Постанова

від 15.08.2019 по справі 2а-17368/10/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №2а-17368/10/2670

адміністративне провадження №К/9901/517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю секретаря Томах О.О.

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - Гаврилюк Н.О.,

представника Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В.

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосплав

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2011 (Аблов Є.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 (судді Троян Н.М., Костюк Л.О., Твердохліб В.А.)

у справі № 2а-17368/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосплав

до Головного управління ДФС у м. Києві

за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва

про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Енергосплав (далі - позивач, ТОВ Енергосплав ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення рішення № 0007062302/0 від 17.09.2010 та рішення про результати розгляду первинної скарги № 8496/10/25-026 від 18.11.2010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2010 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування рішення щодо розгляду первинної скарги від 18.11.2010 № 8496/10/25-026.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем надано всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП Кольормікс , яким судами попередніх інстанцій не надавалося правової оцінки. Сама по собі несплата податку продавцем, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Судом першої інстанції у постанові не зазначено яким чином стосується розгляду даної справи постанова слідчого про проведення виїмки юридичної справи, звітних та реєстраційних документів ПП Кольормікс .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Представник прокуратури проти доводів касаційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 01.09.2010 по 03.09.2010 посадовою особою відповідача згідно із підпунктом 1 статті 11 Закону України Про державну податкову службу проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ Енергосплав з питання достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП Кольомікс за травень-червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 06.09.2010 № 2376/23-02/30603483 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2010 року на суму 76 264 грн та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень-червень 2010 року 4 679 544 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 17.09.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007062302/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 6 311 652 грн, в тому числі 4 679 544 грн - за основним платежем та 1 632 108 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За адміністративним оскарженням позивачем податкового повідомлення рішення № 0007062302/0 від 17.09.2010 на суму 6 311 652,00 грн., Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 8496/10/25-026 від 18.11.2010, яким частково задоволено скаргу позивача, а саме скасовано податкове повідомлення рішення в частині 179 368,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та 61437,00 грн. застосованої фінансової санкції, в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки від 06.09.2010 № 2376/23-02/30603483 підставами для визначення позивачу зазначених сум грошових зобов`язань слугували висновки перевіряючого про безпідставність формування позивачем складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПП Кольормікс , які, за твердженнями відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними, оскільки у контрагента позивача відсутні основні засоби, транспортні засоби, торгівельне обладнання, складські приміщення та достатня кількість працівників для здійснення господарської діяльності. На дату проведення перевірки контрагент позивача податкову декларацію з податку на додану вартість за травень-червень 2010 року не подав, податок на додану вартість ПП Кольормікс сплачено не було.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що на час проведення перевірки ТОВ Енергосплав`провести перевірку ПП Колоьрмікс з питання достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість при відносинах з ТОВ Енергосплав за травень - червень 2010 року неможливо, оскільки контрагент, за адресою зазначеною в установчих документах, не знаходиться, на момент проведення перевірки, ПП Кольормікс не подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за травень - червень 2010 року. Останню декларацію з податку на прибуток ПП Кольормікс`подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва за 2009 рік, останню податкову декларацію з податку на додану вартість ПП Кольормікс`подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва за січень 2010 року. Відповідно до Декларації з податку про прибуток підприємств за 2009 рік на балансі ПП Кольормікс`основні фонди відсутні. Декларації по податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва за підписом громадянина ОСОБА_1 На ПП Кольормікс працювала 1 фізична особа. Окремо суд зазначає, що в матеріалах справи наявне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП Кольормікс № 4436 від 09.02.2011, постанова Слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва про проведення виїмки юридичної справи, звітних та реєстраційних документів ПП Кольормікс . Податок на додану вартість контрагентом позивача сплачено не було.

З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, вважаючи їх передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи та без надання оцінки наявним у справі доказам, виходячи з такого.

Згідно пункту 1.7. статті 1. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпункту 7.2.6 Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті Закону України Про податок на додану вартість , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій формально віднеслися до аналізу реальності господарських операцій позивача із його контрагентами без здійснення аналізу самих господарських операцій та без надання належної оцінки доказам, які були надані позивачем. Судами попередніх інстанцій не досліджувався зміст самих господарських операцій та факти, які б могли підтвердити чи спростувати реальність таких: можливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність чи наявність первинних документів обліку; наявність ділової мети для укладення договорів та використання отриманих товарів (послуг) у власній господарській діяльності тощо. Судами попередніх інстанцій такі доводи позивача спростовані не були, підстав неприйняття доказів, наданих позивачем, чи їх неналежності судами зазначено не було. Крім того, судами зазначено, що в матеріалах справи наявні постанова Слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва про проведення виїмки юридичної справи, звітних та реєстраційних документів ПП Кольормікс та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП Кольормікс № 4436 від 09.02.11, однак оцінки вказаним документам надано не було, як і не зазначено який вплив мають вказані документи на результати розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосплав задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 у справі № 2а-17368/10/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко