Ухвала

від 05.08.2019 по справі 331/2039/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

05.08.2019

Провадження № 1-кс/331/3345/2019

Єдиний унікальний номер № 331/2039/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , представника ТОВ "Термоліт" ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_6 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 22019080000000019 від21.03.2019року,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.333КК України , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим із прокурором який здійснює процесуальне керівництво, яке надійшло до суду поштою 31.07.2019 р., по кримінальному провадженню № 22019080000000019 від 21.03.2019року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено наступне. Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019080000000019 від 21.03.2019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на початку листопада 2018 року мешканець м. Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_5 , без отримання дозволу Державної служби експортного контролю України, уклав контракт з компанією «International Invest Company Ltd» (Британські Віргінські Острови), на виробництво та подальшу поставку до м.Бейрут (Ліванська Республіка) товарів, які підлягають державному експортному контролю, а саме - індукційної тигельної плавильної електропечі ІТПЕ-1.0/08 ТГ2.

Так, директор ТОВ «Термоліт» (код ЄДРПОУ 23791777, м. Мелітополь, вул.Зіндельса, буд.23) ОСОБА_5 уклав контракт №10 від 13.11.2018 з компанією «International Invest Company Ltd» на поставку індукційної тигельної плавильної електропечі ІТПЕ-1.0/08 ТГ2. Загальна вартість контракту становить 144 190 доларів США. Відповідно до зазначеного контракту, отримувачем вантажу є фізична особа Mohamed Rabia Mohamed Hesham Alkhabaz, пункт призначення м. Бейрут (Ліванська Республіка).

За цим договором «International Invest Company Ltd» перерахувала грошові кошти в розмірі 57 676 доларів США за складову частину ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 тиристорний перетворювач частоти ТПЧ-800-1,0-550 із шафою теплообміну ИМ-85 з монтажним комплектом.

В подальшому між ТОВ «Термоліт» (код ЄДРПОУ 23791777, м. Мелітополь, вул.Зіндельса, буд.23) та компанією «International Invest Company Ltd» було укладено новий контракт №6 від 12.04.2019 щодо поставки ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 в складі на загальну суму 90355,50 доларів США.

Разом з тим, ТОВ «Термоліт» отримало грошові кошти за оплату індукційної тигельної плавильної електропечі ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 в розмірі 90355,50 доларів США, які було зараховано на банківські рахунки підприємства.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Термоліт» в своїй діяльності використовує банківські рахунки відкриті в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, у м. Запоріжжя по проспекту Соборний, буд.66), а саме:

- № НОМЕР_1 (643 Російський рубль) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_1 (840 Долар США) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_1 (978 Євро) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_1 (980 українська гривня) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_2 (980 українська гривня) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_3 (840 Долар США) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528).

26.07.2019 ТОВ «Термоліт» здійснило митне оформлення індукційної тигельної плавильної електропечі ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 в комплекті, в тому числі й тиристорний перетворювач частоти ТПЧ-800-1,0-550 із шафою теплообміну ИМ-85 з монтажним комплектом.

Наявні дані свідчать, що кінцевим отримувачем індукційної тигельної плавильної електропечі виступає Сирійський науково-дослідний центр, представники якого, у період з 21.01. по 12.02.2019 перебували на ТОВ «Термоліт» з метою узгодження умов придбання ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 та проходження тренінгу з експлуатації.

Відповідно до листа Державної служби експортного контролю України №865/30-19, індукційна тигельна електропіч ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 відповідає опису товарів за позицією 2В226 Додатку (Єдиний список товарів подвійного використання) до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 №86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання». Тобто, міжнародна передача (експорт) вищевказаного товару підлягає державному експортному контролю.

Отже, враховуючи вище викладене, грошові кошти у сумі 57 676 доларів США та 90355,50 доларів США, які зберігаються на банківських рахунках ТОВ «Термоліт» відкритих у АТ «ОТП Банк», на думку слідчого, відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України, а також підпадають під ознаки майна набутого внаслідок вчинення кримінального правопорушення щодо якого застосовується спеціальна конфіскація, тому слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на грошові кошти у сумі 57 676 доларів США та 90355,50 доларів США (або еквівалент у іншій валюті), які зберігаються на банківських рахунках ТОВ«Термоліт» (код ЄДРПОУ 23791777, м. Мелітополь, вул.Зіндельса, буд.23) відкритих у АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, у м. Запоріжжя по проспекту Соборний, буд.66), а саме:

- № НОМЕР_1 (643 Російський рубль) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_1 (840 Долар США) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_1 (978 Євро) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_1 (980 українська гривня) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_2 (980 українська гривня) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528);

- № НОМЕР_3 (840 Долар США) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528),

Крім того, слідчим в клопотанні зазначено, що в разі відсутності зазначеної грошової суми на вказаному банківському рахунку накласти арешт на залишок грошових коштів на суму не більшу ніж 57 676 доларів США та 90355,50 доларів США (або еквівалент у іншій валюті), або її еквівалент у іншій валюті.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 та представник ТОВ "Термоліт" ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, надали пояснення аналогічні в запереченні на клопотання.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 5ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

При вирішенні питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, враховує: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При дослідженні матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, не доведено наявність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти , які перебувають на рахунках ТОВ «Термоліт», та не доведено того факту що зазначені грошові кошти на рахунках підприємства відповідають критеріям визначеним в ст. 98 КПК України, оскільки слідчому судді не надано підтверджуючих даних того, що по рахунках ТОВ «Термоліт» здійснено транзакції у сумі 57 676 доларів США та 90355,50 доларів США, на який саме рахунок здійснено перерахування коштів, коли, ким саме, оскільки слідчий ставить вимогу про накладення арешту на 5 розрахункових рахунках підприємства у різній валюті, тому слідчий суддя доходить висновку що грошові кошти які перебувають на рахунках підприємства, не можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того наявними матеріалами доданими до клопотання слідчим не доведено, що на рахунки підприємства здійснено перерахування коштів у вищевказаних сумах, через що клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_6 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 22019080000000019 від21.03.2019року,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.333КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1