Ухвала

від 13.08.2019 по справі 554/3221/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.08.2019 Справа № 554/3221/19

Провадження №1-кс/554/11624/2019

УХВАЛА

іменем України

13 серпня 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62019170000000057 від 01.02.2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучено 01.08.2019 року під час обшуку приміщень адміністративної будівлі за адресою: вул.Козацька, 22/1, м.Миргород, Полтавська область, що використовується ДП «Миргородський лісгосп».

Клопотання мотивоване тим, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000057 від 01.02.2019 за ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання службовим становищем службовими особами територіальних підрозділів Держлісагенства.

Зазначає, що на території Полтавської області сформована злочинна група, до складу якої входять службові особи Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, підпорядкованих лісових господарств та суб`єктів господарювання, які діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем здійснюють привласнення деревини Державного лісового фонду України, яка в подальшому після переробки реалізується на експорт, з метою отримання неправомірної вигоди.

Відповідно до отриманої інформації, директори лісових господарств разом з підлеглими їм лісничими та майстрами лісу з метою протиправного збагачення, вчиняють дії спрямовані на створення лишків деревини, яку в подальшому зловживаючи своїм службовим становищем реалізовують суб`єктам господарювання, шляхом внесення недостовірних відомостей до товаросупровідних документів щодо якості, сорту лісопродукції та її об`єму з наступною її переробкою та реалізацією на експорт. За отриману таким чином деревину суб`єкти господарювання розраховуються із зазначеними вище особами готівкою.

Посилається на отриману під час досудового розслідування інформацію що документи, а саме: первинна бухгалтерська та складська документація, документи по взаємовідносинам між ДП «Миргородський лісгосп» та суб`єктами господарської діяльності щодо реалізації лісоматеріалів, послуг з виконання лісосічних робіт, придбання матеріальних цінностей, документи щодо планування та відведення рубок, документи з первинного обліку лісопродукції та ін. зберігаються за адресою: Полтавська область, Миргородський район, м.Миргород, вул.Козацька, 22/1, що використовується ДП «Миргородський лісгосп».

В подальшому, 01.08.2019 слідчим проведено обшук у приміщеннях ДП «Миргородський лісгосп», розташованих за адресою: Полтавська область, Миргородський район, м.Миргород, вул.Козацька, 22/1, та під час вказаного обшуку вилучено: звітні документи (касові звіти, журнали-ордери, прибуткові касові ордери, квитанції, видаткові касові ордери, відомості, дефектні відомості, товаро-транспортні накладі з реєстрами, змінні рапорти, щоденники приймання лісопродукції, журнали виконання лісогосподарських робіт, тощо), документи, що стосуються зовнішньо-економічної діяльності підприємства, жорсткі диски з приміщення бухгалтерії та з приміщення лісного відділу, журнали "Бланки суворої звітності» за 2018, 2019 роки.

З огляду на це, прокурор вказує, що у даному кримінальному провадженні підставами для арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, конфіскація майна як вид покарання.

На підставі викладеного, вважав необхідним накласти арешт на вилучені речі та документи.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі, посилаючись на те, що вказані документи та інші носії інформації мають значення речових доказів у кримінальному провадженні. Крім того, зазначив, що до ЄРДР були внесені відомості за заявою ОСОБА_6 від 19.03.2019 року щодо схеми зловживання службовим становищем, у тому числі службовими особами правоохоронних органів, за попередньою змовою групою осіб з метою отримання неправомірної вигоди, що спричиняє матеріальних збитків державі більше 400 тис.грн. Вважав, що вилучені документи та інше майно ДП «Миргородський лісгосп», як підпорядкованого підприємства Полтавському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому просив задовольнити та накласти арешт на вилучене майно.

Представники власника майна ДП «Миргородський лісгосп» адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання про накладення арешту на майно, що належить зазначеному підприємству, а саме бухгалтерську та господарську документацію, частину оргтехніки, які забезпечували роботу підприємства, посилаючись на необґрунтованість клопотання, а також те, що ДП «Миргородський лісгосп» не є підпорядкованим Полтавському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, щодо службових осіб якого ініційовано та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. Пояснив, що підприємство здійснює свою діяльність на законних підставах та немає ніякого відношення до кримінального провадження, не здійснювало ніяких договірних чи інших господарських відносин з вказаними в ухвалі лісгоспами та контрагентами, а вилучені документи та жорсткі диски не містять ознак, передбаченихст.98 КПК України, не розкрито їх зміст та належність до даного розслідування. Тому вважав клопотання необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення прокурора, представників власника майна, вивчивши клопотання та дослідивши надані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що 01.02.2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019170000000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України, та згідно фабули витягу зазначені дані про те, що до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві надійшли матеріали з УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України з інформацією про те, що службові особи правоохоронного органу за попередньою змовою розробили та реалізували схему зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків державі, які більше ніж в двісті п`ятдесят разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Так в ході досудового розслідування перевіряються обставини зловживання службовим становищем посадовими особами Державної лісової охорони за попередньою змовою з посадовими особами державних органів під час відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Алмаз-Люкс» (код ЄДРПОУ 34327523) та ТОВ «КП Лісні Поляни» (а.с.32).

Крім того, 20.03.2019 року до ЄРДР внесені відомості за заявою від 19.03.2019 року про те, що до СУ ТУ ДБР у м.Полтаві надійшли матеріали з інформацією про те, що службовими особами з числа працівників правоохоронних органів за попередньою змовою групою осіб розроблено схему зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, що спричиняє матеріальних збитків державі більше ніж на 400 тис. грн. (а.с.33, 160-161).

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 08 липня 2019 року надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях, розташованих за адресою: вул.Козацька, 22/1, м.Миргород, Полтавська область, які належать державі в особі Верховної Ради України та перебувають у фактичному користуванні ДП «Миргородський лісгосп» з метою відшукання та вилучення документів (оригіналів та копій), чорнових записів за період з 1 липня 2018 року по даний час, а саме: первинна бухгалтерська та складська документація, документи по взаємовідносинам між ДП «Миргородський лісгосп» та суб`єктами господарської діяльності щодо реалізації лісоматеріалів, послуг з виконання лісосічних робіт, придбання матеріальних цінностей, документи щодо планування та відведення рубок, документи з первинного обліку лісопродукції, щоденники приймання лісу від заготівлі (Форма ЛГ-4), наряд-акти на виконання робіт та акти прийому-передачі (Форма ЛГ-1, ЛГ-7), документи щодо зовнішньоекономічної діяльності, відомості обліку виготовленої продукції переробки деревини і витрат сировини (Форма ЛГ-15), журнали надходження лісопродукції (Форма ЛГ-10), змінного рапорту (Форма ЛГ-14), наряду-акту на переробку деревини (Форма ЛГ-13), книги обліку, записники, чорнові записи, товарно-транспортні накладні, електронні носії інформації, на яких містяться електронні документи, щодо реалізації лісоматеріалів, послуг з виконання лісосічних робіт, придбання матеріальних цінностей, документи щодо планування та відведення рубок, документи з первинного обліку лісопродукції, товарно-транспортні накладні (а.с.114-115).

Відповідно до копії протоколу обшуку від 01.08.2019 року під час вказаної слідчої дії на підставі ухвали від 08.07.2019 року за адресою: вул.Козацька, 22/1, м.Миргород, Полтавської області було виявлено та вилучено: добровільно видані документи та речі згідно опису, який є невід`ємною частиною протоколу обшуку (а.с.116-119, 125-146).

Постановою слідчого від 02.08.2019 року вказане майно визнано речовими доказами та долучено до кримінального провадження №62019170000000057 (а.с.74-107).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, прокурор, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, яка визначена п.1 ч.2ст.170 КПК України. Крім того, у даному кримінальному провадженні підставами для арешту майна вказав також збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, конфіскація майна як вид покарання, що вказує на суперечності в самому змісті поданого клопотання (а.с.16).

Відповідно до пункту 7 частини другоїстатті 131КПК України арештмайна єодним ізвидів заходівзабезпечення кримінальногопровадження.Частиною третьоюстатті 132КПК Українипередбачено,що застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняне допускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею1Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому п.1 ч.2ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до вимог ч.2 ст.173КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цьогоКодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2ст.170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2ст.170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналогічні по суті вимоги передбачені статтями 94,132 КПК України щодо оцінки доказів, дослідження всіх обставин кримінального провадження для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як встановлено у судовому засіданні, ДП «Миргородське лісове господарство» (скорочена назва ДП «Миргородський лісгосп»», код ЄДРПОУ 0992697), є окремою юридичною особою з власним розрахунковим рахунком, дане підприємство не знаходиться в підпорядкуванні Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, та не є його структурним підрозділом, чи інших підприємств, доказів протилежного прокурором суду не надано.

А вилучене 01.08.2019 року під час розслідування даного кримінального провадження майно, зокрема документи, частина оргтехніки, які були описані у протоколі обшуку, та належать ДП «Мигородський лісгосп», згідно наявних у клопотанні матеріалів не вбачається, що вони мають відношення до предмету розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000057 та відповідають критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Прокурором не доведено у судовому засіданні, що вилучені документи мають ознаки речових доказів, та зберегли на собі будь-які сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Даних про те, що ДП «Миргородський лісгосп» мало будь-які договірні чи інші господарські відносини з підприємствами, щодо яких внесені відомості до ЄРДР, чи їх контрагентами, прокурором також не надано.

Надані прокурором у судовому засіданні пояснення щодо подання в порядку ст.214 КПК України заяви від 19.03.2019 року заступником начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_6 , яка послугувала підставою внесення відповідних відомостей до ЄРДР в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами у їх сукупності з огляду на таке.

Так, у заяві від 19.03.2019 року заявником зазначені обставини щодо неправомірних, на його думку, дій службових осіб ДП «Полтавський лісгосп» щодо реалізації цінного асортименту по прямих договорах окремим підприємствам за заниженою вартістю деревини, через що недоотримано більш як 400 тис. грн., а також ігнорування вказаним підприємством рекомендацій Держлісагенства тощо (а.с.160-161).

Будь-які відомості щодо підпорядкування ДП «Миргородський лісгосп» Полтавському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, щодо службових осіб якого ініціатор клопотання зазначав як учасників сформованої злочинної групи, у матеріалах клопотання відсутні та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а також поясненнями, які б можна було вважати переконливими.

Надана до суду копія товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом серії ПЛА №282655 від 23.04.2019 року, вантажовідправник - ДП «Миргородське лісове господарство», вантажоодержувач - ТОВ «Вуд Експорт ЮА», а також протоколи з поясненнями допитаних як свідків працівників Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області вказують на те, що затримання транспортного засобу з причепом та подальший огляд вантажу деревини робився у зв`язку з недовірою до Миргородського лісгоспу, що порубка була саме на території Миргородського лісгоспу, а перед внесенням до ЄРДР інформації деревина не оглядалась, разом із тим, ці відомості не стосуються предмету розслідування у даному кримінальному провадженні.

Крім цього, з доданих прокурором до свого клопотання доказів не вбачається доведеність необхідності арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1ст.170 КПК України.

З урахуванням наведеного, аналіз клопотання про накладення арешту на майно не дає достатніх підстав вважати, що воно відповідає вимогамст.171 КПК Українита містить правові (законні) підстави для арешту перелічених документів та речей.

В силуст.41 Конституції України, ст.1 протоколу №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

У даному випадку суд вважає необхідним зазначити, що відносно службових осіб ДП «Миргородське лісове господарство» досудове розслідування не ведеться, наявність будь-яких правовідносин ДП «Миргородське лісове господарство» з іншими суб`єктами, що зазначені у відомостях Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №62019170000000057, прокурором в судовому засіданні не доведені.

Натомість, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування та перевірка обставин зловживань службових осіб Державної лісової охорони, службових осіб з числа правоохоронних органів та службових осіб інших зазначених суб`єктів господарювання, які за попередньою змовою розробили та реалізували схему зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків державі та ін.

Водночас, посилання у клопотанні прокурора на те, що відповідна первинна бухгалтерська та складська документація, а також документи по взаємовідносинам ДП «Миргородський лісгосп» з іншими суб`єктами господарської діяльності начебто мають значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні явно суперечить матеріалам провадження, зокрема, витягу з ЄРДР (а.с.32-35), у якому мова йде виключно про посадових осіб Державної лісової охорони, службових осіб правоохоронних органів Полтавської області, службових осіб ДП «Гутянське лісове господарство», а також ТОВ «Алмаз-Люкс», ТОВ «Лісні Поляни», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт доп».

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також проаналізувавши наведені у клопотанні доводи, оцінивши наявні матеріали у їх сукупності, та за відсутності правових підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131,132, 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62019170000000057 від 01.02.2019 року про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 08 липня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1