Постанова

від 19.08.2019 по справі 260/1193/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/5861/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Глушка І.В.,

при секретарі судового засідання: Дроздовській Ю.А.,

з участю представника позивача: Греца Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (суддя- Плеханова З.Б., ухвалене в м. Ужгород о 13:28, повний текст складено 18.04.2019р.) у справі № 260/1193/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі, Головного управління ДФС у Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області про стягнення пені,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України у Тячівському районі Закарпатської області, в якому просить: стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» пеню у розмірі 117 010,38 грн. (сто сімнадцять тисяч десять гривень 38 коп.); стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, в частині неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» пеню у розмірі117 010,38 грн. (сто сімнадцять тисяч десять гривень 38 коп.); стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" судові витрати, а саме: витрати за надану професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 ( десять тисяч грн.) грн. згідно платіжного доручення №123 від 26.03.2019 року; судовий збір в сумі 1762,00 ( одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. ) згідно платіжного доручення № 45 від 08.11.2018 року .

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем пропущено строки для звернення до суду з даним адміністративним позовом. Також вказує, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва №10551974 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Відповідно до поданої у встановленому законом порядку до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2015 року за лютий 2015 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20.03.2015 року, позивач у встановленому, законом порядку заявив до відшкодування з бюджету шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок від`ємне значення сум ПДВ, фактично сплачених у попередніх податкових періодах у сумі 586 337,00 грн. (р. 23.2) та 73 480,00 гривень (р. 30). (а.с.11-22).

Встановлено, що 28.04.2015 року, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку , даних , задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ "Фаворит-М" щодо суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами складено довідку №53/1500/32922702 від 28.04.2015 року, якою внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки нарахування ТОВ «Фаворит-М» бюджетного відшкодування податку на додану вартість було підтверджено відображене ТОВ «Фаворит-М» у декларації за лютий 2015 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 586 337,00 гривень (р. 23.2) та 73 480,00 гривень (р. 30).

Як вірно встановлено, судом першої інстанції, реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість № 70 з зазначенням суми відшкодування ІІДВ позивача надійшов до Управління Казначейства 29 грудня 2015 та зареєстрований за вх.№1913.

Листом від 30.12.2015 № 10-10/1859-33124 Державна казначейська служба України , направила Узагальнену інформацію № 70, щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на електронну адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (а.с.54-55).

Листом від 30.12.2015 №06-14/533-6855 Головне управління Казначейства направило узагальнену інформацію № 70 Управлінню Казначейства, яке на підставі вищезазначених документів здійснило бюджетне відшкодування податку на додану вартість Позивачу, що підтверджується платіжними дорученнями № 568,569,570,571(а.с.35-38,56).

Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, ТОВ «Фаворит-М» отримало заявлені ним до відшкодування суми ПДВ лише 30 грудня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме бездіяльність податкового органу спричинила затримку у бюджетному відшкодуванню ПДВ, наслідком чого є нарахування пені.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за результатами перевірки контролюючий орган визнав право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України, пунктами 200.7 та 200.10 якої ( тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно пункту 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п. 14.1.133. Податкового кодексу України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Відповідно до п. 56.21. Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції системний аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що контролюючий орган зобов`язаний був протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку та протягом п`яти днів після закінчення такої перевірки, тобто до 05 травня 2015 р. (28.04.2015 р. + 5 календарних днів = 05 травня 2015 року (з врахуванням того, що останній день припадає на вихідний, а 1,2,3,4 травня були вихідні)), подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, а орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу, зобов`язаний перерахувати кошти на рахунок платника податків.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Пунктом 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 зазначено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 №68/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №199/18937 визначено, що центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, норми Порядку №39, які передбачають необхідність отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не ставлять в залежність відшкодування бюджетної заборгованості від отримання органом казначейської служби узагальненої інформації від податкового органу.

Разом з тим, висновок органами державної податкової служби подається після отримання узагальненої інформації від центрального органу державної податкової служби, яка в свою чергу останнім одночасно направляється і до Державного казначейства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов`язковою умовою повернення бюджетного відшкодування з ПДВ є наявність висновку податкового органу, який готується територіальним органом ДФС.

Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження контролюючого органу про неможливість своєчасного бюджетного відшкодування суми ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від вищестоящих органів, оскільки недотримання вимог вказаного Порядку з боку відповідача стосовно неотримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ не повинно порушувати права та інтереси платника податків.

Як наслідок колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами не було забезпечено своєчасне перерахування позивачеві сум бюджетного відшкодування, в той час, як позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, для отримання бюджетного відшкодування сум від`ємного значення ПДВ у відповідній сумі. А оскільки ПДВ було відшкодовано не вчасно, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 ст. 200 ПК України починаючи з 14 травня 2015 року.

Щодо доводів скаржника про пропуск 1095 денного строку на звернення позивача з адміністративним позовом до суду про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз п. 200.23 ст. 200 ПК України свідчить про те, що невідшкодування платнику податків заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, є триваючим правопорушенням, а отже, платник податків може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного погашення заборгованості.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення платника податків до суду з вимогою про стягнення пені за весь час затримки відшкодування ПДВ є такі юридично значимі обставини, як непогашення заборгованості бюджету з ПДВ у строки визначені ПК України та факт остаточного погашення заборгованості бюджету з ПДВ тобто 30.12.2018 року., водночас, позивач звернувся в суд 09.11.2018 року тобто в межах 1095 денного строку звернення.

Стосовно посилання апелянта на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог, апеляційний суд зазначає, що Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції вірно зазначено про протиправність бездіяльності контролюючого органу, що полягає у неподанні, у встановлений законом строк, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" так як перевіркою правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість не встановлено жодних порушень при відображенні позивачем у податковій декларації суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції що, належним способом захисту прав та інтересів позивача буде визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, вул. Армійська, буд. 2,м. Тячів, Закарпатська область,90500, код ЄДРПОУ 39594069) в частині неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 260/1193/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга І. В. Глушко Повне судове рішення складено 22.08.2019р.