ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2019 р. Справа №914/2286/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Кордюк Г.Т.
суддів Данко Л.С.
Плотніцький Б.Д.
при секретарі судового засідання Андреюк Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, вих. №2302-вих-2767 від 07.06.2019 (вх. № 01-05/2126/19 від 10.06.2019)
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 (повне рішення складено 17.05.2019)
у справі №914/2286/18 (суддя Ділай У.І.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзвін і К", м. Львів
до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
про зобов`язання провести оцінку цілісного майнового комплексу ДКП кінотеатр "Дзвін" та укласти договір оренди
за участю учасників справи:
від позивача: Шегинський Р.А. - адвокат (ордер серії ВС № 1001728, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1210 від 27.09.2006)
від відповідача : Яворська О.І. - представник (довіреність № 4-2302-177 від 21.01.2019)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дзвін і К" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання провести оцінку цілісного майнового комплексу ДКП кінотеатр "Дзвін" та укладення договору оренди.
12.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дзвін і К" подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить:
- Зобов`язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради провести оцінку цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Дзвін" за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові відповідно до порядку передбаченого Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 2003 р. № З із змінами) на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 "Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45".
- Зобов`язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати проведення оцінки цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства Кінотеатр Дзвін за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові, укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дзвін і К" договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Кінотеатр "Дзвін" за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 "Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45", відповідно до Типового договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова" із змінами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.03.2019 прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду.
В позовній заяві та заяві про зміну предмету позову ТзОВ "Дзвін і К" посилається на те, що товариство було створене членами трудового колективу ДКП Кінотеатр Дзвін на підставі рішення членів трудового колективу, оформленого протоколом від 08.10.2003 з метою довготривалої оренди та майбутнього викупу цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін , що знаходиться за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові.
Не зважаючи на прийняття Львівською міською радою Ухвали № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 від 18.07.2013, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не виконує вимог вищевказаної ухвали органу місцевого самоврядування та в порушення вимог Положення про Управління комунальної власності департаменту економічної розвитку Львівської міської, Закону України „Про оренду державного та комунального майна", Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629, не проведено оцінки майна та не укладено договір оренди цілісного майнового комплексу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у справі №914/2286/18 позов задоволено. Зобов`язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради провести оцінку цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Дзвін" за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові відповідно до Порядку передбаченого Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 2003 року № 3 із змінами) на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 "Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45".
Зобов`язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати проведення оцінки цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Дзвін" за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові, укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дзвін і К" договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Кінотеатр "Дзвін" за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 "Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45", відповідно до Типового договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова" із змінами.
Присуджено до стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзвін і К" 3524,00 грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд суди виходив з того, що приймаючи ухвалу Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 № 2649 від 18.07.2013, Львівська міська рада добровільно надала згоду на укладення договору оренди з ТзОВ "Дзвін і К". Однак, з 2013 року по теперішній час такий правочин між сторонами спору не укладений з незалежних від позивача обставин. Натомість відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності його вини щодо невиконання вищевказаної ухвали ЛМР. Відтак, права ТзОВ "Дзвін і К" порушені відповідачем.
Окрім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що створеною відповідачем комісією з оцінки ЦМК ДКП Кінотеатр Дзвін , всупереч пункту 2 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629, не досягнуто мети створення даної комісії та не виконано вимоги чинного законодавства щодо визначення вартості спірного майна для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.
Не погоджуючись з даним рішенням Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані нею докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, скаржник зазначає, що наказами Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради створено інвентаризаційну комісію та проведено інвентаризацію, за результатами якої, членами комісії було складено зауваження, з яких вбачається, що за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45 не існує цілісного майнового комплексу, а наявні лише нежитлові приміщення на базі яких зареєстроване ДКП Кінотеатр Дзвін . Окрім того, ДКП Кінотеатр Дзвін не здатне забезпечувати діяльність кінотеатру, оскільки у нього на балансі є лише нежитлове приміщення та відсутні будь-які прилади чи устаткування для демонстрації кінофільмів, розповсюдження квитків, експлуатації концертних, театральних та інших залів для глядачів, обладнання для ретрансляції передач. Під час інвентаризації комісією виявлено лише відходи деревини та металобрухт, іншого майна яке б забезпечувало існування кінотеатру не виявлено.
Також скаржник звертає увагу суду на те, що земельна ділянка за адресою м. Львів, вул. Шептицьких, 45, загальною площею за даними бухгалтерського обліку 900 кв.м., не перебуває в користуванні, оренді та не є власністю кінотеатру, остання обліковується ДКП Кінотеатр Дзвін на позабалансовому бухгалтерському рахунку 01 - орендовані необоротні активи за відсутності відповідних підтверджуючих документів. Окрім того, земельна ділянка за адресою м. Львів, вул. Шептицьких, 45 не містять кадастрового номеру. Адміністрація кінотеатру не використовує за цільовим призначенням приміщення кінотеатру, а надає його в оренду без відповідних повноважень, проте єдиним орендодавцем комунального майна є Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Приміщення площею 16 кв.м. використовує ФОП Грушевський І.В. для приймального пункту макулатури.
Крім того, відповідач вказує на те, що Ухвала № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 від 18.07.2013 всупереч п.9 ст. 34 Регламенту Львівської міської ради не завізована до розгляду на Пленарному засіданні. Також до проекту ухвали не додано матеріалів, які б свідчили про згоду Управління культури Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на передачу в оренду цілісного майнового комплексу, оскільки, ДКП Кінотеатр Дзвін перебуває у підпорядкуванні Управління культури Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Окрім того, з долучених до проекту ухвали документів не вбачається, що внески трудового колективу становлять більше 50 % статутного капіталу. А відтак Ухвала № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 не відповідає вимогам ч.4 ст. 8 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з витягом протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 справу №914/2286/18 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кордюк Г.Т., склад колегії сформований з суддів: Кордюк Г.Т. - головуючий суддя, судді-члени колегії Желік М.Б. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у справі №914/2286/18 залишено без руху.
01.07.2019 на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 скаржником подано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення №736 від 25.06.2019 про сплату судового збору у розмірі 5286,00 грн.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019, у зв'язку з перебуванням суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Плотніцького Б.Д. у відпустці справу №914/2286/18 розподілено до розгляду суддям Данко Л.С. та Кравчук Н.М. у зв'язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кордюк Г.Т. - головуючий суддя, судді-члени колегії Данко Л.С. та Кравчук Н.М.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у справі № 914/2286/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 05.08.2019.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019, у зв'язку з перебуванням судді члена колегії Кравчук Н.М. у відпустці в період з 29.07.2019 по 09.08.2019 справу №914/2286/18 розподілено до розгляду судді Плотніцькому Б.Д. у зв'язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кордюк Г.Т. - головуючий суддя, судді-члени колегії Данко Л.С. та Плотніцький Б.Д.
05.08.2019 представником відповідача подано клопотання про призначення судової експертизи (зареєстроване в канцелярії суду за вх 01-05/2915/19 від 05.08.2019). В даному клопотанні заявник просить призначити судову оціночно-будівельної експертизу на вирішення якої поставити питання: Чи є Державне комунальне підприємство Кінотеатр Дзвін , що розташоване за адресою: вул. Шептицьких, 45 м. Львів (спірний об'єкт оренди) цілісним майновим комплексом?
Розглянувши клопотання відповідача, суд таке відхиляє з огляду на наступне.
Визначення поняття цілісний майновий комплекс наведено в ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерним комунікаціями, системою енергопостачання.
Національним стандартом N1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440, передбачено, що цілісними майновими комплексами є об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.
Аналогічне визначення цілісного майнового комплексу закріплено п. З Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 N 1954, відповідно до якого цілісний майновий комплекс визначено як об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об'єкти.
Враховуючи подане питання відповідача, яке ставиться перед експертом, суд вважає, що таке відноситься до питання права, яке не може бути предметом висновку експерта (ч.2 ст. 98 ГПК України).
Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.
