Рішення

від 13.08.2019 по справі 531/1355/17

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/1355/17

Номер провадження 2/540/197/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді Косик С.М., за участю: секретаря Ткач Н.М.,

позивача-1 (відповідача-2) ОСОБА_1 ,

представника позивача-1 (відповідача-2) ОСОБА_3

відповідачів-1, 2 (позивачів-1,2) ОСОБА_2 ,

ОСОБА_6 ,

представника відповідачів-1, 2 (позивачів-1,2) ОСОБА_4

представника відповідача-3 ХоменкоЛ. М .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди та за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, -

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 13.08.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, з наступною зміною позовних вимог (а.с.176-177 т.2), посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 в якій проживає з родиною більше 15 р. Поверхом нижче знаходиться квартира АДРЕСА_2 , яка з 25.11.2015р. належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а з дозволу попередньої власниці ОСОБА_7 їхня каналізаційна система прокладена через цю квартиру, що є закономірним. 01.11.2017р. відповідачами без будь-яких дозволів, попереджень та пояснень пошкоджено каналізаційну систему та обмежено позивача на нормальні життєві умови, про що вони наліпили на її дверях шматок паперу з повідомлень, що каналізація відрізана. На її письмову вимогу відновити каналізацію не відреагували станом на вересень 2018 року, чим спричинили моральні страждання, які виразилися у постійних стресах та переживаннях, порушенні ритму життя, незручностях, дискомфорті. Також порушилися нормальні життєві зв`язки та стосунки. Позивач постійно знаходиться в пригніченому стані, втратила спокій, замикається в собі, роздратована. У зв`язку з наведеним, в остаточній редакції позовних вимог позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1, 2 витрати на відновлення каналізаційної мережі в розмірі 4694 грн, стягнути з відповідачів-1-3, солідарно, моральну шкоду в розмірі 100000 грн та судові витрати.

Відповідачі-1,2 надали суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечили в повному обсязі, в обґрунтування чого зазначили, що ними дійсно 01.11.2017р. були демонтовані каналізаційні труби, які пролягали у їхній квартирі до квартири АДРЕСА_1 , оскільки їх прокладення позивачем є переобладнанням, яке проводиться з дозволу виконкому місцевої ради, якого отримано не було. Навіть якщо попередній власник і надавала позивачам такий дозвіл, то для них, теперішніх власників, він не є обов`язковим, а каналізаційні труби в технічних паспортах квартир як відповідачів так і позивача не зазначені. Водночас їхня квартира 19.10. та 10.11.2017р. була затоплена позивачкою, у зв`язку з чим їм завдані збитки (а.с. 66-67 т.1).

Відповідач -3 (ОСББ) направив відзиві на позов в якому зазначив, що з липня 2016 року має на своєму балансі житловий будинок по АДРЕСА_1 . Інженерні комунікації та технічні пристрої є спільною сумісною власністю мешканців будинку. Водночас демонтована ОСОБА_2 каналізаційна система не один рік здійснювала своє функціональне призначення, не перебувала в аварійному стані, дозволу на її демонтаж членами об`єднання не приймалося. Оскільки статутом передбачено, що шкоду відшкодовує співвласник, який завдав збитки майну, а тому вважають, що вимоги майнового характеру до ОСББ задоволенню не підлягають (а.с. 168-169 т.1).

У січні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_2 , а поверхом вище знаходиться квартира відповідачки. У їхню відсутність 19.10., 10.11. та 12.11.2017р. квартиру було затоплено з вини відповідачки, у зв`язку з чим відбулося її пошкодженні, а тому вартість ремонту складає 17396 грн. Такими діями відповідачки їм спричинені моральні страждання, оскільки вони переживали, що необхідність проведення відновлювального ремонту потребуватиме фінансових затрат, що змусило коригувати плани сім`ї, неможливістю використання квартири, відшукування додаткових коштів, спричиняє перенапругу ресурсів та психічного дискомфорту. На підставі викладеного, позивачі просять стягнути з відповідачки на їхню користь майнову шкоду в розмірі 17396 грн, моральну шкоду в розмірі 5000 грн, судові витрати на витрати на проведення експертного дослідження.

