УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №1-26/12 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.3 ст.135, ч.3 ст.136, ч.1 ст.396 КК Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року. Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарі с.з. ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участі:
потерпілого ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
захисника-адвоката ОСОБА_9
виправданого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мовчанівка Ружинського району Житомирської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, -
визнано невинним і по суду виправдано в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.136 КК, за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а в обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.135 та ч.1 ст.396 КК, за відсутністю події злочину.
В задоволенні цивільних позовів потерпілих до ОСОБА_10 відмовлено.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст.81 КПК України (1960р.).
Судові витрати прийнято на рахунок держави.
Згідно вироку, за обвинуваченням, зміненим прокурором 14 серпня 2018 року, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.136 та ч.1 ст.396 КК, за наступних обставин.
24 грудня 2001 року приблизно о 23-й годині він, будучі працівником правоохоронного органу та одягненим у формений одяг працівника прокуратури, разом зі своїм знайомим ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля гастроному "Темп" на площі Перемоги в м. Житомирі познайомились із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , котрим запропонували спільно провести час, на що ті дали свою згоду.
Всі разом на автомобілі "таксі" поїхали в мікрорайон "Корбутівка" в м. Житомирі, де в магазині "Люцина" придбали їжу, спиртні напої, цигарки тощо. Біля 24-ої години ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зайшли в квартиру останнього АДРЕСА_2 , де разом стали вживати спиртні напої.
Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_11 схилив ОСОБА_13 та ОСОБА_12 до статевих стосунків, а ОСОБА_10 у цей час під впливом вжитих спиртних напоїв заснув на кухні.
25 грудня 2001 року близько 3-ї години на ґрунті виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_11 , викликаних його статевими домаганнями, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вирішили помститися йому шляхом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
З цією метою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зв`язали ОСОБА_11 шарфом руки і, застосовуючи фізичне насильство, ОСОБА_13 стала утримувати зв`язаного ОСОБА_11 , накинувши йому на шию шарф, а ОСОБА_12 знайденою в квартирі дошкою нанесла ОСОБА_11 зі значною силою два удари в потиличну область голови, заподіявши таким чином тяжкі тілесні ушкодження у вигляді двох забійних ран в лівій потиличній ділянці з обох боків, лінійного перелому кісток склепіння основ черепа, крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку по конвекситальній поверхні з переходом на основу черепа в проекції правої тім`яно-скроневої частки під м`які мозкові оболонки та речовину мозочка, забою головного мозку, які у своїй сукупності склали відкриту черепно-мозкову травму голови.
Умисними взаємоузгодженими діями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, чим вчинили тяжкий злочин, а також спричинили потерпілому синці навколо обох очей з припухлістю, синці у правій скроневій ділянці, на правій бічній поверхні шиї у верхній частині до 3x2 см, масивних крововиливів верхньої губи на всьому протязі і нижньої губи справа.
Після заподіяння тяжких тілесних ушкоджень 25 грудня 2001 року близько 4-ої години ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи переконаними, що потерпілий подає ознаки життя, залишили його роздягненим у непритомному стані і вийшли з квартири.
Прокинувшись від сну, ОСОБА_10 виявив у квартирі потерпілого ОСОБА_11 , який від побиття перебував у безпорадному і небезпечному для життя стані. Однак ОСОБА_10 не повідомив органам МВС і прокуратури про вчинений тяжкий злочин, не вжив заходів для надання потерпілому медичної допомоги, а переслідуючи особистий мотив щодо нерозголошення подій, які мали місце у його квартирі вночі з 24 на 25 грудня 2001 року, з метою умисного заздалегідь не обіцяного приховування тяжкого злочину, змив сліди крові зі шпалер та підлоги у квартирі, приховав частину одягу потерпілого (нижню білизну, сорочку, жилетку, піджак, шарф, кепку, мобільний телефон "Моторола").
Згідно пункту 18 висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 25 жовтня 2011 року № 552/11 при наданні своєчасної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги ОСОБА_11 , навіть беручи до уваги тяжкість отриманої ним черепно-мозкової травми, не виключено, що його життя могло бути врятовано.
ОСОБА_10 , виявивши у своїй квартирі ОСОБА_11 з відкритою черепно-мозковою травмою, розуміючи характер тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий, маючи реальну можливість, не надав йому допомогу та не повідомив медичну установу або інших осіб про отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, в результаті чого останньому не було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу та можливість запобігти настанню його смерті.
З метою приховування слідів злочинної діяльності ОСОБА_10 у невстановлений досудовим слідством час, однак не пізніше 11-ї години 26 грудня 2001 року, з невстановленою слідством особою на автомобілі "Форд-Фієста" синього кольору, 1999 року виробництва, державний номер " НОМЕР_1 ", вивіз труп ОСОБА_11 у кювет на відстані 7 км від будинку № 100 по вул. Черняховського, біля Західного шосе, що з`єднує Чуднівське шосе з вулицею Сосновою у м. Житомирі.
Діяння ОСОБА_10 , яке виразилось у ненаданні допомоги ОСОБА_11 , який перебував у небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, а також у неповідомленні про його такий стан належним установам та особам, що спричинило смерть ОСОБА_11 , прокурором кваліфіковано за ч.3 ст.136 КК. Діяння ОСОБА_10 , яке виразилось у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину, прокурором кваліфіковано за ч.1 ст.396 КК.
За первісним обвинуваченням, підтриманим потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.135 та ч.1 ст.396 КК, за наступних обставин.
За цим обвинуваченням ОСОБА_10 25 грудня 2001 року після змивання за вищеописаних обставин слідів крові зі шпалер та підлоги своєї квартири за вищевказаною адресою, а також приховування одягу потерпілого, який в цей час перебував у безпорадному і небезпечному для життя стані від побиття ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , через який не мав можливості вжити заходів до самозбереження, в проміжок часу від 17 до 24 години за допомогою невстановленої слідством особи вивіз ОСОБА_11 на відстань 7 кілометрів від будинку за вищевказаною адресою та залишив його на снігу без допомоги у безлюдному місці кюветі біля Західного шосе, що з`єднує Чуднівське шосе з вулицею Сосновою м. Житомира, при температурі повітря -14 0С, чим поставив ОСОБА_11 в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть останнього внаслідок загального переохолодження тіла.
Таке діяння ОСОБА_10 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.396 КК як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину та за ч.3 ст.135 КК як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження, яку винний сам поставив в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть потерпілого.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить провести часткове судове слідство, вказаний вирок скасувати у зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону.
Постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.136 та ч.1 ст.396 КК України.
Призначити ОСОБА_10 покарання за ч.3 ст.136 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.136 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Призначити ОСОБА_10 покарання за ч.1 ст.396 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі положень ст.49 КК України звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.396 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Цивільні позови потерпілих задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати за проведення експертиз стягнути з ОСОБА_10 .
Аргументуючи свої апеляційні вимоги прокурор ОСОБА_8 , зазначає, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи полягає у тому, що окремі висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, крім того, висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.
Вважає, що істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону полягає у порушеннях вимог КПК України 1960 року, які перешкодили суду всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
З приводу неправильного застосування кримінального закону вказує, що суд першої інстанції застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, як недопустимі наступні докази: протокол виїмки від 04.01.2002, в ході проведення якої в квартирі АДРЕСА_3 , у дружини ОСОБА_10 було виявлено та вилучено формені брюки останнього (Т.1, а.с.73); протоколи відтворення обстановки та обставин події, від 22.03.2002 та 27.03.2002, за участі підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Зазначає, що мотивація суду про недопустимість в якості доказу зазначеного вище протоколу виїмки від 04.01.2002 є безпідставною, оскільки ніякого обшуку 04.01.2002, як про те в оскаржуваному вироку зазначає суд працівники міліції в квартирі ОСОБА_10 не проводили. Вищевказане, як слідує з апеляції прокурора підтвердили допитані у суді свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які були понятими при проведенні даної слідчої дії. Крім цього, апелянт зазначає, що останні не вказували про те, що не розписувались на бирках при пакуванні вилучених в ході проведення виїмки предметів. За таких обставин, на думку прокурора, підстав вважати дану слідчу дію проведеною з порушенням вимог КПК 1960 року немає.
Окрім вказаного, прокурор не погоджується з мотивацією суду ро недопустимість в якості доказу зазначених вище протоколів відтворення обстановки та обставин події, від 22.03.2002 та 27.03.2002, за участі підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , у зв`язку з тим, що дані слідчі дії були проведенні без відповідних письмових дозволів власників житла в якому вони проводились.
Свою незгоду з такою мотивацією суду прокурор аргументує тим, що в квартирі ОСОБА_10 ні обшук, ні огляд, які відповідно до Конституції України проводяться лише за рішенням суду не проводились.
Крім цього, вважає, що у даному випадку суд першої інстанції повинен був взяти дані протоколи слідчих експериментів як докази, у зв`язку з тим, що має місце преюдиція. На підтвердження цього твердження зазначає, що існує вирок Богунського районного суду м. Житомира від 11.09.2003 щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_12 за ч.2 ст.121 КК України, який набрав законної сили до постановлення оскаржуваного вироку та в якому протоколи цих слідчих дій були визнані як докази.
В свою чергу, твердження суду першої інстанції про те, що ні КПК України 1960 року, ні чинний КК України, згідно вимог яких проводився судовий розгляд цієї кримінальної справи не містять положень про преюдиційні факти прокурор ОСОБА_8 вбачає безпідставними, посилається при цьому на постанову Верховного Суду від 20.11.2018 №308/4659/16-к.
Окрім зазначеного прокурор вважає, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.334 КПК України 1960 року, у зв`язку з тим, що в ньому є посилання на припущення недоведеності вини.
Вказує також на безпідставність висновків суду першої інстанції про недоведеність обвинувачення за стандартом доведення вини поза розумним строком.
З метою перевірки вказаних вище доводів, прокурор просить, в ході апеляційного розгляду справи провести часткове судове слідство.
Крім цього, до Житомирського районного суду Житомирської області, від виправданого ОСОБА_10 надійшли заперечення на зазначену вище апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 визнати такою, що не підлягає розгляду. У випадку визнання вказаної апеляції такою, що підлягає розгляду відмовити в задоволення клопотання прокурора про проведення часткового судового слідства. У випадку задоволення клопотання прокурора про проведення часткового судового слідства залишити оскаржуваний вирок Житомирського районного суду без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_14 , які підтримали подану апеляційну скаргу, пояснення виправданого ОСОБА_10 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які заперечили щодо її задоволення, провівши часткове судове слідство в ході апеляційного розгляду та перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України 1960 року, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга прокурора ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст.324 цього ж Закону, постановляючи вирок, серед інших, суд повинен вирішити такі питання:
- чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;
- чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений;
- чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;
- чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов;
- що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна;
- що зробити з речовими доказами;
- на кого повинні бути покладені судові витрати і в якому розмірі;
Крім цього, вказаною нормою Закону передбачено, що у разі, коли підсудний обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, суд вирішує питання, зазначені в пунктах 1-6 цієї статті, окремо по кожному злочину.
Відповідно до ст.327 КПК України 1960 року, виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався. При обґрунтуванні свого рішення послався на ті докази, які були розглянуті в судовому засіданні. Всебічно, повно і об`єктивно їх оцінив. Розглянув всі обставин справи в їх сукупності.
Згідно вироку, в ході судового розгляду в суді першої інстанції були досліджені наступні докази:
- показання підсудного ОСОБА_10 , згідно яких він вину в інкримінованих діяннях не визнав та показав, що 24.12. 2001, починаючи з 19 години він зі своїми товаришами, серед яких і був священник ОСОБА_11 розпивав спиртні напої в кафе "Молодіжна мода", що на площі Перемоги у м. Житомирі. Застілля продовжилось приблизно до 22-23 години. Подальший перебіг подій пам`ятає погано через вжитий алкоголь. Пам`ятає якихось дівчат. Прокинувся вранці 25.12.2001, близько 7 години на старій квартирі ( АДРЕСА_4 ) і пішов на роботу в прокуратуру. У той же день близько 11 години зустрівся з ОСОБА_17 товаришем ОСОБА_11 , говорили з приводу зникнення останнього. В ході розмови ОСОБА_17 зателефонував на мобільний ОСОБА_11 , проте відповіла якась стороння людина. В цей же день, увечері, перебуваючи в квартирі ОСОБА_18 . ОСОБА_17 знову телефонував на мобільний телефон ОСОБА_11 , дзвінок було прийнято, проте ніхто не відповідав, було чутно голос дитини. Вказував, що до своєї квартири АДРЕСА_2 , де в той час йшов ремонт, можливо приходив 26-27.12.2001. Заперечив інкриміновані йому діяння. 25.12.2001, ОСОБА_11 , його одяг та мобільний телефон останнього на вказаній вище квартирі по АДРЕСА_5 не виявляв, нікуди їх не вивозив та не приховував. Слідів крові на підлозі та шпалерах квартири також не бачив і не змивав.
Зазначив, що станом на 24.12.2001, в цій квартирі ще йшов ремонт, не було меблів. У майстрів, які робили там ремонт, були ключі від вхідних дверей, однак вони йому про виявлення ОСОБА_11 також не повідомляли.
Вказав, що 25.12.200, близько 6-ї години, виявив зникнення дублянки, у зв`язку з цим пішов на роботу у пальто, куди прибув близько 7-ї години. Там же телефонував ОСОБА_19 та в той же день отримав відпустку на 5 днів в рахунок невикористаних попередніх відпусток, яка була запланована раніше. Під час даної відпустки виходив на роботу. На нову квартиру ( АДРЕСА_1 ) переїхав 29.12.2001. На початку січня 2002 в кімнаті, в якій, як з`ясувалось пізніше, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 наносили тілесні ушкодження ОСОБА_11 , повісив килим, слідів крові на стіні не було.
Розповів, що після 25.12.2001 можливо зустрічався із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , проте при зустрічі їх напевне не впізнав, а тому про цю зустріч міліцію не повідомляв.
Пропонував останнім мирно залагодити питання викрадених у нього мобільного телефону та ключів. Про місцезнаходження власного автомобіля слідчим не повідомляв, побоюючись фальсифікації з їх боку доказів його винуватості (т.18 а.с.210-214).
Крім цього, зі слів дружини йому стало відомо, що вранці, 25.12.2001, на старій квартирі він шукав свої гаманець, ключі, мобільний телефон та документи.
Про зникнення ОСОБА_11 дізнався від ОСОБА_17 25.12.2001 (т.22 а.с.234-252);
- показання ОСОБА_10 в якості свідка від 28.12.2001, згідно яких він підтвердив вживання алкогольних напоїв у кафе "Молодіжна мода" із знайомими ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , двома священниками отцями ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 ) та ОСОБА_24 (прізвища на той час не знав). Дуже сп`янів, як виходив з кафе не пам`ятав, прокинувся наступного ранку вдома та пішов на роботу (т.1 а.с.51-52);
- показання ОСОБА_10 в якості свідка від 06.01.2002, згідно яких він повідомляв слідчому про викрадення у нього документів, грошей, мобільного телефону, ключів та інших особистих речей, проте заходів з цього приводу вживав (т. 1 а.с.87-88);
- показання ОСОБА_10 в якості підсудного, згідно яких він розповів, що квартиру по АДРЕСА_5 купив особисто 29.12.2000 (т.9 а.с.305);
- показання потерпілого ОСОБА_14 (батька загиблого ОСОБА_11 ), згідно яких, що його син ОСОБА_11 був священнослужителем, проживав в одній квартирі із батьками, дружиною та дитиною. 24.12.2001, вранці ОСОБА_11 пішов з дому для вирішення церковних питань, однак на вечір не повернувся. В зв`язку з цим він із дружиною почали хвилюватись, зателефонували ОСОБА_11 на мобільний йому з домашнього телефону, однак той не відповідав. В подальшому, близько 1-ї години ночі 25.12.2001 вони знову зателефонували ОСОБА_11 , останній відповів, що знаходиться у свого кума ОСОБА_17 , який також був священнослужителем. потерпілий з дружиною вирішили, що син залишиться ночувати у нього. Однак, наступного ранку ОСОБА_11 не з`явився на свято до своєї дочки у дитсадок. Туди прибув ОСОБА_17 , який повідомив, що напередодні увечері вони з ОСОБА_11 відпочивали у компанії ОСОБА_10 , в ході чого ОСОБА_17 стало погано і він пішов додому, а ОСОБА_11 залишився. Крім цього, ОСОБА_14 розповів, що він, його дружина та невістка, в подальшому намагались додзвонитись ОСОБА_11 на мобільний, проте той вже не відповідав. ОСОБА_10 у ході телефонної розмови з ОСОБА_25 також повідомив, що місця знаходження ОСОБА_11 він не знає. 26.12.2001, йому стало відомо про виявлення трупа ОСОБА_11 біля кладовища у лісі;
- показання потерпілих ОСОБА_26 (матері ОСОБА_11 ) та ОСОБА_27 (колишньої дружини ОСОБА_11 ), які є аналогічними показанням ОСОБА_14 ;
- показання потерпілої ОСОБА_27 , згідно яких її чоловік ОСОБА_11 , 24.12.2001, залишаючи вранці їх житло, був вдягнений у чорні пальто та шапку зі шкірозамінника з козирком, чорні сорочку, черевики, светр, піджак, жилет та брюки, клітчастий шарф, дві пари шкарпеток (т.1 а.с.81-84).
- показання свідка ОСОБА_25 (т.1 а.с.102-103), згідно яких, 26.12.2001, він на прохання свого знайомого ОСОБА_14 телефонував на роботу ОСОБА_10 і запитав у нього про можливе місце перебування ОСОБА_11 на що ОСОБА_10 відповів, що з цього приводу йому нічого не відомо, треба питати у ОСОБА_17 ;
- показання свідка ОСОБА_17 (т.1 а.с.45-49, 62-63, т.3 а.с.21-26, т.7 а.с.141-142, т.9 а.с.276-278, т.16 а.с.59-62), згідно яких 24.12.2001, близько 20 год. 10 хв. вони з ОСОБА_11 зайшли у кафе "Молодіжна мода", де зустріли знайомого працівника облпрокуратури ОСОБА_10 з яким в подальшому вживали горілку. Разом з ОСОБА_10 були ще декілька його знайомих. Близько 22 години кафе зачинилось, усі його залишили. В свою чергу він з усіма попрощався та пішов додому, оскільки погано себе почував. При цьому домовився із ОСОБА_11 зустрітись наступного дня на святковому ранку в дитсадку його дочки. 25.12.2001, близько 10 години 20 хвилин він прибув до дитсадку, однак ОСОБА_11 не було. Він телефонував йому на мобільний телефон, проте телефон не відповідав. Близько 11 години зателефонував на роботу ОСОБА_10 та питав в нього, де ОСОБА_11 , на що ОСОБА_10 відповів, що той можливо пішов до дівчат легкої поведінки. Близько 11 год. 10 хв. того дня він телефонував дружині ОСОБА_11 , яка йому повідомила, що останній телефонував до неї 25.12.2001, близько 1-ї години ночі і повідомив, що заночує у нього. В той же день близько 13 години повторно він повторно підтвердив дружині ОСОБА_11 , що останній ночував у нього. В подальшому, приблизно о 15 годині 30 хвилин він зустрівся із ОСОБА_10 біля приміщення облпрокуратури та повідомив йому про зникнення ОСОБА_11 .. Той відповів, що нічого з цього приводу не знає, був на роботі, не пам`ятає, як розпрощався із ним напередодні, а також, що в нього вкрали барсетку з ключами, грішми, документами та мобільний телефон. Увечері того ж дня він розповів батькам ОСОБА_11 правду про те, що він не ночував у нього та обставини, за яких вони розстались напередодні увечері. Також того вечора зустрівся із ОСОБА_10 на квартирі їх спільної знайомої ОСОБА_18 , де ОСОБА_28 повідомив, що намагався з`ясувати, де знаходиться ОСОБА_11 . При цьому він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_11 , хтось відповів, було чутно дитячий голос. Про смерть ОСОБА_11 він дізнався від працівників міліції 26.12.2001. ОСОБА_17 також описав одяг, в який вечором 24.12.2001був одягнений ОСОБА_11 , що збігається з описанням його одягу потерпілою ОСОБА_27 ;
- показання свідка ОСОБА_18 , яка під час досудового розслідування розповіла (т.1 а.с.148-149, т.2 а.с.193-195, т.6 а.с.218-219), що 26.12.2001, до неї додому прийшов її давній знайомий ОСОБА_10 , який, поміж іншого, повідомив їй про крадіжку у нього мобільного телефону, ключів, службового посвідчення, дублянки та портмоне з грошима. Обставин крадіжки ОСОБА_10 не пам`ятав;
- показання допитаних судом свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , а також оголошені показання свідків ОСОБА_29 (т.1 а.с.54-55), ОСОБА_20 (т. 1 а.с. 35-36), ОСОБА_21 (т.1 а.с.39-40), згідно яких, 24.12.2001 увечері вони разом з ОСОБА_10 , а також двома священнослужителями на ім`я ОСОБА_24 та ОСОБА_31 вживали спиртні напої у кафе "Молодіжна мода". Близько 22 години того вечора ОСОБА_29 і ОСОБА_32 першими залишили кафе і пішли у кафе "Темп", після чого пішли додому. Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 через сильний стан алкогольного сп`яніння не пам`ятали, як виходили з кафе. Свідок ОСОБА_21 поїхав на таксі додому, а ОСОБА_20 пам`ятав, що прийшов до тями близько 3 години 30 хвилин ранку на розі вулиць Короленка та проспекту Перемоги, після чого також пішов додому. Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні додав, що у той вечір у кафе ОСОБА_10 демонстрував гроші в портмоне, пригощав усіх з приводу продажу автомобіля. З оголошених показань свідка ОСОБА_21 (т.6 а.с.233-234) також вбачається, що того вечора ОСОБА_10 був вдягнений у дублянку коричневого кольору. 28-29 грудня 2001 року після допиту за фактом смерті ОСОБА_11 свідок зустрічався із ОСОБА_10 у службовому кабінеті останнього. Коли свідок поцікавився у ОСОБА_10 , що в той вечір трапилось, той відповів, що не пам`ятає, як потрапив додому, у нього вкрали дублянку, гроші, мобільний телефон, службове посвідчення;
- показання свідка ОСОБА_33 (т.1 а.с.97-99), згідно яких 24.12.2001 він, як працівник міліції охороняв громадський порядок у кафе "Молодіжна мода", де у той час відпочивала компанія чоловіків, серед яких було два священнослужителя, один чоловік у пальто, один у військовій формі, а також чоловік, вдягнений у дублянку, всі вживали алкогольні напої, голосно розмовляли. Близько 22 години, коли кафе вже закривалось, ця компанія його залишила, при цьому першим вийшов дуже п`яний чоловік у пальто, за ним вийшли всі інші, при цьому чоловік у військовій формі також був дуже п`яний, його хитало, а священнослужителі та чоловік у дублянці вийшли нормально, проте по них було видно, що вони п`яні. Також свідок бачив, що за столом цієї компанії залишилось 5-6 порожніх пляшок горілки. Коли через декілька хвилин свідок виходив із кафе, бачив на тролейбусній зупинці двох священнослужителів, чоловіка у дублянці та чоловіка у військовій формі, чоловіка у пальто із ними вже не було;
- показання свідка ОСОБА_34 (т.3 а.с.187-189), згідно яких, в грудні 2001 року він надавав послуги "таксі". Точної дати не пам`ятає, біля 1-ї години ночі він "таксував" біля магазину "Темп", до нього підійшли двоє чоловіків та двоє жінок і попросили підвезти їх до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що він і зробив;
- показання свідка ОСОБА_35 (т.2 а.с.131-132), згідно яких, в грудні 2001 року вона працювала продавцем у алкогольному відділі магазину "Люцина" (м. Житомир, вул. Черняховського, 94). У грудні 2001 року (точної дати не пам`ятає), після 24 години у магазин зайшли: підсудний ОСОБА_10 (на той час прізвища його не знала), вдягнений у дублянку, під якою був формений одяг синього кольору, один чоловік із бородою та двоє дівчат на вигляд по 25 років. Дівчата замовили коньяк, закуску та пачку презервативів, за що розрахувався ОСОБА_10 . Останнього ще одного разу бачила в магазині;
- показання свідка ОСОБА_12 від 14.03.2002 (т.1 а.с.211-213), згідно яких, 24.12.2001, близько 23 години вона разом із своєю подругою ОСОБА_13 біля магазину "Темп" познайомилась із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , який представився ОСОБА_36 . ОСОБА_10 був вдягнений у прокурорський формений одяг, коричневу дублянку та норкову шапку, а ОСОБА_11 у чорні пальто, брюки, кашкет із козирком. В подальшому, ОСОБА_10 запропонував спільно відпочити, на що вони з ОСОБА_13 погодились. Після цього, на таксі, від магазину "Темп" вони вчотирьох поїхали до магазину "Люцина", де придбали алкоголь, продукти харчування, презервативи та цигарки. Потім, вони вчотирьох пішли на квартиру до ОСОБА_10 , яка розташована у будинку АДРЕСА_5 , в під`їзді поруч із аркою на 3-му поверсі. У квартирі був зроблений ремонт, але меблів ще не було. На кухні пили коньяк. В подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 пішли до окремої кімнати. Через декілька хвилин вона почула крики ОСОБА_13 , хотіла подивитись, що там, однак ОСОБА_10 не пускав її та штовхнув, результаті чого вона вдарившись головою об ручку дверей на балкон, та втратила свідомість. Прийшовши до тями вона вже перебувала в одній кімнаті з ОСОБА_13 , яка була без білизни та колгот, які лежали поруч із нею. Поруч стояв повністю голий ОСОБА_11 , а в дверях ОСОБА_10 ОСОБА_11 намагався схилити її до задоволення статевої пристрасті неприродним способом, на що вона відмовилась та просила ОСОБА_10 припинити домагання ОСОБА_11 . Після цього останній вдарив її головою об стіну та вона втратила свідомість. Коли прийшла до тями в тій же кімнаті, то вже була роздягнена, і ОСОБА_11 вступив з нею із нею статевий акт. ОСОБА_10 при цьому вже не було видно. В цей час вона попросила ОСОБА_13 щось їй принести. Та вийшла і через деякий час принесла дерев`яну дошку, розмірами приблизно 15 на 100 см. Після цього, ОСОБА_13 закрутила її шарф на шиї ОСОБА_11 і утримувала його. Вставши вона наказала ОСОБА_13 вдарити ОСОБА_11 вказаною дошкою, проте та відмовилась. В цей момент ОСОБА_11 вирвався і вкусив ОСОБА_13 за палець. В свою чергу, вона нанесла останньому два удари вказаною дошкою по потилиці. Внаслідок цього, ОСОБА_11 впав на підлогу. ОСОБА_13 віднесла дошку у ванну кімнату та увімкнула воду. ОСОБА_10 в цей час спав у кухні. Вона зайшла до кімнати та впевнилась, що у ОСОБА_11 є пульс. В останнього на тім`яні трохи проступила кров, на підлозі крові не було. Після цього, вона витягнула з кишені дублянки ОСОБА_10 ключі та портмоне, і вони із ОСОБА_13 вийшли на вулицю. В портмоне було посвідчення працівника прокуратури на ім`я ОСОБА_10 та 15 грн. Ключі від квартири свідок викинула по дорозі додому у річку, а портмоне із посвідченням, шарфом, колготами спалила згодом на дачі. 08.01.2002 вони з ОСОБА_13 випадково зустріли ОСОБА_10 в Житомирі в магазині "Дитячий світ", де він питав, навіщо вони взяли ключі, пропонував все мирно вирішити, проте вони із ОСОБА_13 зробили вигляд, ніби його не знають;
- показання підозрюваної ОСОБА_12 від 14.03.2002 (т.1 а.с.234-240), які а по суті є аналогічними показанням щодо подій, які відбувались до її зґвалтування ОСОБА_11 . Уточнила, що поїхати на квартиру до ОСОБА_10 запропонував саме ОСОБА_11 .. Після статевого акту із нею останній пішов до ванної кімнати, а вона із ОСОБА_13 пішли до кухні, де вирішили помститись йому придушити шарфом, для чого запропонувати йому секс на трьох і зв`язати. Реалізуючи задумане, коли ОСОБА_11 повернувся до кімнати, вона запропонувала йому груповий секс, на що той погодився, і на її пропозицією ліг на підлогу на живіт та дозволив зв`язати собі руки за спиною шарфом. В цей час ОСОБА_13 іншим шарфом затягнула петлю на його шиї й почала душити, а вона тримала останнього, щоб не вирвався. Коли ОСОБА_13 втомилась, то вона продовжила душити шарфом ОСОБА_11 , а ОСОБА_13 за її вказівкою принесла з балкону дерев`яну палку, якою вона нанесла ОСОБА_11 два удари у потилицю, від яких той втратив свідомість. Після цього вона перевернула його на спину. З дублянки ОСОБА_10 вона забрала ключі та портмоне, а ОСОБА_13 мобільний телефон останнього. Перед залишенням квартири розв`язали ОСОБА_11 руки, забрали шарфи, а також витерли ручки дверей від слідів пальців рук. Коли виходили з квартири, вхідні двері прикрили, проте на замок не зачиняли. По дорозі разом із ключами викинули в річку й чіп з мобільного телефону ОСОБА_10 . Портмоне та документи ОСОБА_10 вона не спалила, а зберігає вдома. Крім цього, вона уточнила, що в той момент, коли її ґвалтував ОСОБА_11 , ОСОБА_10 стояв у дверях із ножем у руках, обзиваючи її таз ОСОБА_13 ;
- показання підозрюваної ОСОБА_37 від 16.03.2002 (т.2 а.с42-48), згідно яких вона підтвердила попередні показання в якості підозрюваної, уточнивши, що ОСОБА_10 , коли стояв у дверях під час її зґвалтування ОСОБА_11 , спочатку тримав ніж у руках, а потім гладив ним себе по обличчі;
- показання обвинуваченої ОСОБА_12 від 23.03.2002 (т.2 а.с.90-95), згідно яких вона уточнила, що квартиру ОСОБА_10 вони із ОСОБА_13 залишили близько 4-ї години ранку;
- показання обвинуваченої ОСОБА_12 від 23.04.2002. (т.2 а.с.138-139), згідно яких вона уточнила, що шарфи-хустини, якими вони із ОСОБА_13 зв`язали та придушили ОСОБА_11 були різнокольорові. Вона носила зелений, а ОСОБА_13 шарф жовтуватого кольору;
- показання обвинуваченої ОСОБА_12 , від 24.03.2003 (т.8 а.с.90-91), згідно яких вона додатково уточнила, що коли із ОСОБА_13 виходили з квартири ОСОБА_10 , то ОСОБА_11 залишили повністю роздягненим, лежачим на підлозі в непритомному стані. Його одягу та мобільного телефону, а також дублянки ОСОБА_10 не брали, спортивної шапки не бачили;
- показання свідка ОСОБА_12 (т.9 а.с.292-298, 300-301, 306-309), згідно яких остання надала показання, відповідні її показанням як підозрюваної та обвинуваченої, уточнила, що в той вечір в квартирі ОСОБА_10 . ОСОБА_11 дзвонив додому та повідомив, що він у кума і заблокував телефон. ОСОБА_10 не бачив її зґвалтування ОСОБА_11 , а бачив лише, як той примушував її до задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Додала, що після того, як ОСОБА_11 вкусив ОСОБА_13 за палець, остання витерла кров об шпалери, а також мила руки у ванній кімнаті. Після ударів дошкою на голові ОСОБА_11 , в місці удару була рвана рана, проте крові майже не було. Окрім ударів дошкою, інших ударів ОСОБА_11 , в тому числі й по обличчю, не наносили. Під час досудового розслідування на неї тиснули, щоб примусити її відмовитись від показань про її зґвалтування ОСОБА_11 ;
- показання свідка ОСОБА_38 (т.16 а.с.270-281), які були надані нею під час першого розгляду справи Житомирським районним судом Житомирської області, згідно яких, в цілому, вона надала аналогічні попереднім показання, за винятком того, що ОСОБА_10 на кухні її штовхнув і вона вдарилась та втратила свідомість. Також уточнила, що придушували ОСОБА_11 не шарфом, а колготками. Зазначала, що під час досудового розслідування потерпілий намагався чинити на неї тиск;
- показання свідка ОСОБА_39 , які та надала під час повторного судового розгляду Житомирським районним (т.27 а.с.71-88, 90), згідно яких остання також надала в цілому аналогічні попереднім показання. Проте показала, що коли почула, як її з кімнати звала ОСОБА_13 , ОСОБА_10 в цей час вже спав в кухні. Вона пішла до тієї кімнати, проте її двері були зачинені. Двері відкрив ОСОБА_11 , він був голий, а ОСОБА_13 сиділа в кутку. ОСОБА_11 запропонував їй вступити в статеві стосунки, а коли вона відмовилась, схопив її за волосся та вдарив головою об стіну, після чого здійснив із нею статевий акт. Після цього ОСОБА_11 пішов до ванної кімнати. Увесь цей час ОСОБА_10 спав на розкладушці у кухні. Подальшій хід подій відбувся за попередніми показаннями свідка у Житомирському районному суді. Проте уточнила, що удари дошкою ОСОБА_11 нанесла в момент, коли той почав підніматись з підлоги, не торкаючись її у цей момент. Також уточнила, що верхній одяг ОСОБА_11 залишався в тій кімнаті, де відбулись події. Зазначила, що під час перебування свідка у СІЗО до неї застосувалось насильство з метою зміни нею показань щодо поведінки ОСОБА_11 , а також примусити дати неправдиві показання про те, що нібито ОСОБА_10 залякував їх із ОСОБА_13 , оскільки він знав, що саме вони побили ОСОБА_11 . Також заперечила правдивість попередніх показань про те, що нібито бачила ОСОБА_10 у дверях кімнати із ножем. Такі показання були дані свідком під тиском оперативного працівника;
- протокол явки з повинної ОСОБА_13 від 14.03.2002 (т.1 а.с.217-218), згідно якого вбачається, що вона разом із ОСОБА_12 24.12.2001 увечері на зупинці біля магазину "Темп" познайомились із двома чоловіками на ім`я ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , які вже були досить п`яні та з якими на таксі спочатку поїхали до магазину "Люцина", де ОСОБА_40 купив коньяк та закуску, і потім вчотирьох пішли до останнього додому. Після вживання коньяку чоловіки геть сп`яніли, ОСОБА_41 запропонував їй піти у кімнату, вона погодилась, а ОСОБА_40 із ОСОБА_12 залишились на кухні. В кімнаті вона вступила у статеві зносини з ОСОБА_36 . Після чого у кімнату постукала ОСОБА_12 і останній став залицятись до неї, проте вона йому відмовила. ОСОБА_40 в цей час спав на кухні. В подальшому вона із ОСОБА_12 хотіли поїхати додому, проте ОСОБА_41 їх не відпускав, настирливо домагався обох. Тоді вони поклали його на підлогу, попередньо зв`язавши руки за спиною та вона почала його душити шарфом, а ОСОБА_12 тримала. Коли ОСОБА_41 вже не дихав, ОСОБА_12 взяла палку та вдарила його 2-3 рази по голові. Залишаючи дану квартиру, вони із ОСОБА_12 забрали свої речі, гаманець ОСОБА_42 та пішли, викинувши ключі від квартири останнього у річку;
- показання підозрюваної ОСОБА_13 (т.1 а.с.225-228), згідно яких остання уточнила, що ОСОБА_40 був вдягнений у коричневу дублянку, а ОСОБА_41 у чорне пальто та шкірянку чорну кепку з козирком. ОСОБА_40 та ОСОБА_41 були п`яні настільки, що не змогли відчинити вхідні двері, тоді їх відчинила ОСОБА_12 . Коли пішли із ОСОБА_36 до кімнати, то замок дверей замкнувся, а ручок у дверях не було. У ОСОБА_43 була викрутка, якою він і відчинив перед цим замок. В кімнаті під час домагань ОСОБА_41 укусив її за палець на лівій руці, після чого вони вступили у статеві зносини, при цьому ОСОБА_41 використав презерватив. Коли ОСОБА_12 постукала до кімнати, вона сказала, що ОСОБА_40 спить. Після відмови останньої вступати із ОСОБА_36 у статеві зносини він наказав дівчатам піти до ванної кімнати. Коли вони туди прийшли, то домовились його придушити. Взяли свої шарфи, ОСОБА_12 запропонувала ОСОБА_44 зайнятись сексом втрьох, він погодився. Він ліг на підлогу обличчям униз, а зав`язала йому руки за спиною шарфом ОСОБА_12 . Свій шарф вона накинула йому на горло та почала душити, а ОСОБА_12 утримувала його руки та ноги. Коли він почав хрипіти вона відпустила шарф. ОСОБА_12 вийшла з кімнати, повернулась із палкою, якою вдарила ОСОБА_43 у потилицю. Палка переломилась, і одним з її уламків ОСОБА_12 нанесла ОСОБА_44 ще один удар по потилиці. Коли вона знімала шарф з шиї, вимастила руку в крові, яка витікала з голови ОСОБА_43 . Тоді вона витерла руки об шпалери у цій же кімнаті, віднесла уламки палки до ванної кімнати та увімкнула воду. ОСОБА_12 забрала у Василя, який спав на кухні, мобільний телефон, ключі від квартири та портмоне. З кишень ОСОБА_45 остання забрала два банани. Його мобільного телефону вони не знайшли. Після цього, не закриваючи вхідних дверей квартири, залишили її. Це було близько 4-5-ї години ранку. Гроші з портмоне ОСОБА_42 , в сумі 1500 грн. та 102 долари США вони в подальшому витратили на власні потреби, в тому числі змінили зачіски. ОСОБА_12 розказала, що знала ОСОБА_43 раніше як отця ОСОБА_24 .
Крім цього, ОСОБА_13 розповіла, що 7-13.01.2002 до них із ОСОБА_12 , у магазині "Дитячий світ" підходив ОСОБА_46 , просив повернути ключі та питав, що вони робили у ніч із 24 на 25 грудня. Проте вони зробили вигляд, ніби той помилився, а те, що вони робили у вказаний ним час, його не стосується;
- показання підозрюваної ОСОБА_13 від 16.03.2002 (т.2 а.с.33-40), згідно яких вона уточнили, що вимащену в кров ОСОБА_43 (отця ОСОБА_24 ) руку витерла об шпалери на стіні справа від входу у кімнату. Крім того, уточнила, що ОСОБА_10 у "Дитячому світі" бачили 27 чи 28 грудня;
- показання обвинуваченої ОСОБА_13 від 23.03.2002 та 23.04.2002 (т.2 а.с.101-105, 135-137), згідно яких вона свої показання про те, що ОСОБА_12 сама стукала у двері кімнати, де вона займалась сексом із ОСОБА_11 , а також заперечила статеві зносини останніх між собою. Спортивної шапки у квартирі ОСОБА_10 не бачила. ОСОБА_11 залишили повністю голим у кімнаті, його одягу та одягу ОСОБА_10 з квартири не забирали (т.8 а.с.85-87);
- показаннях свідка ОСОБА_13 , які вона надала під час судового розгляду Козятинським міськрайонним судом Вінницької області (т.9 а.с.281-284, 306-309), згідно яких вона уточнила, що перед тим як залишити квартиру ОСОБА_10 , близько 3-ї години ночі, ОСОБА_12 перевірила пульс ОСОБА_11 та повідомила, що він живий;
- показання свідка ОСОБА_13 , які вона надала під час першого судового розгляду справи Житомирським районним судом (т.16 а.с.118-127, т.27 а.с.88-96), згідно яких вона підтримала попередні показання та доповнила, що від нанесених ОСОБА_12 . ОСОБА_11 ударів у останнього проступила кров, проте її було небагато, кров на підлогу не витікала;
- протокол огляду місця події від 26.12.2001, згідно якого було оглянуто місце події ділянку місцевості об`їзної дороги Житомир-Тетерівка, на відстані 900 м від останнього будинку по вул. Красовського м. Житомира, де на схилі кювету на відстані 3-х метрів від дороги виявлено труп чоловіка. Труп лежав на спині, головою до низини, ногами до дороги, ліва нога випрямлена, права зігнута в колінному суглобі, руки зігнуті в ліктьових суглобах. Труп був вдягнений у черевики, шкарпетки, штани, пасок до них, чорний светр (живіт та частина грудної клітини були оголені, рукава підкочені до ліктів). Також на трупі лежало чорне пальто, зафіксоване на правій руці рукавом, має плями речовини бурого кольору. На голові трупа надягнута шерстяна шапка зеленого кольору, в нижній частині просякнута речовиною бурого кольору, та прилипла до волосся. Кисті рук вимащені подібною речовиною. Обличчя трупа, волосиста частина голови та чорна борода трупа мають масивні накладання речовини бурого кольору. Під трупом сніговий покрив на ділянці 120 х 40 см розтанув до землі, в ділянці розташування голови сніг просякнутий речовиною бурого кольору. На схилі кювету до ложа трупа мається зсув снігового покрову. Між трупом та дорогою на узбіччі виявлено ділянку прим`ятого снігу, а також фрагмент сліду низу взуття (протокол огляду місця події, т.1 а.с.2-8).
- висновок експерта № 149 від 26.12.2001, згідно якого вказаний фрагмент сліду для ідентифікації непридатний (т.4 а.с.24);
- показання свідка ОСОБА_47 , згідно яких остання в судовому засіданні та під час досудового розслідування (т.7 а.с.38-39, т.22 а.с.58) показала, що 26.12.2001, близько 12 години вона разом із своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_48 йшли по об`їзній дорозі м. Житомира на кладовище по вул. Сосновій по лівій стороні дороги. При цьому, в кюветі побачила щось чорне. Коли вийшли на дорогу та підійшли ближче, то виявили труп чоловіка. Викликали міліцію і стали чекати. Коли приїхали працівники міліції, було проведено огляд місця події, в якому вона та ОСОБА_49 брали участь як поняті;
- показання свідка ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , який по суті надав аналогічні ОСОБА_52 показання (т.7 а.с.40-42);
- протокол ОМП від 26.12.2001, у морзі обласного СМЕ, за участі спеціаліста ОСОБА_53 оглянуто виявлений труп чоловіка. В задній кишені брюк трупа виявлено телефонний довідник, а в лівій передній кишені 2 ключі. Трупне заклякання добре виражене в усіх групах м`язів. Трупні плями розташовані по задній поверхні тіла, при натисканні о 18 годині блідніють та відновлюють колір через 220 с. Виявлені тілесні ушкодження на голові, обличчі. На підошовній поверхні шкарпеток виявлено накладання речовини бурого кольору (протокол огляду, т.1 а.с.9-12);
- акт судово-медичного дослідження № 1454 дослідження трупа від 26.12.2001 (т.4 а.с.7-11) та висновок СМЕ № 1454 від 27.12.2001 (т.4 а.с.12-15) згідно яких на трупі ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді поверхневого осаднення шкіри в ділянці верхнього квадранту правої сідниці; рани в лівій потиличній ділянці волосяної частини голови забійного характеру; поверхневої рани в тій же ділянці волосяної частини голови; синців на обличчі з вираженою припухлістю м`яких тканин, синців в правій скроневій ділянці волосяної частини голови та на правій боковій поверхні шиї; крововиливів в слизову оболонку верхньої губи на всьому протязі, нижньої губи справа; саден на правій щоці; рани в ділянці верхньої повіки правого ока з характеристиками, аналогічними вищенаведеним ранам; вогнещевих крововиливів в м`які тканини голови в потиличній ділянці з обох сторін; лінійного перелому кісток основи черепа; крововиливів під м`які мозкові оболонки головною мозку по конвекситальній поверхні з переходом на основу черепа в проекції правої тім`яно-лобно-скроневої долі, під м`які мозкові оболонки мозочка, забою головного мозку.
Ушкодження у вигляді поверхневого осаднення шкіри в ділянці верхнього квадранту правої сідниці, синці на шиї виникли від дії тупого/их/ предмета/ів/, незадовго до смерті, не залишивших в них яких-небудь характерних та специфічних ознак, дозволяючих їх ідентифікувати, мають ознаки легких тілесних пошкоджень і в прямому причинному зв`язку зі смертю не знаходяться. Тілесне ушкодження у вигляді поверхневого осаднення шкіри в ділянці правої сідниці могло виникнути при волочінні тіла.
Всі інші вищенаведені тілесні пошкодження в своїй сукупності складають відкриту черепно-мозкову-лицьову травму, яка також виникла від дії тупого/их/ предмета /їв/ зі значною силою прикладення (силою, необхідною для їх утворення), не залишивших в них яких-небудь ознак, дозволяючих їх ідентифікувати, мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпеки для життя і не знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.
Тілесні ушкодження на голові виникли від нанесення ударів по обличчю, можливо при нанесенні ударів руками, ногами, взутими у взуття, з послідуючим падінням потерпілого на площині з ударом потиличною ділянкою волосяної частини голови об тупі предмети. В момент нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_11 знаходився по відношенню до нападаючого у вертикальному чи близькому до нього положенні. Сам собі ці тілесні ушкодження ОСОБА_11 спричинити не міг.
Всі вищенаведені тілесні пошкодження є прижиттєвими і могли виникнути за декілька годин до настання смерті (від години до доби).
Смерть ОСОБА_11 настала в результаті загального переохолодження тіла в межах 18-22 годин до часу огляду трупа в морзі. ОСОБА_11 в місце виявлення його трупа попав ще живим.
За наявності черепно-мозкової-лицьової травми ОСОБА_11 міг на протязі незначного часу, котрий може вимірюватись до декількох годин, здійснювати будь-які цілеспрямовані дії, в тому числі і рухатись. При наданні своєчасної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги його життя могло бути врятовано.
В крові та сечі трупа спиртів не виявлено;
- показання свідки ОСОБА_54 , згідно яких останній показав, що при огляді трупа ОСОБА_11 , який мав у грудні 2001 року, в морзі, можливо помилково зазначений час надавлювання на трупні плями - 18:00, замість вірного - 17:00, оскільки огляд було почато о 16:50, а закінчено о 17:40.;
- дані метеостанції Житомира за 24-26.12.2001, згідно яких температура повітря становила: 24.12 від -5,0 оС вночі, до -13,4 оС - вдень; 25.12 від -4,2 оС - вдень, до -14,1 оС - вночі; 26.12 від 0,6 оС вдень, до -6,4 оС - вночі (т.6 а.с.120);
- акт судово-токсикологічного дослідження від 27.12.2001 № 2991, (т.6 а.с.206), згідно якого у трупі ОСОБА_11 етиловий спирт не виявлено;
- висновки повторної комплексної судово-медичної експертизи№ 102 від 30.04.200 (т.4 а.с.152-162) та судово гістологічної експертизи № 26 від 25.04.2002 (т.10 а.с.32-34), згідно яких встановлено, що на трупі ОСОБА_11 виявлено наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді вищеописаних двох забійних ран в лівій потиличній ділянці голови, крововиливів в м`які тканини голови, лінійного перелому кісток склепіння основи черепа, крововиливів під м`які мозкові оболонки головного мозку з переломом на основу черепа; синці навколо обох очей та в правій скроневій ділянці, на правій бічній поверхні шиї у верхній частині, масивні крововиливи верхньої губи на всьому протязі і нижньої губи справа; рану на верхній повіці лівого ока; осаднення шкіри лівої сідниці.
Рани на голові виникли від дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, що мало ребро, яким могла бути дощечка, на котру вказує в своїх показаннях ОСОБА_55 . При цьому виник і перелом кісток черепа, ушкодження головного мозку. Удари були спричинені із значною силою в напрямку ззаду наперед та дещо зліва направо, причому голова потерпілого находилась обличчям униз із опорою о тверде покриття. Таким чином, ушкодження йому могли бути спричинені за обставин, на які вказують ОСОБА_38 і ОСОБА_13 .
Дві рани в потиличній ділянці голови, характер перелому кісток черепа, локалізація ушкоджень головного мозку виключають виникнення черепно-мозкової травми у ОСОБА_11 від падіння на площині. Характер черепно-мозкової травми також свідчить про те, що після її отримання ОСОБА_11 втратив свідомість, на що також вказують ОСОБА_38 і ОСОБА_13 .
Наявність при судово-медичному дослідження трупа плям Мінакова вказує на те, що у ОСОБА_11 мав місце значний "вилив крові", а не фонтанування, бризки. Бризки могли виникнути і від руху травмуючого предмета, якщо він був у крові.
Ушкодження обличчя, сідниці виникли від дій тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею (рука, нога та інше), охарактеризувати який більш конкретно неможливо.
Травма голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, інші ушкодження легких.
Ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_11 , не характерні для пручання та самозахисту, усі вони спричинені в короткий проміжок часу, визначити який неможливо.
Об`єктивні судово-медичних дані, які б підтверджували те, що потерпілого душили і зв`язували йому руки згорнутою м`якою тканиною, відсутні. Крововилив на правій бічній поверхні шиї міг виникнути і при ударі.
За даними повторного судово-гістологічного дослідження після отриманих ушкоджень ОСОБА_11 прожив не менше 3 годин, а за характером трупних явищ його смерть настала приблизно за добу до дослідження трупа. Виявлена при судово-гістологічному дослідженні проліферація сперматогенного епітелію в канальцях нирок може бути пов`язана з дією низької температури. Інші зміни є наслідком нанесених тілесних ушкоджень.
Після вживання ОСОБА_56 значної кількості алкоголю в ніч з 24 на 25 грудня 2001 року алкоголь в крові його трупа до сечі зникнути не міг.
Судово-медичних даних для вирішення питань, в який ймовірний проміжок часу і скільки разів потерпілий після спричинення йому тілесних ушкоджень непритомнів і приходив до тями, чи був він на час доставлення в непритомному стані й чи могли особи, які його вивозили до місця виявлення трупа, визначити, живий він або ні, немає;
- висновки судово-медичних експертиз № 1714 та № 1715 від 18.12.2002 (т. 4 а.с. 190-194), згідно яких встановлено, що ОСОБА_11 із наявною у нього вищеописаною відкритою черепно-мозковою-лицьовою травмою міг виконувати значний час (на протязі годин) цілеспрямовані дії: говорити, курити, змінювати положення тіла із горизонтального у вертикальне, самостійно ходити, в тому числі вийти із квартири 2-го поверху будинку та самостійно пересуватись, проте на незначну відстань, котра може вимірюватись в метрах;
- висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 78 від 02.04.2007 (т.10, а.с.37-57), згідно якого встановлено, що при дослідженні трупа ОСОБА_11 (висновок судово-медичної експертизи від 10.01.2002 № 1454) не виявлено більшості морфологічних ознак смерті від переохолодження (окрім червоного кольору крові), а при судово-гістологічний експертизі препаратів з внутрішніх органів (висновок експерта від 25.04.2002 № 26) не було виявлено більшості з мікроскопічних ознак, окрім проліферативно-дистрофічних змін в канальцях яєчок. Описані експертом в шлунку "одиночні бурі крововиливи на вершині складок по великій кривизні" не знайшли свого підтвердження при проведенні судово-гістологічної експертизи препаратів зі шлунку, і тому не можуть бути розцінені як плями Вишневського. Такі крововиливи в слизову оболонку шлунка можуть зустрічатися при інших патологічних станах, в тому числі і при черепно-мозковій травмі, і при вживанні алкоголю. Таким чином, немає об`єктивних підстав вважати, що смерть ОСОБА_11 настала від загального переохолодження організму.
В той же час, зважаючи на характер та об`єм виявленої у ОСОБА_11 черепно-мозкової травми, не можна виключити, що вона призвела до настання його смерті. Ця травма могла призвести до втрати свідомості відразу ж після її заподіяння. Не виключено, що зовнішні ознаки повної нерухомості та будь-якого реагування на зовнішні подразники, які спостерігаються при втраті свідомості, можуть дати підставу сторонній людині вважати потерпілого за померлого. Стороння особа (не фахівець в галузі медицини), яка не знається на судово-медичних ознаках тяжких тілесних ушкоджень, не може лише в результаті зовнішнього огляду тіла достовірно знати, що потерпілому спричинені саме тяжкі тілесні ушкодження. Тяжкість тілесних ушкоджень в такій ситуації не завжди може визначити і фахівець в галузі медицини. Встановити однозначно, чи була у ОСОБА_11 втрата свідомості, в даному випадку, не є можливим.
Виходячи з характеру трупних явищ, зафіксованих при додатковому огляді трупа в морзі, смерть настала приблизно за добу до цього огляду. Виявлені при судово-гістологічному дослідженні реактивні зміни навколо ушкоджень головного мозку і його оболонок свідчать про те, що ОСОБА_11 прожив не менше трьох годин після отримання черепно-мозкової травми.
За даними спеціальної медичної літератури початок розвитку трупного заклякання при кімнатній температурі може складати від 1,5 години до 6-12 годин.
Забійні рани голови можуть супроводжуватися кровотечею. Виявлені при розтині трупа ОСОБА_11 плями Мінакова свідчить про те, що в даному випадку мала місце значна крововтрата, однак точно визначити кількість втраченої крові за наявними даними не є можливим.
Оскільки судово-гістологічне дослідження осаднення шкіри з верхнього квадрату правої сідниці не проводилось, встановити лише за даними його опису чи є воно прижиттєве, чи посмертне неможливо.
Виходячи з характеру синців навколо очей, а також приймаючи до уваги, що перелом черепа поширюється з потиличної кістки на верхню стінку орбіти лише з одного боку, є підстави вважати, що ці синці виникли прижиттєво за рахунок ударних дій в ділянку очей тупого (тупих) предмета (предметів) з обмеженою поверхнею. Визначити точно давність утворення цих ушкоджень без судово-гістологічного дослідження м`яких тканин з ділянки ушкодження неможливо.
Синці в правій скроневій ділянці та на правій боковій поверхні шиї також виникли прижиттєво, кожний за рахунок окремої ударної травмуючої дії. Більш конкретно визначити механізм їх утворення та давність не є можливим.
Масивні крововиливи в ділянці слизової оболонки верхньої та нижньої губи, припухлість м`яких тканин обличчя, рана верхньої повіки лівого ока виникли за рахунок дії тупого (тупих) предмета (предметів) з обмеженою поверхнею. Відсутність ушкоджень в ділянці носа виключає можливість утворення згаданих крововиливів, припухлості та рани за умов, коли „потерпілий лежав обличчям вниз на рівній підлозі квартири, а в задню ділянку голови йому наносились удари дошкою". За таких умов, не виключено, могли утворитись лише множинні лінійні садна на правій щоці.
За даними спеціальної медичної літератури, при температурі навколишнього повітря біля 20°С, динаміка зниження температури тіла після смерті складає у середньому 1°С за 1 годину. Чітких судово-медичних даних про динаміку зниження температури тіла, яке перебуває в середовищі з мінусовою температурою, немає.
Розтавання снігу під трупом, на якому одяг, може бути обумовлене і тим, що труп попав на місце його виявлення ще не охолодженим;
- висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 552/1 від 18.05.2012 (т.24 а.с.31-77), згідно якої, суцільність та добра вираженість трупних плям, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_11 у морзі на задній поверхні тіла (задні поверхні шиї, тулуба та кінцівок), можуть свідчити про те, що останні мали зливний характер та добре візуально виявлялись. Їх локалізація та особливості свідчать про те, що вони розвинулись до стадії стазу (триває від 8-12 до 24-36 годин після настання смерті) при перебуванні трупа ОСОБА_11 в горизонтальному або близькому до нього положенні, спиною донизу. Швидкість утворення трупних плям та перебіг стадій залежить від багатьох факторів, в тому числі від причини та ґенезу смерті. Більш швидкому перебігу процесу сприяє висока температура, а низька температура уповільнює розвиток трупних явищ. При настанні смерті в умовах низької температури навколишнього середовища труп пришвидшено за 1,5-1 годину повністю охолоджується і починається промерзання тіла з фактичним зупиненням розвитку трупних плям. Якби смерть ОСОБА_11 настала в умовах мінусової температури навколишнього середовища, і труп постійно до моменту виявлення знаходився б в таких умовах, трупні плями не мали б ознак стадії стазу, описаних в протоколі огляду трупа в морзі та в акті судово-медичного дослідження трупа № 1454. У зв`язку з тим, що за фотографіями до протоколу огляду місця події, яким зафіксовано положення трупа ОСОБА_11 , неможливо об`єктивно визначитись із гостротою кута нахилу трупа, категорично висловитись про невідповідність локалізації трупних плям фактичному положенню трупа не є можливим.
Якби ОСОБА_11 потрапив живим на місце, де потім було виявлено його труп, і помер там в умовах мінусової температури навколишнього середовища, то на момент огляду його трупа не було б виявлено добре виражене трупне заклякання в усіх групах м`язів. Наявність же добре вираженого заклякання в усіх групах м`язів свідчить про те, що смерть ОСОБА_11 настала в іншому місці за плюсової температури навколишнього середовища.
Приймаючи до уваги те, що картина морфологічних змін, яка була встановлена при судово-гістологічному дослідженні внутрішніх органів від трупа ОСОБА_11 , спостерігається при настанні смерті приблизно від 3-х до 12-ти годин після отримання черепно-мозкової травми, і за умови, що черепно-мозкову травму потерпілому було заподіяно близько 3 години 25 грудня 2001 року, ОСОБА_11 міг залишатися живим не пізніше 15-ї години 25 грудня 2001 року, тобто, смерть його могла настати між 6 і 15 годинами ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Якщо ОСОБА_11 помер між 6 і 15 годинами 25 грудня на тому місці, де потім було виявлено його труп, і тіло протягом не менше доби знаходилось би в умовах дії мінусової температури навколишнього середовища, то станом на час огляду трупа (14 годину 15 хвилин 15 годину 10 хвилин 26 грудня) відкриті ділянки тіла мали б ознаки промерзлості.
Відсутність ознак промерзлості та відсутність льодової кірки під трупом можна пояснити тим, що на місце виявлення був доставлений труп ОСОБА_11 , причому незадовго до його виявлення, коли незначних мінусових значень температури навколишнього середовища за часом забракло для промерзання відкритих ділянок тіла трупа та утворення льодової кірки.
При наданні своєчасної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги ОСОБА_11 , навіть беручи до уваги тяжкість отриманої ним черепно-мозкової травми, не виключено, що його життя могло бути врятовано.
Будь-яких судово-медичних даних (слідів крові з характерними особливостями на одязі, оточуючих предметах, тощо), які б давали підстави для категоричного висновку про положення тіла ОСОБА_11 в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, в матеріалах справи немає. Наявність слідів крові на нижній частині шкарпеток може свідчити про перебування потерпілого у вертикальному (або близькому до нього) положенні після початку інтенсивної зовнішньої кровотечі та наступанні на сліди крові.
Характер ушкоджень на голові ОСОБА_11 (ран в потиличній ділянці, переломів черепа, ушкоджень головного мозку) свідчить про те, що вони виникли від ударної дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, що мала ребро (можливо дошка). При цьому удари були спричинені в напрямку ззаду наперед та дещо зліва направо, а голова потерпілого в момент ударів знаходилась обличчям вниз з опорою о тверде покриття.
Будь-яких судово-медичних даних, які б давали підстави для категоричного висновку про потрапляння ОСОБА_11 до місця виявлення його трупа зажиттєво, в матеріалах справи немає. Результати огляду місця події від 26.12.2001, під час якого зафіксовано розтанувший до землі під трупом сніг на ділянці розміром 120 x 40 см, та можливість виникнення трупних плям на тілі трупа ОСОБА_11 за конкретних умов його перебування свідчать про можливість потрапляння неохолодженого трупа ОСОБА_11 до місця його виявлення.
При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 морфологічних ознак настання смерті від загального переохолодження не виявлено. Такі виявлені особливості, як "червоного кольору трупні плями, червоне забарвлення внутрішніх органів, червона рідка кров в порожнинах серця та крупних судинах", можуть свідчити про дію на труп низької температури, а "просовидні бурі крововиливи на вершині складок шлунка" можуть виникати як у випадках смерті від загального переохолодження (плями Вишневського), так і у випадках черепно-мозкової травми. Однак при судово-гістологічному дослідженні плям Вишневського не виявлено.
Черепно-мозкова травма у ОСОБА_11 могла призвести до втрати свідомості, тривалість якої встановити не є можливим. В той же час характер цієї травми (відсутність ушкоджень ділянок мозку, що відповідають за рухові властивості людини), не виключає можливості здійснення ним активних дій, зокрема одягатись, взуватися, спуститися з другого поверху будинку, вийти на вулицю, сісти в тролейбус, дзвонити по телефону тощо.
Стороння особа (не фахівець в галузі медицини), а також судово-медичний експерт, на підставі лише зовнішнього огляду потерпілого, за наявності у останнього ушкоджень шкіри на голові, не завжди може виявити наявність також переломів кісток черепа та ушкоджень головного мозку.
При зовнішньому дослідженні трупа ОСОБА_11 на волосистій частині голови були виявлені дві рани в потиличній ділянці. Враховуючи, що ці рани є складовими черепно-мозкової травми, визначення ступеня тяжкості даних ушкоджень окремо здійснюватися не може. За умов відсутності ушкоджень кісток черепа та головного мозку ці рани мали б ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Не виключено, що при втраті потерпілим свідомості і відсутності реагування на зовнішні подразники, сторонньою особою (не фахівцем в галузі медицини) він може бути прийнятим за померлого.
У протоколі огляду місця події від 26.12.2001, яким зафіксовано місце виявлення трупа, відсутні дані про характер трупних явищ, що не відповідає вимогам "Правил работы врача-специалиста в области судебной медицины при наружном осмотре трупа на месте его обнаружения (происшествия)" від 27.02.1978 № 10-8/21.
Причиною смерті ОСОБА_11 явилась відкрита черепно-мозкова травма у формі двох забійних ран в потиличній ділянці, переломів кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м`які оболонки головного мозку. Це підтверджується наявністю відповідних морфологічних ознак цієї травми та відсутністю ознак будь-якої іншої патології (травми або захворювання), яка могла би бути конкурентною причиною смерті;
За висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами справи, враховуючи відсутність ознак промерзлості та льодової кірки під трупом на місці виявлення 26.12.2001, за умов рівня температур повітря протягом 24-26 грудня 2001 року, можна припустити, що на місці виявлення труп ОСОБА_11 міг бути наявний незадовго (близько години) до його виявлення.
- висновок експертизи № 395/13 від 10.01.2014 (т.25, а.с.56-59), згідно якого деталізація часу настання смерті ОСОБА_11 у висновку експерта від 18.05.2012 № 552/11 була можлива не тільки на підставі ознак вираженості трупних явищ (згідно з даними огляду), а також з урахуванням результатів морфологічних змін при судово-гістологічному дослідженні, та за умови, що черепно-мозкову травму потерпілому було заподіяно близько 3 години 25.12.2001;
- висновок комісійної судово-медичної експертизи № 31 від 30.05.2013, (т.24, а.с.247-253), відповідно до якого, з урахуванням вжитого ОСОБА_11 алкоголю за період часу з 15:30 24.12.2001 по 3:00 25.12.2001, мінімальна концентрація алкоголю в його організмі становить 2,53 %о (проміле), що відповідає сильному алкогольному сп`янінню; максимальна концентрація алкоголю в організмі ОСОБА_11 становить 5,05 (проміле), що відповідає умовно смертельній дозі алкоголю, що в практиці зустрічається в крайніх випадках і в даному випадку вона не відповідає дійсності, так як він вживав алкогольні напої не одноразово за короткий проміжок часу, а на протязі довготривалого періоду.
На виведення алкоголю з організму впливають різноманітні чинники, а саме: сповільнює захворювання порушення кровообігу, захворювання легень, печінки, нирок, шлунку, травматичні пошкодження головного мозку з втратою свідомості, похилий вік, наявність кількості харчових мас в шлунково-кишковому тракті, а прискорення його виведення і руйнування в організмі може бути обумовлено прискоренням основного обміну речовин, особи, які звикли до вживання алкоголю, фізичні навантаження, низька температура навколишнього середовища.
Конкретну концентрацію алкоголю в крові ОСОБА_11 станом на 3 годину 25.12.2001 встановити неможливо.
При наявності черепно-мозкової травми виведення з організму алкоголю знижується, а при дії низьких температур прискорюється, проте конкретно динаміка виведення алкоголю при дії низьких температур ще не вивчена.
По причині відсутності алкоголю в крові ОСОБА_11 ознаки трупних плям у вигляді їх суцільності, доброї вираженості та зливного характеру не можуть бути ознакою настання смерті на фоні значної алкогольної інтоксикації.
Враховуючи вихідні дані можна припустити, що кількість алкоголю, вжитого ОСОБА_11 в період з 15:30 до 19:00, що відповідало 2,65 %о (проміле), могла вивестися з організму приблизно за 16,6 (18,88) годин; кількість алкоголю, вжитого в період з 19:00 до 22:00, що відповідало 0,45 %о (проміле), могла вивестися з організму приблизно за 2,8 (19,63) годин; кількість алкоголю, вжитого в період з 23:00 24.12.2001 до 3:00 25.12.2001, що відповідало 0,51 % о (1,05%о), могла вивестися з організму. З мертвої людини алкоголь не виводиться.
Враховуючи відсутність алкоголю в крові і в сечі при дослідженні трупа може свідчити про його повний розпад до часу настання смерті або не конкретні дані про об`єм вжитих алкогольних напоїв, у яких максимальна концентрація, вказана в часові проміжки, не відповідала дійсності по кількості вжитих алкогольних напоїв. Вказані розрахунки мали приблизно орієнтовні дані, виходячи із умови, що алкоголь приймався одноразово у вказані проміжки часу по причині особливостей використовування даних формул для розрахунків, і не можуть бути прийняті за конкретну основу, так як відсутні вихідні дані про час початку дії низьких температур і т.п. Значної різниці в зниженні алкоголю в організмі залежно від причин смерті, не виникає;
- висновок комісійної судово-медичної експертизи № 395/13 від 10.01.2014 (т.25 а.с.50-55), згідно якої вказані обсяги алкогольних напоїв вживалися ОСОБА_11 неодноразово, протягом близько 12 годин з нерівномірними інтервалами часу, достовірно визначити максимальну концентрацію алкоголю в його організмі в конкретний момент часу, а також судити про те, чи мав бути наявним алкоголь в крові на момент його смерті, чи ні, не є можливим;
- висновок судово-медичної експертизи № 1/Ц від 14.01.2002 (т.4 а.с.33-38), відповідно до якого, при дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_11 знайдено кров та епітеліальні клітини, статеву належність яких встановити не вдалось;
- протокол огляду речових доказів, від 28.12.2001, згідно якого оглянуто вилучений у морзі одяг ОСОБА_11 : пальто чорного кольору з плямами та підтьоками речовини бурого кольору, чоловічі черевики, дві парки шкарпеток, брюки чорного кольору, спортивну темно зелену шапку зі щільними нашаруваннями речовини бурого кольору, марлевий тампон (т.1 а.с.44);
- висновок медико-криміналістичної експертизи № 7-МК, від 16.01.2002, відповідно до якого, при дослідженні одягу ОСОБА_11 виявлені просякання кров`ю всіх шарів тканини пальто з подальшим підсиханням, також виявлено просякання кров`ю на обох парах шкарпеток, шапці, брюках та светрі. На підошовній поверхні лівого черевика, а також по передньому краю обох черевиків також виявлені плями крові (т.4 а.с.56-58);
- висновок судово імунологічної експертизи № 8 від 30.01.2001, згідно якого, кров на пальто, на обох парах шкарпеток та змивах на марлевий тампон, зроблений під час огляду місця події в місці виявлення трупа з-під його голови, могла походити від самого ОСОБА_11 . В змивах з його черевиків, а також спортивної шапочки виявлено кров людини, змішана із кров`ю кролика (т.4 а.с.50-54);
- висновок експерта № 313 від 30.06.2009, відповідно до якого проводити подальші дослідження крові і поту людини, змішаних з кров`ю кролика, є недоцільним (а.с.203-205);
- показання потерпілої ОСОБА_27 , згідно яких остання показала, що працівники міліції на досудовому слідстві пред`являли їй для впізнання вищевказану спортивну шапку, якої в ОСОБА_11 ніколи не було. Кроликів у їх квартирі також не було;
- відповідь Житомирського обласного управління юстиції, відповідно до якої, приватними нотаріусами м. Житомира було посвідчено: 29.12.2000 договір купівлі ОСОБА_10 квартири АДРЕСА_2 , а 11.12.2001 продажу ним квартири АДРЕСА_6 (т.2 а.с.248). ОСОБА_10 належить в м. Житомирі гараж біля будинку АДРЕСА_7 (т.7 а.с.114);
- показання свідка ОСОБА_57 (т.3 а.с.198-200, т.16 а.с.228-230), згідно яких, у грудні 2001 року вона працювала прибиральницею ЖЕК № 1 м. Житомира, обслуговувала 8 під`їздів будинку АДРЕСА_5 , починаючи з 1-го під`їзду, в під`їздах нічого підозрілого, в тому числі й крові або одягу не бачила, ОСОБА_10 не знає;
- показання свідка ОСОБА_58 (т.3 а.с.113-115, т.16 а.с.321-326, т.27 а.с.103-104), відповідно до яких вбачається, що у грудні 2001 року вона проживала у квартирі АДРЕСА_8 , працювала двірником у ЖЕК № 1 м. Житомира, і обслуговувала прибудинкову територію біля першого та другого під`їздів названого будинку. Мешканців 13 та АДРЕСА_9 під`їздів цього будинку, в тому числі й підсудного, не знає. На обслуговуваній території у той час плям крові або чужого одягу не бачила;
- протокол обшуку від 17.01.2002, в ході якого в житлі ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ) та в його гаражі нічого, в тому числі автомобіля, не виявлено. При цьому, ОСОБА_10 пояснив, що автомобіль Фольксваген Гольф продав чоловіку на ім`я ОСОБА_59 . Провести обшук за адресою АДРЕСА_4 не вдалось у зв`язку із продажем ОСОБА_10 цієї квартири іншій особі (т.1 а.с.162);
- показання свідка ОСОБА_60 , згідно яких останній показав, що у взимку 2001 року він для свого сина придбав у ОСОБА_10 квартиру в м. Житомирі по вул. Старо-Чуднівській. Точної дати та номеру будинку не пам`ятає. Також не пам`ятає, чи був у ОСОБА_10 на той час автомобіль;
- протоколом ОМП від 15.03.2002, відповідно до якого оглянуто житло ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому у спальній кімнаті на шпалерах нижньої третини правої від входу у кімнату стіни під килимом на ділянці шпалер розмірами 96 х 103 см, а також на шпалерах в нижній третині стіни за шафою виявлені темні плями різних розмірів та ознаки змивів, вилучено вирізи шпалер (т.2 а.с.9-16);
- висновок експерта № 105, від 11.04.2002 , згідно якого, на вилучених вирізах шпалер крові не виявлено ( т.4 а.с.79-83);
- висновок експерта № 30/02-і від 7.05.2002, відповідно до якого, при повторному судово-медичному дослідженні цих вирізів шпалер експерти дійшли ймовірного висновку про можливість наявності крові на фрагменті шпалер під килимом (т.4 а.с.124-131);
- показання свідка ОСОБА_61 (т.27 а.с.44-45), згідно яких останній виготовляв ОСОБА_10 нові двері в квартиру на АДРЕСА_5 , встановлював їх взимку до Нового року. Квартира на той час була необжита;
- план схеми з фототаблицями та маршрутами руху будинку АДРЕСА_5 до місця виявлення трупа ОСОБА_11 (т.2 а.с.249-250, т.6 а.с.190-191, т.9 а.с.99-103, т.9 а.с.206-212);
- протокол виїмки від 14.03.2002, згідно якого у ОСОБА_12 вилучено документи на ім`я ОСОБА_10 , посвідчення працівника прокуратури, посвідчення водія, талон попереджень, наказ про призначення на посаду, візитки, картки, тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль Форд Фієста № НОМЕР_1 , два портмоне, записку з написом "реставрація виготовлення церковних книг", два шарфи (сірий та жовто-коричневий) з плямами речовини бурого кольору (протокол виїмки, т.1 а.с.242);
- висновок експерта № 105 від 11.04.2002, відповідно до якого виявлена на жовтуватому шарфі пляма крові могла походити від ОСОБА_11 . На сірому шарфі виявлена кров людини, змішана з потом, групову належність якої не встановлено (т.4 а.с.79-83);
- висновок и повторного дослідження цього шарфа № 26/ц від 19.04.2002, згідно якого встановлено, що наявна на ньому кров могла походити як від ОСОБА_11 , так і від ОСОБА_13 (т.4 а.с.137-139);
- протоколи відібрання зразків крові від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 12.04.2002 (т.4 а.с.88, 89);
- протокол огляду предметів від 29.05.2002 згідно якого вилучені у ОСОБА_12 14.03.2002 предмети(т.6 а.с.119);
- протокол огляду речових доказів від 15.03.2002, відповідно до якого встановлено, що тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль Форд Фієста № НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_62 . 4.09.2001. Серед вилучених у ОСОБА_12 речей також було виявлено прибутковий касовий ордер від 11.12.2001 на суму 10 грн. за перевірку валюти;.
- протокол виїмки від 06.06.2002, згідно якого, в Житомирській митниці вилучені документи (зокрема, декларацію на ввезення транспортного засобу, копії технічного паспорту на автомобіль, паспорту громадянина України тощо), за якими громадянин України ОСОБА_63 5.07.2001 ввіз на територію України автомобіль Форд Фієста, 1999 року випуску, синього кольору (т.5 а.с.317-324);
- протокол виїмки від 06.06.2002, відповідно до якого, в ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області вилучено копії документів щодо розмитнення вказаного автомобіля, а також щодо його розшуку у зв`язку із розслідуванням даної кримінальної справи (т.5 а.с.326-337);
- показання свідка ОСОБА_64 (т.2 а.с.83, 205-208, 209), згідно яких вбачається, що він у вересні 2001 року продав свій автомобіль Форд Фієста синього кольору (р/н НОМЕР_1 ) іншому чоловіку, прізвища якого не запам`ятав (на вигляд років 50) і якому віддав тимчасовий реєстраційній талон, термін дії якого сплив 03.12.2001;
- показання свідків (сусідів ОСОБА_10 ) ОСОБА_65 (т.6 а.с.173-175, т.22 а.с.184), ОСОБА_66 (т.3 а.с.297-300, т.9 а.с.286-287), ОСОБА_67 (т.3 а.с.264-266, т.18 а.с.34-36, т.27 а.с.135-136), ОСОБА_68 (т.3 а.с.162-164, т.16 а.с.179-182, т.23 а.с.165), відповідно до яких вони бачили восени 2001 року в користуванні ОСОБА_10 автомобіль іномарку синього кольору;
- висновок експерта № 855 від 08.04.2002 (т.4 а.с.111-112), згідно якого у ОСОБА_13 виявлено деформацію нігтьової пластини 1-го пальця лівої кисті, яка являється наслідком тупої травми нігтьової пластинки і могла утворитись від дії тупого твердого предмету (тупих твердих предметів) з обмеженою поверхнею, якими могли бути зуби людини, за умови, що вільний край нігтьової пластини довжиною не менше як 1 см. Вказане тілесне ушкодження могло утворитись у термін, вказаний ОСОБА_13 (25.12.2001), і відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров`я;
- роздруківка телефонних дзвінків за номером телефону НОМЕР_2 , який був закріплений за адресою: АДРЕСА_10 та належав ОСОБА_10 , згідно яких, телефону за період з 25 по 26.12.2001 дзвінків, які мають значення для даної справи, зроблено не було (т.6 а.с.3-6, 18, 28-29);
- роздруківка телефонних дзвінків за номером телефону НОМЕР_3 , який був закріплений за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якої, у період з 24.12.2001 по 17.01.2002 взагалі ніяких дзвінків здійснено не було (т.6 а.с.26-27);
- роздруківка телефонних дзвінків за номером телефону НОМЕР_4 , який був закріплений за відділом нагляду за дотриманням законів СБ прокуратури Житомирської області (т.6 а.с.18). Згідно якої, 25.12.2001, з цього номеру здійснювались дзвінки на різні номери, в тому числі й о 7:39 тривалістю 1 хв. на номер НОМЕР_5 (номер ОСОБА_19 , т.2 а.с.237, т.3 а.с.17-20);
- показання свідка ОСОБА_19 (т.16 а.с.170-171, т.27 а.с.107-108), відповідно до яких останньому було відомо про цей дзвінок, проте цього дзвінка не приймав. На той час він вже був адвокатом;
- показання свідка ОСОБА_69 надані в судовому засіданні та під час досудового розслідування (т.2 а.с.230-234), згідно яких останній показав, що у грудні 2001 року працював прокурором відділу Житомирської облпрокуратури, начальником якого являвся ОСОБА_10 , працювали в одному кабінеті, в якому був один службовий телефон № НОМЕР_4 . 25 грудня 2001 року ОСОБА_10 пішов у відпустку на 5 днів, проте протягом трьох днів виходив на роботу на декілька годин. ОСОБА_10 також повідомляв, що загубив ключі від кабінету. У ОСОБА_10 на той час був автомобіль "Форд" синього кольору. Він бачив, як останній приїжджав на ньому на роботу. Проте в грудні 2001 року (до 24 числа) він потрапив до ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль, і ОСОБА_10 , з його слів, здав його у ремонт;
- показання свідок ОСОБА_70 , згідно яких вона показала, що працювала прибиральницею у прокуратурі Житомирської області, пам`ятає, як в грудні (дати та року не пам`ятає) вранці до початку робочого часу ОСОБА_10 прийшов на роботу без ключів, і вона відкрила йому його кабінет іншим комплектом ключів;
- дані роздруківки телефонних розмов (т.9 а.с.108-109), згідно якої 25.12.2001, з абонентського номеру НОМЕР_6 (місце проживання потерпілих і загиблого ОСОБА_11 , АДРЕСА_11 ) на номер НОМЕР_7 (номер мобільного телефону загиблого ОСОБА_11 ) о 00:57 було здійснено дзвінок тривалістю 16 секунд, а також о 22:09 тривалістю 18 секунд; 26.12.2001 о 3:04 тривалістю 21 секунда;
Після пред`явлення цієї інформації для огляду в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 заперечили здійснення цих дзвінків у вказаний вище день та час.
- копію усної заяви ОСОБА_10 про злочин, згідно якої вбачається, що він 06.01.2002 заявив до Житомирського райвідділу міліції про крадіжку його майна, яке мало місце в ніч з 24 на 25.12. 2001, в центрі м. Житомира, а саме: мобільного телефону, службового посвідчення, посвідчення водія, портмоне зі 500 доларів США, 2700 гривень, зв`язки ключів, печатки прокуратури та дублянки (т.1 а.с.89);
- показання свідка ОСОБА_71 (т.6 а.с.192-195, т.9 а.с.311-313, т.16 а.с.282-286, 375-376, т.27 а.с.108-110), відповідно до яких він є племінником підсудного. Бачив у нього різні автомобілі, в тому числі і Форд Фієста синього кольору. Після звільнення ОСОБА_10 з під варти після його затримання ОСОБА_10 розповів йому, що в грудні вживав алкогольні напої у якомусь кафе. Після цього, з іншим чоловіком та двома жінками поїхали до нього на квартиру по АДРЕСА_5 , де також вжили спиртні напої, і він заснув на дивані. Коли прокинувся ранком, в нього в карманах були відсутні ключі, гроші 1000 доларів США, які залишились від продажу квартири, а також мобільний телефон; в квартирі нікого не було, двері квартири були відчинені. Від колег по роботі ОСОБА_72 стало відомо про виявлення на території Житомирського району трупа священика, який тоді перебував у квартирі ОСОБА_10 із ним та дівчатами;
- показання свідка ОСОБА_73 (т. 16 а.с. 370-377), згідно яких вбачається, що він як слідчий Генеральної прокуратури України розслідував дану кримінальну справу відносно ОСОБА_10 та особисто допитував свідка ОСОБА_71 , його показання занесені до протоколу з його слів, які останній завірив особистим підписом;
- дані з місця роботи ОСОБА_10 , згідно яких останній працював в органах прокуратури з 23.12.1987 на прокурорсько-слідчих посадах, 31.12.2000 призначений начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та прикордонної охорони при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Житомирської області (т.2 а.с.278-283). Колегія прокуратури Житомирської області наприкінці грудня 2001 року за підсумками роботи вирішила притягнути до відповідальності ОСОБА_10 за допущені недоліки. (т.2 а.с.284). З 25.12.2001 по 29.12.2001 ОСОБА_10 перебував у черговій відпустці (т.1 а.с.247, т. 2 а.с.296);
- відповідь з Житомирської міську станції швидкої допомоги про те, що 25.12.2001 виклику за адресою АДРЕСА_1 не надходило (т.7 а.с.97);
- дані про відмову ОСОБА_10 від проходження амбулаторної судово-психіатричної експертизи (т.4 а.с.182).
Крім цього суд узяв до уваги те, що свідок ОСОБА_74 (дружина обвинуваченого) відмовилась давати показання.
В свою чергу, суд першої інстанції не взяв до уваги як неналежні відомості: довідки про освідування ОСОБА_20 (т.1 а.с.38); вибірки дзвінків з мобільного телефону ОСОБА_20 (т.1 а.с.205-210); вибірки дзвінків з абонентських номерів Ружинського району (т.6 а.с.8-11, 13-16), ОСОБА_75 (т.6 а.с.31-36), інших абонентів, які не мають відношення до справи (т.6 а.с.39-62, 199-200, т.8 а.с.2, 4-6, 8-17, 59-60, 62-69); інформацію від представництва у м. Житомирі оператора мобільного зв`язку UMC (т.6 а.с.208), документів щодо продажу відстрільних карток (т.8 а.с.21-58); інформації Держприкордонслужби щодо ОСОБА_76 (т.8 а.с.18-19); роздруківки закладів та викупу речей з ломбарду ОСОБА_12 ; копії паспорту громадянина України ОСОБА_77 (т.2 а.с.219, 220); копії посвідчення водія ОСОБА_78 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т.3 а.с.5-6); копію посвідчення водія та талону до посвідчення на ім`я ОСОБА_79 (т.3 а.с.9-10); свідоцтво про реєстрацію автомобіля ІЖ-412 на ім`я ОСОБА_10 (т.2 а.с.214), військового квитка та форми № 1 ОСОБА_80 (т.2 а.с.203-204); документів щодо купівля автомобіля Фольксваген ОСОБА_81 (т.6 а.с.68-70); інформацію щодо транзитних номерних знаків (т.7 а.с.150, 156-158); копії журналу чергувань прокуратури Житомирської області (т.2 а.с.225-229); список особового складу УМВС, які чергували у ніч події (т.2 а.с.253-270); повідомлення про відсутність зареєстрованих подій за участю автомобіля Форд Фієста (т.2 а.с.273-274); накази про притягнення ОСОБА_10 до дисциплінарної відповідальності, його переміщення по роботі та звільнення (т.2 а.с.285-295); документи щодо належності квартир в будинку АДРЕСА_12 (т.3 а.с.305-316); договір будівництва житла ОСОБА_74 (т.6 а.с.104-105); документи щодо її права користування земельними ділянками (т.6 а.с.112-118); оголошені в судовому засіданні протоколи: допиту свідка ОСОБА_82 (т.1 а.с.202-204, т.16 а.с.237-238), протокол огляду місця події від 30.03.2002, під час якого у річці Кам`янка виявлено та вилучено металевий ключ (т.2 а.с.120-123), обшуку у ОСОБА_18 (т.1 а.с.77), протокол виїмки пальто, брюк та напівчеревиків у ОСОБА_20 (т.1 а.с.86, 96), протокол виїмки кітеля ОСОБА_21 (т.1 а.с.94), протокол додаткового огляду місця виявлення трупа ОСОБА_11 (т.2 а.с.185-188), пред`явлення спортивних шапок для впізнання свідку ОСОБА_83 (т.3 а.с.40-41), протоколів огляду автомобілів ОСОБА_84 та ОСОБА_85 (т.2 а.с.11, 12, 133), протоколи огляду земельних ділянок ОСОБА_74 у м. Житомирі (т.6 а.с.106-107), висновок товарознавчої експертизи про вартість вилучених у ОСОБА_12 двох портмоне (т.4 а.с.172-173), висновок почеркознавчого дослідження про відповідність підписів суддів в їх постановах (т.22 а.с.116-119), висновок експертизи в частині щодо відсутності крові на одягу ОСОБА_20 та ОСОБА_21 (т.4 а.с.50-54), оскільки названі протоколи, документи та висновки експертиз не містять відомостей про обставини, які підлягають доказуванню у даній кримінальній справі та не мають ніякого значення для її правильного вирішення.
Також, як вбачається з оскаржуваного вироку суд відкинув як недопустимі та недостовірні докази:
- протокол виїмки від 04.01.2002 формених брюк ОСОБА_10 у його дружини ОСОБА_74 в їх квартирі за адресою АДРЕСА_1 (т.1. а.с.73), оскільки при проведенні цієї слідчої дії було порушено: вимоги ч.2 ст.30 Конституції України про заборону незаконного проникнення до житла особи, правила упакування речових доказів вилучених при проведенні даної слідчої дії, а вказана виїмка по факту була обшуком житла ОСОБА_10 ;
- протокол огляду предметів від 24.02.2002 (т.1 а.с.192), згідно якого слідчий ОСОБА_86 в приміщенні Житомирського райвідділу міліції в присутності понятих ОСОБА_87 та ОСОБА_88 оглянув як речові докази вищевказані вилучені у ОСОБА_74 формені брюки її чоловіка, та вилучений у ОСОБА_89 чіп мобільного телефону НОМЕР_8 , який він знайшов на розі вулиць Ольжича та Маяковського. В обгрунтування недопустимості вказаного доказу суд послався на те, що допитаний у суді у якості свідка понятий ОСОБА_90 розповів, що взагалі не був присутній при огляді брюк та ніяких підписів у протоколі їх огляду не ставив (т.16 а.с.238-240, 243), а свідок ОСОБА_91 розповів, що працівники міліції демонстрували йому якісь брюки, проте він також ніяких протоколів та бірок не підписував, що підтверджується відповідним висновком почеркознавчої експертизи № 993 від 10.07.2009 (т.12 а.с.206-209), а також розпискою ОСОБА_10 від 22.02.2202, відповідно до якої він за два дні до складання даного огляду предметів отримав від слідчого ОСОБА_92 зазначений вище чіп сім-карти з мобільного телефону 5587;
- висновок судово-медичної експертизи № 7 від 25.01.2002 (т.4 а.с.69-71), оскільки предметом експертного дослідження був визнані судом недопустимі докази (одяг ОСОБА_10 );
- показання свідка ОСОБА_92 (т.16 а.с.241-244), згідно яких вбачається, що за його постановою оперативними працівниками вилучені у ОСОБА_10 речі були доставлені йому упакованими, і він їх оглянув за участю двох понятих, після чого передав ці речові докази в обласну прокуратуру разом зі справою, а також про те, що якійсь хлопець знайшов чіп з мобільного телефону ОСОБА_10 , який потім останньому було повернуто;
- висновок експерта від 11.04.2002 № 12-76 (т.4 а.с.96-102), оскільки предметом цього експертного дослідження були зазначені вище формені брюки ОСОБА_10 , які визнані недопустимим доказом;
Крім цього, суд не врахував як докази показання допитаних в судовому засіданні експертів ОСОБА_53 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , а також оголошені в судовому засіданні показання експертів: ОСОБА_53 (т.16 а.с.149-165, т.27 а.с.18-25), ОСОБА_95 (т.9 а.с.315-316), ОСОБА_96 (т.16 а.с.224-226), ОСОБА_97 (т.27 а.с.172-174), Запорожець (т.27 а.с.175-177), оскілки відповідно до ч.2 ст.65 КПК України 1960 року не можуть бути враховані як докази показання експерта.
Суд першої інстанції не врахував як доказ показання свідка ОСОБА_98 (т.16 а.с.407-411), який надавав показання щодо можливості ОСОБА_11 приходити у свідомість і т.п., тобто фактично давав експертний висновок, проте залучений до проведення експертиз він не був, і з приводу обставин справи йому також відомо нічого не було.
Не взяв до уваги, як недопустимі докази показання свідка ОСОБА_99 (т.16 а.с.401-407), оскільки її показання лише містять негативну оцінку висновку експерта від 10.01.2002 № 1454, і хоча свідок являлась на той час начальником Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи, проте не була залучена до проведення експертизи. За ст. 67 КПК оцінку доказів здійснює суд, свідок не була експертом у цій справі, а згідно із ст. 311 КПК викликається для допиту та роз`яснення свого висновку лише той експерт, який проводив експертизу.
З цих же підстав суд не взяв до уваги як недопустимі докази і відомості листа начальника бюро СМЕ ОСОБА_100 № 281, без дати (т.10 а.с.110), оскільки названий лист також містить оцінку неуповноваженої КПК особи про помилковість зазначеного висновку експерта.
Окрім цього, суд не врахував, як докази оголошені в судовому засіданні думки та висновки спеціалістів: ОСОБА_53 (т.8 а.с.112), ОСОБА_101 (т.9 а.с.65, 86-87), ОСОБА_102 (т.9 а.с.251-252), ОСОБА_103 (т.13 а.с.62-87), ОСОБА_100 (т.13 а.с.213), ОСОБА_104 (т.13 а.с.220), ОСОБА_98 (т.13 а.с.224-225), ОСОБА_93 (т.13 а.с.296), ОСОБА_105 (т.15 а.с.127), ОСОБА_106 (т.22 а.с.125-138), оскільки пояснення і заяви спеціаліста в силу ч. 2 ст. 65 КПК України 1960 року не є джерелом доказів і суд на них посилатись не вправі;
- показання свідка ОСОБА_107 (слідчого), згідно яких він дає оцінку зібраним доказам та висновок про винуватість ОСОБА_10 , оскільки оцінку доказів здійснює сам суд;
- відомості протоколів відтворення обстановки та обставин події із підозрюваними ОСОБА_13 та ОСОБА_12 від 22.03.2002 та від 27.03.2002 (т.2 а.с.147-155, 165-172), які проводились у житлі ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки власники житла або його мешканці присутні при проведенні даної слідчої дії не були та письмових дозволів на їх проведення не надавали.
Також суд поставив під сумнів показання свідка ОСОБА_108 , який за дорученням слідчого, 04.01.2002 проводив виїмку формених брюк ОСОБА_10 у його дружини ОСОБА_74 , в їх квартирі за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.73).
В ході проведеного під час апеляційного розгляду справи часткового судового слідства за клопотанням прокурора ОСОБА_8 апеляційним судом також були досліджені зазначені вище: протокол виїмки від 04.01.2002 формених брюк ОСОБА_10 у його дружини ОСОБА_74 в їх квартирі за адресою АДРЕСА_1 (т.1. а.с.73); відомості протоколів відтворення обстановки та обставин події із підозрюваними ОСОБА_13 та ОСОБА_12 від 22.03.2002 та від 27.03.2002 (т. 2 а.с.147-155, 165-172). За результатами їх дослідження апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про їх недопустимість у якості доказів вини ОСОБА_10 у пред`явленому йому обвинуваченні.
Крім цього, апеляційний суд, на прохання прокурора, під час даного часткового судового слідства дослідив надані в суді першої інстанції показання свідків ОСОБА_15 (т.27 а.с.126-128) та ОСОБА_16 (то.27 а.с.131-133), які були понятими при проведенні зазначеної вище виїмки від 04.01.2001. В ході дослідження вказаних показань, доказів вини ОСОБА_10 у пред`явленому йому обвинуваченні також встановлено не було.
Таким чином, апеляційний суд зазначені вище висновки суду про недопустимість доказів вважає обгрунтованими, оскілки оцінка вказаних доказів, проведена згідно вимог ст.67 КПК України 1960 року, грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Крім цього, відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом.
Враховуючи вищевказане, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сукупністю досліджених доказів, у даній кримінальній справі достовірно встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 увечері 24.12.2001 вживали спиртні напої у кафе Молодіжна мода на площі Перемоги Житомира, що випливає з показань свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_109 . При цьому з показань ОСОБА_21 та ОСОБА_33 вбачається, що ОСОБА_10 був вдягнений у дублянку та формений одяг. Близько 22 години вечора всі названі особи залишили кафе, при цьому ОСОБА_10 залишився із ОСОБА_11 на площі Перемоги, із яким у той вечір близько 23-ї години біля магазину Темп познайомились із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що слідує із показань останніх (підсудний стверджував, що обставин подій після кафе Молодіжна мода вже не пам`ятав). Після знайомства ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на таксі (підтверджується також показаннями таксиста свідка ОСОБА_34 ) близько 24-ї години прибули до магазину Люцина (Житомир, вул. Черняховського 94), де ОСОБА_10 придбав пляшку коньяку, пляшку Ром-Коли, їжу та презервативи (підтверджується окрім показань ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показаннями продавця магазину ОСОБА_35 ). Після цього ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 прибули на квартиру останнього ( АДРЕСА_1 ), при цьому, як вбачається з показань ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_10 був п`яний настільки, що не міг відімкнути двері ключами, у зв`язку з чим їх відкривала ОСОБА_12 . В квартирі на той час було проведено ремонт, проте меблів в кімнатах не було, у дверях кімнат були врізані замки, проте ручок не було. На кухні ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вжили спиртні напої, після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_13 усамітнились в спальній кімнаті, а ОСОБА_10 під впливом вжитого спиртного заснув. При цьому суд визнає неправдивими та відкидає як докази показання ОСОБА_12 , дані нею під час досудового розслідування про те, що нібито вона почула крики ОСОБА_13 з кімнати, хотіла встати, проте ОСОБА_10 потягнув її за руку, і вона вдарилась головою об ручку двері та втратила свідомість, а потім опинилась у кімнаті разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , де останній задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, вдарив її головою об стіну, а також зґвалтував її, при цьому ОСОБА_10 стояв у дверях кімнати із ножем. Такі показання ОСОБА_12 суперечать показанням ОСОБА_13 , яка послідовно з першого допиту показувала, що ОСОБА_12 сама постукала у двері кімнати, де ОСОБА_13 в той час перебувала з ОСОБА_11 . При цьому ОСОБА_12 повідомила їй з ОСОБА_11 , що ОСОБА_10 спить на кухні. У подальшому ОСОБА_38 також підтвердила показання ОСОБА_13 , пояснивши, що обмовити ОСОБА_10 її примусили працівники міліції під час її перебування під вартою. Також суд вважає встановленим, що близько 3-ї години ночі 25.12.2001 в той час, коли ОСОБА_10 спав на розкладушці на кухні, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , перебуваючи в спальній кімнаті, увівши в оману ОСОБА_11 щодо своїх справжніх намірів, коли той оголеним лежав на полу кімнати, зв`язали йому руки за спиною шарфом, ОСОБА_13 почала іншим шарфом його душити, а коли він знепритомнів, ОСОБА_12 нанесла йому два удари дерев`яною дошкою у ліву частину тім`яної області голови, від яких ОСОБА_11 втратив свідомість. Вдягнувшись, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розв`язали його, при цьому остання, знімаючи шарф із шиї, замастила руку у крові з його потилиці, яка просочилась, проте на підлогу не витікала. Цю кров ОСОБА_13 витерла об шпалери кімнати біля входу. Також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 витерли ручки дверей від своїх відбитків пальців, забрали шарфи, з кишень ОСОБА_10 портмоне, мобільний телефон та ключі, з кишень пальто ОСОБА_11 банани і портмоне. ОСОБА_12 пересвідчилась, що ОСОБА_11 живий, після чого вона із ОСОБА_13 , прикривши вхідні двері квартири, проте не закриваючи їх на замок, вийшли, залишивши ОСОБА_11 непритомним та роздягненим на полу кімнати. Увесь цей час ОСОБА_10 спав на розкладушці на кухні і не бачив того, що відбувалось між ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . Викладене встановлено виключно на підставі показань самих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Також встановлено, що після вказаних подій труп ОСОБА_11 було виявлено близько 12 години 26.12.2001 в снігу в кюветі автодороги за 7 км від місця, де йому було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (протокол огляду місця події від 26.12.2001). При цьому на трупі була відсутня частина одягу (нижній одяг, сорочка, жилетка, піджак, шарф, кепка), в яких він, за показаннями його дружини потерпілої ОСОБА_27 , був вдягнений 24.12.2001, коли виходив із дому. Також був відсутній мобільний телефон "Моторола". На голові трупа була вдягнена спортивна шапочка із кров`ю людини, змішаною з кров`ю кролика, пальто було фактично накинуте на тіло.
Інших достовірно встановлених фактів, з матеріалів справи не вбачається.
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що в матеріалах даної кримінальної справи відсутні, як безпосередні докази вчинення ОСОБА_10 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.136, ч.3 ст.135 та ч.1 ст.396 КК України за обставин, які вказані в обвинуваченні, так і ті, які доводять його вину «поза розумним сумнівом», тобто відповідно до критерію передбаченого рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (заява № 16437/04), згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Зазначені вище висновки суду про недоведеність вини ОСОБА_10 у пред`явленому йому обвинуваченні підтверджуються вказаними вище матеріалами кримінальної справи.
Так, висновок обвинувачення про те, що смерть ОСОБА_11 настала від загального переохолодження тіла (висновок експерта № 1454 від 10.01.2002) спростовується висновком зазначеної вище додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 552/11 від 18.05.2012 (т.24 а.с.31-77), згідно якого експерти дійшли категоричного висновку про те, що смерть ОСОБА_11 настала саме внаслідок спричиненої останньому черепно-мозкової травми, внаслідок нанесення двох ударів дошкою у потилицю, після спричинення якої він прожив від 3 до 12 годин (тобто, смерть могла настати між 06 і 15 годинами 25.12.2001).
Крім цього, згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 78 від 02.04.2007 (т.10 а.с.37-57) встановлено, що при дослідженні трупа ОСОБА_11 не виявлено більшості морфологічних ознак смерті від переохолодження (окрім червоного кольору крові), а при судово-гістологічний експертизі препаратів з внутрішніх органів (висновок експерта № 26 від 25.04.2002, який не враховувався при попередніх висновках), не було виявлено більшості з мікроскопічних ознак, окрім проліферативно-дистрофічних змін в канальцях яєчок.
Описані експертом в шлунку "одиночні бурі крововиливи на вершині складок по великій кривизні" не знайшли свого підтвердження при проведенні судово-гістологічної експертизи препаратів зі шлунку, і тому не можуть бути розцінені як плями Вишневського. Такі крововиливи в слизову оболонку шлунка можуть зустрічатися при інших патологічних станах, в тому числі і при черепно-мозковій травмі, і при вживанні алкоголю. Таким чином, немає підстав вважати, що смерть ОСОБА_11 настала від загального переохолодження організму. Розтавання снігу під трупом може свідчити про те, що труп був доставлений в місце його виявлення неохолодженим. При цьому експерти дійшли висновку, що до смерті ОСОБА_11 могла привести черепно-мозкова травма. Смерть ОСОБА_11 настала приблизно за добу до його огляду в морзі (тобто, близько 17 години 25.12.2001). Синці навколо очей виникли прижиттєво за рахунок ударних дій в ділянку очей тупого (тупих) предмета (предметів) з обмеженою поверхнею. Синці в правій скроневій ділянці та на правій боковій поверхні шиї також виникли прижиттєво, кожний за рахунок окремої ударної травмуючої дії.
Мотивуючи виправдання ОСОБА_10 в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.136 КК, за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, тобто по факту виправдання підсудного з приводу ненадання допомоги ОСОБА_11 , який перебував у небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, суд правильно послався на те, що пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення у цій частині не підтверджене сукупністю досліджених судом доказів, і тому вірно розцінив доводи такого обвинувачення як припущення. Вказавши при цьому також на те, що виявлені у ОСОБА_11 , тілесні ушкодження на обличчі були спричинені за життя останнього внаслідок декількох ударів, але після чого, як ОСОБА_12 та ОСОБА_13 залишили квартиру ОСОБА_10 .
Згідно матеріалів справи, нанесення цих ударів ОСОБА_11 підсудному ОСОБА_10 не інкриміновано. Зазначене, на думку суду свідчить про те, що ці удари ОСОБА_11 наносив не ОСОБА_10 , а інші особи, які усвідомлюючи небезпечний стан ОСОБА_11 , проте ніякої медичної допомоги останньому не надали.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, по даному факту не було встановлено належних та допустимих доказів того, що 25.12.2001, ОСОБА_10 прокинувшись від сну, на кухні своєї квартири виявив непритомного ОСОБА_11 .
З вказаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд також погоджується та доказів вини ОСОБА_10 за ч.3 ст.136 не вбачає.
Окрім зазначеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_10 в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.135 КК України, за відсутністю події злочину, по факту залишення ОСОБА_11 без допомоги в той час, коли останній перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження.
Такі висновки суду підтверджується тим, що в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що ОСОБА_10 вивіз на своєму автомобілі «Форд Фієста» д.н. НОМЕР_1 1999 р.в. ОСОБА_11 у безлюдне місце та залишив його у кюветі біля Західного шосе, що з`єднує Чуднівське шосе з вул. Сосновою м. Житомира, як про те йдеться в обвинуваченні.
Зазначені висновки обвинувачення суд першої інстанції вірно розцінив як припущення.
В свою чергу, відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Висновки суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_10 за ч.1 ст.396 КК України також є обгрунтованими.
Диспозиція вказаної норми закону передбачає обізнаність винного у тому, що він приховує злочин, і фактичні ознаки даного приховуваного злочину свідчать про його приналежність до категорії тяжкого або особливо тяжкого.
Така обізнаність винного обумовлюється тим, що він був очевидцем злочину, або від інших осіб, з інших джерел йому стало відомо про такий злочин.
Як встановлено з матеріалів справи, дії ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відносно ОСОБА_11 , які виразились у спричиненні останньому тілесних ушкоджень кваліфіковані вироком Богунського районного суду м. Житомира від 11.09.2003 кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України (т.9 а.с.181-188), однак в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні дані, які б безпосередньо свідчили б про те, що ОСОБА_10 був свідком інкримінованого останнім злочину.
З огляду на досліджені судом докази, в матеріалах справи немає і таких доказів, які б в сукупності доводили цей факт «поза розумним сумнівом».
Крім цього, стороною обвинувачення не пред`явлено об`єктивних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_10 приховав сліди крові зі шпалер та підлоги, квартири в якій ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 спричинили тілесні ушкодження, а також одяг та мобільний телефон останнього.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, відповідно до яких останній просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_10 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.136 та ч.1 ст.396 КК України та звільнити останнього від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України.
Що ж до апеляційних доводів прокурора ОСОБА_8 , про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а також про те, що суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, містять істотні суперечності є безпідставними та необгрунтованими, оскільки прокурор не вказує, які саме висновки суду не підтверджуються доказами, які саме докази суд не взяв до уваги та які докази містять істотні суперечності.
Крім цього, прокурор у своїй апеляції не вказує, в чому саме полягає істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили суду всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Окрім зазначеного, вказуючи у своїй апеляції на неправильне застосування кримінального закону прокурор не вказує, який саме кримінальний закон суд першої інстанції неправильно застосував та який повинен був застосувати.
За таких обставин, дані апеляційні доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону апеляційний суд також не може вважати обгрунтованими.
Також апеляційний суд не погоджується з апеляційними доводами прокурора про те, що суд безпідставно визнав як недопустимі докази: протокол виїмки від 04.01.2002, в квартирі АДРЕСА_3 , в ході якої у дружини ОСОБА_10 було виявлено та вилучено формені брюки останнього (Т.1, а.с.73) та протоколи відтворення обстановки та обставин події, від 22.03.2002 та 27.03.2002, за участі підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
На думку апеляційного суду мотивація суду першої інстанції про недопустимість цих доказів є належним чином обгрунтованою, оскільки уповноважені на проведення вказаних слідчих дій особи проводили ці слідчі дії в житлі без відповідного дозволу його мешканців чи відповідного рішення суду, тим самим порушили вимоги ч. 2 ст. 30 Конституції України, згідно яких не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, а також вимоги ст.14-1 КПК України 1960 року про гарантії недоторканості житла. Крім цього, як свідчать зазначені вище матеріали кримінальної справи вказані слідчі дії в житлі ОСОБА_10 проводились не у зв`язку із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Посилання апеляції прокурора на те, що виїмка не є тією слідчою дією на проведення якої, на відміну від обшуку чи огляду вимагається рішення суду також є безпідставними, оскільки відповідно положень ст.8 «Конвенції з прав людини і основоположних свобод», кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Апеляційні твердження прокурора про те, що зазначені вище протоколи виїмки та відтворень обстановки та обставин події повинні враховуватись як докази, оскільки є доказами по вироку Богунського районного суду м. Житомира від 11.09.2003 щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_12 за ч.2 ст.121 КК України, який набрав законної сили, тобто має місце преюдиція, то вони також є безпідставними, оскільки суперечать положенням ч.2 ст.67 КПК України 1960 року, відповідно до яких для суду ніякі докази не мають наперед встановленої сили.
Враховуючи зміст даної статті, не можуть вважатись аргументованими і апеляційні доводи прокурора про те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2018 №308/4659/16-к, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повинен був враховувати преюдиційні факти, які мали місце у цій кримінальній справі, оскільки, вказана постанова Верховного Суду регламентує порядок кримінального провадження, яке здійснювалось згідно норм чинного КПК України 2012 року, при цьому, застосовуватись при прийнятті рішень у кримінальній справі, яку розглядали згідно вимог КПК України 1960 року не може.
Крім цього, безпідставними є і доводи апеляції прокурора про те, що в оскаржуваному рішенні суд першої при його мотивуванні допустився припущень про недоведеність вини ОСОБА_10 та спростовується змістом цього вироку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення суду (а.с.38), суд першої інстанції зазначив, що вказані у цьому вироку версії розвитку подій при вчиненні відносно ОСОБА_11 злочинів він навів як припущення щодо можливого іншого розвитку подій, аніж того на який посилається обвинувачення, і є тим розумним сумнівом, який прокурор повинен був спростувати при доведенні вини ОСОБА_10 за стандартом доведення вини «поза розумним сумнівом». І ці версії не є висновками про події та обставини справи.
Окрім зазначеного, суд вірно вирішив питання про цивільний позов, а саме відповідно до ч.2 ст.328 КПК України 1960 року відмовив потерпілим у задоволенні їх цивільних позовів, оскільки підсудного було виправдано через недоведення його участі у вчиненні злочину та за відсутності події злочину.
Питання про речові докази та судові витрати також вирішено правильно.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок відповідає вимогам ст.ст.332-335 КПК України 1960 року та підстави для його скасування з тих причин про які зазначає у своїй апеляції прокурор відсутні.
Крім цього, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_10 про залишення без розгляду апеляційної прокурора, які той пред`явив у своїх запереченнях на апеляцію, оскільки подана апеляція належною особо та на рішення, яке підлягає апеляційному оскарженню відповідає вимогам, в порядку та строки передбачені ст.349 КПК України 1960 року, по своєму змісту відповідає вимогам ст.350 цього ж Закону. Вимоги ст.351 КПК України 1960 року також виконані.
У зв`язку з вищевказаним, апеляційний суд вирок суду першої інстанції, яким ОСОБА_10 виправдано за ч.3 ст.135, ч.3 ст.136, ч.1 ст.396 КК України залишає без зміни, а апеляцію прокурора ОСОБА_8 без задоволення.
Керуючись ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2018 року, яким ОСОБА_10 визнано невинним і виправдано за ч.3 ст.136 КК України, з у зв`язку недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а за ч.3 ст.135 та ч.1 ст.396 КК України, у зв`язку з відсутністю події злочину без зміни.
Судді:
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2019 |
Оприлюднено | 20.02.2023 |
Номер документу | 83588956 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Слинько Сергій Станіславович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Слинько Сергій Станіславович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Слинько Сергій Станіславович
Кримінальне
Житомирський апеляційний суд
Жизнєвський Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні