Рішення

від 29.07.2019 по справі 358/1655/18

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/1655/18 Провадження № 2/358/119/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 , звернувшись до суду з даним позовом, просить розірвати Договір оренди земельної ділянки № 164 від 21 лютого 2012 року, який був укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне- цукор та який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 11.04.2012, щодо земельної ділянки загальною площею 4,7211 га, з кадастровими номерами: 3220686600:02:004:0019 , 3220686600:02:004:0020 , цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі.

На обгунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_2 посилається на те, що 21 лютого 2012 року між нею та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор був укладений Договір оренди земельних ділянок № 164, який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 11 квітня 2012 року за № 322060004004770, строком на 7 років.

Договір укладено на дві земельні ділянки загальною площею 4,7211 га, з кадастровими номерами 3220686600:02:004:0019 та 3220686600:02:004:0020 , цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

10 грудня 2015 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельних ділянок № 164 від 21.02.2012 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати.

Так, у відповідності до п.5.2 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2015, річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Пунктом 5.4 розділу 5 цього Договору, визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, яку він взяв у оренду відповідно до Договору № 164 від 21.02. 2012 року, та відповідно нехтує терміном зазначеним в п.5.1 та 5.4 Договору оренди землі, які є його істотною умовою.

Так, за 2015 та 2016 роки орендна плата за користування земельною ділянкою була виплачена з порушенням строків виплати, а за 2017 рік взагалі не було сплачено орендну плату, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2017 рік №2107 від 07.05.2018.

Крім того, позивачка ОСОБА_2 в позовній заяві вказала на те, що при укладенні договору вона розраховувала на отримання орендної плати від відповідача у визначені договором строки, в зв`язку з чим планувала свої витрати, натомість вказане порушення відповідача позбавило її можливості отримати та витратити належні їй кошти на власні потреби.

Також в липні 2018 року їй стало відомо, що в керівництві ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор відбулися зміни, з приводу чого вона звернулася до директора товариства ОСОБА_4 , з яким безпосередньо нею укладався договір оренди та від останнього дізналася про те, що керівником товариства на даний час є ОСОБА_5 .

Відповідно до п.8.5 розділу 8 Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №164 від 21.02.2012 року: реорганізація юридичної особи - Орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього Договору.

10 серпня 2018 року вона звернулась до директора ТОВ Агрофірма Рокитне- цукор ОСОБА_5 з рекомендованим листом, в якому просила розірвати Договір оренди земельної ділянки №164 від 21.02.2012 року та просила повернути земельні ділянки, що належать їй, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало їх в оренду. Відповіді на вказане звернення вона не отримала.

Посилаючись на положення ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 611, 651 ЦК України позивачка ОСОБА_2 просить задовольнити позов.

Позивачка ОСОБА_3 , звернувшись до суду з даним позовом, просить розірвати Договір оренди земельної ділянки № 99 від 09 листопада 2011 року, який був укладений між нею та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор та який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 27.12.2011, щодо земельної ділянки загальною площею 2,53 га, з кадастровим номером: 3220686600:02:003:0002 , цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі.

На обгунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_3 посилається на те, що 09 листопада 2011 року між нею та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор був укладений Договір оренди земельної ділянки № 99, який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 27 грудня 2011 року за № 322060004003467, строком на 7 років.

Договір укладено на земельну ділянку площею 2,53 га, з кадастровим номером 3220686600:02:003:0002 , цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

20 грудня 2015 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельної ділянки № 99 від 09.11.2011 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати.

Так, у відповідності до п.5.2 Додаткової угоди № 1 від 12.12.2015, річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Пунктом 5.4 розділу 5 цього Договору, визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, яку він взяв у оренду відповідно до Договору №99 від 09.11. 2011 року, та відповідно нехтує терміном зазначеним в п.5.1 та 5.4 Договору оренди землі, які є його істотною умовою.

Так, за 2015 та 2016 роки орендна плата за користування земельною ділянкою була виплачена з порушенням строків виплати, а за 2017 рік взагалі не було сплачено орендну плату, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2017 рік №2129 від 15.05.2018.

