Постанова
від 06.08.2019 по справі 913/648/18
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р. справа №913/648/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попков Д.О. суддів Стойка О.В., Пелипенко Н.М. секретар судового засідання Акімова К.К. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ на рішення господарського суду Луганської області ухваленого 12.02.2019р. (повний текст підписано 15.02.2019р.) у м. Харкові у справі №913/648/18 (суддя Вінніков С.В.) за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ до Комунального підприємства Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області, смт. Біловодськ Луганської області про стягнення 70989,91грн.

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області, смт.Біловодськ Луганської області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 70989,91грн., у тому числі:

- 37625,55грн. заборгованості з оплати вартості поставленого природного газу протягом січня-квітня, листопада, грудня 2015р. за договором купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р.;

- 11455,72грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань січня-квітня, листопада, грудня 2015р.;

- 3250,84грн. - 3% річних за прострочення виконання грошових зобов`язань січня-квітня, листопада, грудня 2015р.;

- 18657,80грн. інфляційної індексації на заборгованість за зобов`язаннями січня-квітня, листопада, грудня 2015р.

2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.01.2019р. було відкрито провадження у справі №913/648/18 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.02.2019р. (повний текст підписано 15.02.2019р.) у справі №913/648/18 позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України були задоволені частково - стягнуто з Комунального підприємства Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області на користь Позивача 58913,84грн., у тому числі:

- 37625,55грн. основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2014р. №2548/15-КП-20;

- 327,69грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань;

- 3250,84грн. - 3% річних за прострочення виконання грошових зобов`язань;

- 17709,76грн. інфляційної індексації на заборгованість за простроченими зобов`язаннями.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неповного здійснення Відповідачем розрахунку за поставлений Позивачем природний газ протягом січня-квітня, листопада, грудня 2015р. за договором купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р. в сумі 37625,55грн., отримання якого підтверджене належним чином оформленими актами приймання-передачі та правомірністю нарахування на суму означеної заборгованості пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Своєю чергою, частковість задоволення позовних вимог зумовлена:

- щодо стягнення пені за період прострочення з 17.02.2015р. по 07.06.2016р. - дією мораторію на нарахування та стягнення пені енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами-виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції, встановленого ч.2 ст.2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси №85-VIII від 13.01.2015р. (далі - Закон України №85-VIII від 13.01.2015р.), оскільки місцезнаходженням Відповідача є смт. Біловодськ Луганської області, що включене до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. та набуттям 08.06.2016р. чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування №1365-VIII від 17.05.2016р. (далі - Закон України №1365-VIII від 17.05.2016р.), яким було внесено зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669-VII від 02.09.2015р. (далі - Закон України №1669-VII від 02.09.2015р.), відповідно якого з 08.06.2016р. закінчився мораторій на нарахування та стягнення пені з Відповідача.

- щодо стягнення інфляційної індексації за період з березня 2015р. по березень 2018р., нарахованої на невиконанні зобов`язання січня-квітня, листопада-грудня 2015р. - невірним визначення Позивачем індексу інфляції, використаного для розрахунку інфляційної індексації за зобов`язаннями січня 2015р.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2019р. у справі №913/648/18 скасувати в частині відмови у стягненні пені в сумі 11128,03грн. та інфляційних втрат в сумі 948,04грн. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. неврахування місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення положень листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97-р, відповідно якого при здійсненні розрахунку інфляційних втрат потрібно використовувати методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця, що відповідає розділу 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.;

6.2. неправильне застосування судом ст.2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси , оскільки природний газ не є предметом договору постачання енергоресурсів, а відноситься до інших ресурсів в контексті ст.714 Цивільного кодексу України, а отже Позивач не є енергопостачальною організацією у розумінні цього Закону. Відтак, підміна юридичних понять енергопостачання та газопостачання , допущена судом першої інстанції, та неправильне застосування ст.2 наведеного вище Закону України №85-VIII від 13.01.2015р. призвело до неправильної оцінки фактичних обставин справи та безпідставній відмові у стягненні пені за період прострочення з 17.02.2015р. по 07.06.2016р.

6.3. порушення судом першої інстанції ст.ст.73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. Комунальним підприємством Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області, в межах визначеного апеляційним судом строку, відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.263 Господарського процесуального кодексу України подано не було.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 14.03.2019р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Пушай В.І. і Стойка О.В.

9. Ухвалою від 19.03.2019р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №913/648/18, а ухвалою від 08.04.2019р., після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.

10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019р. апеляційне провадження у справі №913/648/18 було зупинено до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у справі №905/600/18.

11. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2019р. Щодо повторного автоматичного розподілу справ у зв`язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії, судді Стойки О.В., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, її було замінено на суддю Пелипенко Н.М., що вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019р. у справі №913/648/18.

12. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2019р., враховуючи усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі №913/648/18, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було поновлено та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.

13. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвали суду направлялись Комунальному підприємству Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (іншої адреси Відповідача матеріали справи не містять) та повернулись до апеляційного суду з відміткою поштової організації інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , тоді як листом Харківської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта №01-20-1837 від 21.05.2019р. зазначено, що Комунальне підприємство Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області за адресою: вул. Центральна, 103, смт. Біловодськ, Біловодського району, Луганської області, 92800, не знаходиться. Означене, враховуючи відсутність в матеріалах справи іншої адреси Відповідача, свідчить про вжиття належних заходів судом з повідомлення такого учасника справи за змістом ст.120 Господарського процесуального кодексу України.

14. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019р. Щодо повторного автоматичного розподілу справ у зв`язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії - судді Пушая В.І., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, його було замінено на суддю Стойку О.В., що вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019р. у справі №913/648/18.

15. Враховуючи викладене в п.п.8-14 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Пелипенко Н.М. відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

16. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Апеляційний суд також зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поточною назвою Позивача є Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України замість Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України . Означена зміна найменування організаційно-правової форми не опосередковує реорганізації, а отже - не вимагає оформлення процесуального правонаступництва в порядку ст.52 Господарського процесуального кодексу України.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

18. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 30.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Комунальним підприємством Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 (далі договір - а.с.а.с.12-17), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю у 2015р. природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

19. Як було визначено у п.2.1 договору, Продавець передає Покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 6,5тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень - 1,4; лютий - 1,3; березень - 1,0; квітень - 0,3; травень, червень, липень, серпень, вересень - 0,0; жовтень - 0,3; листопад - 1,0; грудень - 1,2.

При цьому, відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2 договору сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/-5% від узгодженого планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу.

20. Згідно з п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

У п.3.4 договору сторони домовились, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

21. Відповідно до п.5.2 договору, ціна за 1000куб.м. природного газу становить 5900,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70грн, крім того ПДВ - 20% - 73,34грн., всього з ПДВ - 440,04грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 6384,70грн., крім того ПДВ - 20% - 1276,94грн., всього з ПДВ - 7661,64грн.

22. Сторонами у п.6.1 договору також було погоджено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання Покупцем п.6.1 цього договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п.6.1 умов цього договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

23. У розділі 11 договору сторони дійшли згоди, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

24. Протягом дії договору, сторонами укладено додаткові угоди №1 від 23.02.2015р., №2 від 10.03.2015р., №3 від 15.04.2015р., №4 від 15.05.2015р., №5 від 05.06.2015р., №6 від 20.07.2015р., №7 від 30.07.2015р., №8 від 15.10.2015р., №9 від 22.10.2015р., №10 від 02.11.2015р. та №11 від 25.11.2015р. (а.с.а.с.18-28), відповідно до яких, зокрема:

24.1. додатковою угодою №1 від 23.02.2015р. було викладено п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. природного газу становить 5700,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70грн, крім того ПДВ - 20% - 73,34грн., всього з ПДВ - 440,04грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 6180,70грн., крім того ПДВ - 20% - 1236,14грн., всього з ПДВ - 7416,84грн.

24.2. додатковою угодою №2 від 10.03.2015р. було викладено п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. природного газу становить 8900,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70грн, крім того ПДВ - 20% - 73,34грн., всього з ПДВ - 440,04грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 9444,70грн., крім того ПДВ - 20% - 1888,94грн., всього з ПДВ - 11333,64грн.

24.3. додатковою угодою №3 від 15.04.2015р. було викладено п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. природного газу становить 7200,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20грн, крім того ПДВ - 20% - 131,24грн., всього з ПДВ - 787,44грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 8000,20грн., крім того ПДВ - 20% - 1600,04грн., всього з ПДВ - 9600,24грн.

24.4. додатковою угодою №4 від 15.05.2015р. було викладено п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. природного газу становить 6810,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20грн, крім того ПДВ - 20% - 131,24грн., всього з ПДВ - 787,44грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 7602,40грн., крім того ПДВ - 20% - 1520,48грн., всього з ПДВ - 9122,88грн.

24.5. додатковою угодою №5 від 05.06.2015р. було викладено п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. природного газу становить 6600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20грн, крім того ПДВ - 20% - 131,24грн., всього з ПДВ - 787,44грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 7388,20грн., крім того ПДВ - 20% - 1477,64грн., всього з ПДВ - 8865,84грн.

24.6. додатковою угодою №6 від 20.07.2015р. було викладено п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. природного газу становить 6600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того:

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 318,70грн, крім того ПДВ - 20% - 63,74грн., всього з ПДВ - 382,44грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 344,80грн, крім того ПДВ - 20% - 68,96грн., всього з ПДВ - 413,76грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 7395,50грн., крім того ПДВ - 20% - 1479,10грн., всього з ПДВ - 8874,60грн.

24.7. додатковою угодою №7 від 30.07.2015р. було доповнено п.6.3 договору наступним змістом: За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором .

24.8. додатковою угодою №8 від 15.10.2015р. було викладено, зокрема, п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. газу з 01.10.2015р. по 31.10.2015р. становить 6600,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10грн, крім того ПДВ - 20% - 137,82грн., всього з ПДВ - 826,92грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 7421,10грн., крім того ПДВ - 20% - 1484,22грн., всього з ПДВ - 8905,32грн.

24.9. додатковою угодою №9 від 22.10.2015р. було викладено, зокрема:

- п.3.4 в новій редакції, відповідно до якої не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов`язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Покупцеві та азорозподільному/газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

- п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. газу з 01.11.2015р. становить 6469,63грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 826,92грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 7288,12грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 8745,74грн.

24.10. додатковою угодою №11 від 25.11.2015р. було викладено п.6.3 п.5.2 Ціна газу в новій редакції, відповідно до якої ціна за 1000куб.м. газу з 01.12.2015р. становить 6474грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 826,92грн.

До сплати за 1000куб.м природного газу - 7292,58грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 8751,10грн.

25. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу природний газ в наступних обсягах:

- у січні 2015р. - 1,200тис.куб.м. на суму 9193,97грн.;

- у лютому 2015р. - 1,210тис.куб.м. на суму 8974,38грн.;

- у березні 2015р. - 0,665тис.куб.м. на суму 7536,87грн.;

- у квітні 2015р. - 0,297тис.куб.м. на суму 2851,27грн.;

- у листопаді 2015р. - 0,689тис.куб.м. на суму 6025,81грн.;

- у грудні 2015р. - 1,080тис.куб.м. на суму 9451,19грн.

Означений факт підтверджується складеними та підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015р., від 28.02.2015р., від 31.03.2015р., від 30.04.2015р., від 30.11.2015р. та від 31.12.2015р. (а.с.а.с.33-38), що сторонами не заперечується.

Так, Відповідачем отримано природний газ за період січень-квітень, листопад, грудень 2015р. у загальному обсязі 5,141тис.куб.м. на загальну суму 44033,49грн.

26. Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наданими Позивачем сальдо та випискою по операціям за договором №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р. (а.с.а.с.39, 40), Відповідач 28.12.2015р. здійснив оплату за отриманий у січні 2015р. природний газ в сумі 6407,94грн., таким чином заборгованість за січень-квітень, листопад, грудень 2015р. стала складати 37625,55грн.

27. Вказані в п.п.18-26 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

28. Між тим, враховуючи здійснення Відповідачем оплати за отриманий природний газ у січні-квітні, листопаді, грудні 2015р. за договором купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р. несвоєчасно та не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за цей період в сумі 37625,55грн., Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Відповідача такої заборгованості, а також нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційної індексації.

29. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів норм Цивільного та Господарського кодексів України, які регламентують відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань та, зокрема, Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

VІ. Оцінка апеляційного суду:

30. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

31. Сутність розглянутого місцевим судом спору полягала у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов`язань з оплати поставленого Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України природного газу в січні-квітні, листопаді та грудні 2015р. за договором купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р., та застосованих наслідків невиконання (несвоєчасного виконання) таких грошових зобов`язань з оплати у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційної індексації та пені.

32. Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

33. Так, беручи до уваги правову природу укладеного договору купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог мала здійснюватися судом за нормами Цивільного та Господарського Кодексів України, які регламентують правовідносини з розрахунків в межах купівлі-продажу, а також інших відповідних нормативно-правових актів, які регулюють відносини в сфері постачання природного газу.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких вирішувалось питання відносно розглядуваного спору.

34. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

35. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

36. Своєю чергою, як встановлено місцевим судом та сторонами в межах апеляційного провадження не оскаржується, Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за отриманий природний газ за договором купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р., що свідчить про неналежне (із допущеним простроченням) виконання ним такого грошового зобов`язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважає таким, що прострочив виконання такого грошового зобов`язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

37. За змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати, окрім суми боргу, також і сплати нарахованих за період прострочення 3% річних, інфляційної індексації та пені, нарахування якої в розглядуваному випадку передбачено п.7.2 договору №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р.

38. З урахуванням викладеного в п.п.30-37 цієї постанови та меж апеляційного оскарження, визначених доводами і вимогами апеляційної скарги Позивача, колегія суддів дійшла висновку про відповідність висновків місцевого суду відносно наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у визначеній частині та нарахованих на неї 3% річних (розрахунок яких в апеляційному провадженні не оскаржується), оскільки не вбачає підстав для виходу за межі апеляційного перегляду в порядку ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

39. Відносно аргументів скарги, приведених в п.6.1. цієї постанови, позиція колегіє суддів є такою:

39.1. В інтерпретації Скаржника рекомендації листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. та постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. визначають, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат потрібно використовувати методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця.

39.2. Між тим, відповідно до п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013р., розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

39.3. Своєю чергою, за змістом рекомендацій Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. сукупний коефіцієнт інфляції за певний період визначається шляхом перемноження місячних індексів інфляції цього періоду.

39.4. Практичною проблемою застосування означених рекомендацій в розглядуваному випадку полягає у визначені методики розрахунку інфляційної індексації у випадку часткових платежів (зменшення бази нарахування індексації) протягом розглядуваного періоду, оскільки зазначені методичні роз`яснення безпосередньо не містять таких правил підрахунку. Втім, за висновком судової колегії, такі правила можуть бути логічно виведені з наявної нормативної регламентації у розглядуваній сфері, зважаючи, окрім вказаного в п.37, п.п.39.2 та 35.3. цієї постанови, на таке:

а) згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України період нарахування інфляційної індексації визначається всім часом прострочення грошового зобов`язання;

б) початок відліку (момент прострочення) періоду прострочення відповідної суми грошового зобов`язання, що становить базу нарахування (перший множник) у відповідності до ст.253 Цивільного кодексу України є наступний після визначеної (кінцевої) дати платежу день.

в) кінець відліку періоду прострочення є день, що передує дню, в якому відбулося погашення/припинення відповідного грошового зобов`язання, оскільки з урахуванням п.30.1 ст.30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою - тобто день погашення визначає термін припинення відповідного зобов`язання у розумінні ч.2 ст.251 Цивільного кодексу України (як вказано в п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. - день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань).

г) кількість місячних індексів інфляційної індексації в межах визначеного з урахуванням пп. а) та б) проміжку часу (перемноження яких між собою утворюють сукупний коефіцієнт - другий множник), визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашеним відповідна сума грошового зобов`язання - тобто починаючи з наступного, за місяцем дати початку відліку періоду, і завершуючи місяцем, що передує місяцю, в якому відбулося погашення. Колегія суддів наголошує на принциповості врахування індексів виключно за цілі місяця існування прострочення певної суми , оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистки №265 від 27.07.2007р. однозначно випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові №910/9938/17 від 10.10.2018р.

39.5. Зважаючи на викладене в п.39.4. цієї постанови, погашення частини заборгованості в перебігу загального періоду нарахування інфляційної індексації впливає виключно на визначення кількості місячних індексів інфляції, що мають застосовані для встановлення сукупного коефіцієнту індексації саме для цієї погашеної суми, та не впливає (не перериває) період прострочення (а отже - і кількість місячних індексів інфляції) відносно залишку заборгованості (різниці між первісною сумою боргу та виконаної частковою оплатою) - його прострочення як розпочалось з моменту, визначеного в порядку п.36.2 цієї постанови, так і продовжує тривати до погашення.

39.6. Таким чином, у разі здійснення боржником часткових платежів в перебігу загального періоду нарахування інфляційної індексації з моменту виникнення боргу і до моменту її повного погашення (як у розглядуваному випадку), кредитор управнений вимагати стягнення інфляційної індексації у загальному розмірі, що розраховується як сума інфляційних індексації, визначених відносно кожної частини первісної суми боргу за період з моменту початку прострочення до моменту погашення відповідної частини - змінюється лише дата кінця періоду прострочення для кожної суми часткової оплати, тоді як початок перебігу прострочення у них один.

39.7. Разом із тим, проаналізувавши розрахунок інфляційної індексації суду першої інстанції за зобов`язаннями січня 2015р. (акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2015р. на суму 9193,97грн.), колегія суддів зазначає наступне:

Період нарахування інфляційної індексації за поставлений у січні 2015р. природний газ становить з березня 2015р. по березень 2018р., що вірно зазначено Позивачем та враховано місцевим судом, проте останній (суд), приймаючи до уваги часткову оплату заборгованості Відповідачем 28.12.2015р. в сумі 6407,94грн., здійснив розрахунок наступним чином:

- період нарахування інфляційної індексації березень 2015р. - листопад 2015р. (березень 2015р. - 110,8%, квітень 2015р. - 114%, травень 2015р. - 102,2%, червень 2015р. - 100,4%, липень 2015р. - 99%, серпень 2015р. - 99,2%, вересень 2015р. - 102,3%, жовтень 2015р. - 98,7%, листопад 2015р. - 102%) в якому сукупний (перемножений) індекс інфляції за весь період становить 131,09% помножений на заборгованість в розмірі 9193,97грн. , що дорівнює інфляційній індексації в розмірі 2858,39грн. (12052,36 - 9193,97);

- період нарахування інфляційної індексації грудень 2015р. - березень 2018р. (грудень 2015р. - 100,7%, січень 2016р. - 100,9%, лютий 2016р. - 99,6%, березень 2016р. - 101%, квітень 2016р. - 103,5%, травень 2016р. - 100,1%, червень 2016р. - 99,8%, липень 2016р. - 99,9%, серпень 2016р. - 99,7%, вересень 2016р. - 101,8%, жовтень 2016р. - 102,8%, листопад 2016р. - 101.8%, грудень 2016р. - 100,9%, січень 2017р. - 101,1%, лютий 2017р. - 101%, березень 2017р. - 101,8%, квітень 2017р. - 100,9%, травень 2017р. - 101,3%, червень 2017р. - 101,6%, липень 2017р. - 100,2%, серпень 2017р. - 99,9%, вересень 2017р. - 102%, жовтень 2017р. - 101,2%, листопад 2017р. - 100,9%, грудень 2017р. - 101%, січень 2018р. - 101,5%, лютий 2018р. - 100,9%, березень 2018р. - 101,1%), в якому сукупний (перемножений) індекс інфляції за весь період становить 133,17% помножений на залишок заборгованості в розмірі 2786,03грн. , що дорівнює інфляційній індексації в розмірі 924,04грн. (3710,07 -2786,03).

Загалом інфляційна індексація за наведеним розрахунком за період з березня 2015р. по березень 2018р. становить 3782,43грн. (2858,39 + 924,04).

39.7. Своєю чергою, методика такого розрахунку не відповідає вимогам п.3.2 зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р., оскільки здійснивши розрахунок окремо щодо первісної суми заборгованості в розмірі 9193,97грн. та залишку заборгованості в розмірі 2786,03грн. (перемноживши кожну з цих сум на сукупний індекс інфляції щодо кожної частини загального періоду (спочатку березня 2015р. - листопада 2015р., а потім грудня 2015р. - березня 2018р., а потім їх склавши), місцевим судом не враховано індекси інфляції щодо залишку суми заборгованості в розмірі 2786,03грн., які повинні бути застосовані з початку виникнення такої заборгованості (з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж) - фактично відбулося переривання послідовності перемноження місячних індексів інфляції відносно складових боргу, що існували з моменту прострочення та не були погашені відповідним частковим платежем.

Між тим, часткове погашення в перебігу прострочення певної суми боргу не перериває періоду прострочення відносно несплаченого залишку, який розпочався з наступного дня після визначеної дати оплати і триватиме до дати оплати саме цього залишку - цей період (обчислюваний в цілих місяцях, починаючи з місяця, що слідує за місяцем, на який припадає дата початку прострочення) і визначає кількість місячний індексів інфляції, що мають перемножатися між собою для визначення сукупного коефіцієнту інфляції до такого несплаченого залишку за розглядуваний період прострочення.

Як наслідок, така помилка (некоректне визначення кількості місячних індексів інфляції відносно частини боргу в сумі 2786,03грн.) в методиці розрахунку зумовлює часткову заміну арифметичної дії множення на додавання, про що намагався в своєму абстрактному (відірваному від фактології розглядуваної справи) прикладі, викладеному в апеляційній скарзі, вказати Позивач. Очевидно, що результати множення та додавання складових, які визначаються місячними індексами інфляції є різними, а отже - правильність обрання та послідовне дотримання належної арифметичної дії впливає на кінцеве визначення стягуваної суми інфляційної індексації.

