Постанова

від 06.08.2019 по справі 752/16838/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 752/16838/18

провадження № 22-ц/824/9373/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)

суддів - Стрижеуса А.М., Махлай Л.Д.

за участю помічника судді, який за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019року у складі судді Плахотнюк К.Г.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів.

У квітні 2019 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на:

- транспортний засіб марки Lexus LX 570, 5663 куб.см. 2014 року випуску;

- акції в розмірі 6,122% ПАТ Айбокс Банк (код ЄДРПОУ 21570492);

- корпоративні права - частку у розмірі 100% ТОВ Фінансова компанія Айбокс (код ЄДРПОУ 39444482);

- зобов`язати депозитарну установу, в якій відкрито рахунок у цінних паперах депонента ОСОБА_2 , на якому обліковуються прості іменні акції у кількості 10 376 500 штук, що становить 6,1220% статутного капіталу ПрАТ Айбокс Банк , внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на цінні папери ПрАТ Айбокс Банк та обліковуються на такому рахунку, а також заборонити здійснювати будь-які облікові операції на такому рахунку, які призводять до зміни кількості цінних паперів та/або зміни прав на цінні папери, в тому числі, але не обмежуючись, операції списання, переказу, тощо, а також заборонити здійснювати операції проведення прав на цінні папери з метою їх зарахування у цінних паперах цього самого депонента в іншій депозитарній установі;

- зобов`язати ПАТ Національний депозитарій України направити повідомлення разом із зазначеним судовим рішенням депозитраним установам на рахунках яких обліковуються прості іменні акції ПрАТ "Айбокс Банк", про арешт простих іменних акцій у кількості 10 376 500 штук, що становить 6,1220% статутного капіталу ПрАТ "Айбокс банк" на рахунках в цінних паперах депонента ОСОБА_2 та про заборону вчиняти будь-які дії із зазначеними цінними паперами, в тому числі, але не обмежуючись, операції списання, переказу, операції переведення прав на цінні папери з метою їх зарахування на рахунок у цінних паперах цього самого депонента в іншій депозитарній установі;

- корпоративні права - частку у розмірі 100% ТОВ БЕКС ПЛЮС ;

- корпоративні права - частку в розмірі 99% ТОВ Спейсбокс (код ЄДРПОУ 37973222);

- корпоративні права - частку в розмірі 67% ТОВ Сіт Сек`юриті ( код ЄДРПОУ 40427842);

- корпоративні права - частку в розмірі 100% ТОВ Загав-Фінанс (код ЄДРПОУ 41382593);

- корпоративні права - частку в розмірі 70% повного товариства Ломбард Каса.юа (код ЄДРПОУ 41407429), які належать ТОВ Загав-Фінанс ;

- корпоративні права - частку в розмірі 30% ТОВ Буккіпер Саас (код ЄДРПОУ 41991373), які належать ОСОБА_2 ;

- заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно:

частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ Загав-Фінанс (код ЄДРПОУ 41382593) номінальною вартістю 60 390 000,00 грн., які належать ОСОБА_2 ;

частки в розмірі 70% у статутному капіталі повного товариства Ломбард "Каса.юа (код ЄДРПОУ 41407429) номінальною вартістю 42 000 000,00 грн., які належать ОСОБА_2 , через ТОВ Загав-Фінанс (код ЄДРПОУ 41382593);

частки в розмірі 67% у статутному капіталі ТОВ Сіт Сек`юриті ( код ЄДРПОУ 40427842) номінальною вартістю 37 620 500,00 грн., які належать ОСОБА_2 ;

частки в розмірі 30% у статутному капіталі ТОВ Буккіпер Саас (код ЄДРПОУ 41991373) номінальною вартістю 150 000,00 грн., які належать ОСОБА_2 .

Свої вимоги щодо забезпечення позову обґрунтовував тим, що позивач та відповідач 11 травня 2016 року уклали договір позики, на підтвердження чого відповідач надав позивачу розписку, відповідно до якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 306 879,73 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на день складення розписки становило 290 000 доларів США.

На думку позивача, невжиття запобіжних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду з огляду на те, що ціна позову складає 10 108 220, 27 грн., а відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання у добровільному порядку не виконує, тому існує загроза порушення матеріально-правових інтересів позивача,оскільки відповідач може уникнути звернення стягнення на майно.

Окрім того, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, посилався на те, що відповідач вже переоформив право власності на частки у статутних капіталах, а саме, ТОВ Фінансова компанія Айбокс , яка належала ОСОБА_2 у розмірі 100% станом на 05 грудня 2018 року, наразі переоформлена на компанію Імтекс Коммерс КО., ЛТД та змінено найменування цієї юридичної особи на ТОВ Бекс Плюс ; ТОВ Спейсбокс , яка належала ОСОБА_2 у розмірі 99% станом на 07 грудня 2018 року, переоформлена на фізичну особу ОСОБА_4

Ухвалою Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, 24 травня 2019 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не обґрунтовує в чому саме полягає відсутність співмірності заявлених позовних вимог із заходами забезпечення позову.

Зазначає, що місцевий суд, уважаючи заходи забезпечення позову такими, що значно перевищують заявлені позовні вимоги, мав змогу задовольнити заяву про забезпечення позову частково та/або вжити заходи зустрічного забезпечення.

Уважає, що, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд позбавив позивача ефективного захисту порушених прав та інтересів, оскільки відповідач вже відчужив корпоративні права ТОВ Бекс Плюс та ТОВ Спейсбокс .

Окрім того, вказує на те, що суд першої інстанції раніше вже розглядав аналогічну заяву про забезпечення позову, проте відмовив у її задоволенні з інших причин, а саме, з причини не надання суду інформації, підтвердженої належними доказами щодо майна та корпоративних прав відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених в ній.

Відповідач у судове засідання не з`явився, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені представником позивача способи забезпечення позову, а саме, накладення арешту на корпоративні права, які належать ОСОБА_2 , не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки їхня номінальна вартість значно перевищує суму заборгованості, яку позивач просить стягнути у позовній заяві. А також, звертаючись з вимогою про накладення арешту на автомобіль відповідача, представником позивача не вказано державний номерний знак транспортного засобу. Окрім того, суд зауважив на тому, що депозитарні установи, які заявник просив зобов`язати вчинити певні дії, не є учасниками даної справи.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у разі, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Так, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

З матеріалів справи убачається, що представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій, зокрема, просив суд накласти арешт на корпоративні права, які належать ОСОБА_2 ,з метою забезпечення виконання можливого рішення суду про стягнення заборгованості за договором позики з огляду на те, що відповідач під час розгляду справи вже відчужив частину своїх корпоративних прав.

За змістом ч. 1 ст. 147 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред`явлення вимог кредиторами (ч. 1 ст. 149 ЦК України).

Разом з тим, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача посилався на те, що ціна позову складає 10 108 220, 27 грн., а відповідач свої зобов`язання у добровільному порядку не виконує та вже під час розгляду справи відчужив певну частку у статутних капіталах, а саме, ТОВ Фінансова компанія Айбокс , яка належала ОСОБА_2 у розмірі 100% станом на 05 грудня 2018 року, наразі оформлена на компанію Імтекс Коммерс КО., ЛТД та змінено найменування цієї юридичної особи на ТОВ Бекс Плюс ; ТОВ Спейсбокс , яка належала ОСОБА_2 у розмірі 99% станом на 07 грудня 2018 року, оформлена на фізичну особу ОСОБА_4 , тому уважає, що існує загроза порушення матеріально-правових інтересів позивача, оскільки відповідач може уникнути звернення стягнення на майно.

На підтвердження вказаних обставин заявником надано Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01 квітня 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_2 є власником частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ Загав-Фінанс номінальною вартістю 60 390 000,00 грн.; частки в розмірі 70% у статутному капіталі повного товариства Ломбард "Каса.юа номінальною вартістю 42 000 000,00 грн., через ТОВ Загав-Фінанс ; частки в розмірі 67% у статутному капіталі ТОВ Сіт Сек`юриті номінальною вартістю 37 620 500,00 грн.; частки в розмірі 30% у статутному капіталі ТОВ Буккіпер Саас номінальною вартістю 150 000,00 грн.

Судом установлено, що між сторонами дійсно виник спір про стягнення грошових коштів за укладеним договором позики у розмірі 10 108 220,17 грн.

Відповідно до встановленого в цивільному судочинстві принципу диспозитивності, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, колегія уважає, що при розгляді заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову місцевим судом правильно встановлено недоведеність співмірності заявлених позивачем заходів забезпечення позову позовним вимогам, оскільки номінальна вартість корпоративних прав, належних ОСОБА_2 , значно перевищує суму заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Отже, доводиапеляційної скарги колегія суддів визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення щодо забезпечення позову, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо недоведеності співмірності забезпечення позову заявленим позовним вимогам, а тому не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.

Окрім того, звертаючись з вимогою про накладення арешту на автомобіль відповідача марки Lexus LX 570, 5663 куб.см. 2014 року випуску, представником позивача не вказано необхідну ідентифікуючу даний транспортний засіб інформацію, зокрема, державний номер, а вимога заявника про зобов`язання депозитарні установи вчинити певні дії є похідною від вимоги про накладення арешту на корпоративні права, належні ОСОБА_2 , яка задоволенню не підлягає, а тому судом першої інстанції дійдено вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в обраний представником позивача спосіб.

Разом з тим, позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову із обґрунтуванням обставин належними доказами та з обранням способу забезпечення позову, відповідному заявленим позовним вимогам.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v . Spain ) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303-А, п. 29).

Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав до її скасування.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2019 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді А.М. Стрижеус

Л.Д. Махлай