Відповідач ОСОБА_1 направила відзив на позов, в якому просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 62-66 т.2), покликаючись на те, що позивачі не надали належних доказів, оскільки акт затоплення складений неуповноваженим органом, що порушило її права на можливість надання пояснень та доказів, акт не містить дати затоплення квартири , а також даних коли, ким і при яких обставинах це відбулося. У висновку експерта вказано, що пошкодження відбулося внаслідок значного зволоження і деформації дверного полотна, в ньому відсутній час затоплення та не підтверджує її вини. Щодо моральної шкода то вона позивачами не доведена.

За ухвалою суду від 27.08.2019р. вказані позови об`єднані в одне провадження (а.с. 120 т.2).

У судовому засіданні позивач-1 ОСОБА_1 (відповідач-2) та її представник ОСОБА_3 свій позов підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та просили його задовольнити, проти позову ОСОБА_2 та ОСОБА_6 заперечили з наведених у відзиві підстав.

Також ОСОБА_1 пояснила, що її квартира була обладнана каналізацією, що також вказано в документах та в 2017 році відповідачі самовільно демонтували каналізацію, про що нею було повідомлено мешканців будинку та в подальшому лист про необхідність відновлення каналізації за підписом голови ОСББ направлено на адресу сім`ї ОСОБА_2 , однак останні добровільно цього не зробили. Вона рік не могла користуватися вбиральнею та ванною, чим їй завдано моральної шкоди, її донька після таких переживань постійно хворіє та перебуває на лікуванні. В послідуючому вона відновила каналізацію самостійно - провела по зовнішній стіні будинку.

Затоплення квартири ОСОБА_2 відбулося 19.10.2017 року з її квартири - вона вдома не була, їй подзвонила сусідка ОСОБА_8 , коли вона прибігла додому - там була вода, кран на колонці, з якого йшла вода, перекрила сусідка, вважає що причиною зриву крану став великий напор води. Вона разом з батьками ОСОБА_6 вибирала воду з квартири останньої, але така шкода квартирі завдана також тим, що ОСОБА_2 не отоплювали квартиру, а тому не згодна з сумою, яку нарахував експерт, інших затоплень не було.

Відповідачі-2, 3 (позивачі-1, 2) ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та їх представник ОСОБА_4 проти позову ОСОБА_1 заперечили, свій позов підтримали з наведених у його змісті підстав та відповідачі повідомили, що 19.10.2017 року відбулося затоплення належної їм квартири, внаслідок чого були пошкодженні стіни квартири - в залі, коридорі , кухні, де вже були поклеєні шпалери, двері в залі, кухні внизу понабухали, підлога також, про що вони відразу повідомили ОСОБА_1 , яка також є головою ОСББ. Остання відмовилася відшкодовувати завдані збитки та навіть складати акти як голова ОСББ, а тому коли вони почали ремонтувати ванну кімнату, від`єднали каналізаційну трубу, яка забирала вільний простір кімнати, оскільки була розташована на метр від стіни та заховати в стіну трубу не вдалося. ОСОБА_1 кілька разів затоплювала ванну та її брат пошкодив натяжну стелю ванної кімнати.

Представник відповідачів також покликався на те, що каналізація з квартири ОСОБА_1 проведена через квартиру його довірителів самовільно, а тому порушено права жильців тієї квартири, які не повинні нести відповідальність за демонтаж каналізаційної труби, обладнання каналізацією будинку не свідчить що й квартири мають таку комунікацію.

Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт підтримала правову позицію, викладену у відзиві та пояснила, що об`єднання зверталося в міську раду та їм надано дозвіл на облаштування вигрібних ям, але проект повинні були розробити самостійно, проект на кожну квартиру не передбачений. В кожній квартирі самостійно облаштовували каналізацію за домовленістю з сусідами. Затоплення квартири ОСОБА_2 дійсно сталося з квартири ОСОБА_1 - вода бігла з газової колонки, але це було нещасним випадком, не з вини ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_2 від`єднав каналізаційну трубу, яка йшла з квартири ОСОБА_1 через його квартиру, сторони в досудовому порядку не домовилися про порядок відшкодування та звернулися до суду. З приводу демонтажу каналізаційної труби були зібрані збори мешканців будинку.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду (а.с. 145, 163, 198, 218 т.2).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (яка знаходиться в колишньому сімейному гуртожитку), що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08.11.2007р., яке зареєстровано 13.12.2007р. (а.с. 9-12, 27 т.1). Згідно технічного паспорту квартира розташована на 2 поверсі 2 поверхового будинку та складається із двох кімнат (а.с. 13-14 т.1).

