Постанова

від 26.06.2019 по справі 13/51-04

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 13/51-04

Провадження № 12-67гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Бакуліної С. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Вінницяобленерго на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року (головуючий Павлюк І. Ю., судді Демидюк О. О., Савченко Г. І.) та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24 жовтня 2018 року (суддя Тісецький С. С. ) у справі № 13/51-04 , прийняті за наслідками розгляду скарги Публічного акціонерного товариства Вінницяобленерго на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І. М., за позовом Державного підприємства Енергоринок до Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія Вінницяобленерго про стягнення 288941397,64 грн.

1. Історія справи та доводи скарги

1.1. Господарський суд Вінницької області рішенням від 25 лютого 2004 року частково задовольнив позов у справі № 13/51-04; стягнув з Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія Вінницяобленерго на користь Державного підприємства Енергоринок 252813322,47 грн боргу за отриману електроенергію, 17040056,31 грн пені, 1487,43 грн державного мита та 103,25 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

1.2. За результатами апеляційного перегляду, Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 26 серпня 2004 року залишив без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 25 лютого 2004 року у справі № 13/51-04.

1.3. Вищий господарський суд України постановою від 26 січня 2005 року залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції від 26 серпня 2004 року.

1.4. Після набрання вказаним рішенням суду законної сили на його виконання було видано наказ від 18 жовтня 2004 року та 4 квітня 2007 року відкрито виконавче провадження ВП № 3435861.

1.5. У подальшому 10 березня 2016 року Публічне акціонерне товариство Вінницяобленерго (далі - ПАТ Вінницяобленерго ) звернулося до Господарського суду Вінницької області зі скаргою на неправомірні дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І. М. (далі - державний виконавець) щодо винесення постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861 про стягнення виконавчого збору у розмірі 26985496,94 грн; визнання недійсною постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд Вінницької області ухвалою від 24 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року, закрив провадження у справі № 13/51-04 з розгляду скарги ПАТ Вінницяобленерго на дії державного виконавця на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначивши про наявність судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили, щодо рішень та дій державного виконавця, що є предметом скарги.

2.2. Суди виходили з того, що за результатами розгляду адміністративної справи № 802/281/16-а Вінницьким окружним адміністративним судом 23 березня 2016 року прийнято постанову, якою позов ПАТ Вінницяобленерго до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено ; визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861.

2.3. Суди дійшли висновку, що набрання законної сили вищевказаною постановою Вінницького окружного адміністративного суду унеможливлює розгляд скарги ПАТ Вінницяобленерго на дії державного виконавця щодо винесення постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861 у межах господарської справи № 13/51-04.

3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

3.1. Не погодившись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року та ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24 жовтня 2018 року, ПАТ Вінницяобленерго звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить закрити провадження у справі, змінивши мотивувальні частини оскаржуваних рішень щодо підстав для закриття провадження, зазначивши підставою для закриття провадження те, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги ПАТ Вінницяобленерго зазначило, що на момент прийняття оскаржуваних судових рішень скарга, предметом якої є оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, з урахуванням приписів статті 339 ГПК України та статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) повинна була розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі за скаргою на дії державного виконавця підлягало закриттю саме на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

4. Позиція Великої Палати Верховного Суду в справі

4.1. Оскільки ПАТ Вінницяобленерго оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа разом з касаційною скаргою була прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Щодо юрисдикції розгляду скарги

4.2. Відповідно до частин першої та другої статті 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження у редакції, чинній на час звернення зі скаргою на дії державного виконавця рішення (далі - Закон № 606-XIV), дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

4.3. Частиною восьмою статті 28 Закону № 606-XIV визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

4.4. На час звернення ПАТ Вінницяобленерго зі скаргою на дії державного виконавця, була чинною стаття 121-2 ГПК України (в редакції від 19 лютого 2019 року), яка визначала право стягувача, боржника або прокурора на оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби та за змістом якої скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу).

4.5. У касаційній скарзі ПАТ Вінницяобленерго , посилаючись на частину другу статті 74 Закону № 1404-VIII, вказує на те, що спір щодо оскарження постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861 про стягнення виконавчого збору повинен був розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі за скаргою на дії державного виконавця підлягало закриттю саме на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

4.6. Зазначене твердження скаржника визнається Великою Палатою Верховного Суду необґрунтованим, оскільки стаття 74 Закону № 1404-VIII, яка визначає юрисдикцію адміністративного суду з оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, набула чинності лише 5 жовтня 2016 року, тобто після звернення 10 березня 2016 року ПАТ Вінницяобленерго до Господарського суду Вінницької області з відповідною скаргою на дії державного виконавця.

4.7. Ураховуючи викладене, ПАТ Вінницяобленерго мало право на час звернення подати до господарського суду скаргу про оскарження дій, вчинених державним виконавцем з виконання судового наказу, виданого на виконання судового рішення у цій справі.

Щодо закриття провадження у справі

4.8. Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.

4.9. Так, відповідно до частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2 , 4 , 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

4.10. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

4.11. Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про закриття провадження з розгляду скарги ПАТ Вінницяобленерго на дії державного виконавця у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України з огляду на таке.

4.12. Закриття провадження у справі -це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

4.13. Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

4.14. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

4.15. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

4.16. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

4.17. У господарській справі № 13/51-04 предметом вимог за скаргою ПАТ Вінницяобленерго є оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП№ 3435861, за результатом розгляду якої скаржник просив визнати зазначену постанову недійсною.

4.18. Як установлено судами попередніх інстанцій, 23 березня 2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 802/281/16-а, якою задоволено адміністративний позов ПАТ Вінницяобленерго до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ; визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861. Зазначена постанова адміністративного суду набрала законної сили 16 травня 2016 року.

4.19. У господарській справі № 13/51-04 ПАТ Вінницяобленерго звернулося зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця та визнання недійсною постанови про стягнення виконавчого збору від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861, яку на час розгляду скарги Господарським судом Вінницької областівже визнано протиправною та скасовано.

4.20. Таким чином, на час розгляду Господарським судом Вінницької областіскарги на дії державного виконавця в межах справи № 13/51-04 предмет оскарження за скаргою ПАТ Вінницяобленерго -постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861 - припинив існувати.

4.21. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що за наведених обставин підставою для закриття провадження з розгляду скарги ПАТ Вінницяобленерго на дії державного виконавця щодо винесення постанови від 16 лютого 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 3435861 є пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України, а саме відсутність предмета спору.

4.22. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

4.23. Відповідно до частини четвертої статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4.24. Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та зміни судових рішень з мотивів, наведених у цій постанові.

Щодо судових витрат

4.25. За змістом частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

4.26. Оскільки за результатом розгляду касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку для зміни підстав для закриття провадження за скаргою ПАТ Вінницяобленерго на дії державного виконавця з мотивів, наведених у цій постанові, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 306, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Вінницяобленерго задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24 жовтня 2018 року у справі № 13/51-04 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. В. Бакуліна Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І. Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська