Постанова

від 10.03.2010 по справі 13/238-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 р. № 13/238-09

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Шарг ала В.І.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційно го господарського суду від 07.1 2.2009 р.

у справі № 13/238-09

господарського суду Сумської області

за позовом Концерну "Військторгсерв іс"

до фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

про розірвання договору орен ди, повернення орендованого майна

та стягнення 9 549,02 грн.

в судовому засіданні взял и участь представники:

позивача: - не з'явились;

відповідача: - не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2009 р. Концерн "В ійськторгсервіс" (далі - Кон церн) звернувся до господарс ького суду Сумської області з позовною заявою, у якій прос ив розірвати договір оренди індивідуально визначеного м айна № 140/5/1003 від 01.11.2001 р. (далі - Дог овір від 01.11.2001 р.), укладений між ним та фізичною особою - під приємцем ОСОБА_4 (далі - П ідприємець), зобов'язати Підп риємця повернути орендоване за вказаним договором майно - нежитлову будівлю площею 1006,9 кв. м, розташовану за адрес ою: АДРЕСА_1, та стягнути на його користь з Підприємця гр ошові кошти у розмірі 9 549,02 грн. (позовні вимоги наведені з ур ахуванням заяви про уточненн я позовних вимог № 1253/4 від 25.09.2009 р ., а. с. 48 - 51).

Позовні вимоги Концерн обґ рунтовував тим, що Підприєме ць порушив істотні умови Дог овору від 01.11.2001 р. (з урахуванням додаткових угод), що у відпові дності до законодавства Укра їни є підставою для частково го донарахування орендної пл ати та для розірвання вказан ого договору.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 02.10.2009 р. (суддя Лиховид Б.І.) позовні в имоги Концерну задоволено ча стково: розірвано укладений між Концерном та Підприємцем Договір від 01.11.2001 р. та зобов'яза но Підприємця повернути орен доване за вказаним договором майно - нежитлову будівлю п лощею 1006,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а в задов оленні іншої частини позовни х вимог відмовлено.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 07.12.2009 р. (колегія суддів : Шепітько І.І., Білоконь Н.Д., Бо ндаренко В.П.) рішення господа рського суду Сумської област і від 02.10.2009 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постано ва у частині задоволення поз овних вимог прийняті з мотив ів, наведених Концерном у поз овній заяві.

В частині відмови у задовол енні позовних вимог Концерно м зазначені судові акти моти вовані відсутністю підстав д ля стягнення з Підприємця до нарахованої за Договором від 01.11.2001 р. орендної плати.

Підприємець звернувся до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харк івського апеляційного госпо дарського суду від 07.12.2009 р. і ріш ення господарського суду Сум ської області від 02.10.2009 р. скасу вати та прийняти нове рішенн я, яким відмовити у задоволен ні позовних вимог Концерну. В икладені у касаційній скарзі вимоги Підприємець обґрунто вує посиланням на ст. ст. 627, 651, 783 Ц ивільного кодексу України, с т. ст. 22, 77 Господарського проце суального кодексу України та зазначає, що господарські су ди попередніх інстанцій дійш ли до помилкових висновків.

Концерн не скористався пра вом, наданим ст. 1112 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, та відзив на касаційн у скаргу Підприємця до Вищог о господарського суду Україн и не надіслав, що не перешкодж ає касаційному перегляду суд ових актів, які оскаржуються .

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи, перевіривши правиль ність юридичної оцінки встан овлених фактичних обставини справи, застосування господ арськими судами першої та др угої інстанцій норм матеріал ьного та процесуального прав а при прийнятті рішення та по станови, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни вважає, що касаційна скарг а Підприємця не підлягає зад оволенню, враховуючи наступн е.

Місцевим та апеляційним го сподарськими судами на підст аві матеріалів справи встано влено, що:

- між Головним управління м торгівлі Тилу Міністерства оборони України, правонасту пником якого є Концерн, та Під приємцем було укладено Догов ір від 01.11.2001 р., згідно умов якого Підприємець одержав в оренд у майно - нежитлову будівлю площею 1006,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з метою н адання торговельно-побутови х послуг військовослужбовця м, членам їх сімей та іншим вер ствам населення;

- умовами Договору від 01.11.200 1 р. (з урахуванням додаткових угод до нього) Підприємцю над ано право передавати орендов ане майно в суборенду;

- 10.12.2008 р. між Підприємцем та Товариством з обмеженою від повідальністю "КСІ-У" (далі - Т овариство) укладено договір оренди нежитлового приміщен ня № 6, згідно з положеннями як ого Підприємець передав Това риству у тимчасове користува ння нежитлове приміщення, ро зташоване за адресою: АДРЕС А_1, площею 46,0 кв. м для розташу вання залу ігрових автоматів ;

- факт передачі Підприємц ем в користування Товариству приміщення у відповідності до договору оренди нежитлово го приміщення № 6 від 10.12.2008 р. під тверджується актом прийому-п ередачі від 10.12.2008 р.

Частина перша ст. 193 Господар ського кодексу України перед бачає, що суб'єкти господарюв ання та інші учасники господ арських відносин повинні вик онувати господарські зобов'я зання належним чином відпові дно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо ви конання зобов'язання - відпо відно до вимог, що у певних умо вах звичайно ставляться. До в иконання господарських дого ворів застосовуються відпов ідні положення Цивільного ко дексу України з урахуванням особливостей, передбачених ц им Кодексом.

Ст. ст. 525 та 526 Цивільного коде ксу України встановлюють, що одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - ві дповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Відповідно до частини перш ої та третьої ст. 774 Цивільного кодексу України передання н аймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, як що інше не встановлено догов ором або законом. До договору піднайму застосовуються пол оження про договір найму.

Враховуючи викладене, коле гія суддів Вищого господарсь кого суду України приходить до висновку, що Підприємець м ав право передавати в суборе нду (піднайм) майно, орендован е на підставі Договору від 01.11.2 001 р., проте таке майно мало вик ористовуватись суборендаря ми (піднаймачами) у з урахуван ням положень вказаного догов ору, а саме - з метою надання т орговельно-побутових послуг військовослужбовцям, членам їх сімей та іншим верствам на селення.

Між тим, Підприємець переда в частину відповідного майна в суборенду (піднайм) Товарис тву для розташування залу іг рових автоматів, що суперечи ть умовам Договору від 01.11.2001 р.

Згідно з частинами першою т а другою ст. 773 Цивільного коде ксу України наймач зобов'яза ний користуватися річчю відп овідно до її призначення та у мов договору. Якщо наймач кор истується річчю, переданою й ому у найм, не за її призначенн ям або з порушенням умов дого вору найму, наймодавець має п раво вимагати розірвання дог овору та відшкодування збитк ів.

Беручи до уваги наведене, ко легія суддів Вищого господар ського суду України погоджує ться з висновками господарсь ких судів попередніх інстанц ій про те, що Підприємець, пере давши Товариству в суборенду (піднайм) частину орендовано го за Договором від 01.11.2001 р. майн а для розміщення залу ігрови х автоматів, порушив умови вк азаного договору щодо викори стання орендованого майна за призначенням, а відтак у Конц ерну виникло право вимагати розірвання цього договору.

Таким чином, господарські с уди першої та другої інстанц ії обґрунтовано задовольнил и позовні вимоги Концерну пр о розірвання укладеного з Пі дприємцем Договору від 01.11.2001 р.

При цьому місцевий та апеля ційний господарські суди, вс тановивши, що будь-яких змін щ одо розміру орендної плати д о Договору від 01.11.2001 р. не вносил ось, правильно відмовили у за доволенні позовних вимог Кон церну про стягнення з Підпри ємця часткового донарахован ої орендної плати, оскільки т аке донарахування було здійс нено всупереч абзацу першого частини першої ст. 762 Цивільно го кодексу України, яким пере дбачено, що за користування м айном з наймача справляється плата, розмір якої встановлю ється договором найму.

На підставі викладеного ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о відповідно до вимог ст. 43 Гос подарського процесуального кодексу України постанова К иївського апеляційного госп одарського суду від 05.02.2008 р. ґру нтується на всебічному, повн ому та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які маю ть значення для вирішення сп ору, відповідає нормам матер іального та процесуального п рава, доводи касаційної скар ги Товариства не спростовуют ь висновків господарського с уду другої інстанції, у зв'язк у з чим підстав для її скасува ння не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11 111 Господарського процесуаль ного кодексу України, Вищий г осподарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізи чної особи - підприємця ОС ОБА_4 залишити без задоволе ння, а постанову Харківськог о апеляційного господарсько го суду від 07.12.2009 р. у справі № 13/238- 09 господарського суду Сумськ ої області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г .М. Мачульський

Суддя В .І. Шаргало