Окрема думка

від 06.08.2019 по справі 904/51/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.

06 серпня 2019 року

м. Київ

у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19) за позовом Приватного акціонерного товариства Компанія Райз (далі - ПрАТ Компанія Райз ) до Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ПрАТ Компанія Райз на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року.

У січні 2019 року ПрАТ Компанія Райз звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни про звільнення з-під арешту майна, що належить позивачу на праві власності, перелік якого наведено в позовній заяві.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 27 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

14 червня 2019 року ПрАТ Компанія Райз звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та про передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 липня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 серпня 2019 року справу № 904/51/19 за касаційною скаргою ПрАТ Компанія Райз на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2019 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 02 жовтня 2019 року.

Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можемо з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

По-друге, за змістом частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

По-третє, положеннями частини п`ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України законодавець уточнює випадки, коли справа може розглядатися судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, а зокрема: перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи .

По-четверте, в ухвалі від 06 серпня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді .

Проте, за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.

Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду загальної кількості та графіку призначення справ, що перебувають на розгляді (як про це зазначено в ухвалі від 06 серпня 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.

Отже, з огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимога про зобов`язання вчинити певні дії, тобто вимога немайнового характеру, а також ураховуючи, що предметом перегляду в суді касаційної інстанції є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, - розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 серпня 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов`язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.

Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаємо, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Судді: С. В. Бакуліна

В. Ю. Уркевич