39.8. Таким чином, враховуючи викладене в п.п.39.6. та 39.7. цієї постанови, апеляційний суд наводить власний розрахунок інфляційної індексації за зобов`язаннями січня 2015р. (акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2015р. на суму 9193,97грн.), а саме:

- сукупний індекс інфляції за період з березня 2015р. по листопад 2015р., визначений шляхом множення щомісячних індексів інфляції (березень 2015р. - 110.8%, квітень 2015р. - 114%, травень 2015р. - 102.2%, червень 2015р. - 100.4%, липень 2015р. - 99%, серпень 2015р. - 99.2%, вересень 2015р. - 102.3%, жовтень 2015р. - 98.7%, листопад 2015р. - 102%), становить 131,09% та повинен множитися на суму заборгованості в розмірі 6407,94грн. (яка існувала з моменту виникнення заборгованості до моменту її оплати - 28.12.2015р.), що дорівнює 8400,16грн. (сума боргу з урахуванням інфляційної індексації) . Отже, належна до стягнення сума інфляційної індексації за цей період становить 1992,22грн. (8400,16 - 6407,94);

- сукупний індекс інфляції за період з березня 2015р. по березень 2018р. , визначений шляхом множення щомісячних індексів інфляції (березень 2015р. - 110.8%, квітень 2015р. - 114%, травень 2015р. - 102.2%, червень 2015р. - 100.4%, липень 2015р. - 99%, серпень 2015р. - 99.2%, вересень 2015р. - 102.3%, жовтень 2015р. - 98.7%, листопад 2015р. - 102%, грудень 2015р. - 100.7%, січень 2016р. - 100.9%, лютий 2016р. - 99.6%, березень 2016р. - 101%, квітень 2016р. - 103.5%, травень 2016р. - 100.1%, червень 2016р. - 99.8%, липень 2016р. - 99.9%, серпень 2016р. - 99.7%, вересень 2016р. - 101.8%, жовтень 2016р. - 102.8%, листопад 2016р. - 101.8%, грудень 2016р. - 100.9%, січень 2017р. - 101.1%, лютий 2017р. - 101%, березень 2017р. - 101.8%, квітень 2017р. - 100.9%, травень 2017р. - 101.3%, червень 2017р. - 101.6%, липень 2017р. - 100.2%, серпень 2017р. - 99.9%, вересень 2017р. - 102%, жовтень 2017р. - 101.2%, листопад 2017р. - 100.9%, грудень 2017р. - 101%, січень 2018р. - 101.5%, лютий 2018р. - 100.9%, березень 2018р. - 101.1%), становить 174,57% та повинен множитися на суму заборгованості в розмірі 2786,03грн. (яка існувала протягом всього періоду заборгованості на яку здійснюється нарахування інфляційної індексації), що дорівнює 4863,52грн. (сума боргу з урахуванням інфляційної індексації) . Отже, належна до стягнення сума інфляційної індексації за цей період становить 2077,49грн. (4863,52 - 2786,03).

Відповідно, належна до стягнення сума інфляційної індексації за зобов`язаннями січня 2015р. (період нарахування з березень 2014р. по березень 2018р.) становить 4069,71грн. (2077,49+1992,22).

Наразі, розбіжностей між підрахунком Позивача та місцевого суду відносно заборгованості з оплати, що утворилась за інші заявлені місця, не має, що зумовлює висновок про не оскарження рішення в частині таких розрахунків інфляційної індексації.

40. Відносно аргументів апеляційної скарги, приведених в п.6.2. цієї постанови, позиція апеляційного суду полягає в такому:

40.1. Статтею 2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р. встановлено мораторій на час, визначений у ст.1 цього Закону на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Вказана норма щодо мораторію на нарахування пені є спеціальною та підлягає переважному застосуванню за наявністю відповідних підстав по відношенню до загальних положень, які регламентують право на стягнення такої пені (приведені в п.37 цієї постанови).

40.2. Посилаючись в апеляційній скарзі на невірне застосування місцевим судом норм Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р. внаслідок безпідставного наділення Позивача статусом енергопостачальної компанії , Скаржник на власний розсуд тлумачить та визначає коло господарюючих суб`єктів, на яких розповсюджується дія ст.2 цього Закону через визначення терміна енергопостачальна компанія в розумінні, зокрема, визначень, наведених в Законі України Про електроенергетику та ст.275 Господарського кодексу України.

40.2. Апеляційний суд звертає увагу, що Закон України Про електроенергетику взагалі не підлягає застосуванню до розглядуваних спірних правовідносин, пов`язаних з поставкою природного газу, а ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р. як спеціальна норма стосовно встановленого мораторію, містить в собі автономну категорію енергопостачальна компанія по відношенню до загальної ст.275 Господарського кодексу України.

Так, віднесення суб`єкта до енергопостачальної компанії в розумінні ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р., для цілей визначення можливості застосування мораторію, обумовлено виключно ознаками, наведеними в цій статті та не залежить від необхідної відповідності такого визначення енергопостачальника , наведеного в ст.275 Господарського кодексу України.

Такими спеціальними нормативними ознаками енергопостачальної компанії, визначеними у ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р., є:

- здійснення поставок енергоресурсів;

- споживання цих енергоресурсів виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг;

- надання виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, обумовлених споживанням енергоресурсів, цих послуг в районі проведення антитерористичної операції.

40.3. Апеляційний суд вважає, що наведене ним тлумачення змісту ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р. є таким, що відповідають меті її запровадження, враховуючи, що встановлений законодавцем мораторій на вимоги Позивача до Відповідача щодо спірної суми пені за своєю сутністю є компенсаційним засобом держави для виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, так само як і ст.8 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції запроваджено мораторій на вимоги щодо нарахування та стягнення пені з споживачів за прострочення платежів за житлово-комунальні послуги (у тому числі з газопостачання).

Дійсно, тією мірою, якою виконавці/виробники житлово-комунальних послуг обмежені законодавчо у нарахуванні пені по відношенню до споживачів таких послуг, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції, держава пропорційно та з урахуванням забезпечення суспільного інтересу відносно обставин, які в силу ст.ст.2, 17 Конституції України відносяться до виключної сфери компетенції/відповідальності держави (проведення антитерористичної операції), Позивач, який перебуває під державним управлінням, також обмежений в цьому праві відносно виробників/виконавців житлово-комунальних послуг на території проведення антитерористичної операції (зокрема Відповідача), що в повній мірі відповідає критеріям правомірного втручання в право мирного володіння у розумінні ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

40.4. Суд апеляційної інстанції зазначає, що факт поставки природного газу Позивачем Відповідачу в межах договору купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р., заборгованість з оплати якого є підставою та базою для нарахування стягуваної пені, Відповідачем визнається та не заперечується. У той час, передбачене п.1.2 договору купівлі-продажу природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р. використання такого природного газу кінцевими споживачами та спосіб поставки, що передбачає використання газотранспортних та газорозподільних мереж, дозволяє в контексті цієї ознаки, наведеної в ст.714 Цивільного кодексу України, однозначно кваліфікувати природний газ як енергоресурс.

40.5. Заперечення Скаржника відносно застосування приписів ст.714 Цивільного кодексу України в силу загального характеру по відношенні до ст.275 Господарського кодексу України, колегією суддів також відхиляються, оскільки їх предмети регулювання відносно категорії енергоресурси взагалі не перетинаються зі ст.275 Господарського кодексу України, яка передбачає поставку енергії, а не енергоресурсів, і підстав для ототожнення означених понять Скаржником не наведено, а судом з матеріалів справи не вбачається.

40.6. У цьому зв`язку міркування Позивача на користь своєї версії тлумачення змісту ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р. відносно прикладів спалювання вугілля, мазуту, дров судом відхиляються як некоректні, оскільки хоча вказані види палива поряд з природним газом і охоплюються категорією паливно-енергетичні ресурси в розумінні абз.5 преамбули Закону України Про енергозбереження , але на відміну від природного газу як об`єкту за договором на купівлю-продаж природного газу №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р., не поставляються через певний спосіб доставки (приєднану мережу), передбачений для енергоресурсів ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України.

Наявність двох інших критеріїв застосування ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р. - статусу Відповідача як виконавця житлово-комунальних послуг (теплопостачання віднесено до виду житлово-комунальних послуг на підставі Закону України Про житлово-комунальні послуги, що також підтверджується видом діяльності Відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - а.с.а.с.49-51) та надання послуг з теплопостачання на території проведення антитерористичної операції (смт. Біловодськ Луганської області відноситься та відносилось до таких територій на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України за спірний період) місцевим судом було встановлено, а Скаржником не спростовано та не оскаржується.

40.7. В контексті викладеного в цій постанові тлумачення змісту ст.2 Закону України №85-VІІІ від 13.01.2015р. посилання Скаржника на висновок Верховного суду про передчасність кваліфікації Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз як енергопостачальної компанії у правовідносинах, які були предметом розгляду в межах справи №913/65/18 (постанова від 16.10.2018), судом до уваги не приймається через нерелевантність до розглядуваного випадку, адже вирішення цієї справи з урахуванням такого висновку було б несумісним із завданням господарського судочинства, визначеним ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

40.8. Викладене в п.40 цієї постанови зумовлює відхилення доводів апеляційної скарги щодо вимог про стягнення пені (п.6.2 постанови).

41. Посилання апелянта на порушення місцевим судом при прийнятті рішення ст.ст.73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи (п.6.3. цієї постанови), не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не містять в собі конкретного порушення означених норм судом першої інстанції, крім цитування тексту означених норм Скаржником, тоді як з матеріалів справи таких порушень судовою колегією не вбачається.

42. Враховуючи, що місцевим судом було допущено помилку при розрахунку належних до стягнення сум інфляційних втрат за зобов`язаннями січня 2015р., що зумовило безпідставну відмову у задоволенні Позивачу стягнення таких сум в розмірі 287,28грн., апеляційна скарга Позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню у відповідній частині.

Своєю чергою, розходження між результатом розрахунку апеляційної інстанції та розрахунком, запропонованим Позивачем, зумовлено тим, що останній також допускав переривання послідовності множення індексів інфляції відносно несплаченого залишку, але намагався таке переривання компенсувати додаванням інфляційної індексації щодо суми попереднього період (до здійснення часткової оплати), що призводило до похибки в розрахунках через заміну множення додаванням з одночасним скритим подвійним врахуванням одних і тих же місячних індексів.

На думку судової колегії, такий підрахунок Позивача, хоча і є похідним від визначених в рекомендаціях (п.39.2 та 39.3 цієї постанови), але не може бути застосовний через постійний зміщення моменту прострочення/відліку для визначення місячних індексів інфляції до дати чергового часткового платежу, тоді як відносно кожної суми грошового зобов`язання (первісного боргу) такий момент прострочення у часі лише один.

43. З огляду на викладені в п.п.39-42 цієї постанови міркування та допущені місцевим судом порушення норм матеріального права, керуючись п.4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про часткове скасування рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2019р. - в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача інфляційної індексації в сумі 287,28грн. за зобов`язаннями січня 2015р. з оплати поставленого за договором №2548/15-КП-20 від 30.12.2014р. природного газу та часткове задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України - прийняття в цій частині нового рішення про задоволення відповідної частини позовних вимог.

44. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду зумовлює розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги між сторонами пропорційно задоволених вимог за результатами апеляційного перегляду, враховуючи також вимоги ч.4 ст.6 Закону України Про судовий збір , оскільки рішення оскаржується Позивачем в частині відмови у стягненні 11128,03грн. пені та 948,04грн. інфляційної індексації, а отже збір за подання апеляційної скарги повинен складати 449,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ на рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2019р. (повний текст підписано 15.02.2019р.) у справі №913/648/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2019р. (повний текст підписано 15.02.2019р.) у справі №913/648/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ про стягнення з Комунального підприємства Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області, смт. Біловодськ Луганської області інфляційної індексації на заборгованість за зобов`язаннями січня 2015р. в сумі 287,28грн., та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог у зв`язку з чим викласти п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:.

2. Стягнути з Комунального підприємства Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області (вул. Центральна, 103, смт. Біловодськ, Луганська область, 92800, ідентифікаційний код 34895168) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720) заборгованість за поставлений природний газ в сумі 37625,55грн., пеню в сумі 327,69грн., 3% річних у сумі 3250,84грн., інфляційні втрати в сумі 17997,04грн., судовий збір в сумі 1469,40грн.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2019р. (повний текст підписано 15.02.2019р.) у справі №913/648/18 залишити без змін.

4. Стягнути з Комунального підприємства Біловодськтепло Біловодської селищної ради Луганської області (вул. Центральна, 103, смт. Біловодськ, Луганська область, 92800, ідентифікаційний код 34895168) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 10,70грн.

5. Доручити Господарському суду Луганської області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

6. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2019р.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя Н.М. Пелипенко

Надіслано судом до ЄДРСР - 06.08.2019р.

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення06.08.2019
Оприлюднено07.08.2019
Номер документу83456363
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/648/18

Постанова від 06.08.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Попков Денис Олександрович

Ухвала від 18.07.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Попков Денис Олександрович

Ухвала від 13.05.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Попков Денис Олександрович

Ухвала від 08.04.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Попков Денис Олександрович

Ухвала від 19.03.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Попков Денис Олександрович

Рішення від 12.02.2019

Господарське

Господарський суд Луганської області

Вінніков С.В.

Ухвала від 22.01.2019

Господарське

Господарський суд Луганської області

Вінніков С.В.

Ухвала від 02.01.2019

Господарське

Господарський суд Луганської області

Вінніков С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні