УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/182/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеніківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Єгоров С.О., ордер серія ЖТ №38888 від 08.02.19; посвідчення
№498 від 23.07.2009;
від відповідача: Янчук М.О., ордер серія ЖТ №055590 від 26.03.19;
від третьої особи: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Надія Звягельщини" (м.Новоград-Волинський Житомирської області)
до Фізичної особи-підприємця Когута Володимира В`ячеславовича (с.Кодня Житомирського району Житомирської області)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" (м.Дніпро)
про стягнення 588500,00грн
Приватне підприємство "Надія Звягельщини" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця Когута Володимира В`ячеславовича 588500,00грн заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17 в частині повернення коштів, право вимоги за якими перейшло до позивача як нового кредитора від Товариства з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" на підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що 30.06.18 між ТОВ "Звягель Зерно", ПП "Надія Звягельщини" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про переведення боргу, згідно якого сторони визначили, що борг ФОП ОСОБА_1 за договором №12/09 від 12.09.17 станом на 30.06.18 становить 506500,00грн і переведено до нового кредитора - ПП "Надія Звягельщини". Зазначає, що на рахунок ПП "Надія Звягельщини" було повернуто 506500,00грн, тобто усі свої зобов`язання, передбачені вищевказаними договорами, перед позивачем, було виконано. Також повідомляє, що йому не було відомо про існування договору від 03.07.18 №1 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ "Звягель Зерно" та ПП "Надія Звягельщини" до моменту отримання від позивача претензії від 28.01.19, до якої даний договір не було додано. Звертає увагу суду, що кошти згідно з прибутковими ордерами, які просить повернути позивач, надавались відповідачу на виконання умов про спільну діяльність (оскільки відповідач - ФОП ОСОБА_1 ніс затрати в межах спільної діяльності, пов`язані з обробітком землі, сплатою коштів за оренду землі, сплатою податків та інше), а не в рахунок поворотної фінансової допомоги (а.с.47-49).
Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій вказує, що викладене відповідачем у відзиві є надуманим та необґрунтованим, виходячи з того, що змістом договору про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17 не передбачено внесення будь-якої суми на спільну діяльність, а лише є домовленість діяти шляхом об`єднання майна та зусиль у сфері сільського господарства, яка не передбачає внесення додаткових коштів. Звертає увагу, що отримувач коштів за умовами даного договору зобов`язувався власними силами здійснювати обробіток землі та вести всі заходи з господарської діяльності, що прямо суперечить наданому ним розрахунку витрат на здійснення господарської діяльності, оскільки дані обставини сторонами не узгоджувалися. Також, відповідно до змісту квитанцій до прибуткових касових ордерів, цільовим призначенням отримання коштів вказано договір поворотної фінансової допомоги, а не спільну діяльність, тому позивач вважає, що усі додані до відзиву докази не спростовують отримання коштів на виконання умов договору від 12.09.17 в готівковій формі як поворотну фінансову допомогу та не спростовують факт неповернення відповідачем вказаних коштів надавачу та будь-яке інше цільове призначення вказаних коштів (а.с.94-95).
Ухвалою суду від 25.04.19 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно".
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" надійшла заява, в якій третя особа позовні вимоги ПП "Надія Звягельщини" вважає обґрунтованими та просить розглядати справу без участі повноважного представника (а.с.179).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
12.09.17 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Звягель-Зерно" (третя особа, надавач) та Фізичною особою-підприємцем Когут Володимиром Вячеславовичем (відповідач, отримувач) укладено договір про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09, згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавач передає у власність отримувачу кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору, а отримувач зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений договором строк.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п.1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору визначено, що розмір поворотної фінансової допомоги становить 600000,00грн на вирощування зернових та технічних культур та обробітку землі. Кошти вносяться частками в готівковому вигляді, про що отримувач коштів надає надавачу прибуткові касові ордери.
Згідно п.2.3 договору отримувач зобов`язався повернути вчасно та в повному обсязі отримані кошти.
Відповідно до п.3.2, 3.3 договору поворотна фінансова допомога надається у готівковому порядку шляхом внесення коштів в касу отримувача. Поворотна фінансова допомога вважається переданою отримувачу при її зарахуванні в касу отримувача.
Строк повернення фінансової допомоги до 12.09.18. Остаточний розрахунок та розподіл прибутків здійснюється в термін до 31.12.18 (п.п.4.1, 4.2 договору).
У пункті 5.2 договору сторони передбачили, що поворотна фінансова допомога повертається внесенням готівки в касу надавача та вважається поверненою надавачу отримувачем з часу зарахування коштів в касу.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що на виконання умов договору, згідно прибуткових касових ордерів №1 від 31.03.18 на суму 314500,00грн, №2 від 31.03.18 на суму 104600,00грн, №3 від 03.05.18 на суму 110000,00грн та №4 від 14.05.18 на суму 36400,00грн ТОВ "Звягель Зерно" перерахувало ФОП Когуту В.В. 588500,00грн поворотної фінансової допомоги, зазначивши підставою перерахування - договір поворотної фінансової допомоги (а.с.14-18).
Проте відповідач в порушення умов договору про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 не повернув кошти в обумовлені договором строки, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ "Звягель Зерно" у розмірі 588500,00грн.
03.07.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" (первісний кредитор, третя особа) та Приватним підприємством "Надія Звягельщини" (новий кредитор, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17, укладеним між первісним кредитором та Фізичною особою-підприємцем Когутом Володимиром ОСОБА_2 (п.1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги від 03.07.18 передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 588500,00грн.
Одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор усно повідомляє боржника про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням (п.2.1 договору).
Відповідно до п.4.1 договору сума відступлених прав вимоги становить 588500,00грн.
31.01.19 позивач надіслав відповідачу на адресу (зазначену у договорі про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17) претензію №2 від 28.01.19 та проінформував ФОП Когута В.В. про заміну кредитора у зобов`язанні та реквізити, необхідні відповідачу для належного виконання зобов`язань (а.с.19, 145).
Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17 не повернув кошти у розмірі 588500,00грн, право вимоги за якими перейшло до позивача, як нового кредитора від ТОВ "Звягель Зерно" на підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
Предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18.
Слід зазначити, що договір про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором, який для третьої сторони (вимога до якої відступається) є лише підставою для заміни сторони (кредитора) у відповідному зобов`язанні, відповідний договір відступлення не є самостійною підставою виникнення чи зміни будь-яких зобов`язань для третьої особи, які мають визначатись на підставі первісного (основного) договору, на підставі якого виникли зобов`язання.
Отже, до предмету доказування у даній справі входить вирішення питань наявності у відповідача заборгованості, розміру такої заборгованості, підстав для стягнення вказаної заборгованості та факту переходу прав вимоги від старого кредитора до нового.
Таким чином, заявляючи вимогу на підставі договору про відступлення права вимоги, відповідний договір лише є підтвердженням переходу до позивача права вимоги, при цьому в обґрунтування такого права має бути досліджені первісні договори, які породжують відповідне зобов`язання.
Частиною першою статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні унормовані статтею 512 ЦК України, в силу якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно вимог частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Тобто, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.
За вказаних обставин, уклавши договір про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18 Приватне підприємство "Надія Звягельщини" отримало право вимоги до відповідача за договором про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17 від первісного кредитора, а Фізична особа-підприємець Когут Володимир Вячеславович, в свою чергу, є боржником за зобов`язанням, що виникли за фактом надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" поворотної фінансової допомоги, але вже перед новим кредитором.
За змістом ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Фізичній особі-підприємцю Когуту Володимиру Вячеславовичу Товариство з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" перерахувало у готівковому вигляді 588500,00грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №1 від 31.03.18 на суму 314500,00грн, №2 від 31.03.18 на суму 104600,00грн, №3 від 03.05.18 на суму 110000,00грн та №4 від 14.05.18 на суму 36400,00грн.
Однак відповідач вважає, що кошти у розмірі 588500,00грн надавались не в рахунок поворотної фінансової допомоги, а на виконання умов про спільну діяльність, оскільки ФОП ОСОБА_1 . ніс затрати, в межах спільної діяльності, пов`язані з обробітком землі, сплатою коштів за оренду землі, сплатою податків відповідно до умов про спільну діяльність.
Вказані доводи відповідача спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.
Так, спільна діяльність суб`єктів господарювання регулюється ст. ст. 1130 - 1143 ЦК України, на підставі яких за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників (ст. 1130 ЦК України).
Договір про спільну діяльність згідно ст.1131 ЦК України укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Умовами укладеного між ТОВ "Звягель Зерно" та ФОП Когутом В.В. договору №12/09 від 12.09.17 обумовлено, що для швидкого досягнення цілей за даним договором сторони зобов`язуються:
- обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу;
- у термін щомісячно проводити спільні консультації та семінари з узгодженої тематики для обговорення питань сумісної діяльності;
- виконувати спільні замовлення та замовлення один одного з предмету сумісної діяльності на пріоритетній та пільговій основі.
З долучених до матеріалів справи документів не вбачається, що між сторонами вчинялись дії, спрямовані на досягнення цілей спільної діяльності, адже відсутні документальні докази на підтвердження того, що первісний кредитор та боржник спільно діяли у сфері сільського господарства, об`єднували майно та зусилля для досягнення спільних господарських цілей.
Долучена відповідачем до матеріалів справи розшифровка витрат по господарській діяльності ФОП Когут ОСОБА_3 . за 2018 рік не може бути підтвердженням спільної діяльності сторін (а.с.61), оскільки доказів виконання та ведення спільної діяльності, ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку, до суду відповідачем не подано.
Умовами договору не встановлено обов`язку ТОВ "Звягель Зерно" фінансувати спільну діяльність, надавати відповідачу безповоротну фінансову допомогу, тощо.
Таким чином, із змісту та суті договірних відносин сторін вбачається, що вказаний правочин не відповідає ст.ст.1130-1134 ЦК України та не є за своє природою договором про спільну діяльність, його умовами та наданими документами не підтверджується наявність спільної мети сторін, об`єднання зусиль, внаслідок якого сторони отримують прибуток від спільної діяльності, що підлягає розподілу відповідно до умов договору, жодної спільної господарської мети сторони не мали, окрім здійснення відповідачем обробітку землі та всіх заходів по господарський діяльності у сфері сільського господарства по вирощуванню зернових та технічних культур використовуючи кошти надавача, тобто первісного кредитора.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між первісним кредитором та відповідачем, а також фактичні відносини, що склалися між сторонами договору, за своєю суттю та природою є договором позики, з огляду на те, що основною ознакою цього договору є надання поворотної фінансової допомоги, яка підлягає поверненню у визначений договором строк.
Пунктом 14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, умовами договору №12/09 від 12.09.17, зокрема, п.2.1 сторони визначили, що поворотна фінансова допомога вноситься частками в г о т і в к о в о м у вигляді, про що отримувач коштів надає надавачу п р и б у т к о в і касові ордери.
Матеріалами справи підтверджується, що первісним кредитором на підставі договору №12/09 від 12.09.17 та в порядку, визначеному п.2.1 договору, у готівковому вигляді надано ФОП ОСОБА_1 . 588500,00грн поворотної фінансової допомоги, про що свідчать прибуткові касові ордери №1 від 31.03.18 на суму 314500,00грн, №2 від 31.03.18 на суму 104600,00грн, №3 від 03.05.18 на суму 110000,00грн та №4 від 14.05.18 на суму 36400,00грн, які містяться в матеріалах справи. У вищевказаних прибуткових ордерах підставою їх видачі зазначено "договір поворотної фінансової допомоги" (а.с.14-18).
Отримання цих грошових коштів згідно прибуткових касових ордерів відповідачем не заперечується.
За при приписами статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Необхідно відзначити, що відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову посилається, зокрема, на те, що договором про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17 не були визначені дати, які регулюють строк повернення фінансової допомоги, оскільки наявний у відповідача оригінальний примірник договору не містить дати повернення фінансової допомоги, а про існування договору про відступлення права вимоги №1 від 03.07.19 відповідачу стало відомо лише з претензії від 28.01.2019 (а.с.47-49, 54-57).
Судом встановлено, що долучені позивачем та відповідачем до матеріалів справи примірники договорів про поворотну фінансову допомогу дійсно містять розбіжності, а саме: у договорі, який надано позивачем визначено строк повернення поворотної фінансової допомоги - 12.09.18 (а.с.11-12), натомість, у примірнику відповідача такий строк відсутній (а.с.54-57).
Враховуючи, що суд не може достеменно встановити, в якій саме редакції (в частині встановлення строку виконання зобов`язання з повернення поворотної фінансової допомоги) було підписано договір про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17, відтак, констатує, що строк виконання зобов`язання щодо повернення коштів слід обраховувати з урахуванням ч.2 ст.530 ЦК України, якою передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.19 позивач направив ФОП Когуту В.В ОСОБА_4 претензію про повернення боргу у розмірі 588500,00грн протягом семи днів з моменту отримання вимоги (а.с. 19, 145).
Відповідно до п.1, п.2 глави II "Нормативні строки пересилання поштових відправлень" Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2014р. за №173/24950, встановлено наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної-Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Таким чином, дату виникнення зобов`язання по поверненню коштів слід обраховувати з претензії, яка була направлена на адресу відповідача 31.01.19. та у відповідності до ст.530 ЦК України.
Враховуючи положення статті 1049 ЦК України строк повернення поворотної фінансової допомоги, отриманої відповідачем, згідно вищевказаних прибуткових касових ордерів є таким, що настав 12.02.19.
Усні посилання відповідача в судових засіданнях на те, що претензію ФОП Когут В.В. не отримував, оскільки дана вимога була направлена не на юридичну адресу відповідача, а про існування договору про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18 останньому стало відомо лише після отримання позовної заяви, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем проживання ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с.155-158).
Натомість у договорі про поворотну фінансову допомогу відповідач вказав свою адресу: 12453, Житомирська АДРЕСА_2 Житомирський АДРЕСА_3 .Кодня, вул.Промислова АДРЕСА_4 .
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву, крім іншого зазначає, про отримання претензії, оскільки зазначає, що про існування договору про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18, укладеного між ТОВ "Звягель Зерно" та ПП "Надія Звягельщини" йому стало відомо з моменту отримання претензії від 28.01.19 (а не з позовної заяви) (а.с.48).
Судом також встановлено, що позовна заява також направлялась позивачем на ту ж саму адресу відповідача, на яку направлялась і претензія, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.10), та отримана відповідачем.
Тобто, матеріали справи, зокрема, повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.169-170, 177-178) підтверджують, що ФОП ОСОБА_1 отримує кореспонденцію як за юридичною адресою: АДРЕСА_5 , Житомирська АДРЕСА_2 Житомирський АДРЕСА_3 .Кодня, вул.Кооперативна, 70 так і за адресою, яка визначена відповідачем у договорі, а саме: Житомирська АДРЕСА_2 Житомирський район АДРЕСА_6 с АДРЕСА_4 .
З огляду на викладене, доводи відповідача щодо отримання фінансової допомоги на безповоротній основі, а саме на спільну діяльність; щодо відсутності строку повернення коштів; щодо необізнаності ФОП Когута В.В. про наявність укладеного договору про відступлення права вимоги №1 від 03.07.18 та відсутності обов`язку повернення коштів у розмірі 588500,00грн, спростовуються матеріалами справи.
За вказаних обставин, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов`язку по сплаті 588500,00грн. поворотної фінансової допомоги не виконав, вказану суму станом на час прийняття судового рішення не повернув.
Також відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що 30.06.18 між ТОВ "Звягель Зерно" (первісний кредитор), ПП "Надія Звягельщини" (новий кредитор) та ФОП Когутом ОСОБА_5 .В ОСОБА_4 (боржник) укладено договір про переведення боргу, за умовами якого первісний кредитор переводить на нового кредитора основний борг на загальну суму 506500,00грн, що виникла на підставі договору про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17. Заборгованість у вказаному розмірі було погашено, а тому ФОП ОСОБА_1 виконав в повній мірі зобов`язання, передбачені договором №12/09 від 12.09.17.
Суд, дослідивши долучений відповідачем до матеріалів справи договір про переведення боргу від 30.06.18 (а.с.58-60), платіжні доручення про отримання ФОП ОСОБА_1 від ТОВ "Звягель Зерно" коштів на суму 506500,00грн (а.с.96-102), платіжні доручення про повернення даної суми (а.с.64-68), зазначає наступне:
З матеріалів справи вбачається, що фактично в межах договору про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність в період 2017-2018 років ТОВ "Звягель Зерно" перерахувало ФОП ОСОБА_1 , окрім коштів у розмірі 588500,00грн (які надані готівкою згідно прибуткових касових ордерів), також кошти у розмірі 506500,00грн (які перераховані у безготівковому вигляді), що підтверджується наступними платіжними дорученнями №94 від 02.10.17 на суму 50000,00грн, №96 від 05.10.17 на суму 40000,00грн, №897 від 20.10.17 на суму 30000,00грн, №980 від 14.11.17 на суму 80000,00грн, №1011 від 04.12.17 на суму 40000,00грн, №1184 від 11.04.18 на суму 50000,00грн, №1187 від 12.04.18 на суму 50000,00грн, №1207 від 24.04.18 на суму 7500,00грн, №1230 від 07.05.18 на суму 50000,00грн, №1245 від 15.05.18 на суму 23000,00грн, №1251від 18.05.18 на суму 36000,00грн, №1252 від 18.05.18 на суму 14000,00грн, №1257 від 24.05.18 на суму 30000,00грн, №1262 від 29.05.18 на суму 6000,00грн, у в призначенні платежів зазначено: "короткострокова безвідсоткова фінансова позика згідно договору №12/09 від 12.09.17" (а.с.96-102).
При цьому суд зауважує, що згідно пункту 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Враховуючи встановлені в судових засіданнях обставини, суд не виключає, що в даному випадку сторони у справі шляхом перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Звягель Зерно" Фізичній особі-підприємцю Когуту ОСОБА_6 грошових коштів в загальній сумі 1095000,00грн згідно вищевказаних платіжних доручень та прибуткових касових ордерів відійшли від умов договору про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність №12/09 від 12.09.17 в частині визначеного пунктом 2.1 розміру позики та збільшили її розмір.
Факт повернення відповідачем коштів, що надавались у безготівковому вигляді на суму 506500,00грн не заперечується сторонами та підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.64-68), однак жодним чином не доводить, що сума 588500,00грн, отримана ФОП ОСОБА_1 у готівковому вигляді, та яка є предметом розгляду даного спору, була повернута в порядку та на умовах, визначених договором №12/09 від 12.09.17.
За вказаних обставин, посилання відповідача, що сума 588500,00грн отримана відповідачем згідно прибуткових касових ордерів, взагалі не була предметом договору №12/09 про поворотну фінансову допомогу та спільну діяльність від 12.09.17, спростовуються матеріалами справи, оскільки вказана сума надана на умовах, в розмірі, порядку та формі, визначених договором, на відміну від суми 506500,00грн.
Відповідно до п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що позивачем подано достатньо об`єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства "Надія Звягельщини" є обґрунтованим та підлягає задоволенню на суму 588500,00грн.
Судовий збір, відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного підприємства "Надія Звягельщини" до Фізичної особи - підприємця Когута Володимира В`ячеславовича задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 Володимира В`ячеславовича ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Надія Звягельщини" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Шевченка, 6, офіс 7, ідентифікаційний код 42257765)
- 588500,00грн основного боргу;
- 8820,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 06.09.19
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 4 прим.
1- у справу,
2 - позивачу (рек. з повід)
3 - відповідачу (12452, Житомирська область, Житомирський район, с.Кодня, вул.Кооперативна, б.70) (рек. з повід)
4- третій особі (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Європейський бульвар, 1) (рек. з повід)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2019 |
Оприлюднено | 06.09.2019 |
Номер документу | 84063027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Соловей Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні