Постанова

від 13.08.2019 по справі 333/526/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 13.08.2019 Справа № 333/526/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/526/18

Провадження №22-ц/807/2354/19

Головуючий в 1-й інстанції - Круглікова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., секретарПутій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2018 року, ухвалене в м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 06 червня 2018 року) у справі за позовом приватного комплексу безперервної освіти Школа Ейдос до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний комплекс безперервної освіти Школа ЕйдоС звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував, що 01.09.2015 р. між сторонами укладено договір № 02/791 про надання позивачем послуг щодо навчання та здобуття дитиною відповідача повної загальної середньої освіти. Однак, відповідач свої зобов`язання по оплаті навчання не виконав, у зв`язку з чим, за останнім виникла заборгованість в сумі 42 022 грн. Також, за прострочення виконання основного зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 109 887,53 грн. неустойки та 7 984,18 грн. індексу інфляції. Крім того, 01.09.2015 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договори за № 02/791/П, №02/791/С про надання послуг з харчування протягом навчального періоду та покращення умов утримання території Школи ЕйдоС . На підставі договорів від 06.10.2017 р. за № 1, 2 ФОП ОСОБА_2 відступила право вимоги позивачу за наведеними вище договорами за № 02/791/П, №02/791/С. Як зазначав позивач, зобов`язання з оплати наданих послуг за договорами №№ 02/791/П, 02/791/С відповідач також належним чином не виконав. На підставі викладеного, позивач просив суд позов задовольнити, стягнути загальну суму основного боргу в розмірі 61 233 грн., індекс інфляції в сумі 11 634,27 грн., неустойки та пені в сумі 124 179,04 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь приватного комплексу безперервної освіти Школа ЕйдоС (69001, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 4А, ЄДРПОУ 26074504, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805) - 61 233 (шістдесят одну тисячу двісті тридцять три) грн. 00 коп. - основного боргу, 11 634 (одинадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 27 коп. - індексу інфляції, 124 179 (сто двадцять чотири тисячі сто сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. - заборгованість за пенею та неустойкою та 2 955 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 69 коп. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що послуги школи востаннє у повному обсязі були сплачені 14.01.2016 року, а тому згідно умов п.5.8. договору №02/791, цей договір припинив свою дію 13.02.2016 року, відповідно вартість послуг з навчання та нараховані школою штрафні санкції не можуть бути стягнуті з посиланням на вказаний договір. Розмір пені відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на думку скаржника складає за договором №02/791 - 16735,55 грн. за договором №02/791/П - 1379,86 грн.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу приватний комплекс безперервної освіти Школа Ейдос , зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2015 р. між приватним комплексом безперервної освіти Школа ЕйдоС та батьками в особі ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_4 (мати) укладено договір № 02/791, за умовами (п. 1.1. договору) школа надає батькам послуги за повною загальною середньою освітою їх дитини - ОСОБА_5 другого класу школи, а батьки сплачують послуги школи в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4.7. договору № 02/791, батьки зобов`язані своєчасно та в повному обсязі вносити плату за послуги з повної загальної середньої освіти дитини в школі та за інші послуги школи у відповідності з цим договором та протоколами до нього.

Згідно з розділом 4 договору № 02/791, сума вартості послуг за учбовий рік та порядок їх сплати встановлюється в протоколі до цього договору та в графіку платежів, які є невід`ємною його частиною (п. 4.1.). Оплата за послуги здійснюється батьками згідно графіку платежів шляхом внесення грошових коштів в касу або на поточний рахунок школи в банку згідно умовам протоколу. Якщо батьками вибрана щомісячна сплата послуг школи, то оплата здійснюється до 5 числа кожного поточного місяця (п. 4.2.).

Пунктом 6.13. договору передбачено, що батьки та школа підписують акти виконаних послуг щомісячно в останній робочий день звітного місяця. Якщо будь-яка із сторін не підпише акт в установлений строк та не виступить з претензією в цей же строк, то акт виконаних робіт вважається підписаним, діючим та батьки не мають до школи претензій за надані послуги.

Початок дії договору - 01.09.2015 р. Закінчення дії договору - 15.06.2016 р. (п. 5.1. договору).

Школою ЕйдоС на виконання умов договору від 01.09.2015 р. № 02/791 в період з 01.09.2015 р. по 15.06.2016 р. надано послуги відповідачу з навчання на загальну суму 72 402 грн., про що позивачем складено акти надання послуг за вказаний вище період.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної згідно графіку платежів оплати за послуги, батьки зобов`язані сплатити неустойку в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен календарний день несвоєчасної сплати.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач взятих на себе зобов`язань за договором від 01.09.2015 р. № 02/791 належним чином не виконав, оплату за надані послуги здійснив частково в сумі 30 380 грн., а отже за ОСОБА_1 виник основний борг за наведеним вище договором в сумі 42 022 грн., неустойка в сумі 109 887,53 грн. за період з 15.06.2016 р. по 20.11.2017 р., що нарахована на суму основного боргу та 7 984,18 грн. індексу інфляції за період з червня 2016 року по листопад 2017 року.

Крім того, судом встановлено, що 01.09.2015 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та батьками в особі ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_4 (мати) укладено договір № 02/791/П, за умовами (п. 1.1. договору) Виконавець зобов`язався надати, а замовник сплатити послуги з харчування дитини - ОСОБА_5 в період його перебування в Школі ЕйдоС в учбовому році з 01.09.2015 р. по 15.06.2016 р.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору, Виконавець зобов`язався забезпечити послуги з харчування дитини згідно існуючих в України санітарно-гігієнічних норм та правил для шкільних учбових закладів в період перебування дитини в школі, а Замовник зобов`язався своєчасно здійснювати оплату Виконавцю за послуги з харчування дитини.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору, вартість послуг за договором визначається за весь учбовий рік та складає 16 796 грн. Оплата здійснюється щомісячно в сумі 1 768 грн. та сплачується в строк до 5-го числа кожного поточного місяця.

Пунктом 3.4. договору визначено, що оплата здійснюється шляхом внесення Замовником грошових коштів в касу чи на поточний рахунок Виконавця в банку.

За змістом п. 4.2. договору, Замовник за невиконання своїх зобов`язань за п.п. 2.2., 3.1., 3.2. зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 15.06.2016 р. (п. 5.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 02/791/П, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в період з вересня 2015 р. по червень 2016 р. надавались відповідачу послуги з харчування дитини, загальна вартість яких становить 15 765 грн. Факт надання послуг харчування підтверджується належним чином засвідченими копіями актів надання послуг, які містяться в матеріалах цієї справи.

Матеріали справи свідчать, що свої зобов`язання з оплати послуг харчування відповідач виконав частково, у зв`язку з чим, за останнім утворилась заборгованість в сумі 3 461 грн.

Крім того, 01.09.2015 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (Виконавець) та батьками в особі ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_4 (мати) укладено договір № 02/791/С, за умовами (п. 1.1. договору) Виконавець зобов`язався надати, а замовник сплатити послуги, пов`язані з покращенням умов утримання та підготовкою к утриманню на території Школи ЕйдоС дитини - ОСОБА_5 в період з 16.06.2015 р. по 31.08.2015 р.

Пунктом 2 договору № 02/791/С сторони передбачили, що Виконавець зобов`язується надати, а Замовник сплатити послуги з утримання в будівлі та на території Школи ЕйдоС дитини протягом учбового року з 01.09.2015 р. по 15.06.2016 р.

Замовник зобов`язався здійснювати оплату Виконавцю за послуги, пов`язанні з утриманням дитини (п. 2.3. договору № 02/791/С).

Згідно з розділом 3 договору № 02/791/С, сплата послуг за цим договором складається із двох частин: перша частина - вартість послуг, пов`язаних з покращенням умов утримання та підготовкою к утриманню дитини в школі в розмірі 3 500 грн., яку замовник зобов`язується сплатити Виконавцю до 15.06.2015 р.; друга частина - вартість послуг по утриманню в будівлі та на території Школи дитини складає 33 250 грн. за учбовий рік та не залежить від тривалості відвідування дитиною школи. Вказану суму Замовник сплачує Виконавцю одноразово до 05.09.2015 р. або ж щомісячно по 3 500 грн. в місяць (в червні - 1 750 грн.) до 5 числа кожного поточного місяця. В цьому варіанті батьки сплачують вартість послуг Виконавця за перший та останній місяць утримання дитини (в сумі 5 250 грн.) до 05.09.2015 р.

Відповідно до п. 4.2. договору № 02/791/С, Замовник за невиконання своїх зобов`язань за п.п. 3.1., 3.2. сплачує пеню Виконавцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 15.06.2016 р. (п. 5.1. договору № 02/791/С).

Матеріали справи свідчать, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 в період з вересня 2015 р. по 15.06.2016 р. надано послуги відповідачу на підставі вказаного вище договору, загальна вартість яких становить 36 750 грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання з оплати наданих послуг за договором № 02/791/С в період з вересня 2015 р. по 15.06.2016 р. виконав частково лише в сумі 21 000 грн. Отже, за відповідачем обліковується заборгованість за договором № 02/791/С в сумі 15 750 грн.

06.10.2017 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (Первісний кредитор) та приватним комплексом безперервної освіти Школа ЕйдоС (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 1, за умовами якого (п. 1.1.) Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належать Первісному кредиторові і стає кредитором за договором № 02/791/С від 01.09.2015 р., укладеними між Первісним кредитором та ОСОБА_1 , що діяв за себе особисто та за свою дружину ОСОБА_4 відносно зобов`язань за оплату послуг, пов`язаних з поліпшенням умов утримання та підготовки к утриманню на території приватного комплексу безперервної освіти Школа ЕйдоС дитини - ОСОБА_5 .

06.10.2017 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Первісний кредитор) та приватним комплексом безперервної освіти Школа ЕйдоС (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2, за умовами якого (п. 1.1.) Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе права вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № 02/791/П від 01.09.2015 р., укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_1 , що діяв за себе особисто та за свою дружину ОСОБА_4 відносно зобов`язань за оплату послуг з харчування їх дитини - ОСОБА_5 під час його перебування на території приватного комплексу безперервної освіти Школа ЕйдоС в 2015-2016 навчальному році з 01.09.2015 р. 15.06.2016 р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення суми основного боргу в розмірі 3 461 грн., 8 012,21 грн. неустойки, 657,59 грн. індексу інфляції за період з 15.06.2016 р. по 20.11.2017 р. за договором від 01.09.2015 р. № 02/791/П та 15 750 грн. основного боргу, 6 279,30 грн. пені за період з 15.06.2016 р. по 20.11.2017 р., 2 992,50 грн. індексу інфляції за період з червня 2016 р. по жовтень 2017 р. за договором від 01.09.2015 р. № 02/791/С, є доведеними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись повністю не може.

Сторони зобов`язані дотримуватися умов укладено договору та виконувати взяті на себе зобов`язання у встановлений договором строк (термін) його виконання, що передбачено ст.ст. 526, 530 ЦК України.

Відповідач порушив умови укладених з позивачем договорів, оскільки, відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як строк дії договору , так і строк (термін) виконання зобов`язання (статті 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Термін дії договорів, укладених між сторонами у справі скінчився 15.06.2016 року. Договорами не передбачено розмір пені, який підлягає нарахуванню після закінчення терміну дії договору. Поза цим строком нарахування пені є неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного та виходячи зі змісту позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі заборгованості за договорами № 02/791, № 02/791/П, №02/791/С та визначеної позивачем суми інфляційних витрат.

Доводи скарги, що основний договір припинив свою дію ще в лютому 2016 року є безпідставними з огляду на те, що строк дії договору не було змінено і дитина продовжувала навчання весь термін дії договору.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і зміні розміру заборгованості з 197046,31 грн. до 72867,27 грн., пропорційному зменшенню підлягають і судові витрати у справі, а саме на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за подання позову у розмірі 1093,00 грн.

Крім того з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2794,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2018 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову.

Позов приватного комплексу безперервної освіти Школа ЕйдоС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного комплексу безперервної освіти Школа ЕйдоС

-заборгованість за договором № 02/791 від 01.09.2015 року в розмірі 42022,00 грн. та індекс інфляції у відповідності до ст. 625 ЦК України - 7984,18 грн.

-заборгованість за договором № 02/791/П від 01.09.2015 року в розмірі 3461,00 грн. та індекс інфляції у відповідності до ст. 625 ЦК України - 657,59 грн.

-заборгованість за договором № 02/791/С від 01.09.2015 року в розмірі 15750,00 грн. та індекс інфляції у відповідності до ст. 625 ЦК України - 2992,50 грн.,

а всього заборгованість у розмірі 72867,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного комплексу безперервної освіти Школа ЕйдоС розмір судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1093,00 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з приватного комплексу безперервної освіти Школа ЕйдоС на користь ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2794,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 14 серпня 2019 року.

Судді: С. В. Кухар

О. В. Крилова

О. З. Поляков