Ухвала

від 09.08.2019 по справі 917/92/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" серпня 2019 р. Справа № 917/92/19

Суддя-доповідач Бородіна Л.І., розглянувши апеляційну скаргу Зіньківської районної державної адміністрації, м.Зіньків, Полтавська область,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.06.2019 (Кльопов І.Г.) ухвалене в приміщенні Господарського суду Полтавської області в м. Полтаві об 11год.30хв., повний текст якого складений 18.06.2019,

у справі №917/92/19,

за позовом: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро , м.Зіньків, Полтавська область,

до відповідача: Зіньківської районної державної адміністрації, м.Зіньків, Полтавська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Полтава,

та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства Агротранспортне підприємство-15339 , м.Бровари, Київська область,

про визнання переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання неправомірним та скасування розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки іншій особі, зобов`язання поновити договір оренди шляхом укладення додаткової угоди,

ВСТАНОВИЛА:

17.01.2019 ДП ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовом до Зіньківської районної державної адміністрації про:

1. Визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди, укладеного між ДП ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро та Зіньківською районною державною адміністрацією та зареєстрованого у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗЕ при Держкомземі України 16.02.2009 за номером №040955500001 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Власівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населеного пункту, які утворилися в результаті поділу первісного об`єкту оренди - земельної ділянки площею 6,4га з кадастровим номером НОМЕР_1 , а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 2,5804га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 2,2691га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 0,4487га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 1,0744га.

2. Скасування Розпорядження Зіньківської районної державної адміністрації від 08.11.2018 №509 про передачу в оренду земельних ділянок ПрАТ АТП 15339 :

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 2,5804га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 2,2691га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 0,4487га.

3. Зобов`язання Зіньківську районну державну адміністрацію поновити договір оренди з ДП ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро та Зіньківською РДА, зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗЕ при Держкомземі України 16.02.2009 за №040955500001 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Власівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населеного пункту, які утворилися в результаті поділу первісного об`єкту оренди - земельної ділянки площею 6,4га з кадастровим номером НОМЕР_1 , а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 2,5804га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 2,2691га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 0,4487га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 1,0744га (т.1, а.с. 2-117).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.06.2019 позов задоволено частково; визнано за Дочірнім підприємством ТОВ "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл-Агро" переважне право на поновлення договору оренди землі, укладеного між Дочірнім підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" - "Інтеграл - Агро" (орендар) та Зіньківською районною державною адміністрацією (орендодавець), зареєстрованого у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 16.02.2009 за №040955500001 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Власівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населеного пункту, які утворилися в результаті поділу первісного об`єкту оренди - земельної ділянки площею 6,4га з кадастровим номером НОМЕР_1 , а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,5804га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 2,2691га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,4487га;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 1,0744га.

Скасовано Розпорядження Зіньківської районної державної адміністрації від 08.11.2018 №509 про передачу в оренду земельних ділянок ПрАТ "Автротранспортне підприємство-15339":

- земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 2,5804га;

- земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 2,2691га;

- земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 0,4487га. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.2, а.с.127-130).

Зіньківська районна державна адміністрація з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та 19.07.2019 звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 07.06.2019 у справі №917/92/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП ТОВ Підприємство Інтеграл - Інтеграл-Агро повністю.

Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення отримано ним 01.07.2019.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 ГПК України).

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 07.06.2019, повний текст якого складений 18.06.2019, а отже, строк на апеляційне оскарження розпочався 19.06.2019 та закінчився 08.07.2019 , тоді як апеляційна скарга подана скаржником 19.07.2019, що вбачається з поштового конверту та з інформації ПАТ "Укрпошта".

Пунктом 1 частини 2 статті 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Зі змісту положень статті 256 ГПК України вбачається, що факт отримання судового рішення не в день його проголошення або складення надає право скаржнику на поновлення строку на апеляційне оскарження за обставин, визначених у частині 1 статті 256 ГПК України.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення отримано ним 01.07.2019, про що свідчить: відмітка вхідної кореспонденції, поставлена на супровідному листі оскаржуваного рішення .

Проте, з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, вбачається, що оскаржуване рішення отримано Зіньківською районною державною адміністрацією 27.06.2019 (т.2,а.с.132), а отже доводи останнього про отримання рішення Господарського суду Полтавської області 01.07.2019 є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, доводи скаржника про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у відповідності до вимог частини 2 статті 256 ГПК є безпідставними, оскільки скаржник отримав оскаржуване ним рішення 27.06.2019, а не 01.07.2019.

Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Розглянувши подану скаржником заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, зазначені у заяві, є недостатньо обґрунтованими (неповажними), що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням можливості апелянту вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору .

Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначені розміри ставок судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з до підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019рік" встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривня.

При поданні позовної заяви позивачем сплачений судовий збір у сумі 5763,00грн, про що свідчить платіжне доручення від 14.01.2019 №14, що відповідає вимогам Закону України Про судовий збір (т.1, а.с. 22).

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 8644,50грн.

Натомість, при поданні апеляційної скарги скаржником сплачений судовий збір у розмірі 1440,75грн, про що свідчить квитанція від 19.07.2019 №0.0.1414250739.1.

Отже, при поданні апеляційної скарги скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, відповідно до статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів , які у них відсутні, листом з описом вкладення.

У пункті 3 частини 3 статті 258 ГПК України зазначено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Отже, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок надсилання копій апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи покладається на скаржника.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України учасниками у справах позовного провадження є сторони та треті особи.

При дослідженні матеріалів апеляційної скарги встановлено, що до апеляційної скарги у якості доказів надіслання апеляційної скарги учасникам справи надано копії фіскальних чеків.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно із частинами 1,2 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4 статті 91 ГПК України).

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги у якості доказів надано фотокопії фіскальних чеків, які жодним чином не засвідчені, що свідчить про відсутність належних доказів в розумінні статті 76 ГПК України, які б підтверджували надсилання копій апеляційної скарги учасникам справи. Крім того, скаржником в порушення вимог статті 259 ГПК України не надано описів вкладення до цінного листа, а отже суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити, яка кореспонденція надіслана скаржником іншим учасникам у справі.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 ГПК України, частини 1 статті 256 ГПК України, а саме: без доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, надіслання копій апеляційної скарги учасникам справи і з пропуском строку на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Зіньківської районної державної адміністрації слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Зіньківської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 07.06.2018 у справі №917/92/19 залишити без руху.

2. Встановити Зіньківській районній державній адміністрації десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Л.І. Бородіна