Постанова

від 12.08.2019 по справі 923/389/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/389/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Разюк Г.П., Будішевської Л.О.

секретар судового засідання : Молодов В.С.

за участю представників учасників справи:

від Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області - Пацалова Т.В. за ордером від 04.07.2019 року ХС № 161222;

від Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, м. Херсон, суддя Пригуза П.Д.

у справі № 923/389/19

за позовом Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області

до відповідача Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон

про визнання недійсним та скасування рішення ради № 259 від 24.06.2016, визнання недійсними правочинів, укладених на його підставі, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.

В травні 2019 року Приватне підприємство "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон про визнання недійсним та скасування рішення Херсонської міської ради від 24 червня 2016 року № 259 «Про викуп земельних ділянок під розширення території кладовища в селищі Геологів» , визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу земельних ділянок для суспільних потреб, зобов`язання Херсонської міської ради Херсонської області здійснити поділ земельних ділянок шляхом розроблення відповідної технічної документації.

Разом з позовною заявою Приватне підприємство "Колос Херсонщини", смт.Білозерка Білозерського району Херсонської області звернулась до Господарського суду Херсонської області із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд:

- зупинити дію рішення Херсонської міської ради від 24 червня 2016 року № 259 «Про викуп земельних ділянок під розширення території кладовища в селищі Геологів» ;

- заборонити Херсонській міській раді Херсонської області вчиняти будь-які дії щодо припинення державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , яке зареєстроване за ПП «Колос Херсонщини» ;

- заборонити Херсонській міській раді Херсонської області та комунальному підприємству «Ритуальна служба м. Херсона» вчиняти будь-які дії, які б перешкоджали ПП «Колос Херсонщини» вживати заходів щодо обробітку, дозрівання та збирання врожаю озимої пшениці у 2019 році з земельних ділянок з кадастровими номерами:

а) НОМЕР_1 , яка входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9 площею 5,7617 га;

б) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , які входять до складу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_10 площею 26,508 га.

- на земельних ділянках з кадастровими номерами НОМЕР_9 площею 5,7617 га та НОМЕР_10 площею 26,508 га зупинити проведення будівельних робіт, які проводять Херсонська міська рада Херсонської області та комунальне підприємство «Ритуальна служба м. Херсона» , а також заборонити останнім здійснювати будь-які дії з організації поховань на них;

- заборонити Херсонській міській раді Херсонської області та комунальному підприємству «Ритуальна служба м. Херсона» змінювати цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_9 площею 5,7617 га та НОМЕР_10 площею 26,508 га з 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на будь-яке інше.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року у справі №923/389/19 (суддя Пригуза П.Д.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області " про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки ухвалою суду від 21.05.2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 923/389/19 в зв`язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, отже позивач має звертатись з відповідними позовами та заявами про заходи забезпечення до компетентних судів, встановлених законом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне підприємство "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області з ухвалою суду не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати як ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, так і ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 923/389/19, заяву Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити, та вжити заходи забезпечення позову, які нею передбачені.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що суд неправильно установив обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого неправильно визначив коло правовідносин, які їх регулюють, та застосував для їх вирішення помилкові норми матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що Херсонська міська рада Херсонської області, як орган місцевого самоврядування, на підставі власного рішення № 259 від 24.06.2016 року викупила для суспільних потреб під розширення території кладовища земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення контуру № 48 земель Комишанської селищної ради, які на момент його ухвалення перебували в оренді позивача, шляхом укладення 23.06.2017 року відповідних договорів купівлі-продажу земельних ділянок для суспільних потреб.

На думку скаржника, під час викупу земельних ділянок, відповідачем було порушено порядок прийняття та реалізації оскаржуваного рішення, який визначено Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільної необхідності , що свідчить про недійсність укладених на його підставі договорів та порушує права позивача, як законного користувача земельних ділянок та власника врожаю озимої пшениці.

Позивач зауважує, що приписи Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільної необхідності передбачають два варіанти відчуження земельних ділянок для суспільних потреб: викуп в добровільному порядку та примусове відчуження.

В даному випадку, як зазначає скаржник, відчуження земельних ділянок відбулось у добровільний спосіб, шляхом укладання оскаржуваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок для суспільних потреб, в зв`язку з чим суд першої інстанції невірно визначив, що спірні правовідносини регулюються ст. 16 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільної необхідності , приписи якої кореспондуються з п. 8 ч. 1 ст. 19 КАС України, згідно з яким спори щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Отже, оскільки викуп земельних ділянок для суспільних потреб відбувся у добровільному порядку без застосування процедури примусового відчуження, то позовна вимога щодо визнання недійсним оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування виключає можливість її розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також, Приватне підприємство "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області зазначає, що оскаржуване у справі рішення Херсонської міської ради відноситься до ненормативного правового акту органу місцевого самоврядування та є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання (рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009). Тобто, з укладенням 23.06.2017 року договорів купівлі-продажу земельних ділянок для суспільних потреб рішення суб`єкта владних повноважень є виконаним.

Посилаючись на постанови Верховного суду України 16.12.2015 року у справі № 6-2510ц-15 та від 05.07.2017 року у справі № 911/3285/14, скаржник зазначив, що оскільки правовим підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги в даному випадку є оспорювання цивільного речового права особи (права власності територіальної громади на земельні ділянки контуру № 48 земель Комишанської селищної ради, які викуплені у спосіб, який лише за зовнішніми ознаками має вигляд законного), що виникло в результаті реалізації рішення суб`єкта владних повноважень (орган місцевого самоврядування має відповідні повноваження, мова про які йде у матеріалах позовної заяви), така справа не може розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Також, на думку апелянта, неправомірним є висновок суду першої інстанції про те, що спір з приводу визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу земельних ділянок для суспільних потреб, однією із сторін яких є фізичні особи, є приватноправовим і за суб`єктивним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки кожної фізичної особи, сторони договору, оскільки з огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену у вищевказаних постановах, заявлені позовні вимоги у їх сукупності необхідно розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а такі особи можуть бути залучені в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Скаржник зазначає, що згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.05.2018 року у справі № 923/466/17, позивачем у справах про визнання недійсним та скасування нормативно-правового акту індивідуальної дії, який є виконаним, та правочинів, які укладені на його виконання, може бути і неволодіючий власник, а особа, законний інтерес або право якої порушено.

Будь-яких доводів та мотивів підстав для скасування саме ухвали про відмову у забезпеченні позовних вимог та необхідності застосування таких заходів саме судом апеляційної інстанції скаржник в тексті апеляційної скарги не навів.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 року (головуючий суддя Колоколов С.І, судді Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі №923/389/19 та призначено справу до розгляду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Колоколова С.І. та судді Разюк Г.П. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 03.07.2019 року № 364, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/389/19, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І., в зв`язку з чим ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 року справу №923/389/19 колегією суддів у новому складі та призначено розгляд справи на нову дату.

12.07.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду поштою від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, що оскаржуване у справі рішення Херсонської міської ради є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, в зв`язку з чим, позовні вимоги (про визнання протиправним та скасування ненормативного акта індивідуальної дії, прийнятого органом місцевого самоврядування) можуть розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права та пред`являтися до суду для розгляду виключно в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю, права користування земельною ділянкою), що виникло в результаті реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, позивач зазначає, що в даному випадку наявний спір про речове право - позивач оскаржує право комунальної власності на земельні ділянки, оскільки останнє призвело до втрати ним іншого речового права - права оренди на ці же земельні ділянки, а отже, характер спору є приватноправовим, внаслідок чого останній, з урахуванням суб`єктивного складу сторін та характеру спірних правовідносин, має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Судовою колегією пояснення долучено до матеріалів справи.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Принцевської Н.М., суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 29.07.2019 року № 483, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/389/19, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Богацька Н.С., Разюк Г.П.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року справу № 923/389/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Богацької Н.С. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.08.2019 року № 544, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/389/19, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Разюк Г.П., Будішевська Л.О.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 року справу № 923/389/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги , перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 923/389/19 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2019 року Приватне підприємство "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонської міської ради Херсонської області, м. Херсон, в якій просило суд:

1. Визнати недійсним та скасувати рішення Херсонської міської ради від 24 червня 2016 року № 259 «Про викуп земельних ділянок під розширення території кладовища в селищі Геологів» .

2. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_1 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1503, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21942898.

3. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_2 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_11 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1509, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21942542.

4. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_3 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1502, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21939777.

5. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_4 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_12 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1505, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21941460.

6. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_5 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1504, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21941627.

7. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_6 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1506, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21943373.

8. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_7 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1508, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21942294.

9. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1501, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21940425.

10. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_13 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1500, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 вересня 2017 року за № 22545303.

11. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_10 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_7 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1499, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21942722.

12. Визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки для суспільних потреб від 23 червня 2017 року, який укладений між ОСОБА_12 та Херсонською міською радою Херсонської області стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_8 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Івченко О.П. за реєстровим номером 1507, державна реєстрація якого здійснена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 серпня 2017 року за № 21942441.

13. Зобов`язати Херсонську міську раду Херсонської області здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9 площею 5,7617 га шляхом розроблення відповідної технічної документації на наступні земельні ділянки:

- площею 2,90 га, яка належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_15 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 385, право власності зареєстроване Виконавчим комітетом Комишанської селищної ради 27.03.2002 року (кадастровий номер НОМЕР_1 );

- площею 2,8621 га, яка належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 ) на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори 21.09.2015 року за реєстровим № 1- 1236, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2015 року за номером 11254151 (кадастровий номер НОМЕР_11 ).

14. Зобов`язати Херсонську міську раду Херсонської області здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_10 площею 26,508 га шляхом розроблення відповідної технічної документації на наступні земельні ділянки:

- площею 2,7663 га, яка належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_17 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_18 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 388, право власності зареєстроване Управлінням Держземагенства у м. Херсоні Херсонської області 18.12.2013 року (кадастровий номер НОМЕР_2 );

- площею 2,6384 га, яка належить ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_19 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_20 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 389, право власності зареєстроване Херсонською міською філією ДП «Херсонський регіональний центр ДЗК» 17.08.2005 року (кадастровий номер НОМЕР_12 );

- площею 2,55 га, яка належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_21 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_22 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 390, право власності зареєстроване Виконавчим комітетом Комишанської селищної ради 27.03.2002 року (кадастровий номер НОМЕР_3 );

- площею 2,55 та, яка належить ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_23 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_24 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 391, право власності зареєстроване Виконавчим комітетом Комишанської селищної ради 27.03.2002 року (кадастровий номер НОМЕР_4 );

- площею 2,7366 та, яка належить ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_25 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_26 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 392, право власності зареєстроване Управлінням Держземагенства у м. Херсоні Херсонської області 31.01.2014 року (кадастровий номер НОМЕР_5 );

- площею 2,9786 га, яка належить ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_27 ) у розмірі 1/2 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори 03.07.2014 року за реєстровим № 1- 405, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2014 року за номером 6201293, та ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_28 ) у розмірі 1/2 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори 03.07.2014 року за реєстровим № 1- 403, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2014 року за номером 6201285 (кадастровий номер НОМЕР_6 );

- площею 3,18 га, яка належить ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_29 ) у розмірі 1/2 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І. 14.05.2015 року за реєстровим № 294, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.05.2015 року за номером 9653261, та ОСОБА_11 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_30 ) у розмірі 1/2 частки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пермяковою Л.І. 14.05.2015 року за реєстровим № 296, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.05.2015 року за номером 9653282 (кадастровий номер НОМЕР_13 );

- площею 3,4228 га, яка належить ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_29 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_31 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 395, право власності зареєстроване Виконавчим комітетом Комишанської селищної ради 27.03.2002 року (кадастровий номер НОМЕР_7 );

- площею 3,69 га, яка належить ОСОБА_12 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_32 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_33 виданим 27.03.2002 року та зареєстрованим у Комишанській селищній Раді народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 396, право власності зареєстроване Виконавчим комітетом Комишанської селищної ради 27.03.2002 року (кадастровий номер НОМЕР_8 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по справі є орендарем земельних ділянок, які належать на праві власності фізичним особам, та на які оскаржуваним у справі рішенням Херсонської міської ради від 2406.2016 року № 259 надано дозвіл на викуп для суспільних потреб, а саме: під розширення території кладовища в селищі Геологів, у відповідності до вказаного рішення Херсонською міською радою укладено з фізичними особами-власниками земельних ділянок відповідні договори купівлі-продажу земельних ділянок для суспільних потреб, які на думку позивача, позбавляють його права користуватись такими ділянками на підставі договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року у справі №923/389/19 (суддя Пригуза П.Д.) Приватному підприємству "Колос Херсонщини", смт.Білозерка Білозерського району Херсонської області відмовлено у відкритті провадження у справі з мотивів непідсудності розгляду справи за правилами господарського судочинства.

В зв`язку з зазначеним, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року у справі № 923/389/19 (суддя Пригуза П.Д.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області " про вжиття заходів забезпечення позову.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Передбачивши різні види забезпечення позову, закон не встановлює конкретно, який вид в яких судових справах застосовується. Це питання вирішується судом за заявою заявника (особи, яка бере участь у справі), враховуючи причини, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, характер спірних правовідносин тощо.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як було встановлено вище, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру про визнання недійсним та скасування рішення Херсонської міської ради від 24 червня 2016 року № 259 «Про викуп земельних ділянок під розширення території кладовища в селищі Геологів» , визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу земельних ділянjr для суспільних потреб, зобов`язання Херсонську міську раду Херсонської області здійснити поділ земельних ділянок шляхом розроблення відповідної технічної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені позовні вимоги ухвалою від 21.05.2019 року у справі № 923/389/19, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 року, було визнано такими, що не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, в зв`язку з чим відмовлено у відкритті провадження у справі.

З огляду на те, що спір у даній справі належить розглядати за правилами іншого судочинства, позивач відповідно до приписів чинного процесуального законодавства України має право звернутись із заявою про забезпечення позову саме до відповідного суду.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, як така, що спростовується матеріалами справи та висновками суду. Також не розглядається клопотання скаржника про застосування заходів забезпечення позову судом апеляційної інстанції в зв`язку з відсутністю в тексті скарги будь-яких мотивів та доводів в його обґрунтування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 923/389/19 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 136-140, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Колос Херсонщини", смт. Білозерка Білозерського району Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 923/389/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.05.2019 року про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 923/389/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені статтею 288 Господарського процесуального кодекс України .

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 12.08.2019 року.

Повний текст постанови складено 13 серпня 2019 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Г.П. Разюк Л.О. Будішевська