Постанова

від 05.02.2020 по справі 358/1655/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

22-ц/824/1124/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №358/1655/18

05 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Олійника В.І.

- Желепи О.В.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Поліщука Миколи Івановича на рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 липня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Тітова М.Б., у цивільній справі за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор , третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовом до ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор , третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про розірвання договору оренди земельних ділянок та скасування його державної реєстрації.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 21 лютого 2012 року між нею та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор був укладений договір оренди земельної ділянки № 164, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 11 квітня 2012 року за № 322060004004770, строком на 7 років. Договір укладено на дві земельні ділянки загальною площею 4, 7211 га, з кадастровими номерами 3220686600:02:004:0019 та 3220686600:02:004:0020, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

10 грудня 2015 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельних ділянок № 164 від 21.02.2012 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати. Так, у відповідності до п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2015, річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному договорі складає 5,43% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 грн. Пунктом 5.4 розділу 5 цього договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, яку він взяв у оренду відповідно до договору № 164 від 21.02.2015 року. Так, за 2015 і 2016 роки орендна плата за користування земельною ділянкою була виплачена з порушенням строків виплати, а за 2017 рік орендну плату взагалі не сплачувалася.

Також, вказувала на те, що в липні 2018 року їй стало відомо, що в керівництві ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор відбулися зміни, що відповідно до п. 8.5 розділу 8 додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки № 164 є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки , у зв`язку з чим 10 серпня 2018 року вона звернулася до директора ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор з рекомендованим листом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки та повернути земельні ділянки, що належать їй, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало їх в оренду. Відповіді на вказану заяву вона не отримала.

Посилаючись на наведене, враховуючи ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст..ст. 611, 651 ЦК України ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки № 164 від 21.02.2012 року, укладений між нею та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор та скасувати його державну реєстрацію.

Також, у листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовом до ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор , третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про розірвання договору оренди земельних ділянок та скасування його державної реєстрації, в якому просила розірвати договір земельної ділянки № 99 від 09 листопада 2011 року, який був укладений між нею та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор та який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 27.12.2011, щодо земельної ділянки загальною площею 2,53 га, з кадастровим номером 322060004003467, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 09 листопада 2011 року між нею та ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор був укладений договір оренди земельної ділянки № 99 , який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 27.12.2011 року за № 322060004003467, строком на 7 років. Договір укладено на земельну ділянку площею 2,53 га, з кадастровим номером 3220686600:02:003:0002, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

20 грудня 2015 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки № 99 від 09.11.2011 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати. Так, у відповідності до п. 5.2 додаткової угоди № 1, річна орендна плата за використання об`єкта оренди складає 5,43% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 грн. Пунктом 5.4 визначено, що орендна плата сплачується орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, а саме за 2015 та 2016 роки орендна плата за користування земельною ділянкою була виплачена з порушенням строків, а за 2017 рік -взагалі не була сплачена.

Також, вказувала на те, що у липні 2018 року їй стало відомо, що в керівництві ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор відбулися зміни, що відповідно до п. 8.6 договору є підставою для розірвання договору, у зв`язку з чим 08 серпня 2018 року вона звернулася до директора ТОВ Агорофірма Рокитне-цукор Бондарчука Ю.В. з листом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки № 99 та повернути земельну ділянку, що належить їй, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її. Відповіді на заяву вона не отримала.

Посилаючись на наведене, та на положення ст.. 32 Закону України Про оренду землі , ст..ст. 611, 651 ЦК України позивачка просила позов задовольнити.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 16 січня 2019 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор , третя особа: Управління реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про розірвання договору оренди земельних ділянок та скасування його державної реєстрації, з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор , третя особа: Управління реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про розірвання договору оренди земельних ділянок та скасування його державної реєстрації.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 29 липня 2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди земельної ділянки № 164 від 21 лютого 2012 року залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор про розірвання договору оренди земельної ділянки № 99 від 09 листопада 2011 року залишено без задоволення.

Додатковим рішення Богуславського районного суду Київської області від 16 жовтня 2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про відшкодування судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Поліщук Микола Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 липня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позови.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду є необґрунтованим, ухвалене за неповним і неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом надано не вірну оцінку доказам.

Зазначав, що суд першої інстанції встановивши, що позивачі отримували орендну плату з порушенням строків її виплати, дійшов помилкового висновку, що несвоєчасність виплати орендної плати не може бути підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки такий висновок суперечить ч. 2 ст. 32 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст. 141 ЗК України, ст..ст. 526, 651 ЦК України.

Вказував на те, що суд першої інстанції стверджуючи, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено систематичної несплати орендної плати відповідачем, неправильно оцінив наявні у справі докази, а саме: звіт по пайщиках та відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України за № 4478 та № 4477, що доводять систематичне невнесення відповідачем у встановлені у договорі строки орендної плати в повному обсязі, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Крім того, посилався на те, що суд в порушення норм ЦПК України взяв до уваги недопустимий доказ по справі, а саме копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, в сумі утриманого з них податку ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор за звітній період 4 квартал 2017 року, на якому відсутній штамп ДФС України, дата та підпис посадової особи.

16 грудня 2019 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, встановлені судом обставини відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивачів Поліщук М.І. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності представника, тому колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності представника.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 2,3605 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220686600:02:004:0020, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №084629 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3201348892013 з датою формування 17.09.2013.

Також, позивачка ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 2,3606 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220686600:02:004:0019, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.08.2009 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3201348732013 з датою формування 17.09.2013.

21 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор укладено Договір оренди земельної ділянки № 164 , який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 11.04.2012 за № 322060004004770.

Згідно Договору оренди земельної ділянки № 164 об`єктом оренди являється земельна ділянка загальною площею 4,7211 га, з кадастровими номерами: 3220686600:02:004:0019, 3220686600:02:004:0020, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

Згідно п. 1.5 Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.12.2012 становить 106190 грн. 34 коп.

Згідно п. 5.2 Договору річна орендна плата за використання об`єкта оренди розраховується таким чином 106 190,34 грн. х 4% = 4247,61 грн.

10 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельних ділянок № 164 від 21.02.2012 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати.

Так, у відповідності до п.5.2 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2015, річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7 500 гривень.

Пунктом 5.4 розділу 5 цього Договору, визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Відповідно до наданого відповідачем звіту по пайщиках за період січень 2011р. - грудень 2018 р. та відомостей про виплату орендної плати, ОСОБА_1 за 2015 рік отримала орендну плату в розмірі 17 425,12 грн., за 2016 рік - 11 350,01 грн., за 2017 рік - 17 300 грн.

У відповідності до п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2015 з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, який становив 1,2 до попередньої нормативної грошової оцінки, вартість земельної ділянки в 2015 році становила 159 158,08 грн., яка протягом 2016 та 2017 років не змінювалась.

Таким чином, розмір орендної плати становить у період 2015-2017 років - 8 642,28 грн. щорічно (159 158,08 грн. х 5,43% : 100 = 8 642,28 грн.), а тому з урахуванням відомостей про виплату орендної плати, в даному випадку відсутні факти невиплати орендної плати позивачці ОСОБА_1 за період 2015-2017 р.р., а навпаки існує переплата.

Також встановлено, що орендну плату позивачка ОСОБА_1 отримувала з порушенням строків виплати, що підтверджено звітом по пайщиках та відомостями про виплату орендної плати, а саме: за 2015 рік остаточний розрахунок проведений 22.02.2016, за 2016 рік сплачено 26.10.2016 - 6 725 грн. та 26.02.2018 - 4 725,01 грн., за 2017 рік сплачено 26.02.2018 - 17 300 гривень.

Позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,53 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220686600:02:003:0002, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3200826662013 з датою формування 25.06.2013.

09 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Рокитне-цукор укладено Договір оренди земельної ділянки № 99 , який був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 27.12.2011 за № 322060004003467.

Згідно Договору оренди земельної ділянки № 99 об`єктом оренди являється земельна ділянка загальною площею 2,53 га, з кадастровим номером 3220686600:02:003:0002 цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області.

Згідно п. 1.5 Договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2011 становить 30 236 грн. 43 коп.

Згідно п. 5.2 Договору річна орендна плата за використання об`єкта оренди розраховується таким чином 30 236,43 грн. х 3% = 907,09 грн.

20 грудня 2015 року укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельної ділянки № 99 від 09.11.2011 року, з внесенням змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати.

Так, у відповідності до п.5.2 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2015, річна орендна плата за використання об`єкта оренди зазначеного в даному Договорі складає 5,43 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру якої здійснюється з урахуванням індексації, але не може бути меншою ніж 7500 гривень.

Пунктом 5.4 розділу 5 цього Договору, визначено, що орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Відповідно до наданого відповідачем звіту по пайщиках за період січень 2011р. - грудень 2018 р. та відомостей про виплату орендної плати, ОСОБА_2 за 2015 рік отримала орендну плату в розмірі 6 262,50 грн., за 2016 рік - 6 475 грн., за 2017 рік - 8 650 грн.

У відповідності до п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2015 з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, який становив 1,2 до попередньої нормативної грошової оцінки, вартість земельної ділянки в 2015 році становила 79 579,04, яка протягом 2016 та 2017 років не змінювалась.

Таким чином розмір орендної плати становить у період 2015-2107 років - 4 321,14 грн. щорічно (79 579,04 грн. х 5,43% : 100 = 4 321,14 грн.).

Оскільки орендна плата була менша ніж 7 500 гривень, то відповідач виконуючи умови п. 5.2 Додаткової угоди № 1 від 20.12.2015 нараховував до виплати орендну плату протягом 2015-2017 років в розмірі 7 500 гривень та виплачував орендну плату за мінусом сплати податків.

Також встановлено, що орендну плату позивачка ОСОБА_2 отримувала з порушенням строків виплати, що підтверджено звітом по пайщиках та відомостями про виплату орендної плати, а сааме: за 2015 рік остаточний розрахунок проведений 22.02.2016, за 2016 рік сплачено 05.12.2016 - 3 675 грн. та 26.02.2018 - 2 800 грн., за 2017 рік сплачено 26.02.2018 - 8 650 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено систематичної несплати орендної плати відповідачем, спору щодо отриманих сум грошових коштів згідно відомостей про виплату орендної плати не має, позивачами не надано доказів, що відбулася заміна керівника ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор після укладення договору оренди земельної ділянки, та не доведено належними та допустимими доказами того факту, що від зміни керівника змінилась суть правовідносин сторін, розмір чи порядок виплати орендної плати та інші обставини, внаслідок яких позивачі зазнали шкоди та значною мірою позбулася того, на що розраховували при укладенні договору, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У даній справі, судом першої інстанції, установлено, що з позивачем ОСОБА_2 , згідно звіту по пайщиках та відомостей про виплату орендної плати, остаточний розрахунок за 2015 рік проведений 22.02.2016, за 2016 рік сплачено 05.12.2016 - 3 675 грн. та 26.02.2018 - 2 800 грн., за 2017 рік сплачено 26.02.2018 - 8 650 гривень., а з позивачем ОСОБА_1 за 2015 рік остаточний розрахунок проведений 22.02.2016, за 2016 рік сплачено 26.10.2016 - 6 725 грн. та 26.02.2018 - 4 725,01 грн., за 2017 рік сплачено 26.02.2018 - 17 300 гривень, тобто не у строки, передбачені пунктом 5.4 розділу 5 договору, згідно якого, орендна плата сплачується Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року.

Відтак, відповідачем порушувалися умови договорів оренди в частині строку виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати, а не зобов`язання щодо несплати орендної плати взагалі.

Таким чином, зазначене дає підстави дійти висновку, що сплата орендної плати за 2015-2017 роки не у строк, передбачений договором оренди землі, не є систематичною несплатою орендної плати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання договорів оренди землі з підстав несвоєчасної виплати відповідачем орендної плати позивачам.

Відтак доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції встановивши, що позивачі отримували орендну плату з порушенням строків її виплати, дійшов помилкового висновку, що несвоєчасність виплати орендної плати не може бути підставою для розірвання договору оренди землі є безпідставними, тому відхиляються судом апеляційної інстанції.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки з тих підстав, що ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор змінила керівника, враховуючи наступне.

Згідно п. 8.3. Договору оренди землі Цей договір може бути припинений достроково за взаємною згодою Сторін або на вимогу однієї із Сторін у випадках, передбачених законодавством України та цим Договором .

Пунктом 8.6 Договору оренди землі передбачено, що ...зміна директора підприємства - орендаря є підставою для розірвання цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦПК Украни зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. На вказану норму позивачка посилалась як на підставу для розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що суд захищає лише порушене, невизнане або оспорюване право і позивач при зверненні до суду зобов`язаний довести наявність порушення такого права.

Застосовуючи дану норму процесуального законодавства з урахуванням положень ч. 2 ст. 651 ЦК України суд враховує те, що з метою отримання судового захисту позивач зобов`язана довести, що зміна особи керівника відповідача дійсно мала місце та такою зміною позивач зазнав шкоди, тобто значною мірою позбувся того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

В порушення вказаних норм ЦПК України, позивачами не надано доказів того, що відбулася заміна керівника ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор після укладення договору оренди земельної ділянки та не доведено належними та допустимими доказами того факту, що від зміни керівника змінилась суть правовідносин сторін, розмір чи порядок виплати орендної плати та інші обставини, внаслідок яких позивачка зазнала шкоди та значною мірою позбулася того, на що розраховувала при укладенні договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що стверджуючи, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено систематичної несплати орендної плати відповідачем, суд надав невірну оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, при цьому судом надана належна правова оцінка наявним в матеріалах справи доказам.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд в порушення норм ЦПК України взяв до уваги недопустимий доказ по справі, а саме копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ Агрофірма Рокитне-цукор за звітній період 4 квартал 2017 року, на якому відсутній штамп ДФС України, дата та підпис посадової особи, є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Поліщука Миколи Івановича залишити без задоволення.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2020 року.

Головуючий: Судді: