Рішення

від 29.07.2019 по справі 280/1911/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2019 року (12 год. 45 хв.)Справа № 280/1911/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - Попов В.Г.,

відповідача - Жовтоножко Д.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Першотравнева, буд. 120)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0020661416 від 22.12.2018.

Ухвалою суду від 02.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.05.2019.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2019 відкладено підготовче засідання на 19.06.2019.

Ухвалою суду від 19.06.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів, наступне підготовче засідання призначено на 08.07.2019.

Протокольною ухвалою суду від 08.07.2019 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.

Протокольною ухвалою суду від 08.07.2019 відкладено судове засідання на 29.07.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає висновки зроблені в акті перевірки безпідставними, оскільки позивачем під час проведення перевірки надано копії всіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами. Позов просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив із підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що господарські взаємовідносини позивача з контрагентами не підтверджено у зв`язку із невідповідністю придбаного та реалізованого товару, а також щодо маніпулювання податковою звітністю. Крім того, відповідачем не було встановлено реалізацію товарів, які були придбані у позивача, що свідчить про обґрунтованість висновків викладених в акті перевірки. В задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

З 08.10.2018 по 19.11.2018 року була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за результатами якої складено Акт від 26.11.2018 № 732/08-01-14-16/05383661 Про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТДВ Веселівський завод сухого знежиреного молока в порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134. п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України занижено показник у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 15346480,00 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 8365790,00 грн., за II квартал 2016 року - 1184144,00 грн., за III квартал 2016 року - 1764000,00 грн., за IV квартал 2016 року - 3906000,00 грн., за III квартал 2017 року - 126546,00 гривень.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що підставою збільшення суми грошового зобов`язання є висновки податкового органу в частині заниження податку на прибуток стосовно нереальних операцій з реалізації товарів з TOB БОСХОР-5 ЄДРПОУ 39544285, TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ ЄДРПОУ 39867093, TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ ЄДРПОУ 32644872, TOB АГАДEH ЄДРПОУ 39571675, TOB СМАРТ-КОРТ 08 ЄДРПОУ 39754889, TOB ТД АГРО-М`ЯСО- ХОЛДИНГ ЄДРПОУ 40109807, TOB ЮКОН-ТОРГ ВС ЄДРПОУ 3958292.

07.01.2019 року позивач отримав податкове повідомлення - рішення № 0020661416, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 22 грудня 2018 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку па прибуток приватних підприємств на суму 2864661,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 434703,75 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження (вхідний №2279/6 від 21.01.2019).

Рішенням від 01.02.2019 №5251/6/79.99.11.04.01.25 ДФС України продовжено строк розгляду скарги до 21.03.2019.

Рішенням про результати розгляду скарги від 13.03.2019 № 11618/6/99-99-11-04-01-25, ДФС України податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Позивач отримав Рішення поштою 02.04.2019 року.

Щодо порядку проведення перевірки сторони будь-яких аргументів не зазначали.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Обґрунтування відсутності економічних причин та реальності проведення господарських операцій мають спільні ознаки по всім контрагентам та згідно акту перевірки полягає у тому, що контрагенти позивача не є виробниками та імпортерами, відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал , незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів. Крім того, відповідач зазначає, що розглянувши номенклатуру придбаних та реалізованих товарів/послуг можна зробити висновок щодо невідповідності придбаного та реалізованого товару, а також щодо маніпулювання податковою звітністю.

Відповідач в акті перевірки, зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості, навіть за наявності правильно оформлених документів та незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцеві товару, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Крім того, зазначає, що мета отримання доходу є кваліфікуючою ознакою господарської діяльності.

Висновки акту також ґрунтуються на тому, що по контрагентам в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться ухвали, прийняті в рамках забезпечення триваючих та незакінчених кримінальних проваджень, в яких, серед іншого, є відомості про цих юридичних осіб.

Досліджуючи взаємовідносини позивача із контрагентами, надаючи правову оцінку цим спірним правовідносинам, та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з абзацом 1 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 5 П(С)БО 15 Дохід дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Отже, зазначеними нормами встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, при цьому саме первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій.

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Додаток 4 ( долучений до матеріалів справи) до Акту перевірки містить узагальнений перелік документів, які були використані під час перевірки. Наявність документів сторонами не заперечувалася.

Щодо господарських операцій з TOB БОСХОР-5 , судом встановлено наступне.

TOB БОСХОР-5 перебуває на обліку в Вишгородській ОДПІ Ірпінське відділення, стан платника: платник за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB БОСХОР-5 було укладено договір поставки №35 від 17.03.2015.