Крім того, позивачка ОСОБА_3 в позовній заяві вказала на те, що при укладенні договору вона розраховувала на отримання орендної плати від відповідача у визначені договором строки, в зв`язку з чим планувала свої витрати, натомість вказане порушення відповідача позбавило її можливості отримати та витратити належні їй кошти на власні потреби.

Також в липні 2018 року їй стало відомо, що в керівництві ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор відбулися зміни, з приводу чого вона звернулася до директора товариства ОСОБА_4 , з яким безпосередньо нею укладався договір оренди та від останнього дізналася про те, що керівником товариства на даний час є ОСОБА_5 .

Відповідно до п.8.6 розділу Договору оренди земельної ділянки №99 від 09.11.2011 року: реорганізація юридичної особи - Орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього Договору.

08 серпня 2018 року вона звернулась до директора ТОВ Агрофірма Рокитне- цукор ОСОБА_5 з рекомендованим листом, в якому просила розірвати Договір оренди земельної ділянки №99 від 09.11.2011 року та просила повернути земельну ділянку, що належить їй, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержали її в оренду. Відповіді на вказане звернення вона не отримала.

Посилаючись на положення ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 611, 651 ЦК України позивачка просить задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримав в повному обсязі, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Крім того, представник позивачів вказав на те, що ОСОБА_2 з 2015 року повинна була отримувати орендну плату в розмірі 15000 гривень, так як в оренду вона передала два земельні паї. За підрахунками представника позивачів, за 2015 рік орендна плата за користування земельною ділянкою позивачці ОСОБА_2 була виплачена не повністю, не доплачено 650 гривень, за 2017 рік взагалі не було проведено виплату орендної плати, а також орендна плата проведена без урахування індексів інфляції, що за його підрахунками становить 7188 гривень.

Також представник позивачів вказує на те, що за 2015 рік орендна плата за користування земельною ділянкою позивачці ОСОБА_3 була виплачена не повністю, не доплачено 3100 гривень, за 2017 рік взагалі не було проведено виплату орендної плати, а також орендна плата проведена без урахування індексів інфляції, що за його підрахунками становить 3593 гривні 82 коп.

Представник відповідача ОСОБА_6. в судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав та висловив заперечення, в яких зазначив, що позивачка в своєму позові вказує дві підстави для задоволення її вимог, а саме зміна керівника як підстава для припинення договору та невиплата відповідачем орендної плати.

Однак, 01 червня 2018 року позивачка ОСОБА_2 підписала з Товариством додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №164 від 21.02.2012 року, відповідно до умов якої Договір було викладено в новій редакції, зокрема було збільшено розмір орендної плати до 21491,00 грн. та було вилучено пункт 8.5 Договору, що реорганізація юридичної особи - Орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього Договору,

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зважаючи на те, що на момент подання позову зазначена позивачем підстава позову відсутня в Договорі оренди земельної ділянки - суд не повинен приймати даний довід до уваги.

Щодо невиплати орендної плати, як підстави для розірвання договору представник відповідача стверджує, що це не відповідає дійсності, оскільки 21 лютого 2012 року між ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки №164, відповідно до умов якого, Товариство щорічно зобов`язано було сплачувати орендну плату у розмірі 4 247,61 грн.

В 2015 році позивачка підписала з Товариством додаткову угоду №1 до Договору оренди земельної ділянки №164 від 21.02.2012 року, відповідно до умов якої було змінено п. 5.2 Основного договору, та викладено його у редакції, згідно якої річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Відповідачем надана таблиця з розрахунками виплаченої орендної плати орендодавцю ОСОБА_2 та надано копії відомостей про виплату їй орендної плати, відповідно до яких факти невиплати орендної плати не підтверджуються.

Оскільки у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, а позивачкою факти систематичної невиплати орендної плати не доведені, то як наслідок це є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача ОСОБА_6. в судовому засіданні позов ОСОБА_3 не визнав та висловив заперечення, в яких зазначив, що позивачка в своєму позові вказує дві підстави для задоволення її вимог, а саме зміна керівника як підстава для припинення договору та невиплата відповідачем орендної плати.

Щодо зміни керівника відповідача як підстави для розірвання договору, представник відповідача вказує на те, що згідно п. 8.3. Договору оренди землі Цей договір може бути припинений достроково за взаємною згодою Сторін або на вимогу однієї із Сторін у випадках, передбачених законодавством України та цим Договором .

Пунктом 8.6 Договору оренди землі передбачено, що ...зміна директора підприємства - орендаря є підставою для розірвання цього Договору.

З поданої заяви позивачки від 08.08.2018 року вбачається, що орендодавець направила пропозиції щодо розірвання договору оренди землі за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На вказану норму позивачка посилалась як на підставу для розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що суд захищає лише порушене, невизнане або оспорюване право і позивач при зверненні до суду зобов`язаний довести наявність порушення такого права.

Застосовуючи дану норму процесуального законодавства спільно з ч. 2 ст. 651 ЦК України відповідач вважає, що позивачка з метою отримання судового захисту зобов`язана довести, що зміна особи керівника відповідача дійсно мала місце та такою зміною позивач зазнав шкоди, тобто значною мірою позбувся того, на що він розраховував при укладенні договору.

Позивачка не надала доказів того, що від зміни керівника змінилась суть правовідносин сторін, розмір чи порядок виплати орендної плати та інші обставини, внаслідок яких позивачка зазнала шкоди.

Щодо невиплати орендної плати, як підстави для розірвання договору представник відповідача стверджує, що це не відповідає дійсності, оскільки 09 листопада 2011 року між ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки №99, відповідно до умов якого, Товариство щорічно зобов`язано було сплачувати орендну плату у розмірі 907,09 грн.

26.12.2015 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено додаткову угоду, відповідно до якої було змінено п. 5.2. Основного договору, та викладено його у редакції, згідно якої річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Відповідачем надана таблиця з розрахунками виплаченої орендної плати орендодавцю ОСОБА_3 та надано копії відомостей про виплату їй орендної плати, відповідно до яких факти невиплати орендної плати не підтверджуються.

Оскільки у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, а позивачкою факти систематичної невиплати орендної плати не доведені, то як наслідок це є підставою для відмови у позові.

Суд, заслухавши позивачів, представника позивачів, представника відповідача та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 2,3605 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220686600:02:004:0020 , яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ -3201348892013 з датою формування 17.09.2013.

Також, позивачка ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 2,3606 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220686600:02:004:0019 , яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується копіє свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.08.2009 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3201348732013 з датою формування 17.09.2013.

21 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне- цукор укладено Договір оренди земельної ділянки № 164, який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 11.04.2012 за № 322060004004770.

Згідно Договору оренди земельної ділянки № 164 об`єктом оренди являється земельна ділянка загальною площею 4,7211 га, з кадастровими номерами: 3220686600:02:004:0019 , 3220686600:02:004:0020 , цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

Згідно п. 1.5 Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.12.2012 становить 106190 грн. 34 коп.

Згідно п. 5.2 Договору річна орендна плата за використання об`єкта оренди розраховується таким чином 106190,34 грн. х 4% = 4247,61 грн.

10 грудня 2015 року укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельних ділянок № 164 від 21.02.2012 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати.

Так, у відповідності до п.5.2 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2015, річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Пунктом 5.4 розділу 5 цього Договору, визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Відповідно до наданого відповідачем звіту по пайщиках за період січень 2011р. - грудень 2018 р. та відомостей про виплату орендної плати, ОСОБА_2 за 2015 рік отримала орендну плату в розмірі 17425,12 грн., за 2016 рік - 11350,01 грн., за 2017 рік - 17300 грн.

У відповідності до п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2015 з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, який становив 1,2 до попередньої нормативної грошової оцінки, вартість земельної ділянки в 2015 році становила 159158,08 грн., яка протягом 2016 та 2017 років не змінювалась.

Таким чином розмір орендної плати становить у період 2015-2107 років - 8642,28 грн. щорічно (159158,08 грн. х 5,43% : 100 = 8642,28 грн.), а тому з урахуванням відомостей про виплату орендної плати, в даному випадку відсутні факти невиплати орендної плати позивачці ОСОБА_2 за період 2015-2017 р.р., а навпаки існує переплата.

Представник позивачки стверджує, що ОСОБА_2 передала в оренду два земельні паї, а тому за кожну земельну ділянку має отримувати орендну плату в розмірі 7500 гривень, всього 15000 гривень.

Суд не погоджується з позицією представника позивачки, оскільки ОСОБА_2 уклала із відповідачем один договір оренди земельної ділянки, в якому загальна площа земельної ділянки вказана 4,7211 га та саме на такий розмір земельної ділянки була визначена нормативно грошова оцінка, яка становила на час укладення договору - 106190,34 грн.

Пунктом 5.2 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2015, встановлено річну орендну плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі - 5,43 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Тобто, обмеження в сумі 7500 гривень було встановлено щодо всього об`єкта оренди, яким є земельна ділянка площею 4,7211 га, а не кожної земельної ділянки з кадастровими номерами: 3220686600:02:004:0019 , 3220686600:02:004:0020 , які входили до об`єкту оренди.

Зазначене обмеження щодо виплати орендної плати, яка не могла бути меншою ніж 7500 грн., могло діяти в тому випадку, коли б позивачка уклала два договори оренди землі на кожну земельну ділянку, яка перебуває у її власності.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, зазначені норми закону передбачають як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Позивачкою ОСОБА_2 не доведено систематичної несплати орендної плати відповідачем, спору щодо отриманих сум грошових коштів згідно відомостей про виплату орендної плати не має, тому як наслідок це є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні також встановлено, що орендну плату позивачка ОСОБА_2 отримувала з порушенням строків виплати, що підтверджено звітом по пайщиках та відомостями про виплату орендної плати, а саме за 2015 рік остаточний розрахунок проведений 22.02.2016, за 2016 рік сплачено 26.10.2016 - 6725 грн. та 26.02.2018 - 4725,01 грн., за 2017 рік сплачено 26.02.2018 - 17300 гривень.

Умовами договору оренди землі передбачено відповідальність орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,04 відсотка від суми несплати за кожний день прострочення, що не позбавляє можливості позивачку ОСОБА_2 звернутися із такими вимогами до орендодавця та отримати відшкодування за несвоєчасну виплату орендної плати у разі доведеності своїх вимог, а тому несвоєчасність виплати орендної плати не може бути підставою для розірвання договору оренди землі. Крім того суд звертає увагу на те, що по виплаті орендної плати позивачці ОСОБА_2 існує переплата, про що було зазначено вище.

Позивачка ОСОБА_2 в своєму позові вказувала також на підставу для задоволення її вимог, а саме зміна керівника відповідача.

Натомість, в судовому засіданні встановлено, що 01 червня 2018 року позивачка підписала з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №164 від 21.02.2012 року, відповідно до умов якої Договір було викладено в новій редакції, зокрема було збільшено розмір орендної плати до 21491,00 грн. та було вилучено пункт 8.5 Договору, що реорганізація юридичної особи - Орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього Договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зважаючи на те, що на момент подання позову вказана позивачкою підстава позову відсутня в Договорі оренди земельної ділянки - суд не приймає до уваги попередню редакцію п. 8.5 Договору оренди земельної ділянки №164 від 21.02.2012 року та приходить до висновку про відмову в задоволення позову ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації судом встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки площею 2,53 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220686600:02:003:0002 , яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3200826662013 з датою формування 25.06.2013.

09 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне- цукор укладено Договір оренди земельної ділянки № 99, який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 27.12.2011 за № 322060004003467.

Згідно Договору оренди земельної ділянки № 99 об`єктом оренди являється земельна ділянка загальною площею 2,53 га, з кадастровим номером 3220686600:02:003:0002 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

Згідно п. 1.5 Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2011 становить 30236 грн. 43 коп.

Згідно п. 5.2 Договору річна орендна плата за використання об`єкта оренди розраховується таким чином 30236,43 грн. х 3% = 907,09 грн.

