Рішення

від 08.08.2019 по справі 916/432/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/432/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук А.В. (на підставі ордера);

від відповідача: Говоров І.В. (на підставі довіреності);

від 3-х осіб: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Отель Токио-Стар" (65016, м. Одеса, вул. Костанді, буд. №65)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз" (220021, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Соціалістична буд. №2)

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Державного підприємства "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. №4-6); 2.Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМазсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №47); 3. Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. №18/9); 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНДМЕДІА" (65012, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд.139, кВ. 46;)

про визнання укладеним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 13.03.2018 року позивач - Приватне підприємством "Отель Токио-Стар" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою вх. ГСОО №468/18 до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Мінський автомобільний завод" - керуючої компанії холдингу "Белавтомаз", в якій просив суд визнати укладеним між Приватним підприємством "Отель Токио-Стар" та Відкритим акціонерним товариством "Мінський автомобільний завод" - керуючою компанією холдингу "Белавтомаз" договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю з протоколом розбіжностей №1 від 07.03.2018 року та покласти судові витрати на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач брав участь в електронних торгах, які проводились Державним підприємством "Сетам" з продажу корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю. За наслідками таких торгів позивача визнано переможцем електронних торгів. Позивач вважає, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору купівлі-продажу та вказує, що після підписання 07.03.2018р. протоколу №319473 по організації та проведенню електронних торгів по лоту №263070 позивачу надійшов електронний лист від відповідача про направлення для підписання попереднього договору купівлі-продажу. Однак позивач вважає вказаний проект договору таким що не відповідає чинному законодавству України. Зокрема, ПП "Отель Токио-Стар" зазначає, що п. 2.2 Договору в редакції відповідача про перерахування протягом 15 банківських днів валюти в доларах США не відповідає декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та постанови НБУ №266 "Про затвердження Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій" та перерахування коштів за Договором у вказаній редакції за кордон в іноземній валюті в такий період є неможливим, що робить неможливим виконання договору.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року (суддя Цісельський О.В.) за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/432/18 за правила загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання. Крім того, даною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено Державне підприємство "Сетам", Українсько-білоруське спільне підприємство "ОдесаМазсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Фонд державного майна України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2018 року у задоволенні позову Приватного підприємства "Отель Токио Стар" відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2018 року рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2018р. у справі №916/432/18 залишено без змін.

В подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Отель Токио Стар" задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2018 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 року у справі №916/432/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2019р. справу №916/432/18, за результатами проведення повторного автоматичного розподілу, прийнято до провадження суддею Невінгловською Ю.М. та призначено проведення підготовчого засідання на 03.06.2019 року. Крім того, даною ухвалою суду учасникам справи було запропоновано викласти письмово свою позицію з урахуванням постанови Верховного суду від 16.04.2019р.

03.06.2019 року до суду від відповідача надійшли пояснення вх. ГСОО №10986/19, в яких він з позовом не погоджується та зазначає, що всі учасники торгів були ознайомлені з проектом попереднього договору купівлі-продажу, також позивач був ознайомлений з правилами проведення торгів та умовами відповідного попереднього договору. При цьому, відповідач стверджує, що додаток №3 до договору про співпрацю з організації та проведенню електронних торгів від 23.01.2018р., який містить порядок підписання договору купівлі-продажу та проведення розрахунків, був розміщений на інтернет-сторінці з описанням лоту та доступний для ознайомлення всім учасникам торгів. Крім того, відповідач зазначає, що перед початком проведення торгів всім учасникам були направлені технічні паспорти на майно, а також попередній договір. Разом з тим, відповідач стверджує, що відповідно до протоколу торгів №319473 від 02.03.2018р. переможцем торгів став позивач, в зв`язку з чим 05.03.2018р. засобами електронної пошти відповідач направив попередній договір переможцю, а 07.03.2019 року - службою експрес-доставки та вказаний договір відповідав проекту попереднього договору купівлі-продажу, розміщеному на Інтернет-сторінці описання лоту. При цьому, відповідач наполягає, що згідно додатку №3 до договору про співпрацю з організації та проведення торгів від 23.01.2018р. переможець торгів був зобов`язаний протягом 10 календарних днів з дня, після закінчення торгів, підписати персоніфікований протокол та надати (направити) його організатору торгів, а також підписати попередній договір купівлі-продажу майна, а потім протягом 15 банківських днів після підписання попереднього договору купівлі-продажу майна, перерахувати ціну продажу лоту за вирахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у відповідному договорі. Проте, як стверджує відповідач, з боку позивача попередній договір був підписаний з протоколом розбіжностей, в зв`язку з чим відповідачем був направлений лист щодо неможливості підписання договору з урахуванням змін позивача, оскільки зазначене порушує права інших учасників торгів та суперечить умовам договору, укладеного з організатором торгів. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги ПП "Отель Токио-Стар" не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні від 03.06.2019 року представник відповідача подав до суду клопотання (вх. ГСОО №2-2610/19), згідно якого просив суд, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНДМЕДІА" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Обґрунтовуючи необхідність залучення відповідної особи відповідач зазначив, що ТОВ "БРЕНДМЕДІА" станом на дату розгляду справи є власником частки у статутному капіталі Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, яка є предметом купівлі-продажу на електронних торгах, що оскаржується.

Ухвалою суду від 03.06.2019 року судом за клопотанням відповідача, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "БРЕНДМЕДІА" було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Крім того, даною ухвалою суду підготовче засідання було відкладено, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, на 21.06.2019 року.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2019р., в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті в засіданні суду на 10.07.2019 року.

Ухвалою суду від 10.07.2019 року, враховуючи, що судом встановлено факт відсутності в матеріалах справи доказів надіслання позивачем копії позовної заяви на адресу залученої до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ "БРЕНДМЕДІА", а такий обов`язок позивача встановлений ч. 2 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, суд не розпочинаючи розгляд справи по суті, з метою дотримання принципу змагальності та рівності усіх учасників справи, оскільки суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, позовну заяву Приватного підприємства "Отель Токио Стар", відповідно до ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 10.07.2019 року позивачем 24.07.2019 року було надіслано супровідний лист вх. ГСОО №2-3555/19, згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки та надано відповідні документи.

Ухвалою суду від 29.07.2019р., в порядку ч. 12 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи усунення позивачем виявлених судом недоліків, постановлено продовжити розгляд справи та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 08.08.2019 року.

У судовому засіданні від 08.08.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі, при цьому, звертав увагу суду на те, що у постанові від 16.04.2019 року по даній справі Верховний Суд зазначив щодо необхідності надання при новому розгляді судом оцінки обставинам існування/відсутності договору купівлі-продажу відповідного майна.

Відповідач у судовому засіданні від 08.08.2019 року проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що торги проведено на підставі Порядку реалізації майна шляхом проведення електронних торгів (добровільний продаж) та на підставі договору про співпрацю з організації та проведенню електронних торгів від 23.01.2018р. укладеного між замовником та організатором, умови продажу були відомі позивачу, як і порядок укладення договору купівлі-продажу майна на умовах визначених попереднім договором купівлі-продажу. Водночас, зазначав, що позивачу надсилався лише попередній договір-купівлі продажу.

Треті особи у судове засідання під час нового розгляду даної справи не з`явились, про поважність причини неявки не повідомили, між тим про дату, час та місце проведення засідання суду повідомлялись належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації.

В судовому засіданні 08.08.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 19.08.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, суд встановив:

Як встановлено матеріалами справи, 13 лютого 2018 року Державним підприємством "Сетам" були проведені електронні торги №319473 з продажу корпоративних прав у розмірі 49% статутного капіталу Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМазсервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (лот №263070), у власності якого знаходився комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 3 286,0 кв. м, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 47 .

Відповідно до Протоколу проведення електронних №319473 (том І а.с. 19-25) переможцем торгів за лотом № 263070 є ПП "Отель Токио-Стар", підстава визначення переможця - невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем.

Листом від 07.03.2018р. №203-3-1/246 (а.с. 26-27) ВАТ "МАЗ" - керуюча компанія холдингу "БЕЛАВТОМАЗ" (продавець) направило переможцю торгів ПП "Отель Токио-Стар" для підписання попередній договір купівлі-продажу частки статутного капіталу УБСП "ОдесМАЗсервіс" ТОВ.

Разом з тим, позивачем не підписано вказаний попередній договір купівлі-продажу в запропонованій відповідачем редакції, проте з матеріалів справи вбачається, що 09.03.2018 року ПП "Отель Токио-Стар" складено протокол розбіжностей №1 від 09.03.2018р. до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

Відповідач, в свою чергу, не погодився з умовами договору, які викладені позивачем у протоколі розбіжностей, про що повідомлено позивача листом від 19.04.2018р. №203-3-1/338 (а.с.113-114). При цьому, даним листом відповідач також повідомив позивача про те, що ДП „Сетам" було повідомлено відповідача про неможливість укладення договору з ПП "Отель Токио-Стар" в зв`язку з несплатою останнім організатору торгів винагороди, що є порушенням порядку проведення електронних торгів та вважає такі дії позивача відмовою від придбання лоту.

Водночас, ПП "Отель Токио-Стар" вважає попередній договір в редакції відповідача таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Так, за переконанням позивача, такий договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки п.2.1 договору, передбачає оплату вартості лоту продавцю (відповідачу) у валюті дол. США за офіційним курсом НБУ на день підписання.

Крім того, п.2.2 договору передбачено, що покупець (позивач) протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після укладання попереднього договору купівлі-продажу майна зобов`язується перерахувати ціну продажу лоту безготівковим переказом на рахунок продавця.

Згідно наданої позивачем до матеріалів справи копії Порядку реалізації майна шляхом проведення електронних торгів (добровільний продаж) затвердженого наказом ДП "Сетам" №79 від 18.10.2016р. (надалі - Порядок), який регулює відносини між учасниками електронних торгів з реалізації майна замовника та організатором встановлено, що Договором про співпрацю між організатором та замовником можуть встановлюватися інші правила ніж ті, що вказані в цьому Порядку (том а.с. 44-49). Такі відмінні правила підлягають обов`язковому доведенню до відома потенційних учасників, шляхом їх розміщення в інформаційному повідомленні про електронні торги.

У відповідності до п. 3.1 розділу ІІІ „Підготовка до електронних торгів" Порядку встановлено, що електронні торги проводяться організатором на підставі відповідної заявки замовника. Договором про співпрацю між організатором та замовником може передбачатися інший, крім заявки замовника документ, що є підставою для проведення електронних торгів (додаток до договору, додаткова угода тощо). Якщо договором про співпрацю між організатором та замовником передбачено, що підставою для проведення електронних торгів є інший як заявка замовника документ, до такого документа застосовуються вимоги цього Порядку, які стосуються заявки на проведення електронних торгів

За умовами п. 3.2 Порядку встановлено, що заявка на проведення електронних торгів передається організатору та є підставою для внесення інформації про електронні торги до веб-сайту. Заявка на проведення електронних торгів подається замовником у письмовій формі, в електронному чи паперовому вигляді. Реквізити за якими здійснюється листування між організатором та замовником, повинні зазначатися у договорі про співпрацю чи додатках до нього.

Відповідно до п. 3.3 Порядку, заявка на проведення електронних торгів повинна відповідати умовам цього Порядку та договору про співпрацю між організатором та замовником.

Пунктом 3.4 Порядку передбачено, що у заявці на проведення електронних торгів (договорі) обов`язково зазначаються: особливості проведення електронних торгів (якщо такі встановлюються замовником); назва, опис та інша потрібна інформація про майно; розподіл майна по лотах; початкова ціна продажу майна; фото чи відео-матеріали із зображенням відповідного майна (за наявності); права третіх осіб на майно (у разі обтяження).

Згідно положень п. 3.6 Порядку на підставі відповідної заявки на проведення електронних торгів, організатором на веб-сайті формується інформаційне повідомлення про лот електронних торгів, у якому зазначається вся інформація, передбачена цим Порядком.

Відповідно до п. 7.1 Порядку, після закінчення електронних торгів на веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Веб-сайт автоматично формує та розміщує протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня. До протоколу вноситься така інформація: номер лоту; назва та опис лоту; учасники електронних торгів; початкова ціна продажу; хід проведення електронних торгів; переможець торгів та його цінова пропозиція; унікальний номер переможця; сума коштів, сплачена переможцем торгів та кошти, які підлягають сплаті, в тому числі вказується розмір винагороди організатора; банківські реквізити замовника, на які мають бути перераховані кошти за придбане майно.

Умовами п. 7.7 Порядку встановлено, що переможець торгів протягом 10 (десяти) банківських днів із дня, наступного після закінчення електронних торгів, зобов`язаний: підписати персоніфікований протокол та надати (надіслати) його організатору; перерахувати кошти за придбане майно на розрахунковий рахунок замовника, вказаний в протоколі; підписати договір купівлі-продажу майна (лоту) з замовником ; якщо правилами проведення електронних торгів передбачено розмір додаткової винагороди, сплатити таку винагороду у розмірі та на реквізити вказані в протоколі .

У відповідності до п. 7.11 Порядку, у разі відмови переможця торгів з будь-яких причин від виконання дій вказаних у п. 7.7 цього Порядку, така відмова чи невиконання фіксуються та результати таких електронних торгів підлягають перевизначенню організатором. Лот, по якому здійснюється перевизначення переможця, за погодженням із замовником, може виставлятися на повторні торги, лише в разі невиконання дій вказаних у пункті 7.7 всіма учасниками, які подавали цінові пропозиції. У подальшому організатор має право не допускати таких учасників до участі в наступних торгах. У разі відмови переможця від виконання дій вказаних у п. 7.7 цього Порядку протягом встановлених строків - гарантійний внесок йому не повертається і вважається винагородою організатора, якщо договором про співпрацю між організатором і замовником не вказано інше. Замовник негайно надає організатору інформацію про дотримання строків виконання чи відмову від виконання переможцем дій вказаних у п. 7.7. цього Порядку.

Із змісту п. 7.15 Порядку вбачається, що персоніфікований протокол про результати проведення електронних торгів із визначенням переможця є підставою для укладення договору купівлі-продажу майна між замовником та учасником торгів (переможцем аукціону).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.)

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, відповідно до змісту позовної заяви підставами звернення з даним позовом є невідповідність умов надісланого відповідачем попереднього договору купівлі-продажу, чинному законодавству України, а предметом позову - визнання укладеним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю з протоколом розбіжностей №1 від 07.03.2018 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Водночас, суд зазначає, що порядок укладення договорів визначений у статтях 179-188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів та у відповідності до якої, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Водночас ч.ч. 3-6 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Частиною 7 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Положеннями ст. 185 Господарського кодексу України встановлено, що до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

За приписами ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Водночас із змісту ст. 641 Цивільного кодексу України вбачається, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

За умовами ст. 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Водночас, положеннями ч. ст. 650 Цивільного кодексу України визначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Аналізуючи загальні положення законодавства щодо порядку укладення господарського договору в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Отель Токио-Стар" з огляду на таке:

Як вже зазначалось судом, предметом даної справи є вимоги позивача про визнання укладеним між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Українсько-білоруського спільного підприємства „ОдесаМАЗсервіс" у вигляді ТОВ з протоколом розбіжностей №1 від 07.03.2018 року, пропозиція та порядок укладення якого була розміщена шляхом оприлюднення протоколу електронних торгів №319473 від 13.02.2019 року.

Так, згідно наявних в матеріалах справи пояснень ДП „Сетам" (том І а.с. 132-134) електронні торги були проведені ним, як організатором на підставі договору про співпрацю з організації та проведення електронних торгів від 23.01.2018 року №203170083/269, укладеного з відповідачем у справі, однак матеріали справи не містять відповідного договору. При цьому, відповідач також посилається на договір від 23.01.2018 року укладений з ДП „Сетам", проте до матеріалів справи відповідачем примірник відповідного договору не надано.

Як встановлено судом згідно відомостей, які містяться в мережі Інтернет на електронному ресурсі за посиланням https://setam.net.ua/auction/264446 , інформація наявна у вільному доступі, електронні торги: Добровільний продаж. Корпоративні права у розмірі 49% статутного капіталу УБСП "ОдесМАЗсервіс" ТОВ, у власності якого знаходиться комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 3286,0 кв.м. за адресою: м Одеса, вул. Отамана Головатого, 47 , лот за реєстраційним номером 263070 має такі характеристики: до продажу пропонується частка в статутному капіталі УБСП "ОдесМАЗсервіс" ТОВ. У власності товариства є комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 3286,0 кв.м. за адресою: м Одеса, вул. Отамана Головатого, 47 , що складається з: складського корпусу загальною площею 452,3 кв.м; адміністративного виробничого складського корпусу загальною площею 848,6 кв.м; виробничого складського корпусу загальною площею 213,6 кв.м; виробничого корпусу загальною площею 196,5 кв.м; виробничого корпусу загальною площею 228,5 кв.м; виробничого корпусу загальною площею 1276,3 кв.м; складу загальною площею 43,1 кв.м; трансформаторної підстанції площею 27,1 кв.м; навісів.

Більш того, на відповідному Інтернет-ресурсі також міститься інформація, що у разі падіння курсу гривні по відношенню до долара США більш ніж на 3% торги по лоту можуть бути припинені. Переможець торгів протягом 10 (десяти) календарних днів з дня, наступного після закінчення електронних торгів, зобов`язаний: підписати персоніфікований протокол і надати (надіслати) його Організатору; підписати попередні договори купівлі-продажу майна, проекти яких надаються Замовником Учасникам торгів після сплати гарантійного внеску. Переможець торгів протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після підписання попередніх договорів купівлі-продажу майна, зобов`язаний перерахувати Ціну продажу лота за вирахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які Переможець торгів зобов`язаний утримати згідно чинного законодавства України, на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у відповідних договорах. Оплата Ціни продажу лоту Продавцю здійснюється у валюті долар США за офіційним курсом Національного Банку України на день підписання попередніх договорів купівлі-продажу майна . Переможець торгів зобов`язаний укласти договори купівлі-продажу майна з Продавцем, не пізніше ніж на 5 (п`ятий) банківський день з дня отримання Продавцем повної Ціни продажу лота, за вирахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які Переможець торгів зобов`язаний утримати згідно чинного законодавства України, факт чого підтверджується даними Міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів - SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications) або письмовим підтвердженням Продавця .

Слід зазначити, що позивач шляхом прийняття участі у відповідних торгах був обізнаний про особливості запропонованої відповідачем пропозиції та порядку продажу відповідного майна. При цьому, підписавши протокол проведення електронних торгів від 02.03.2018р. №319473, позивач висловив свою згоду з умовами придбання майна, та особливостями яки полягали у необхідності укладення попередніх договорів, а також, після сплати ціни лоту, укладення договору купівлі-продажу та необхідністю сплати винагороди організатору торгів.

При цьому, із протоколу проведення електронних торгів №319473 вбачається, що позивач прийняв на себе обов`язок сплати до 19.03.2018 року загального розміру винагороди організатору торгів - 60 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% в тому числі розмір додаткової винагороди, яку необхідно було перерахувати на рахунок організатора торгів 32 887,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що цілком відповідає умовам п. 7.7 Порядку проведення електронних торгів, тоді як за приписами п. 7.11 Порядку несплата зазначених сум з будь-яких причин переможцем фіксуються організатором та результати таких електронних торгів підлягають перевизначенню.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд зазначає, що в силу ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Так, предметом доказування у даній справі, зокрема, є встановлення обставин наявності у позивача статусу переможця відповідних торгів.

Однак, позивачем, в порушення вимог ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодного доказу підтверджуючого сплату ПП "Отель Токио-Стар" організатору відповідних торгів будь-якої винагороди, що за умовами п. 7.11 Порядку є наслідком перевизначення переможця торгів.

При цьому, згідно відомостей, які містяться за вказаним вище посиланням, розміщеним на сайті ДП „Сетам" щодо торгів за лотом №263070 визначено, що учасник 3 - ПП "Отель Токио-Стар" 09.02.18 12:20:13 - відмовився та згідно протоколу №333433 проведення електронних торгів за лотом №263070, сформованого 18.05.2018 року - електронні торги не відбулись.

За таких обставин, суд зазначає, що шляхом несплати ДП „Сетам" суми винагороди у строк до 19.03.2018 року позивач фактично висловив свою відмову від участі у торгах, що повністю виключає можливість задоволення судом позовних вимог ПП "Отель Токио-Стар", як переможця торгів станом на 02.03.2018 року.

Разом з тим, суд зазначає, що заперечення позивача щодо порядку сплати коштів зазначених у п. 2.1, 2.2 попереднього договору купівлі-продажу цілком відповідають реквізитам рахунку продавця, визначеним у протоколі проведення електронних торгів №319473, згода позивача з якими була зафіксована ДП „Сетам".

Більш того, суд зазначає, що позивачем ніяким чином не висловлено заперечення щодо порушення процедури проведення торгів та відсутності у нього після сплати гарантійного внеску для участі у відповідних торгах проекту попереднього договору купівлі-продажу, тоді як особливості здійснення порядку сплати ціни лоту містяться у загально доступній інформації щодо проведення торгів та у протоколі №319473 щодо встановлення ціни у гривні та подальшої її сплати в іноземній валюті на відповідні рахунки відповідача у справі.

При цьому суд зазначає, що примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 648 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Між тим, в матеріалах справи відсутній укладений між сторонами попередній договір купівлі-продажу майна та факт не укладення якого визнається сторонами у справі, тоді як пропозиція, з якою погодився позивач, шляхом підписання протоколу №319473, відповідає умовам попереднього договору купівлі-продажу, надісланого позивачу в частині визначення об`єкту купівлі-продажу, ціни та порядку її сплати.

Отже, наявність в подальшому у позивача незгоди з запропонованими умовами продажу лоту, виключає можливість задоволення позовних вимог щодо укладення договору купівлі-продажу на умовах викладених позивачем у протоколі розбіжностей № 1 від 07.03.2018 року, складеного після прийняття пропозиції, як переддоговірного спору.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПП "Отель Токио-Стар" про визнання укладеним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Українсько-білоруського спільного підприємства "ОдесаМАЗсервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю з протоколом розбіжностей №1 від 07.03.2018 року.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову - відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 серпня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська