Ухвала

від 17.03.2020 по справі 331/2039/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

17.03.2020

Провадження № 1-кс/331/577/2020

Єдиний унікальний номер № 331/2039/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17березня 2020року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Термоліт» про скасування арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженняслідчого суддіЖовтневого районногосуду м.Запоріжжя надійшлоклопотання захисника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Термоліт» про скасування арешту з майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 5 серпня 2019 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 винесено ухвалу, якою по кримінальному провадженню № 22019080000000019, внесеному до ЄРДР 21.03.2019 року, накладено арешт на майно, що належить ТОВ «Термоліт» на праві власності.

Арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України) для проведення подальших судових експертиз, щодо встановлення та з`ясування обставин, що мають значення для справи.

4 лютого 2020 року слідчим суддею ОСОБА_1 , винесено ухвалу, якою частково задоволено клопотання ТОВ «Термоліт» та скасовано арешт з вилучених документів, однак залишений арешт на індукційну плавильну піч та комплектуючі до неї.

Захисник вважає, що на теперішній час підстави для накладення арешту на майно відсутні з наступних підстав. Майно, яке належить ТОВ «Термоліт», а саме індукційну тигельну плавильну електропіч 1ТПЕ-1.0/08 ТГ2 (в розібраному стані), та комплектуючі частини до неї, разом із технічною документацією, вилучено співробітниками Управління СБ України в Запорізькій області під час проведення обшуків на території митного посту «Мелітополь». З того часу, вилучені складові частини ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 оглянуто, зроблено необхідні заходи фото та відео фіксації. Саме майно, передане на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Термоліт». Жодних дій з арештованим майном не проводиться. Будь-якої іншої інформації, окрім тої, що вже отримана слідчими зазначений доказ не надасть. Тому подальший арешт майна призводить лише до його подальшого псування та втрати можливостей використання для цільового призначення, а також до отримання ТО$ «Термоліт» втрати ділової репутації та понесення у зв`язку з невиконанням умов договору матеріальних затрат у вигляді штрафів та пені. Спочатку, на думку органів досудового розслідування, ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 відповідала позиції 2В226.а Єдиного списку товарів подвійного використання, в зв`язку з чим потребує отримання дозволу на експорт. Під час проведення слідчих дій за клопотанням сторони захисту, а саме огляду вилученого майна, органами досудового розслідування наочно встановлено не відповідність ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 вимогам, визначених в позиції 2В226.а (діаметр індукційної котушки в ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 складає 670 мм і перевищує діаметр визначений у п.2 абзацу а) позиції 2В226 Єдиного списку товарів подвійного використання). Крім того, при роботі з ІТПЕ-1.0/08 ТГ2 не можливо отримати контрольоване середовище, оскільки відсутня герметичність у конструкції печі, в зв`язку з чим ІТПЕ- 1.0/08 ТГ2 взагалі не відноситься до позиції 2В226.

На підтвердження зазначеного факту, ТОВ «Термоліт» проведено попередню ідентифікацію товару і отримано висновок № ЕК-808 від 10 червня 2019 року, який проведено експертом Київської торгово-промислової палати, яка сертифікована та співпрацює із Державною службою експортного контролю України, згідно якого ІТПЕ- 1.0/08 ТГ-2 за своїми розмірами та функціональними характеристиками не підпадає під вимоги, визначені позицією 2В226 Єдиного списку товарів подвійного використання, в зв`язку з чим не відноситься до виробів військового призначення або товарів подвійного використання, і в свою чергу, не потребує спеціального дозволу для експорту.

Для об`єктивності ТОВ «Термоліт» звернулось до експертів Одеської регіональної торгово-промислової палати з метою проведення експертизи щодо ідентифікації товару. Після проведення експертизи, зазначеною установою надано висновок недержавної експертизи щодо ідентифікації товару № УТЕ-1542 від 19.12.2019 року, згідно якого товар ТОВ «Термоліт» не відповідає найменуванню (опису) та технічним параметрам товарів, що підлягають експортному контролю, зазначеному у відповідних позиціях Єдиного списку товарів - додатку до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання».

В свою чергу, органом досудового розслідування призначено експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Науково-технічний центр оборонних досліджень», якою надано висновок попередньої ідентифікації (недержавної експертизи) щодо ідентифікації товару № 056 від 16.12.2019 року. Згідно висновку ІТПЕ-1.0/08 ТГ-2 відповідає найменуванню (опису) та технічним параметрам товарів, що підлягають державному експертному контролю.

На підставі зазначеного висновку, 27.02.2020 року директору ТОВ «Термоліт» ОСОБА_4 слідчим повідомлено про підозру у скоєнні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України, кваліфікуючими ознаками, якого є порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів подвійного використання.

Така позиція сторони обвинувачення не ґрунтується на вимогах закону і є хибною.

У позиції 2В226 Єдиного списку товарів подвійного використання визначено індукційні печі з контрольованим середовищем (вакуум або інертний газ) та джерела живлення для них. Таким чином, в діях ОСОБА_4 та взагалі відсутня подія злочину, в зв`язку з чим, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України. Санкцією ст.333 КК України не передбачено конфіскації майна чи спеціальної конфіскації.

Крім того, під час накладення арешту на майно було порушено вимоги діючого законодавства, оскільки з клопотанням про накладення арешту звернувся слідчий , а не прокурор, як це передбачено ст.64-2 КПК України. На час накладення арешту по кримінальному провадженню жодній особі не повідомлялось про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.333 КК України, тобто провадження здійснювалось за фактом.

Таким чином, ТОВ «Термоліт» по кримінальному провадженню має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Згідно вимог ч.2 ст.64-2 КПК України, з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.

Відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Таким чином, відповідно до вказаної норми, передбачена додаткова гарантія прав власника майна третьої особи шляхом внесення клопотання виключно прокурором. В даному випадку клопотання хоча і погоджене з прокурором, але подане слідчим, який є неналежним суб`єктом.

Таким чином, наразі накладений арешт на думку захисника є незаконним, а тому захисник просить скасувати арешт накладений на майно ТОВ «Термоліт» ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05.08.2019 року.

У судове засідання представник ОСОБА_3 не з`явився , надав до суду заяву, в якій клопотання клопотання підтримав в повному обсязі , наполягав на його задоволенні.

Слідчий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, вважав що підстав в задоволенні клопотання немає.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019080000000019 від 21.03.2019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.

05 серпня 2019 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 винесено ухвалу, якою по кримінальному провадженню № 22019080000000019, внесеному до ЄРДР 21.03.2019 року, накладено арешт на майно, що належить ТОВ «Термоліт» на праві власності.

Арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України) для проведення подальших судових експертиз, та для встановлення та з`ясування обставин, що мають значення для справи.

За правилами ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Накладення арешту на певне майно може бути здійснено лише за наявності передбачених у КПК України нормативних підстав, а саме за ст.170 КПК України, за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно: є речовим доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації; підлягає конфіскації як покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, можливість накладення арешту за відповідними змінами до ст.170 КПК України окремо встановлюється для: 1) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; 2) третіх осіб; 3) для юридичних осіб щодо яких застосовуються заходи кримінального провадження.

Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому п.1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи дане рішення виходжу також з наступного.

При розгляді клопотань про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, слідчий суддя, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, врахував:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Арешт було накладено обґрунтовано, та на цей час правові підстави для скасування арешту майна відсутні.

Тому, враховуючи вищевикладене, на момент розгляду клопотання адвоката про скасування арешту з майна, у органа досудового розслідування не відпала необхідність в подальшому утриманні тимчасово вилучених речей зазначених у переліку в ухвалі слідчого судді від 05.08.2019 р., на які слідчим суддею накладено арешт.

Згідно положень ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Враховуючи положення ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів по справі, а саме обладнання, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт , буде вирішено під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170, 173, 174, 303, 306-307, 309 КПК України

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Термоліт» про скасування арешту з майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1