Представник позивача в судовому засідання проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/4737/19 від 26.07.2019) рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник ТзОВ "Дзвін і К" зазначає про те, що до повноважень інвентаризаційної комісії належало виключно проведення перевірки та документального підтвердження наявності та стану активів підприємства та співставлення даних інвентаризації з даними бухгалтерського обліку.
В членів інвентаризаційної комісії були відсутні будь-які повноваження надавати висновки чи рекомендації стосовно подальшого використання ДКП КІНОТЕАТР ДЗВІН чи переведення активів ДКП КІНОТЕАТР ДЗВІН з категорії цілісного майнового комплексу до категорії нежитлових приміщень.
Земельна ділянка на якій розташований цілісний майновий комплекс ДКП КІНОТЕАТР ДЗВІН належить до комунальної власності та перебуває в фактичному користуванні ДКП КІНОТЕАТР ДЗВІН , що підтверджується листом Львівського міського управління земельних ресурсів від 08.07.1997 року на №19 від 02.07.1997, довідкою Львівського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України №2042 від 08.09.1999, витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.02.13 р. №40/01- 15/476-2, податковою декларацією з плати за землю за 2019 рік та платіжним дорученням №66 від 05.06.2019.
Ухвала Львівської міської ради від 18.07.2013 року №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 є законною, оскільки станом на момент розгляду даної справи учасниками спору не надано суду доказів визнання недійсною чи скасування вказаної ухвали органу місцевого самоврядування.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.
На підставі рішення загальних зборів членів трудового колективу ДКП Кінотеатр Дзвін , що оформлено протоколом № 3 від 08 жовтня 2003 (а.с. 58-59, т. І), з метою довготермінової оренди та майбутнього викупу цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін створено господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дзвін і К".
Товариство було зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради 28.11.2003. Відомості про товариство внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04.09.2006, номер запису: 1 415 120 0000 013855. Основним видами діяльності ТзОВ "Дзвін і К" є демонстрація кінофільмів, а також організування конгресів і торговельних виставок, організування інших видів відпочинку та розваг, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, обслуговування напоями, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
15.12.2003 ТзОВ "Дзвін і К" звернулося до Управління ресурсів Львівської міської ради із заявою, у якій просило надати в оренду цілісний майновий комплекс - кінотеатр Дзвін з метою підвищення якості експлуатації кінотеатру та його функціонального призначення (а.с 61, т.І).
В подальшому позивач неодноразово надсилав аналогічні листи-заяви та нагадування секретарю Львівської міської ради та до Управління комунального майна Львівської міської ради, зокрема 24.02.2004 (а.с 63, т.І), 28.12.2004 (а.с 64-65, т.І), 27.10.2006 (а.с 69, т.І), 16.05.2007 (а.с 72, т.І)., 19.07.2012 (а.с 74, т.І).
18.07.2013 12-та сесія 6-го скликання Львівської міської ради розглянула звернення ТзОВ "Дзвін і К", зареєстроване у Львівській міській раді 23.04.2008 за № 5-4135, та керуючись п. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняла ухвалу № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 відповідно до якої надала ТзОВ "Дзвін і К" цілісний майновий комплекс на вул. Шептицьких, 45 в оренду терміном на 10 років для проведення статутної діяльності за умови виділення приміщень для музею С.Бандери площею не менше 300 кв.м. та зобов`язала Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укласти договір оренди згідно з цією ухвалою (а.с. 16 т.І).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 942188646101, загальною площею 692,9 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Шептицьких, буд. 45 будівлю літ. А зареєстровано за Львівською міською радою.
Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернулося з адміністративним позовом до Галицького районного суду міста Львова про визнання незаконною і скасування ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на Шептицьких, 45 .
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2013 у справі № 461/12175/13-а залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі № 876/58/14 у позові Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ряди до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких 45 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 461/12175/13-а постанову Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2013 у справі № 461/12175/13-а та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі № 876/58/14 скасовано, провадження у справі закрито.
19.03.2018 ТзОВ "Дзвін і К" направило начальнику Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заяву за вих.. № 03 з проханням невідкладно: 1) Провести оцінку цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства Кінотеатр Дзвін за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові та надати ТзОВ "Дзвін і К" договір на проведення оцінки майна, що підлягає укладенню між Товариством та суб`єктом оціночної діяльності;
2) На виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 укласти з ТзОВ "Дзвін і К" договір оренди цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові (а.с. 54-55 т.І).
Наказами Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 26.09.2018 №108-з Про створення комісії оцінки ЦМК ДКП Кінотеатр Дзвін та від 26.09.2018 №109-з Про інвентаризацію ЦМКДКП Кінотеатр Дзвін за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45 створено інвентаризаційну комісію та зобов'язано комісію провести інвентаризацію (а.с. 53 т.І, а.с. 63-64 т.ІІ)..
За результатами проведеної інвентаризації, членами комісії було складено протокол інвентаризаційної комісії від 30.09.2018 (а.с. 76-78 т.І) та зауваження до протоколу, підписане декількома членами комісії (а.с. 107-108 т.ІІ). З останнього вбачається, що за адресою м Львів вул. Шептицьких. 45 не існує цілісного майнового комплексу, а лише нежитлові приміщення на базі яких зареєстроване ДКП Кінотеатр Дзвін . Також у зауваженні зазначено, що в ДКП Кінотеатр Дзвін відсутні будь-які можливості для здійснення статутної діяльності; дирекція ДКП Кінотеатр Дзвін надає в оренду приміщення кінотеатру без відповідних повноважень та закріплених законодавчо функцій орендодавця; земельна ділянка за адресою м Львів вул. Шептицьких. 45 не зареєстрована дирекцією у встановленому законодавством порядку, не перебуває у користуванні, оренді та не є власністю ДКП Кінотеатр Дзвін , а обчислюється лише на позабалансовому рахунку.
Однак, позивач вважає, що відповідачем не було належним чином забезпечено проведення оцінки цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін , що призвело до того, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди, а саме - розміру орендної плати. Відтак, ТзОВ "Дзвін і К" подало позов до Господарського суду Львівської області про зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради провести оцінку цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства Кінотеатр Дзвін за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові відповідно до порядку передбаченого Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 2003 року № 3 із змінами) на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 та зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати проведення оцінки цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства Кінотеатр Дзвін за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові, укласти з ТзОВ "Дзвін і К" договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства Кінотеатр Дзвін за адресою вул. Шептицьких, 45 у м. Львові на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 , відповідно до Типового договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова із змінами (відповідно до заяви про зміну предмета позову).
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Як вбачається з матеріалів справи, нежитлові преміщення, що знаходиться за адресою: вул. Шептицьких, 45 у м. Львові є комунальною власністю, тому від його імені та в його інтересах діє Львівська міська рада.
Відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
У відповідності до п. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об`єкти права комунальної власності в оренду відповідно до закону.
Згідно ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Як зазначалося вище, 18.07.2013 12-та сесія 6-го скликання Львівської міської ради розглянула звернення ТзОВ "Дзвін і К", зареєстроване у Львівській міській раді 23.04.2008 за № 5-4135, та керуючись п. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , прийняла ухвалу № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 відповідно до якої надала ТзОВ "Дзвін і К" цілісний майновий комплекс на вул. Шептицьких, 45 в оренду терміном на 10 років для проведення статутної діяльності за умови виділення приміщень для музею С.Бандери площею не менше 300 кв.м. та зобов`язала Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укласти договір оренди згідно з цією ухвалою.
Згідно з п. 3.6.4. Положення про Управління комунальної власності департаменту економічної розвитку Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1125 від 02.12.2016 начальник управління організовує виконання рішень міської ради та її виконавчого комітету, розпоряджень Львівського міського голови, наказів директора департаменту.
Відповідно до Положення про Управління комунальної власності департаменту економічної розвитку Львівської міської ради, відповідач наділений повноваженнями орендодавця цілісних майнових комплексів підприємств комунальної власності територіальної громади м. Львова.
Згідно п. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" (в редакції Закону України № 3269-VI від 21.04.2011) створене членами трудового колективу господарське товариство, у статутному (складеному) капіталі якого частка внесків членів трудового колективу становитиме відповідно до статуту товариства більш як 50 відсотків, має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, де створене це товариство. Заява господарського товариства про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди подається орендодавцю до проведення конкурсу на право оренди цього майна.
В ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено порядок укладення договору оренди, а також вичерпний перелік обставин, які є підставою для відмови у передачі об`єкта в оренду. Зокрема, ч.8 вказаної статті встановлено, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.
За змістом ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Як зазначалося вище, ТзОВ "Дзвін і К" було створене на підставі рішення загальних зборів членів трудового колективу ДКП Кінотеатр Дзвін , з метою довготермінової оренди та майбутнього викупу цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін , відтак позивач має право на укладення договору оренди майна того підприємства, де створене дане товариство. Окрім того, ТзОВ "Дзвін і К" дотримано порядок звернення з пропозицією про укладання договору оренди підприємства, що підтверджено матеріалами справи.
Статтею 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 2003 року № 3). Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.
Згідно з п. 4.1. Положення про оренду майна територіальної громади, затвердженим ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м. Львова здійснює Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку. З цією метою управління комунальної власності департаменту економічного розвитку забезпечує у встановленому порядку проведення незалежної оцінки майна для оренди, у тому числі майна, яке перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні комунальних підприємств (організацій, установ), на балансі інших юридичних осіб.
Підпунктом 5.2.5. п. 5.2. Положення про оренду майна територіальної громади, затвердженим ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 передбачено, що оцінка об`єкта оренди передує укладенню та переукладенню договору оренди (крім окремих категорій орендарів, для яких встановлено пільговий розмір орендної плати згідно з ч. 4 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова) з врахуванням вимог ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна .
Пунктом 2 Методики встановлено, що оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.
Пунктом 4 Методики визначено, що оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу проводиться комісією, що утворюється органом, визначеним в абзацах другому і третьому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на підставі складеного на дату оцінки передавального балансу, в якому відображені результати незалежної оцінки основних засобів, довгострокових біологічних активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та оборотних матеріальних засобів (запасів).
До складу комісії з оцінки майна, що передається в оренду, включаються в обов'язковому порядку представники орендодавця та органу, уповноваженого управляти зазначеним майном, а також можуть входити представники особи, що подала заяву про оренду.
Під час проведення оцінки визначається вартість майна, що передається в оренду.
У відповідності до п. 5 Методики оцінка цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу проводиться після закінчення підготовчого етапу, під час якого: проводиться інвентаризація майна підприємства на визначену орендодавцем дату оцінки; комісією на підставі поданих матеріалів інвентаризації визначається склад майна, що передається в оренду(або перебуває в оренді - у разі проведення оцінки з метою продовження (поновлення) договору оренди), на утримання або зберігання орендарю, надається орендареві на умовах кредиту, викуповується орендарем; визначається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання для проведення незалежної оцінки.
Проведення інвентаризації регулюється Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року №158.
Відповідно до п. З Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку договору оренди або його розірвання) інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від їх технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.
Пунктом 4 вказаного положення визначено, що головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об'єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.
Згідно з п. 5-1 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку договору оренди або його розірвання) під час передачі майна державних підприємств та організацій, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів в оренду інвентаризація проводиться комісією, що утворюється ними на підставі наказу орендодавця про оцінку об'єкта оренди.
Пункт 7 вказаного Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку договору оренди або його розірвання) встановлює, що узагальнення результатів інвентаризації, підготовка пропозицій і висновків інвентаризаційної комісії щодо врегулювання встановлених різниць проводиться у 5-денний термін після подання всіх інвентаризаційних описів (актів).
Аналіз вищенаведених положень дозволяє зробити висновок, що інвентаризаційна комісія створюється орендодавцем з метою проведення інвентаризації майна, що підлягає оренді.
Беручи до уваги мету інвентаризації та повноваження інвентаризаційної комісії, а також з урахуванням того, що цілісний майновий комплекс - це сукупність взаємопов'язаних об'єктів, що використовується за відповідним призначенням, колегія суддів дійшла висновку, що інвентаризаційна комісія була уповноважена лише визначити фактичну наявність й стан окремих об'єктів, що в сукупності формують цілісний майновий комплекс ДКП Кінотеатр Дзвін , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45.
Тобто, в членів інвентаризаційної комісії були відсутні будь-які повноваження надавати висновки чи рекомендації стосовно подальшого використання ДКП Кінотеатр Дзвін чи переведення активів ДКП Кінотеатр Дзвін з категорії цілісного майнового комплексу до категорії нежитлових приміщень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, ні орган місцевого самоврядування, ні створені ним суб'єкти, уповноважені на реалізацію політики у сфері управління майном комунальної власності не мають права виходити за межі повноважень, передбачених чинним законодавством України.
Таким чином, твердження Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про те, що рішення Господарського суду Львівської області є незаконним, оскільки судом не взято до уваги того факту, що за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45 відсутній цілісний майновий комплекс, а наявні лише окремі нежитлові приміщення є необґрунтованими та не можуть братися судом до уваги.
Відтак, Господарським судом Львівської області при ухваленні рішення у справі №914/2286/18 зроблено правильний висновок про те, що комісією відповідача не досягнуто мети її створення та не виконано вимоги чинного законодавства щодо визначення вартості спірного майна для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник переддоговірний спір з приводу укладення договору оренди цілісного майнового комплексу ДКП Кінотеатр Дзвін , що розташований за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45.
Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Згідно з ч.2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Положеннями статті 649 Цивільного кодексу України та статей 181, 187 Господарського кодексу України передбачено вирішення судом переддоговірних спорів, зокрема, щодо договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших встановлених законом випадках. Тобто в разі безпідставного ухилення від укладення договору стороною, зобов`язаною його укласти, інша сторона відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України має право звернутися до суду за захистом своїх прав, зокрема, шляхом спонукання укласти договір (правова позиція, висловлена Верховним Судом в постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1203/18).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, ст. 15, 16 ЦК України визначено способи захисту цивільного права та інтересу. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.
Як зазначив Верховний Сд України у постанові від 21 травня 2012 року у справі 6-20цс11, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Згідно з вимогами ч. 9 ст. 238 ГПК України в разі задоволення позову про спонукання укласти договір, суд має зазначити в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України господарський суд може прийняти рішення про зобов`язання укласти договір. Будь - яка заборона щодо застосування такого способу захисту чинним законодавством не передбачена.
Можливість застосування аналогічного способу захисту порушеного права підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 910/174/18.
Враховуючи фактичне ухилення відповідача від укладення спірного договору оренди, що порушує права ТзОВ "Дзвін і К", а статтею 187 Господарського кодексу України передбачено можливість розгляду судом спорів, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та зважаючи на відсутність погоджених істотних умов договору (ціни договору та розміру орендованої площі), Господарським судом Львівської області зроблено вірний висновок, що обраний позивачем спосіб захисту за встановлених обставин відповідає характеру порушеного права та інтересу, є правомірним, що має наслідком поновлення порушених прав.
Стосовно заперечень Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо наявності на балансі ДКП Кінотеатр Дзвін земельної ділянки колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до комунальної власності.
Таким чином, земельна ділянка на якій розташований цілісний майновий комплекс ДКП Кінотеатр Дзвін належить до комунальної власності та перебуває в фактичному користуванні ДКП Кінотеатр Дзвін .
Водночас, відповідно до п. 4.1.16. Положення про Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до компетенції Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради належить здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, яке належить до комунальної власності м. Львова, його використанням і збереженням.
Відтак, відповідно до п. 4.1.16. Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, обов'язок по оформленню земельної ділянки на якій розташований цілісний майновий комплекс ДКП Кінотеатр Дзвін , з метою укладення договору оренди на виконання ухвали Львівської міської ради від 18 липня 2013 року № 2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 покладається на Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
З листа Львівського міського управління земельних ресурсів від 08.07.1997 року на №19 від 02.07.1997 підтверджено, що згідно з ухвалою №696 від 24.04.97р. Львівської міської ради Про затвердження грошової оцінки земель у м. Львові та ставок податку за землю , земельна ділянка, яка є в користуванні кінотеатру Дзвін по вул. Шептицьких, 45 розташована в 19 інформаційно- територіальній зоні (а.с. 198 т. ІІ).
Також 08.09.1999 Львівським міським управлінням земельних ресурсів Держкомзему України видана Довідка №2042 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в м. Львові. З вказаної довідки вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45 перебуває у користуванні Кінотеатру Дзвін (а.с. 199 т. ІІ).
Окрім цього, Відділом Держземагенства у м. Львові Львівської області Головного управління Держземагенства у Львівській області Держземагенства України надано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.02.13 р. №40/01- 15/476-2, з якого вбачається, що користувачем земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45 є ДКП Кінотеатр Дзвін (а.с. 200 т. ІІ).
Більше того, ДКП Кінотеатр Дзвін сплачує податок за користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 45, що підтверджується Податковою декларацією з плати за землю за 2019 рік та Платіжним дорученням №66 від 05.06.2019 (а.с. 200-201 т. ІІ).
Дані документи додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 190-204 т. ІІ), як зазначено у відзиві і, представником в судовому засіданні, такі не були подані суду першої інстанції, оскільки відповідачем питання відсутності земельної ділянки на балансі ДКП Кінотеатр Дзвін не ставилося та судом не досліджувалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що докази, на які покликається позивач у відзиві на апеляційну скаргу стосуються фактів фактичного користування ДКП Кінотеатр Дзвін земельною ділянкою по вул. Шептицьких, 45 у м. Львові, апеляційна інстанція вважає за необхідне прийняти їх та надати їм оцінку.
Доводи Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про те, що ухвала Львівської міської ради від 18.07.2013 року №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45 є незаконною, прийнята всупереч Регламенту Львівської міської ради та не відповідає вимогам ч.4 ст. 8 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", без погодження Управління культури Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, виходячи з наступного.
Частиною 4 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Як зазначалося вище, постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2013 у справі № 461/12175/13-а залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі № 876/58/14 у позові Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ряди до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких 45 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 461/12175/13-а постанову Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2013 у справі № 461/12175/13-а та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 у справі № 876/58/14 скасовано, провадження у справі закрито.
Вищевказана ухвала Верховного Суду від 27.02.2018 мотивована тим, що Управління культури Департаменту розвитку Львівської міської ради не може бути суб'єктом оскарження ухвали Львівської міської ради №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на Шептицьких, 45 з тих підстав, що створюваний відповідною радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування виконавчий орган цієї ради не має повноважень на оскарження рішень відповідної ради. Верховний Суд наголосив, що законодавець чітко визначив порядок відповідно до якого сільський, селищний, міський голова у разі наявності зауважень до прийнятого відповідною радою рішення може вплинути на це рішення - зупинити його та внести на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень.
Таким чином, Верховний Суд при розгляді справи №461/12175/13-а не задовільнив вимоги Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо незаконності ухвали Львівської міської ради №2649 Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на Шептицьких, 45 від 18.07.2013 року, а вказану ухвалу залишив чинною як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. З ч. 4 ст. 238 ГПК України суд надає мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно нелбґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Враховуючи предмет позову, аргументи Управління комунальної власності про надання ДКП Кінотеатр Дзвін приміщення в оренду - не стосуються предмету позову, не аргументують наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення конкретної господарської справи та ухвалення судового рішення.
Відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції підтверджується також практикою ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
В свою чергу позивачем належним чином підтверджено свої доводи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у справі №914/2286/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. Порядок і строк оскарження встановлені ст. ст.288- 289 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий суддя Г.Т. Кордюк
судді Л.С. Данко
Б.Д. Плотніцький
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2019 |
Оприлюднено | 13.08.2019 |
Номер документу | 83565464 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Кордюк Галина Тарасівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні