Ухвала
20 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 567/1411/18
провадження № 61-15095ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма Мітра на заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма Мітра про стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма Мітра (далі - УТОВ Мітра ), в якому просив стягнути середній заробіток у розмірі 61 951,45 грн.
Позов мотивовано тим, що впродовж з 05 квітня 2017 року до 02 жовтня 2018 року він проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. На строкову службу він був призваний під час перебування у трудових відносинах з позивачем, де працював електрогазозварником. Незважаючи на те, що за законодавством за ним зберігається місце роботи та середній заробіток, відповідач середній заробіток йому не виплачував.
Заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з УТОВ Мітра на його користь 61 951,45 грн середнього заробітку за період проходження ним строкової військової служби у Збройних Сил України з 05 квітня 2017 року до 02 жовтня 2018 року
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 03 квітня 2019 року залишено без задоволення заяву УТОВ Мітра про перегляд заочного рішення.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу УТОВ Мітра залишено без задоволення, заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року залишено без змін.
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга УТОВ Мітра , в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 61 951,45 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*100=192 100 грн).
Отже, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга заявника не містить посилання на зазначені випадки, як і посилання на докази на їх підтвердження.
Крім того, аналіз судових рішень у справі не дає підстав для висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи, що касаційна скарга УТОВ Мітра подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма Мітра на заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 29 січня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Українського товариства з обмеженою відповідальністю фірма Мітра про стягнення середнього заробітку відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2019 |
Оприлюднено | 21.08.2019 |
Номер документу | 83749624 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Яремко Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні