Постанова

від 27.03.2020 по справі 906/182/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/182/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 (суддя Соловей Л. А.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (головуючий суддя Коломис В. В., судді Миханюк М. В., Саврій В. А.) у справі за позовом Приватного підприємства "Надія Звягельщини" до Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" про стягнення 588 500, 00 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 22.02.2019 Приватне підприємство "Надія Звягельщини" (далі - Позивач, Підприємство) звернулося до Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича (далі - Відповідач, ФОП Когут В. В.) з позовом про стягнення 588 500,00 грн заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобов`язання з повернення заборгованості за Договором № 12/09 про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність від 12.09.2017 (далі - Договір фінансової допомоги), право вимоги за яким набув Позивач відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 1 від 03.07.2018 (далі - Договір відступлення), укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" (далі - Третя особа, Товариство) .

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. 29.08.2019 Господарський суд Житомирської області рішенням, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, позов задовольнив повністю; стягнув з ФОП Когута В. В. на користь Підприємства 588 500, 00 грн основного боргу.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що строк повернення отриманих за Договором фінансової допомоги грошових коштів у розмірі 588 500, 00 грн настав на час звернення з позовом, докази на підтвердження повернення вказаних коштів не надані, заявлені позовні вимоги підтверджені та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню відповідно до статей 509, 512, 513, 514, 525, 526, 530, 629, 1049 ЦК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

4. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

4.1. На виконання умов Договору фінансової допомоги Відповідач отримав грошові кошти в розмірі 506 500, 00 грн, і згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору відступлення сторони погодили, що борг Відповідача становить 506 500, 00 грн, суму якого Відповідач повернув на рахунок Позивача, отже спірна сума виходить за межі ліміту, тому не може бути стягнута як предмет Договору фінансової допомоги.

4.2. Спірна сума коштів не є поворотною фінансовою допомогою, і стягнення її як такої є безпідставним.

4.3. Суди проігнорували ту обставину, що в Договорі фінансової допомоги відсутня кінцева дата виконання умов договору, а претензії не направлялися на дійсну адресу Відповідача у справі, хоча така адреса Позивачу була відома.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.

6. Встановлені судами обставини

6.1. 12.09.2017 між Товариством (надавач) та ФОП Когутом В.В. (отримувач) укладений Договір фінансової допомоги, згідно з пунктом 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавач передає у власність отримувачу кошти у розмірі, визначеному у пункті 2.1 цього договору, а отримувач зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений договором строк.

6.2. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (пункт 1.2 Договору).

6.3. Пунктом 2.1 Договору фінансової допомоги визначено, що розмір поворотної фінансової допомоги становить 600 000,00 грн на вирощування зернових та технічних культур та обробітку землі. Кошти вносяться частками в готівковому вигляді, про що отримувач коштів надає надавачу прибуткові касові ордери.

6.4. Згідно з пунктом 2.3 Договору фінансової допомоги отримувач зобов`язувався повернути вчасно та в повному обсязі отримані кошти.

6.5. Відповідно до пунктів 3.2-3.3 Договору поворотна фінансова допомога надається у готівковому порядку шляхом внесення коштів в касу отримувача. Поворотна фінансова допомога вважається переданою отримувачу при її зарахуванні в касу отримувача.

6.6. Строк повернення фінансової допомоги до 12.09.2018. Остаточний розрахунок та розподіл прибутків здійснюється в термін до 31.12.2018 (пункти 4.1-4.2 Договору).

6.7. У пункті 5.2 Договору фінансової допомоги сторони передбачили, що поворотна фінансова допомога повертається внесенням готівки в касу надавача та вважається поверненою надавачу отримувачем з часу зарахування коштів в касу.

6.8. На виконання умов Договору фінансової допомоги Товариство перерахувало ФОП Когуту В.В. 588 500,00 грн поворотної фінансової допомоги, що підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами №1 від 31.03.2018 на суму 314 500,00 грн, № 2 від 31.03.2018 на суму 104 600,00 грн, № 3 від 03.05.2018 на суму 110 000,00 грн та № 4 від 14.05.2018 на суму 36 400, 00 грн з зазначенням підстави видачі "договір поворотної фінансової допомоги" (т. 1, а. с. 14-18). Отримання цих грошових коштів згідно з прибутковими касовими ордерами Відповідачем не заперечується

6.9. 03.07.2018 між Товариством (первісний кредитор) та Підприємством (новий кредитор) укладено Договір відступлення, за умовами пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором фінансової допомоги, укладеним між первісним кредитором та ФОП Когутом В. В.

6.10. Пунктом 1.2 Договору відступлення передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 588 500,00 грн.

6.11. Одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор усно повідомляє боржника про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням (пункт 2.1 Договору відступлення).

6.12. Відповідно до пункту 4.1 Договору відступлення сума відступлених прав вимоги становить 588 500,00 грн.

6.13. 31.01.2019 Підприємство надіслало ФОП Когуту В.В. претензію № 2, проінформувавши про заміну кредитора у зобов`язанні та реквізити, необхідні Відповідачу для належного виконання зобов`язань (т. 1, а. с. 19, 145).

6.14. Відповідач грошові кошти у розмірі 588 500,00 грн не повернув.

6.15. У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначив, що про існування Договору відступлення, укладеного між Товариством та Підприємством, йому стало відомо з моменту отримання претензії від 28.01.2019 (а не з позовної заяви) (т. 1, а. с. 48).

6.16. Долучені Позивачем та Відповідачем до матеріалів справи примірники Договорів поворотної фінансової допомоги містять розбіжності, а саме: у договорі, який надано Позивачем, визначено строк повернення поворотної фінансової допомоги - 12.09.2018 (т. 1, а. с. 11-12), натомість, у примірнику Відповідача такий строк відсутній (т. 1, а. с. 54-57).

6.17. ФОП Когут В.В. отримує кореспонденцію як за юридичною адресою, так і за адресою, яка визначена у Договорі фінансової допомоги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а. с. 169-170, 177-178).

6.18. Факт повернення Відповідачем коштів, що надавались у безготівковому вигляді на суму 506 500,00 грн не заперечується сторонами та підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, №94 від 02.10.2017 на суму 50 000,00 грн, №96 від 05.10.2017 на суму 40 000,00 грн, №897 від 20.10.2017 на суму 30 000,00 грн, №980 від 14.11.2017 на суму 80 000,00 грн, №1011 від 04.12.2017 на суму 40 000,00 грн, №1184 від 11.04.2018 на суму 50 000,00 грн, №1187 від 12.04.2018 на суму 50 000,00 грн, №1207 від 24.04.2018 на суму 7 500,00грн, №1230 від 07.05.2018 на суму 50 000,00 грн, №1245 від 15.05.2018 на суму 23 000,00 грн, №1251 від 18.05.2018 на суму 36 000,00 грн, №1252 від 18.05.2018 на суму 14 000,00 грн, №1257 від 24.05.2018 на суму 30 000,00 грн, №1262 від 29.05.2018 на суму 6 000,00 грн, у в призначенні платежів зазначено: "короткострокова безвідсоткова фінансова позика згідно з договором №12/09 від 12.09.2017" (а. с. 96-102).

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є договори та інші правочини.

7.2. Встановлені у справі обставини свідчать, що правовідносини сторін у цій справі виникли з Договору фінансової допомоги, на виконання умов якого Товариство перерахувало Відповідачу грошові кошти в розмірі 588 500,00 грн як поворотну фінансову допомогу, що підтверджується прибутковими касовими ордерами.

7.3. Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

7.4. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

7.5. За умовами Договору фінансової допомоги ФОП Когут В.В. зобов`язався повернути фінансову допомогу у строки, встановлені цим Договором, право вимоги за яким в подальшому набув Позивач на підставі Договору відступлення.

7.6. Частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

7.7. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.8. Таким чином, Підприємство як новий кредитор набуло право вимоги повернення грошових коштів поворотної фінансової допомоги відповідно до Договору фінансової допомоги.

7.9. Судами підставно відхилено посилання Відповідача на те, що грошові кошти в розмірі 588 500,00 грн надавалися не в рахунок поворотної фінансової допомоги, а на виконання умов Договору фінансової допомоги щодо спільної діяльності, з огляду на таке.

7.10. Згідно зі статтею 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

7.11. Статтею 1131 ЦК України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

7.12. Умовами украденого Договору фінансової допомоги визначено, що для швидкого досягнення цілей за цим договором сторони зобов`язуються: обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу; щомісячно проводити спільні консультації та семінари з узгодженої тематики для обговорення питань сумісної діяльності; виконувати спільні замовлення та замовлення один одного з предмету сумісної діяльності на пріоритетній та пільговій основі.

7.13. Суди встановили, що з долучених у справі доказів не вбачається, що сторонами вчинялись дії, спрямовані на досягнення цілей спільної діяльності, з огляду на відсутність доказів на підтвердження того, що первісний кредитор та боржник спільно діяли у сфері сільського господарства, об`єднували майно та зусилля для досягнення спільних господарських цілей.

7.14. При цьому, суди відхилили розшифровку витрат по господарській діяльності Відповідача за 2018 рік як доказ спільної діяльності, враховуючи, що підтвердження ведення спільної діяльності, окремого податкового обліку та бухгалтерського обліку судам надано не було.

7.15. При цьому, встановлено, що умовами Договору фінансової допомоги не встановлено обов`язку Товариства (первісний кредитор) фінансувати спільну діяльність, надавати Відповідачу безповоротну фінансову допомогу, тощо.

7.16. Суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про те, що укладений Договір фінансової допомоги не є за своєю природою договором про спільну діяльність, оскільки його умовами та наданими документами не підтверджується наявність спільної мети сторін, об`єднання зусиль, внаслідок якого сторони отримують прибуток від спільної діяльності, що підлягає розподілу відповідно до умов договору; жодної спільної господарської мети сторони не мали, окрім здійснення Відповідачем обробітку землі та всіх заходів з господарської діяльності у сфері сільського господарства по вирощуванню зернових та технічних культур, використовуючи кошти надавача, тобто первісного кредитора.

7.17. За наведених підстав Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 4.2) про те, що спірна сума коштів не є поворотною фінансовою допомогою і безпідставним є її стягнення як такої.

7.18. Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

7.19. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.20. Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

7.21. Враховуючи встановлені розбіжності наявних у Відповідача та Позивача примірників Договору фінансової допомоги щодо строку повернення фінансової допомоги, у визначенні строку виконання зобов`язання слід керуватися положенням наведеної норми.

7.22. Суди вказали, що у відзиві на позовну заяву Відповідач зазначав, що про Договір відступлення йому стало відомо з моменту отримання претензії від 28.01.2019. При цьому, суди перевірили доводи Відповідача щодо направлення претензії та встановили, що ФОП Когут В.В. отримує кореспонденцію як за юридичною адресою, так і за адресою, яка визначена у Договорі фінансової допомоги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

7.23. Наведеним спростовуються доводи Скаржника (пункт 4.3) про те, що суди проігнорували ту обставину, що в Договорі фінансової допомоги відсутня кінцева дата виконання умов договору, а претензії не направлялися на дійсну адресу Відповідача, хоча така адреса Позивачу була відома, враховуючи також, що, як встановлено судами, ФОП Когут В.В. отримує кореспонденцію як за юридичною адресою, так і за адресою, яка визначена Відповідачем у Договорі фінансової допомоги.

7.24. Посилання Скаржника (пункт 4.1) на те, що на виконання умов Договору фінансової допомоги він отримав грошові кошти в розмірі 506 500, 00 грн, і згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору відступлення сторони погодили, що борг Відповідача становить 506 500, 00 грн, суму якого Відповідач повернув на рахунок Позивача, отже спірна сума виходить за межі ліміту, тому не може бути стягнута як предмет Договору про фінансову допомогу з огляду на таке.

7.25. Як встановлено судами, в межах Договору поворотної фінансової допомоги в період 2017-2018 років Товариство перерахувало ФОП Когуту В. В., окрім коштів у розмірі 588 500,00 грн (які надані готівкою згідно з прибутковими касовими ордерами), також кошти у розмірі 506 500, 00 грн (перераховані у безготівковому вигляді відповідно до платіжних доручень).

7.26. При цьому, встановлено, що факт повернення грошових коштів у сумі 506 500, 00 грн не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

7.27. Докази повернення грошових коштів за Договором фінансової допомоги судам у розмірі 588 500, 00 грн судам не надані.

7.28. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення 588 500,00 грн за Договором фінансової допомоги.

7.29. Враховуючи наведене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій зміні чи скасуванню не підлягають, у зв`язку з чим касаційна скарга має бути залишена без задоволення.

8. Судові витрати

8.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 906/182/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак