Ухвала

від 07.08.2019 по справі 906/182/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" серпня 2019 р. Справа № 906/182/19.

Господарський суд Житомирської області у складі

cудді Вельмакіної Т.М., розглянувши заяву Фізичної особи підприємця Когута Володимира В`ячеславовича про відвід судді у справі

за позовом: Приватного підприємства "Надія Звягельщини"

до: Фізичної особи підприємця Когута Володимира В`ячеславовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно"

про стягнення 588500,00грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Надія Звягельщини" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича 588500,00грн заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою від 04.03.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 01.04.2019.

За ухвалою суду від 01.04.2019 відкладено підготовче засідання на 25.04.2019 у зв`язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно"; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 03.06.2019 включно; відкладено підготовче засідання на 28.05.2019.

За ухвалою від 28.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/182/19 до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.07.2019 відкладено розгляд справи по суті на 02.08.2019.

02.08.2019 через загальний відділ суду від представника Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича надійшла заява про відвід.

Згідно ухвали суду від 02.08.2019 зроблено висновок, що відвід є необґрунтованим, та зупинено провадження у справі до вирішення питання відводу судді.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019, заяву про відвід судді Соловей Л.А. у справі №906/182/19 передано для розгляду судді Вельмакіній Т.М.

За загальним правилом, встановленим пунктом 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Проте за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Оскільки заяву відповідача про відвід викладено письмово, з наведенням заявником обґрунтування його позиції, тому суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення відводу.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36, 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Стаття 35 ГПК України визначає перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст. 35 ГПК України).

Згідно з ч.3 ст.38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Розглядаючи заяву Фізичної особи підприємця Когута Володимира В`ячеславовича про відвід судді, ознайомившись з матеріалами справи, суд враховує, що правове обґрунтування заявленого відводу здійснено із зсиланням на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Фактичними підставами для відводу відповідач визначив те, що:

- в судовому засіданні, яке відбулось 22.07.19, суддя безпідставно відмовила у задоволенні клопотання про визнання обов`язковою явки в наступне судове засідання представника третьої особи, позбавивши представника відповідача законного права на доказування, чим грубо порушила один з основних принципів судочинства;

- суддя неодноразово намагалась спонукати представника відповідача визнати, що кошти, які є предметом спору, були отримані відповідачем безпідставно.

За вказаного, відповідач вважає, що існують об`єктивні сумніви в неупередженості та реальній об`єктивності судді Соловей Л.А., тому заява про відвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Інших обставин, визначених ст.ст. 35-36 ГПК України, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді, заявником у поданій заяві не наведено.

Відповідності до ст.ст. 2, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В п.п.49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява №33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (interalia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п. 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п. 42 ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

За змістом п.52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява № 33949/02, стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (FerrantelliandSantangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п.58).

Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.

Натомість, названої презумпції у заяві Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича про відвід судді не спростовано.

При цьому незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України.

Тобто, з наведених норм процесуального закону вбачається, що не можуть бути підставами для відводу зсилання заявника на дії суду щодо задоволення або відмови у задоволенні певних клопотань та заяв учасників справи, а також процесуальна форма вчинення такої дії, чи процедурна дія, спрямована на з`ясування обставн справи при дослідженні доказів, оскільки такі підстави для відводу ст.35 ГПК України не передбачені та фактично є незгодою сторони з процесуальними рішеннями та процедурними діями суддіі.

За вказаного, суб`єктивна думка учасника процесу щодо процесуальних рішень, які були прийняті судом у даній справі, а також незгода з процесуальними рішеннями та процедурними діями судді при з`ясуванні обставин справи, прийнятими та здійсненими в ході розгляду справи, не можуть бути підставою для відводу судді.

Підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді.

Отже, самі по собі судові рішення не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні вказаних судових рішень на користь однієї із сторін.

Натомість, заявником не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження наявності обставин заінтересованості судді Соловей Л.А. у результаті розгляду даної справи та які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За таких обставин, розглянувши доводи заявника відводу, які покладені в його обґрунтування, суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича від 02.08.2019р про відвід судді не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджена належними доказами, а доводи, наведені заявником, не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді та не є підставою для відводу.

Зважаючи на вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення вказаної заяви та відводу судді Соловей Л.А.

Крім того суд звертає увагу, що згідно ст. 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, верховенство права, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Крім того, як вказано вище, ч. 3 ст. 38 ГПК України в імперативному порядку визначає, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. ...Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Натомість, заява відповідача про відвід судді Соловей Л.А. подана з порушенням вимог статті 38 ГПК України, оскільки ним не дотримано строки для заявлення відводу. Так, із вказаної заяви вбачається, що про обставини, які, на думку представника відповідача, є підставою для відводу, йому стало відомо в судовому засіданні 22.07.19, однак заява подана 02.08.19, тобто поза межами дводенного строку, з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За вказаного у суду є достатні підстави вважати, що заявлення відводу у цій справі є спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому, внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства, враховуючи, що у судовому засіданні 22.07.19 розпочато розгляд справи по суті, а спір відповідно до приписів ч.2 ст.195 ГПК України має бути вирішено протягом тридцяти днів з дня розгляду справи по суті.

Суд наголошує, що згідно з п.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.2 ст.43 ГПК України, залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Таким чином, заявником не наведено об`єктивних обставин та не представлено доказів наявності підстав, з якими чинне процесуальне законодавство пов`язує неможливість розгляду справи №906/182/19 суддею Соловей Л.А., тому заява ФОП Когута Володимира В`ячеславовича від 02.08.2019 про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 32, 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича від 02.08.2019 про відвід судді Соловей Л.А. у справі №906/182/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 07.08.2019

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2 - позивачу (рек. з повід);

3 - відповідачу (рек. з повід);

4 - адвокату Янчуку М.О. (м.Житомир, вул.Кафедральна, 10) (рек. з повід);

5 - третій особі ( 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БУЛЬВАР, б.1 ( рек. з пов.).