Розрахунки проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на загальну суму 630000,00 грн., відповідно платіжних доручень №16 від 17.03.2015 на суму 480000 грн., №18 від 17.03.2015 на суму 70000 грн., №19 від 17.03.2015 на суму 80000 грн.

Транспортування ТМЦ оформлено товарно-транспортною накладною №ВЗ-0000616 від 17.03.2015, автомобіль ЗИЛ С37353П, водій ОСОБА_1 , автомобільний перевізник TOB "АГРО-ХІМ-ХОЛДІНГ", замовник- TOB Босхор-5 .

Реальність здійснення господарської операції з TOB БОСХОР-5 також підтверджується наступними документами: Додатковою угодою №01 до Договору №35 від 17.03.2015 на поставку товару, довіреністю №5 від 17.03.2015 на отримання ТМЦ, рахунком № СФ-0000172 від 17.03.2015 на суму 630000,00 грн. в т.ч. ПДВ, видатковою накладною №РІ 1-000616 від 17 березня 2015 року на суму 630000,00 грн. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/5771/17, 1-кп/338/378/2017 - на підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 засуджена по ч. 2 ст. 205 КК України. Відповідно вироку ОСОБА_2 створила та підготувала статутні документи, шляхом реєстрації на підставних осіб, ряд суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB БОСХОР-5 , та надавала зацікавленим юридичним особам-клієнтам, послуги з мінімізації податкових зобов`язань, податкового кредиту та вчиняють пособництво в ухиленні від сплати податків.

Судом встановлено, що у Вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, у справі №335/5771/17 провадження 1 -кп/335/378/2017 на який посилається податковий орган, жодних фактів, які б свідчили про здійснення TOB БОСХОР-5 нереальної господарської діяльності з позивачем не встановлено. Взагалі даним Вироком не аналізувалися будь-які взаємовідносини позивача.

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року (справа №808/1507/16, адміністративне провадження №К/9901/25309/18) необхідно зазначити те, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Враховуючи наявність первинної документації та той факт, що у наведеному Вироку господарську діяльність TOB БОСХОР-5 з позивачем взагалі не досліджувалося, тому посилання на такий Вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення за даним позовом, є необґрунтованим.

Щодо господарських операцій з TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , судом встановлено наступне.

TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ перебуває на обліку в ДТП в Оболонському р-ні м. Києва, стан платника: платник за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ , було укладено договір поставки №59 від 02.11.2015.

Розрахунки проведено у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на загальну суму 4030390,00грн., відповідно платіжних доручень №459 від 04.11.2015 на загальну суму 500000грн., №463 від 06.11.2015 на загальну суму 500000грн., №464 від 09.11.2015 на загальну суму 230390грн., №510 від 11.12.2015 на загальну суму 1000000грн., №515 від 15.12.2015 на загальну суму 1100000грн., №524 від 22.12.2015 на загальну суму 700000грн.

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ підтверджується наступними документами: Договором поставки №59 від 30.10.2015, Додатковою угодою №02 до договору №59 від 30.10.2015 на поставку товару від 11.12.2015, довіреністю №02-11-1 від 02.11.2015 на отримання ТМЦ, довіреністю №11-12-5 від 11.12.2015 на отримання ТМЦ, видатковою накладною № РН-001334 від 04.11.2015 року на суму 500000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №ДН-04-11 від 04.11.2015, видатковою накладною № РН-001339 від 06.11.2015, на суму 500000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № КИ-06-11 від 06.11.2015, видатковою накладною № РН-001344 від 09.11.2015 на суму 230390,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-09-11 від 09.11.2015, видатковою накладною №РН-001419 від 11.12.2015 на суму 560000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ- 11-12 від 11.12.2015, видатковою накладною № РН-001420 від 14.12.2015 на суму 560000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-14-12 від 14.12.2015, видатковою накладною №РН-001421 від 15.12.2015 на суму 560000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-15-12 від 15.12.2015, видатковою накладною №РН- 001425 від 18.12.2015 на суму 420000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-18-12 від 18.12.2015, видатковою накладною №РН-001435 від 22.12.2015 на суму 700000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №КИ-22-12 від 22.12.2015 (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви, оригінали знаходяться у позивача), банківські виписки якими підтверджується отримання коштів від контрагента TOB ЄВРО СПЕЦПРОЕКТ в повному обсязі за весь поставлений товар. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ, судом встановлено наступне.

TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС, стан платника: платник за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ було укладено договір поставки №89 від 25.04.2016.

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ підтверджується наступними документами: Додатковою угодою №01 до договору №89 від 25.04.2016 на поставку товару від 25.04.2016, Додатковою угодою №02 до договору №89 від 25.04.2016 на поставку товару від 26.04.2016, видатковою накладною № РН-00306 від 26.04.2016 на суму 1184144,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №11 від 26.04.2016 (транспортування ТМЦ здійснювалось за рахунок та засобами TOB ТД АГРО-М`ЯСО- ХОЛДИНГ автомобіль ДАФ FX05460), банківськими виписками про надходження від TOB ТД АГРО-М`ЯСО-ХОЛДИНГ коштів за отриманий товар в повному обсязі (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви, оригінали знаходяться у позивача). Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB АГАДЕН , судом встановлено наступне.

ТОВ АГАДЕН , перебуває на обліку в ДПІ в Інгульському р- ні м. Миколаєва, стан платника: триває процедура припинення. Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата взяття на облік ТОВ АГАДЕН 30.12.2014 та дата зняття з обліку 15.05.2019.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB АГАДЕН було укладено договір поставки №43 від 06.07.2015 ТДВ ВЕСЕЛІВСЬКИЙ ЗСЗМ на адресу TOB АГАДЕН .

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB АГАДЕН підтверджується наступними документами: Додатковою угодою №01 до договору №43 від 06.07.2015 року на поставку товару від 06.07.2015, Додатковою угодою №02 до договору №43 від 06.07.2015 року на поставку товару від 15.07.2015, довіреністю №07071 від 07.07.2015 на отримання ТМЦ, видатковою накладною № PI 1-000938 від 07.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № 099252 від 07.07.2015, видатковою накладною № РН-000946 від 08.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно-транспортною накладною №099253 від 08.07.2015р., видатковою накладною № РН-000945 від 10.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № 099254 від 10.07.2015, видатковою накладною № РП-000947 від 13.07.2015 на суму 210000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №099255 від 13.07.2015, видатковою накладною №РН-000973 від 16.07.2015 на суму 185000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно-транспортною накладною №099256 від 16.07.2015, видатковою накладною №РН-000974 від 18.07.2015 на суму 185000,00 гривень, товарно-транспортною накладною №099256/1 від 18.07.2015, видатковою накладною №РН-000975 від 20.07.2015 на суму 185000,00 гривень товарно-транспортною накладною №099256/2 від 20.07.2015, видатковою накладною №РН-000976 від 22.07.2015 на суму 185000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно-транспортною накладною №099256/3 від 22.07.2015 (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви), банківськими виписками про отримання коштів від TOB АГАДЕН за поставлений товар в повному обсязі. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ судом встановлено наступне.

TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ перебуває на обліку в Голованівській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, стан платника: платник податків за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ було укладено договір поставки №321 від 16.09.2016.

Крім того, реальність здійснення господарської операції з TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ підтверджується наступними документами: Договором купівлі- продажу №321 від 16.09.2016, Додатковою угодою №01 до договору №321 від 16.09.2016 купівлі-продажу від 16.09.2016, Додатковою угодою №02 до договору №321 від 16.09.2016 року купівлі- продажу від 07.10.2016, Додатковою угодою №01 до договору купівлі- продажу №321 від 16 вересня 2016 року купівлі- продажу від 28.08.2017 року, Довіреністю №264 від 28.09.2016 на отримання ТМІД. видатковою накладною № А000541 від 28.09.2016р. на суму 1764000,00 гривень в т.ч. ГІДВ, товарно- транспортною накладною № А000541 від 28 вересня 2016, довіреністю №278 від 07.10.2016 на отримання ТМЦ, видатковою накладною № А000611 від 10.10.2016 на суму 1953000,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №А000611 від 10.10.2016р., довіреністю №296 від 20.10.2016 на отримання ТМЦ, довіреністю №246 від 06.09.2017 на отримання ТМЦ, видатковою накладною №РН-0000721 від 07.09.2017 на суму 126544,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною № А000983 від 07.09.2017, видатковою накладною № А000638 від 21 жовтня 2016 року на суму 1953000,00 гривень в т.ч. ПДВ товарно- транспортною накладною № А000638 від 21.10.2016 банківськими виписками від 16.09.16. від 20.10.16., від 07.10.16, від 18.10.16, від 23.08.17 (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви, оригінали знаходяться у позивача), про отримання коштів від TOB ГЕОРГ БІОСИСТЕМИ код ЄДРПОУ 32644872 за отриманий товар в повному обсязі. Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Щодо господарських операцій з TOB СМАРТ-КОРТ-08 судом встановлено наступне.

TOB СМАРТ КОРТ-08 перебуває на обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, стан платника: платник податків за основним місцем обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та TOB СМАРТ-КОРТ-08 було укладено договір поставки №42 від 30.06.2015.

Реальність здійснення господарської операції з TOB СМАРТ-КОРТ 08 підтверджується наступними документами: додатковою угодою №01 до договору №42 від 30.06.2015 року на поставку товару від 30.06.2015, довіреністю №35 від 30.06.2015 на отримання ТМЦ, видатковою накладною №РН-000917 від 30.06.2015, на суму 875400,00 гривень в т.ч. ПДВ, товарно- транспортною накладною №ВЗ-00917 від 30.06.2015 (перевізник позивач), банківською випискою про надходження від TOB СМАРТ-КОРТ 08 коштів за отриманий товар в повному обсязі (копії вказаних доказів додаються до позовної заяви). Усі зазначені документи були об`єктом дослідження при проведенні перевірки, заперечень щодо оформлення документів відповідачем не зазначалося.

Суд погоджується з доводами позивача, що за наслідками здійснення вище зазначених господарських операцій на ім`я контрагентів позивачем були видані податкові накладні, які зареєстровані податковим органом і визнані в процесі даної перевірки.

За наслідками перевірки, податковим органом не спростовано виробництво позивачем товарів, що є предметом оскаржуваних господарських операцій, у відповідній кількості. Також податковим органом не виявлено надлишку вказаних товарів на складі ТДВ Веселівський ЗСЗМ , який мав бути наявний у випадку не відвантаження цих товарів.

Під час перевірки податковим органом також не встановлено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Також податковим органом не встановлено порушень при відображенні вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку товариства.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов`язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

В силу положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд підтримує думку позивача, що позивач не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не могло бути обізнане про можливі порушення ними податкового законодавства.

Згідно із правовим висновком у постановах Верховного Суду від 29 березня 2019 року по справі №808/3412/16, від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

В постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17) зроблено висновок, що податкова інформація щодо контрагента по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів .

Суд зазначає, що процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В свою чергу, програмне забезпечення (інформаційні бази контролюючого органу) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

Верховний суд в постанові від 16 жовтня 2018 року по справі №804/919/16 зазначає, що колегія суддів не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону . Схожа правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №826/11629/16.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, в яких, серед іншого, є відомості про контрагентів позивачане приймаються до уваги, оскільки сам факт порушення кримінальної справи (наявності кримінального провадження) та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи (кримінального провадження), не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених між позивачем та його контрагентами.

Ця думка суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17, де суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, а більше того існування ухвал про забезпечення кримінально провадження шляхом накладення арешту на майно або надання доступу до речей і документів, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених такими контрагентами .

В свою чергу, наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція з цього питання також висловлена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 у справі №815/423/17 (№К/9901/4625/17).

Суд не погоджується з посиланням відповідача на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/5771/17, 1-кп/338/378/2017 в якому, як стверджує відповідач зазначено, що ОСОБА_2 створила та підготувала статутні документи, шляхом реєстрації на підставних осіб, ряд суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB БОСХОР-5 ,TOB СМАРТ- КОРТ-08 та TOB ЮКОН- ТОРГ ВС . Уважно вивчивши Вирок по справі №335/5771/17, судом встановлено, що в ньому не має жодного посилання на створення ОСОБА_2 суб`єктів підприємницької діяльності TOB СМАРТ- КОРТ-08 та TOB ЮКОН- ТОРГ ВС , що спростовує доводи відповідача. TOB ЮКОН- ТОРГ ВС згадується у Вироку як контрагент TOB БОСХОР-5 , а ні як контрагент позивача. Також слід зазначити, що господарські відносини позивача в даному Вироку не аналізуються. Щодо взаємовідносин TOB БОСХОР-5 та позивача, судом вже надавалася оцінка зазначеним господарським взаємовідносинам вище.

Також відповідач неодноразово посилався на той факт, що у контрагента позивача можуть бути відсутні автомобілі або водії, які здійснювали поставку, однак це не свідчить про не можливість проведення господарської операції, так як поставка може буди здійснена на орендованих авто, а водії виконувати роботу за цивільно- правовими договорами, що відповідачем не встановлювалося під час перевірки.

Досліджуючи документи наявні в матеріалах справи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Першотравнева, буд. 120, код ЄДРПОУ 05383661) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0020661416 від 22.12.2018.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю Веселівський завод сухого знежиреного молока (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Першотравнева, буд. 120, код ЄДРПОУ 05383661) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.08.2019.

Суддя О.В. Конишева