Ухвала

від 16.08.2019 по справі 1840/2506/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2019 року

м. Київ

справа №1840/2506/18

адміністративне провадження №К/9901/22378/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року

у справі №1840/2506/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Брук"

до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області,

про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області, з урахуванням уточнень до позовних вимог, в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області №СМ 410/187/АВ/ТД-ФС від 29 травня 2018 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Брук" у розмірі 2233800 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області №СМ 410/187/АВ/П від 21 травня 2018 року про усунення виявлених порушень.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області №СМ 410/187/АВ/ТД-ФС від 29 травня 2018 року в частині накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Брук" у розмірі 2122110,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Брук" задоволено частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року по справі №1840/2506/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

30 травня 2019 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №1840/2506/18.

Ухвалою від 11 червня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у зв`язку з невідповідністю її вимозі ч. 4 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору.

04 липня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява відповідача про зменшення розміру судового збору.

Ухвалою від 19 липня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру судового збору відмовлено та повернуто касаційну скаргу особі, яка її подала.

06 серпня 2019 року відповідачем повторно направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №1840/2506/18.

Оскаржувана постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 06 серпня 2019 року, тобто пропустивши строк на касаційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В касаційній скарзі наявне клопотання, в якому відповідач просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу ним було подано у межах процесуальних строків, а повторно касаційна скарга була подана в межах розумних строків.

З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За частиною другою цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 КАС України).

Повертаючи касаційну скаргу 19 липня 2019 року, Суд зазначив, що повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Натомість, подаючи до Верховного Суду 06 серпня 2019 року касаційну скаргу без сплати судового збору (як і при первісному поданні касаційної скарги), скаржник не дотримується вимог процесуального закону, що розцінюється судом як зловживанням процесуальними правами.

Відтак вказані причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні касаційної скарги, що мало наслідком її повернення, саме по собі не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги.

Зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави не підтверджують наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у даній справі, а свідчать про пропуск строку з причин неможливості вчасно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Вищенаведене, свідчить про неповажність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано такий.

Зі скарги вбачається, що позивачем у цій справі є юридична особа, якою заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 67187,30 грн (200% * (1762,00 + (2122110,00 * 1,5%)).

Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)"; символ звітності банку: 207.

Відповідно до ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил ст.ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та доказів наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення.

У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, скарга може бути повернута скаржнику відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

Неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання доказів наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або незазначення інших підстави для його поновлення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).

Керуючись ст.ст. 121, 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №1840/2506/18, викладені у клопотанні Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №1840/2506/18 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та зазначення номерів засобів зв`язку і офіційної електронної адреси скаржника.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко