Ухвала

від 09.09.2019 по справі 357/9259/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 357/9259/17

провадження № 61-16444ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у справі за позовом Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа - Білоцерківська районна рада Київської області, про визнання недійсними рішення Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, рішень державного реєстратора, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та витребування з незаконного володіння земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2019 року заступник прокурора Київської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повне судове рішення Київським апеляційним судом складено 22 липня 2019 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 21 серпня 2019 року.

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В касаційній скарзі заступник прокурора Київської області порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки вказану постанову отримано ним

01 серпня 2019 року, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки відсутні докази на їх підтвердження.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Враховуючи зазначене, наведені у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави пропуску такого строку є неповажними.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 Пономарьов проти України зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Водночас Верховний Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням наведеного та відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга заступника прокурора Київської області підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку з наведенням інших підстав для його поновлення з наданням відповідних доказів на підтвердження наведених ним обставин, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, вищевказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає

1 600, 00 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи наявність чотирьох позовних вимог немайнового характеру у цій справі, судовий збір за подання касаційної скарги становить 12 800, 00 грн

(1 600, 00 грн ? 4 ? 200 %).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку -207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені заступником прокурора Київської області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року неповажними.

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 09 жовтня 2019 року , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк