Рішення

від 21.08.2006 по справі 8/134-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/134-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "21" серпня 2006 р.                                                       по справі  № 8/134-38

 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Атем Плюс”,

м. Дніпропетровськ

До відповідача Приватного підприємства „МВК”, м. Нововолинськ

Про стягнення   13 852 грн. 02 коп. та розірвання договору від 10.01.2006 року № 1/12-05.

                                                                                       Суддя  Кравчук А.М.

Представники:.

Від позивача: Старовойтов В.С. – керівник

Від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України  роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України  роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач  -  ТОВ „Атем Плюс”, м. Дніпропетровськ

просить розірвати договір від 10.01.2006 року № 1/12-05 та стягнути з відповідача – приватного підприємства „МВК”, м. Нововолинськ  13 852 грн. 02 коп.,  в т. ч.

13 095 грн. 00 коп. основного боргу, 757грн. 02 коп. пені і судові витрати по справі: 223 грн. 52 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення  витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Відповідач пояснень по суті позовних вимог згідно ухвали суду від 08.08.2006 року не подав, повноважного представника в судове засідання не направив з невідомих суду причин, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

           Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

10 січня 2006 року  між позивачем - ТОВ „Атем Плюс”, м. Дніпропетровськ

та відповідачем – приватним підприємством „МВК”, м. Нововолинськ  був укладений договір № 1/12-05 ( далі договір  а. с. 6-7 ).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 1/12-05 від 10.01.2006 року .

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 4.4, 4.5, 5.1  договору відповідач зобов'язувався виготовити та поставити позивачу, а позивач – провести частково попередню оплату та прийняти продукцію у кількості, асортименті та по цінах згідно Специфікацій, які є невід'ємними частинами договору. За прострочення терміну виготовлення продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості замовленої продукції за кожен день прострочення. У разі зриву відповідачем строків відвантаження продукції більш ніж на 20 діб позивач залишає за собою право відмовитись від частини невідвантаженої продукції та звернутись до іншого виробника. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань , але в будь – якому разі  - до 31.12.2006 року.

У відповідності до Специфікації № 1 від 10.01.2006 року до договору ( а. с. 8 ) відповідач зобов'язувався виготовити та поставити позивачу ролик ходовий у кількості 480 шт. за ціною 300 грн. за штуку на загальну суму 144 000 грн. та напівмуфту в кількості 24 шт. за ціною 730 грн. за штуку на загальну суму

17 520 грн. Всього відповідач зобов'язувався виготовити та поставити продукції на суму 161 520 грн. Згідно даної Специфікації продукція виготовляється та відвантажується партіями по письмовій заявці позивача. Заявку № 03/01 від 10.01.2006 року ( а. с. 11 ) позивач направив відповідачу на виготовлення до 28.02.2006 року 80 роликів ходових та 6 напівмуфт.  

          У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

         На виконання умов договору позивач перерахував  відповідачу попередню оплату  в сумі 13 095 грн. 00 коп. згідно платіжних доручень:

-          від 03.02.2006 року № 51 – на суму 6 000 грн. 00 коп.( а. с. 16 );

-          від 06.02.2006 року № 55 – на суму 7 095 грн. 00 коп.( а. с. 17 );

Відповідач в порушення умов договору продукцію у передбачений заявкою строк – до 28.02.2006 року позивачу не поставив.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач направив відповідачу претензію від 26.04.2006 року  № 204/04 (а. с. 18) з вимогою повернути 13 095 грн. 00 коп. попередньої оплати.

Відповідач претензію залишив без відповіді та задоволення.

       Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача складає 13 095 грн.

00 коп., підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаємних розрахунків від 01.04.2006 року ( а. с. 12 ), відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає  до стягнення з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 757 грн. 02 коп. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : відшкодування збитків та сплата неустойки  (штрафу, пені). Згідно п. 4.4 договору за прострочення терміну виготовлення продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості замовленої продукції за кожен день прострочення.

З нарахованої позивачем відповідно до розрахунку пені за період з 1 березня по 19 червня 2006 року  в сумі 757 грн. 02 коп. до стягнення підлягає пеня в сумі  

388 грн. 74 коп. за період з 1 березня по 26 квітня 2006 року, оскільки у листі

№ 167/4 від 04.04.2006 року (а. с. 14), який вручено відповідачу 20.04.2006 року (повідомлення про вручення № 2757139 ( а. с. 15 )) позивач відмовився від поставки продукції.

В позові на суму 368 грн. 28 коп. пені слід відмовити.

Крім того, позивач просить розірвати договір № 1/12-05 від 10.01.2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 4.5 договору позивачу надано право у разі зриву відповідачем строків відвантаження продукції більш ніж на 20 діб відмовитись від частини невідвантаженої продукції та звернутись до іншого виробника.

        Відповідно до ч. 1ст. 663, ч. 1 ст. 665 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором . У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору .

         У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по виготовленню та поставці продукції суд дійшов  висновку, що вимога позивача щодо розірвання договору підставна та підлягає до задоволення.  

 Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі

219 грн. 84 коп. та 114 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

       1. Позов задовольнити частково .

       2. Розірвати договір № 1/12-05 від 10.01.2006 року, укладений між ТОВ

„Атем Плюс”, м. Дніпропетровськ та приватним підприємством „МВК”,

м. Нововолинськ.

          3. Стягнути з приватного підприємства „МВК”, м. Нововолинськ, 15-ий мікрорайон, 7/59, р/р 2600830120980 в ПІБ м. Нововолинська, МФО 303310,

код 31695198 на користь ТОВ „Атем Плюс”, м. Дніпропетровськ , вул. Армійська, 14а,  р/р 26003129548001 в КК „Приватбанк”, МФО 305299, код 31687564

-  13 095 грн. 00 коп. основного боргу, 388 грн. 74 коп. пені , 219 грн.  84 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита,  114 грн. 86 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього:

13 818 грн.  44 коп. (тринадцять тисяч вісімсот вісімнадцять грн. 44 коп.).

         4. В позові на суму 368 грн. 28 коп. відмовити.

         5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                                   А.М. Кравчук