Рішення

від 14.08.2019 по справі 915/917/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року Справа № 915/917/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з`явився,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді КОР-БУД» , вул.Соборна,3/1, м.Миколаїв, 54001; адреса для листування: вул.Кругова, 44, м.Миколаїв, 54034

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ДОРБУД» , вул.Чкалова, 20, офіс 302, м.Миколаїв ,54017

про: - розірвання договору підряду;

- стягнення 441 463,27 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді КОР-БУД» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 09.04.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ДОРБУД» в якій просить суд:

- розірвати Договір підряду №12/03/19 від 12.03.2019 укладений між ТОВ «Ді КОР-БУД» та ТОВ «НІКА-ДОРБУД» ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ДОРБУД» заборгованості за Договором підряду №12/03/19 від 12.03.2019 у розмірі 441 463,27 грн., яка складається з: 432 087,57 грн. - сума боргу, 9 375,70 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №12/03/19, згідно якого відповідач повинен був надати послуги з благоустрою прилеглої території до АТБ на об`єкті «Магазин АТБ, м.Миколаїв, проспект Центральний 26 с» . На виконання умов Договору відповідач виставив позивачу рахунки на перерахування попередньої оплати за будівельні послуги на суму 432 087,57 грн. Позивач на виконання взятих на себе зобов`язань по Договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 432 087,57 грн. Однак відповідачем так і не було розпочато виконання робіт (надання послуг) передбачених умовами Договору. Вказує, що відповідачем було надано лист вих.№б/н від 18.03.2019 відповідно до якого повідомлено позивача про неможливість здійснення виконання робіт в строки передбачені п.3.2 Договору, пропозицію щодо припинення Договору з 19.03.2019 та гарантування повернення коштів сплачених позивачем у строк до 29.03.2019. У зв`язку з тим, що відповідач не приступив до виконання робіт визначених договором, не повернув перераховані грошові кошти за виконання робіт, чим порушив умови договору та чинного законодавства, позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2019 позовну заяву №б/н від 09.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді КОР-БУД» залишено без руху. Вказаною ухвалою Товариству з обмеженою відповідальністю «Ді КОР-БУД» надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.04.2019 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 травня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09 липня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/917/19 до судового розгляду по суті на 14 серпня 2019 року.

Представник позивача надав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача. Зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 14.08.2019 не забезпечив. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2019 відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання. Вказана ухвала була направлена на юридичну адресу відповідача та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв`язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2019 направлена на адресу відповідача яка зазначена в позовній заяві та у зробленому судом запиті з сайту Міністерства юстиції України, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

12 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді КОР-БУД» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКА-ДОРБУД» (далі - підрядник) було укладено Договір підряду №12/03/19 (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник дає завдання, а підрядник зобов`язаний на свій ризик виконати своїми силами благоустрій прилягаючої території до АТБ на об`єкті: Магазин АТБ, м.Миколаїв, проспект Центральний, 26с , а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, ціна цього Договору становить: 617 267,96 грн., у тому числі ПДВ - 102 877,99 грн. Ціна договору визначається на основі наданого кошторису, встановлюється в національній валюті України (п.2.2 Договору).

Згідно п.3.1 Договору, замовник перераховує 70% попередню оплату на підставі рахунку підрядника, що становить 432 087,57 грн., у тому числі ПДВ 72014,59 грн.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що після отримання попередньої оплати підрядник гарантує повне надання послуг до 18.03.2019 року.

У відповідності до п. 5.2.2 Договору, замовник має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов Договору надання послуг.

Згідно п.5.3.2 Договору, підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами із своїх матеріалів надати усі послуги в обсягах і в строки та здати надані послуги замовнику.

Відповідно до п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, водночас до повного надання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору був виставлений позивачу рахунок №б/н від 14.03.2019 на перерахування попередньої оплати за послуг на суму 432 087,57 грн. (а.с.17)

Позивач на виконання умов Договору на підставі рахунку відповідача перерахував 70% попередньої оплати послуг, а саме 432 087,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2856 від 14.03.2019 (а.с.18).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем так і не було розпочато виконання робіт передбачених умовами Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-ДОРБУД» листом №б/н від 18.03.2019 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді КОР-БУД» , про неможливість виконання робіт по договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019 в строки передбачені п.3.2 Договору та просило вказаний договір вважати припиненим з 19.03.2019. Заборгованість в сумі 432 087,57 грн. визнає та зобов`язується повернути в строк до 29.03.2019 (а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2019 позивачем було вручено відповідачу лист відповідно до змісту якого, ТОВ «Ді КОР-БУД» не заперечує щодо припинення шляхом розірвання Договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019 з 19.03.2019 та повернення коштів сплачених в рахунок передплати, відповідно до п.3.1 Договору в сумі 432 087,57 грн. та надано на підпис проект Додаткової угоди про розірвання договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019 (а.с.62).

Відповідач відповіді на лист не надав, підписану Додаткову угоду про розірвання договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019 позивачу не повернув.

Позивачем було вручено під підпис відповідачу претензію №68 від 02.04.2019 щодо невиконання умов Договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019 та повернення коштів, відповідно до якої позивач вимагав протягом 7 календарних днів з дня отримання даної претензії повернути сплачені кошти за Договором підряду №12/03/19 від 12.03.2019 в сумі 432 087,57 грн., а також сплати штрафні санкції передбачених п.6.1 Договору в сумі 6 818,69 грн. (а.с.21).

Відповідач у наданій відповіді на претензію вказує, що повністю визнає суму заборгованості за Договором підряду №12/03/19 від 12.03.2019 у загальній сумі 438 906,26 грн., яка складається із суми попередньої оплати - 432 087,57 грн. та суми нарахованих штрафних санкцій станом на 09.04.2019 - 6 818,69 грн. Однак, у зв`язку з відсутністю коштів задовольнити претензію в найближчий час не має можливості (а.с.71).

Відповідач підписану додаткову угоду про розірвання Договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019, грошові кошти сплачені за Договором підряду №12/03/19 від 12.03.2019 в сумі 432 087,57 грн. не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Щодо вимоги про розірвання Договором підряду №12/03/19 від 12.03.2019 суд зазначає наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 852 Цивільного кодексу України визначено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно приписів ч.2 ст. 320 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до п.3.2 Договору, після отримання попередньої оплати підрядник гарантує повне надання послуг до 18.03.2019 року.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що 14.03.2019 замовником сплачено на рахунок підрядника кошти авансового платежу у сумі 432 087,57 грн., натомість підрядник (відповідач), не виконав взяті на себе зобов`язання у визначений договором строк - до 18.03.2019. Тобто, судом встановлений факт порушення відповідачем п.3.2 договору підряду №12/03/19

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Таким чином, укладаючи договір, позивач мав на меті та розраховував отримати роботи з благоустрою прилягаючої територіх до АТБ на об`єкті Магазин АТБ, м.Миколаїв, проспект Центральний, 26с . Проте, відповідач, не виконавши їх, істотно порушив умови договору, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при його укладенні.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Позивач листом від 03.2019 надав відповідачу проект додаткової угоди про розірвання Договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019, яку відповідач не повернув та зауважень не зазначив.

Враховуючи встановлені судом обставини невиконання відповідачем умов договору у встановлений строк, що є істотним порушенням прийнятих на себе зобов`язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про розірвання Договору підряду №12/03/19 від 12.03.2019.

Щодо вимог позивач про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ДОРБУД» коштів у розмірі 441 463,27 грн., яка складається з: 432 087,57 грн. - сума боргу, 9 375,70 грн. - пеня суд зазначає наступне.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору та інших правочинів.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Всі умови договору - істотні, звичайні та випадкові - з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. В цьому полягає сенс цивільно-правового договору, як правової форми узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписів ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Оскільки, у п.3.1 Договору сторонами передбачена попередня оплата вартості робіт у розмірі 70%, що становить 432 087,57 грн., замовником було перераховано підряднику вказану суму коштів, що підтверджується платіжними дорученнями №2856 від 14.03.2019.

Відповідно до ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією №68 від 02.04.2019, в якій вимагав протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії повернути сплачені ним як попередню оплату кошти в сумі 432 087,57 грн. та штрафні санкції. Дана претензія отримана 03.04.2018 відповідачем, про що свідчить підпис директора на вказаній претензії (а.с.21).

Відповідач у наданій відповіді на претензію вказує, що повністю визнає суму заборгованості за Договором підряду №12/03/19 від 12.03.2019 у загальній сумі 438 906,26 грн., яка складається із суми попередньої оплати - 432 087,57 грн. та суми нарахованих штрафних санкцій станом на 09.04.2019 - 6 818,69 грн. Однак, у зв`язку з відсутністю коштів задовольнити претензію в найближчий час не має можливості (а.с.71).

Відтак, оскільки доказів того, що відповідач приступив до виконання та виконав роботи за Договором чи повернув замовнику авансовий платеж у розмірі 432 087,57 грн., матеріали справи не містять, а також враховуючи факт визнання відповідачем заборгованості у розмірі 432 087,57 грн., суд дійшов висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу кошти у розмірі 432 087,57 грн., сплачені за роботи, які фактично виконано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняттям цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст.549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

У відповідності до п.6.1 Договору, за порушення сторонами строків надання їхніх зобов`язань за цим Договором, винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій на дату виявлення порушення, за кожен день прострочення зобов`язань.

Позивач за порушення відповідачем строків виконання робіт нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану за період з 19.03.2019 по 09.04.2019 у розмірі 9 375,70 грн.

Виходячи з того, що сторони умовами Договору передбачили застосування у разі порушення строків виконання робіт за Договором пеню, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст.193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Таким чином, дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірними та такими, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення пені у розмірі 9 375,70 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати Договір підряду №12/03/19 від 12.03.2019 укладений між ТОВ

«Ді КОР-БУД» (вул.Соборна,3/1, м.Миколаїв, 54001; адреса для листування: вул.Кругова, 44, м.Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 34510974) та ТОВ «НІКА-ДОРБУД» (вул.Чкалова, 20, офіс 302, м.Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 41303438)

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ДОРБУД» (вул.Чкалова, 20, офіс 302, м.Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 41303438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді КОР-БУД» (вул.Соборна,3/1, м.Миколаїв, 54001; адреса для листування: вул.Кругова, 44, м.Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 34510974) кошти у розмірі 432 087,57 грн., пені у розмір 9 375,70 грн. та 8 542,95 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2019.

Суддя Н.О. Семенчук