20 грудня 2015 року укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельної ділянки № 99 від 09.11.2011 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати.

Так, у відповідності до п.5.2 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2015, річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Пунктом 5.4 розділу 5 цього Договору, визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Відповідно до наданого відповідачем звіту по пайщиках за період січень 2011р. - грудень 2018 р. та відомостей про виплату орендної плати, ОСОБА_3 за 2015 рік отримала орендну плату в розмірі 6262,50 грн., за 2016 рік - 6475 грн., за 2017 рік - 8650 грн.

У відповідності до п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2015 з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, який становив 1,2 до попередньої нормативної грошової оцінки, вартість земельної ділянки в 2015 році становила 79579,04, яка протягом 2016 та 2017 років не змінювалась.

Таким чином розмір орендної плати становить у період 2015-2107 років - 4321,14 грн. щорічно (79579,04 грн. х 5,43% : 100 = 4321,14 грн.).

Оскільки орендна плата була менша ніж 7500 гривень, то відповідач виконуючи умови п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2015 нараховував до виплати оренду плату протягом 2015-2017 років в розмірі 7500 гривень та виплачував орендну плату за мінусом сплати податків.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, зазначені норми закону передбачають як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Позивачкою ОСОБА_3 не доведено систематичної несплати орендної плати відповідачем, спору щодо отриманих сум грошових коштів згідно відомостей про виплату орендної плати не має, тому як наслідок це є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні також встановлено, що орендну плату позивачка ОСОБА_3 отримувала з порушенням строків виплати, що підтверджено звітом по пайщиках та відомостями про виплату орендної плати, а саме за 2015 рік остаточний розрахунок проведений 22.02.2016, за 2016 рік сплачено 05.12.2016 - 3675 грн. та 26.02.2018 - 2800 грн., за 2017 рік сплачено 26.02.2018 - 8650 гривень.

Умовами договору оренди землі передбачено відповідальність орендаря за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,04 відсотка від суми несплати за кожний день прострочення, що не позбавляє можливості позивачку ОСОБА_3 звернутися із такими вимогами до орендодавця та отримати відшкодування за несвоєчасну виплату орендної плати, а тому несвоєчасність виплати орендної плати не може бути підставою для розірвання договору оренди землі.

Позивачка ОСОБА_3 в своєму позові вказувала також на підставу для задоволення її вимог, а саме зміна керівника відповідача.

Згідно п. 8.3. Договору оренди землі Цей договір може бути припинений достроково за взаємною згодою Сторін або на вимогу однієї із Сторін у випадках, передбачених законодавством України та цим Договором .

Пунктом 8.6 Договору оренди землі передбачено, що ...зміна директора підприємства - орендаря є підставою для розірвання цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦПК Украни зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На вказану норму позивачка посилалась як на підставу для розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що суд захищає лише порушене, невизнане або оспорюване право і позивач при зверненні до суду зобов`язаний довести наявність порушення такого права.

Застосовуючи дану норму процесуального законодавства з урахуванням положень ч. 2 ст. 651 ЦК України суд враховує те, що з метою отримання судового захисту позивачка зобов`язана довести, що зміна особи керівника відповідача дійсно мала місце та такою зміною позивач зазнав шкоди, тобто значною мірою позбувся того, на що він розраховував при укладенні договору.

Позивачкою не надано доказів, що відбулася заміна керівника ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор після укладення договору оренди земельної ділянки.

Крім того позивачкою не доведено належними та допустимими доказами того факту, що від зміни керівника змінилась суть правовідносин сторін, розмір чи порядок виплати орендної плати та інші обставини, внаслідок яких позивачка зазнала шкоди та значною мірою позбулася того, на що розраховувала при укладенні договору.

Тому за вказаних обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 .

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України. ст.ст. 24, 32 Закону України Про оренду землі , п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди земельної ділянки № 164 від 21 лютого 2012 року залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди земельної ділянки № 99 від 09 листопада 2011 року залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Богуславський районний суд Київської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 серпня 2019 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов