червня 2018 року №170151-18 на заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначило, що посадова особа Міськрайонного управління Держгеокадастру в м.Біла Церква та Білоцерківському районі при підготовці довідки №274/121-17 від 21 червня 2017 року, де вказано, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 розташовані за межами населеного пункту села Шкарівка, керувалась формуванням Шкарівської сільської ради, що затверджено рішенням Білоцерківської районної ради 5 сесії 22 скликання "Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад і населених пунктів" від 05 березня 1995 року, в якому не відображені зміни згідно рішення Білоцерківської районної ради від 21 травня 1999 року №06-101 "Про внесення змін по проекту формування територій меж Шкарівської сільської ради". З посиланням на лист Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 25 квітня 2018 року №01/02-05/329 зазначено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах с.Шкарівка.

(том 1 а.с.216)

Таким чином, інформація, що викладена в листі Міськрайонного управління Держгеокадастру в м.Біла Церква та Білоцерківському районі від 12 червня 2017 року №274/121-17 є неповною.

Згідно клопотання Державної інспекції сільського господарства в Київській області про вжиття заходів прокурорського реагування від 24 жовтня 2016 року №04-12/19 на адресу Прокуратури Київської області Державною інспекцією сільського господарства в Київській області з посиланням на інформацію Управління Держгеокадастру у Білоцерківсьому районі Київської області (лист від 11 серпня 2016 року №6-1005-99.3-913/2-16) проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок відсутні. За результатами розгляду інформації (матеріалів), наданої Шкарівською сільською радою (лист від 06 вересня 2016 року №02-14-327), генерального плану с.Шкарівка, затвердженого рішенням Шкарівської сільської ради Білоцерківського району від 11 грудня 2014 року, цільове призначення спірних земельних ділянок не відповідає вимогам генерального плану с.Шкарівка. Територія, на якій розташовані земельні ділянки, знаходиться поза межами с.Шкарівка. Станом на дату клопотання проект землеустрою щодо зміни меж с.Шкарівка перебуває на погодженні відповідних служб. До Шкарівської сільської ради направлено клопотання про приведення у відповідність із законодавством прийнятих Шкарівською сільською радою рішень від 02 жовтня 2015 року №57-663 та від 30 грудня 2015 року №2-25.

(том 1 а.с.21-23)

Згідно даних викопіювання із публічної кадастрової карти, наданого листом ПрП "Обрій" від 19 червня 2017 року №20 на запит Білоцерківської місцевої прокуратури, земельні ділянки розташовані поза межами с.Шкарівка.

(том 1 а.с. 31, 32)

Згідно висновків управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області від 28 грудня 2015 року №06-17/1675, №06-17/1676, №06-17/1677 управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області погоджує проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що розроблені на підставі рішення Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 02 жовтня 2015 року №57-663 та вважає за можливе відведення земельних ділянок у власність.

(том 1 а.с. 93-95)

Згідно листа ДП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 25 квітня 2018 року №01/02-05/329 спірні земельні ділянки відповідно до рішення шостої сесії 23 скликання Білоцерківської районної ради Київської області від 21 травня 1999 року "Про внесення змін до проекту формування території меж Шкарівської сільської ради", Плану із проекту формування території меж Шкарівської сільської Ради народних депутатів, Викопіювання з чергового кадастрового плану в межах Білоцерківського району, знаходяться в межах населеного пункту с.Шкарівка Білоцерківського району Київської області.

(том 1 а.с.130)

Згідно даних Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 26 червня 2018 року №401-ДК/306/АП/09/01/-18 щодо спірних земельних ділянок, складеного Головним Управлінням Держгеокадастру у Київський області, встановлено, що такі розташовані в межах населеного пункту с.Шкарівка.

(том 1 а.с.219)

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, в інтересах якого прокуратура звернулась із цим позовом, листом від 08 серпня 2018 року №Я-1523/1-2704/6-18 повідомило, що спірні земельні ділянки розташовані в межах населеного пункту с.Шкарівка Білоцерківського району Київської області.

(том 1 а.с.241)

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокуратурою не доведено факту місцезнаходження спірних земельних ділянок за межами населеного пункту с. Шкарівка Білоцерівського району Київської області.

З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 цієї статті установлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI (далі Закон 5245- VI) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Пунктом 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Мотивуючи позовні вимоги про витребування із незаконного володіння відповідачів спірних земельних ділянок, прокурор посилається на незаконність та просить визнати недійсним рішення Шкарівської сільської ради за №57-663 від 02 жовтня 2015 року. Проте зазначеним рішенням надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам. Натомість рішенням №2-25 від 30 грудня 2015 року Шкарівської сільської ради затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам, передано земельні ділянки у власність та вирішено видати відповідні свідоцтва про право власності на земельні ділянки та зареєструвати їх в державній реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції. Разом з тим, рішення №2-25 від 30 грудня 2015 року прокурором не оскаржується.

Окрім того, на підтвердження позовних вимог та тієї обставини, що спірні земельні ділянки розташовані поза межами населеного пункту села Шкарівка прокурор посилається на дані листа Міськрайонного управління Держгеокадастру в м.Біла Церква та Білоцерківському районі від 12 червня 2017 року №274/121-17 та дані викопіювання із публічної кадастрової карти, наданого листом ПрП "Обрій" від 19 червня 2017 року №20 на запит Білоцерківської місцевої прокуратури земельні ділянки розташовані поза межами с.Шкарівка.

Разом з тим, судом першої інстанції правильно установлено, що дані зазначеного вище листа не можна уважати належним доказом, оскільки ця ж установа у листі від 22 червня 2018 року №170151-18 вказала, що посадова особа Міськрайонного управління Держгеокадастру в м.Біла Церква та Білоцерківському районі при підготовці довідки №274/121-17 від 21 червня 2017 року, де вказано, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 розташовані за межами населеного пункту села Шкарівка, керувалась формуванням Шкарівської сільської ради, що затверджено рішенням Білоцерківської районної ради 5 сесії 22 скликання "Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад і населених пунктів" від 05 березня 1995 року, в якому не відображені зміни згідно рішення Білоцерківської районної ради від 21 травня 1999 року №06-101 "Про внесення змін по проекту формування територій меж Шкарівської сільської ради". З посиланням на лист Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 25 квітня 2018 року №01/02-05/329 зазначено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах с.Шкарівка.

Дані викопіювання із публічної кадастрової карти, наданого листом ПрП "Обрій" від 19 червня 2017 року №20 на запит Білоцерківської місцевої прокуратури, не містять відомостей про дату, станом на яку відображена інформація в цьому викопіюванні, отже не може уважатися належним та допустимим доказом.

При цьому, колегія суддів враховує, що публічна кадастрова карта є інформаційним порталом, на якому оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру. Проте відповідне Головне управління Держгеокадастру в області яке є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, підтвердило інформацію, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах с.Шкарівка.

З матеріалів справи також убачається, що відповідно до Рішення шостої сесії 23 скликання Білоцерківської районної ради Київської області від 21 травня 1999 року "Про внесення змін до проекту формування території меж Шкарівської сільської ради" вирішено вилучити із земель агрофірми "Білоцерківська" земельні ділянки та передати їх до земель запасу Шкарівської сільської ради під індивідуальне житлове будівництво та розширення особистих підсобних господарств загальною площею 24,1 га; включити в межі населеного пункту села Шкарівка земельні ділянки загальною площею 42 га під індивідуальне житлове будівництво та розширення особистих підсобних господарств; прийняти загальну площу населеного пункту села Шкарівка 424,7 га; районному відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни в земельно-облікові документи та до проекту формування території Шкарівської сільської ради.

Твердження прокурора про те, що належним доказом у цій справі є Рішення п`ятої сесії двадцять другого скликання від 05 вересня 1995 року Білоцерківської районної ради народних депутатів "Про затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських рад і населених пунктів" є помилковим, оскільки матеріали справи не містять відомостей про скасування або визнання недійсним у встановленому законом порядку Рішення шостої сесії 23 скликання Білоцерківської районної ради Київської області від 21 травня 1999 року.

Ураховуючи, що законодавство в частині правового регулювання земельних відносин, об`єктом яких є землі державної і комунальної власності зазнало певних змін, правовий режим земель державної і комунальної власності і порядок здійснення та юридичного захисту суб`єктивних прав на земельні ділянки має визначатись, а земельне законодавство має застосовуватись з огляду на період законодавчого закріплення земельної юрисдикції органів державної влади і місцевого самоврядування щодо розпорядження землею і регулювання земельних відносин.

При цьому за змістом статті 11 ЗК України 1990 року (чинної на час ухвалення зазначених вище рішень районної ради народних депутатів) установлено, що до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить:

1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;

3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;

4) ведення земельно-кадастрової документації;

5) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства;

6) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів;

7) погодження будівництва землекористувачами жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на землі, наданій їм у користування за межами населених пунктів;

8) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною;

9) організація землеустрою;

10) розгляд і затвердження проектів і схем землеустрою;

11) затвердження проектів внутрігосподарського землеустрою та контроль за їх здійсненням;

12) видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів;

13) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції;

14) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

Відповідно до статті 31 ЗК України 1990 року вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів:

із земель сіл і селищ для усіх потреб, за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу;

за межами сіл і селищ у разі передачі їх у власність або надання у користування для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, традиційних народних промислів, крім випадків, передбачених частинами четвертою і п`ятою цієї статті та статтею 33 цього Кодексу.

Зазначене дає підстави для висновку, що Рішення шостої сесії 23 скликання Білоцерківської районної ради Київської області від 21 травня 1999 року "Про внесення змін до проекту формування території меж Шкарівської сільської ради" прийнято в межах повноважень цього органу та з урахуванням положень Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01 січня 2013 року, повинно бути ураховано у цій справі.

Доводи скаржника в тій частині, що наявний в матеріалах справи Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Шкарівка Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, виготовлений Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", містить інформацію станом на 2016 рік, а відтак, на твердження скаржника, не є належним підтвердженням розташування спірних земельних ділянок на території Шкарівської сільської ради станом на час прийняття рішення про передачу їх у власність (грудень 2015 року), колегією суддів відхиляються. Прокурор, звертаючись до суду із цими позовними вимогами, мав довести факт того, що станом на час прийняття рішення Шкарівською сільською радою спірні земельні ділянки перебували у державній власності. Проте дані цього проекту не підтверджують доводи прокурора про те, що спірні земельні ділянки були розташовані станом на грудень 2015 року поза межами населеного пункту, відтак такі доводи скаржника не спростовують висновку суду першої інстанції.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на необ`єктивний та однобічний підхід суду першої інстанції у дослідженні доказів відхиляється колегією суддів, оскільки в рішенні суду відображено оцінку всіх доказів у справі.

Посилання в апеляційній скарзі на концепцію "плодів отруєного дерева" та "ефект доміно" має декларативний характер, оскільки скаржником жодним чином не визначено, які докази, що базуються один за іншим, мали б бути визнані недопустимими та з яких підстав.

При цьому колегія зазначає, що згідно із вимогами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням встановленого порядку. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Одержання доказів з дотриманням порядку, встановленого законом, слід розуміти як відсутність при одержанні доказів порушення норм матеріального права та норм процесуального права, так і одночасне дотримання передбачених законом особистих немайнових і майнових прав та процесуальної форми.

Скаржником на вказано, які із досліджених судом першої інстанції доказів є недопустимими з огляду на приписи цивільного процесуального законодавства щодо основних положень про докази у сукупності з основними засадами (принципами) цивільного судочинства.

Натомість з матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції при вирішення справи дотримано принцип рівності і змагальності сторін, кожній із сторін надана розумна можливість представити свою правову позицію, включаючи і надання доказів, оцінка яким надана в рішенні суду з урахуванням статті 89 ЦПК України.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 липня 2019 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова