Рішення

від 22.10.2009 по справі 47/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/333

22.10.09

За позовом       Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До                      Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про                    стягнення 10125,00 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача      не з’явився;  

Від відповідача  не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 4500 грн. заборгованості за надані послуги  по разовому договору-замовленню від 05.11.2008р., пені –5625,00 грн., послуги адвоката –300,00 грн.,  а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –102,50 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 26.06.2009р. було порушено провадження у справі  № 47/333 та призначено її  до розгляду на 08.07.2009р., судове засідання 08.07.2009р. не відбулось, а тому ухвалою від 07.09.2009р. розгляд справи було призначено на 24.09.2009р., ухвалою від 24.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 22.10.2009р.

Позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов разового договору-замовленню від 05.11.2008р. не було здійснено оплату наданих послуг, оскільки позивач надав послуги на суму 4500,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій, за порушення строків виконання умов договору, та відшкодування понесених витрат на послуги адвоката.

Відповідач своїх представників в судові засідання 24.09.2009р., 22.10.2009р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та  клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2008р. між позивачем –ФОП ОСОБА_1, як виконавцем, та відповідачем ФОП ОСОБА_2, як замовником, було укладено разовий договір-замовлення № 00000005, який підписано замовником та виконавцем, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого виконавець зобов’язується надати під завантаження транспортний засіб у належному стані та у термін обумовлений в договорі-замовленні.

Умовами вищезазначеного договору-замовлення № 00000005 від 05.11.2008сторони погодили, що виконавець зобов’язаний доставити вантаж до місця призначення в узгоджені в замовленні строки (п. 1.3), замовник зобов’язаний для виконання договору-замовлення надати належним чином оформленні товаросупровідні документи (п. 1.5),  розрахунок проводити не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання відповідних документів; за невиконання даних умов нараховується пеня у розмірі 1% від вартості перевезення за кожну наступну добу (п. 2.1).

Відповідно до товарно транспортних накладних № 098593 від 07.11.2008р. та № 411843 від 06.11.2008р., позивач здійснив перевезення вантажу, за зазначеним маршрутом.  

Згідно з актом про виконання робіт, а саме № 5/д від 10.11.2008р., підписаним повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг складає –4500,00 грн.  

05.12.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1,  з проханням оплатити 4500,00 грн. –наданих послуг, 2700,00 грн. –пені, та 200,00 грн. –послуги адвоката.

Як зазначив позивач, відповідачем всупереч умов разового договору-замовленню від 05.11.2008р. не було здійснено оплату наданих послуг, оскільки позивач надав послуги на суму 4500,00 грн., які відповідачем було прийнято, але не оплачено

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець умови разового договору-замовлення № 00000005 від 05.11.2008р.,  виконав, а саме: ним було надано послуги з перевезення вантажу, на суму –4500,00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується  актом про виконання робіт та товарно транспортними накладними. Але п. 2.1 договору-замовлення встановлено строк оплати виконаних позивачем робіт, а саме: 5 днів з моменту отримання відповідних документів, а позивачем належних доказів отримання відповідачем відповідних документів, зазначених в п. 2.1 договору, суду станом на момент вирішення спору надано не було, хоча ухвалами суду вимагались неодноразово.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору замовленню № 00000005 від 05.11.2008р. існує заборгованість в сумі 4500,00 грн., строк оплати якої не настав, оскільки строк оплати визначений був сторонами п. 2.1 договору-замовлення, а саме п’ять днів з моменту отримання відповідачем відповідних документів, доказів отримання яких суду станом на момент вирішення спору надано не було, а тому підстави для стягнення з відповідача 4500,00 грн. заборгованості згідно договору-замовлення № 00000005 від 05.11.2008 –відсутні, оскільки позивачем не доведено в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України настання строку оплати робіт в сумі 4500,00 грн. З огляду на викладене, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.   

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій, за порушення строків виконання умов договору, а саме 5625,00 грн. –пені, та відшкодування понесених витрат на послуги адвоката в сумі –300,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що строк оплати наступає з моменту направлення відповідних документів (п. 2.1 договору-замовлення), а належних доказів виконання п. 2.1 суду надано не було, а тому факт прострочення виконання зобов’язання відсутній,  дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, та відшкодування витрат на послуги адвоката, є - не законними, не обґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами та  такими  що задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на  позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                   Станік С.Р.

Дата підписання рішення –21.12.2009