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_2 , попередніми власниками якої були ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , що вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав № 103770818 від 14.11.2017р. та договору купівлі продажу від 25.11.2015р. (а.с. 15-16, 27 т.1, а.с. 8-9 т.2).

Згідно з технічними паспортами на квартири вони розташовані у 2 поверховому будинку, складаються із двох кімнат та обладнані в т.ч. каналізацією, квартира АДРЕСА_1 розташована на 2 поверсі будинку, а квартира АДРЕСА_2 на першому поверсі (а.с. 13-14, 77-78 т.1).

Балансоутримувачем вказаного будинку є ОСББ ГрінФорт , що підтверджується його статутом (а.с. 151-156 т.1), копією технічного паспорту на будинок повідомленням начальника Карлівського ВУЖКГ від 04.05.2018р. про відсутність проектно-кошторисної документації на будинок та планів інженерних мереж (а.с. 130-139 т.1).

В судовому засіданні позивач та її представник вказували, що відповідачі, які проживають поверхом нижче 01.11.2017р. демонтували систему каналізації, а тому позивач з дітьми не має змогу нею користуватися.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано акти депутата міської ради № 2 та 8 від 13.11.2017р. складеного в присутності мешканців квартир про те, що в квартирі АДРЕСА_1 перекрита каналізація, так як сусіди знизу відрізали трубу (а.с. 24 т.1).

Позивач також долучила фотокопію аркуша паперу в якому зазначено російською мовою - воду не лити, каналізація відрізана та додала фото (а.с. 19-20).

По даному факту по також зверталася до Карлівського ВП ГУНП, який у своєму повідомленні від 09.11.2017р. вказав, що при перевірці дій ОСОБА_11 було встановлено, що пошкодження ним системи каналізації мало місце, оскільки на його думку вона була встановлена з порушенням і на неї відсутня технічна документація (а.с. 21 т.1).

У листопаді 2017 року позивач направила відповідачам лист з вимогою відновлення каналізації (а.с. 22-23 т.1).

10.11.2017р. представник ОСББ також направив відповідачам-1, 2 листа з вимогою відновлення каналізаційної системи, але ті його отримувати відмовились (а.с. 170 т.1).

Відповідачі цього факту не заперечили, пояснивши, що каналізаційні труби в квартиру позивача, які проходять у їхній ванній кімнаті встановлені незаконно, а тому після затоплення ОСОБА_1 належної їм квартири та невідшкодування завданих збитків, дійсно здійснили їх відключення.

На підтвердження своїх доводів відповідачі надали Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж їхньої квартири від 07.03.2016р. та рішення Карлівської міської ради № 41 від 22.03.2016р. Про перепланування житлової квартири за якими надано дозвіл на переобладнання житлової кімнати № 3 під санвузол, влаштування кладової № 7 відповідно до Звіту (а.с. 81-87 т.1). Водночас зі Звіту видно, що переплануванням передбачається обладнання санвузлу з підключенням сантехприладів до існуючих випусків водопостачання, вентиляції та каналізації та не передбачено дозволу на втручання до системи каналізації, шляхом її демонтажу.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі ст. 152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

В той час, позивачем надано розписку попереднього співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , яка 15.06.2006р. дозволила ОСОБА_1 проведення каналізаційних труб через її ванну кімнату (а.с. 18 т.1).

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572 Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду , власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до п. 18 вказаних вище Правил власники квартир зобов`язані забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла. Згідно п. 35 вказаних Правил, власник квартири повинен своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності, які порушують нормальну експлуатацію цього будинку та інше. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про житлово-комунальні послуги та пп. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 споживач зобов`язаний забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 самовільно, без відповідних дозвільних документів, демонтували систему каналізації до квартири позивачки на 2 поверх, яка була облаштована в їхній квартирі, а відтак вони повинні у зв`язку з цим відновити її порушене право.

Оскільки відповідачі на вимогу позивача та ОСББ не відновили систему каналізації, а тому ОСОБА_1 у вересні 2018 року самостійно облаштовано квартиру системою каналізації по зовнішній стіні будинку та витрачено коштів на суму 4694 грн (а.с. 178-183 т.2), а тому в остаточній редакції позовних вимог просила стягнути дану суму з відповідачів солідарно.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1190 цього Кодексу передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За таких обставин, оскільки відповідачі-1, 2 спільними діями завдали позивачу шкоди внаслідок демонтування каналізаційної труби, а тому суд приходить до висновку, що з них солідарно на користь позивачки слід стягнути завдані збитки в розмірі 4694 грн.

Даючи оцінку доводам позивачки про стягнення на її користь моральної шкоди в розмірі 100000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 ст. 23 цього Кодексу, моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

До перенесених моральних страждань позивач віднесла порушення її прав та малолітніх дітей, постійні стреси та переживання, порушенні ритму життя, незручності, дискомфорті Також порушилися нормальні життєві зв`язки та стосунки. Позивач постійно знаходиться в пригніченому стані, втратила спокій, замикається в собі роздратована.

Згідно довідки ОСББ Грінфорт № 5 від 05.11.2017р. ОСОБА_1 проживає в квартирі з двома дітьми: ОСОБА_12 , 2008 року народження та ОСОБА_13 , 2014 року народження та самостійно їх виховує (а.с. 25, 51-53 т.1).

Крім цього, нею надано ряд документів, які свідчать про хворобу її дочки ОСОБА_12 та проведені обстеження та лікування у грудні 2017 року, а також у березні-травні 2018 року (а.с. 140-150 т.1).

Таким чином, до моральних страждань позивачки та її дітей суд відносить незручності та дискомфорт у зв`язку з неможливістю користування каналізацією у квартирі, тривалість цього порушення, яке тривало майже рік, постійні стреси та переживання, винної поведінки відповідачів, а тому враховуючи вимоги розумності та справедливості, приходить до висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди у грошовому еквіваленті, що складає 1 000 грн.

З огляду на те, що судом встановлено, що моральні страждання позивачці спричинені внаслідок винних дій відповідачів-1, 2, а відтак вважає, що на підставі ст. 1190 ЦК України, саме вони повинні відшкодувати моральну шкоду на користь ОСОБА_1 , солідарно, а тому у позові до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про залиття ОСОБА_1 їхньої квартири суд зазначає наступне.

З акту № 1 про наслідки залиття квартири АДРЕСА_2 від 12.12.2017р., затвердженого Карлівською міською радою та складеного мешканцем будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_14 встановлені пошкодження внаслідок залиття та наслідком вказана несправність газової колонки в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 72 т.1). Згідно акту депутата міської ради від 13.11.2017р. у ванній кімнаті цієї квартири на стелі мокра пляма та мокра підлога (а.с. 73 т.1, а.с. 10 т.2).

Відповідач заперечила проти належності вказаного доказу, оскільки він складений не уповноважений органом.

Так, за повідомленням ОСББ з 19.10.2017р. ОСОБА_2 не зверталися для складення акту затоплення квартири (ас. 70 т.2).

Згідно повідомленням Карлівської міської ради від 04.04.2018р., комісія по обстеженню квартири АДРЕСА_2 не створювалася, та акт неіснуючої комісії не складався, а депутат та секретар міськради лише засвідчили факт його складення мешканцями будинку для вирішення спірного питання в суді (а.с. 75 т.2).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що ОСОБА_1 затопила ОСОБА_2 , коли ОСОБА_2 уже мав заїжджати у відремонтовану квартиру. В той день він прихав з роботи та побачив на східцях воду та дізнався про затоплення квартири ОСОБА_2 . Про це також говорила ОСОБА_1 та повідомила що затопило з її квартири, де потекла колонка. Оскільки голова ОСББ акта про затоплення не склала та відмовилася бути присутньою при складанні акта, документ був складений за участі сусідів, він також був присутній, в квартирі ОСОБА_2 було видно сліди затоплення - сирість, по стінах пішов грибок, ламінат на підлозі розбух, на кухні частково вже був знятий, двері також розбухли від води. Квартира ОСОБА_1 не обстежувалася, оскільки остання на контакт не йшла.

Свідок ОСОБА_16 повідомила, що вона проживає в одному будинку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та була присутня при складанні акта про затоплення квартири ОСОБА_2 - бачила на стінах потьоки води, стіни були пошкодженні, вода була навіть в люстрі. Їй також відомо від ОСОБА_1 що затоплення квартири ОСОБА_2 відбулося з квартири ОСОБА_1 , яка на збори мешканців будинку не явилась та акт відмовилась складати.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що затоплення квартири ОСОБА_2 відбулося випадково, ОСОБА_1 говорила що прорвала колонка через великий напор води, потім ОСОБА_2 відрізав каналізаційну трубу, яка проходила з квартири ОСОБА_1 через його квартиру за згодою попереднього власника квартири ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_18 показала, що 19.10.2017 року їй подзвонив зять ОСОБА_2 та повідомив що затопило квартиру, попросив щоб вона пішла подивилася. Коли вона прибула на місце - вода лилася зі стелі у ванній, кухні, коридорі, іскрилася проводка, на підлозі стояла вода, внаслідок затоплення пошкоджені стіни, двері, підлога. ОСОБА_1 також допомагала вичерпувати воду.

Свідок ОСОБА_19 також повідомив, що був очевидцем затоплення квартири доньки ОСОБА_6 , приїхав коли там вже була дружина та допомагав вичерпувати воду, бачив як зі стелі текла вода.

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). За змістом вказаного додатку акт складається комісійно за участю представника власника будинку та затверджується начальником ЖЕО.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник, зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Водночас, хоча акт залиття квартири складений не уповноваженою на те особою, але він сам по собі акт є одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини відповідачем не спростовані, оскільки на стелі виявлені мокрі плями і, як наслідок, мокрі та пошкоджені стіни, підлога, двері.

Разом з тим, по даному факту ОСОБА_6 зверталася до поліції, але підстав для внесення відомостей до ЄРДР не встановлено (а.с. 75-76 т.1). При цьому у висновку зазначено, що під час опитування ОСОБА_1 пояснила, що майна ОСОБА_2 вона не пошкоджувала, а протікання води сталося у зв`язку з поломкою газової колонки.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 113 від 20.12.2017р. вартість відновлювального ремонту квартири ОСОБА_2 внаслідок залиття з верхнього поверху складає 14108 грн (а.с. 22-35 т.2). При цьому в результаті обстеження виявлені сліди плісняви та стелі, здуття та відшарування шпалер, розбухання ламінату, внаслідок значного зволоження , деформацію дверного полотна.

13.11.2017р. відповідачі звернулися до позивачки ОСОБА_1 з проханням відшкодування їм майнової та немайнової шкоди (а.с. 37 т.2), але звернення залишилося без реагування.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не спростувала належними та допустимими доказами факт залиття квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , хоча і деліктних правовідносинах діє презумпція вини відповідача, водночас позивачами доведено факт заподіяння шкоди висновком експерта, а відтак з відповідачки на користь позивачів слід стягнути завдану внаслідок залиття квартир шкоду в розмірі 14108 грн, тим самим задовольнивши позов в цій частині частково, оскільки позивачі просили стягнути 17396 грн, але спричинення шкоди саме на таку суму не довели.

Розглядаючи доводи ОСОБА_1 та її представника про те, що акт про залиття квартири не відповідає вимогам щодо його змісту та форми, отже не може бути належним доказом розміру завданої шкоди, суд зазначає, що сам по собі акт є одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини відповідачем не спростовані та навпаки фактично визнаються.

Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляла та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується ОСОБА_1 , що витік води відбувся внаслідок прориву колонки в квартирі відповідачки, яка зобов`язана забезпечувати належний стан цього обладнання.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.

Спричинення моральної шкоди є оціночним критерієм, побудованим на загально прийнятих уявленнях про негативні події, які вносять дисбаланс у звичний спосіб життя, необхідність докладати зусиль для його відновлення та супутні цьому моральні переживання.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 ст. 23 цього Кодексу, моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Як на підставу відшкодування моральної шкоди позивачі посилалися на те, що діями відповідачки їм спричинені моральні страждання, оскільки вони переживали, що необхідність проведення відновлювального ремонту потребуватиме фінансових затрат, що змусило коригувати плани сім`ї, неможливістю використання квартири, відшукування додаткових коштів, спричиняє перенапругу ресурсів та психічного дискомфорту.

Водночас до моральних страждань позивачів суд відносить переживання пов`язані з необхідність проведення відновлювального ремонту, що потребуватиме фінансових затрат, (водночас враховує винні дії позивачів, пов`язані з демонтуванням каналізації до квартири відповідачки, якщо буде встановлено, бо за матеріалами протекла колонка), тривалість цих страждань, а тому враховуючи вимоги розумності та справедливості, приходить до висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди у грошовому еквіваленті, що складає 1000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З наданих відповідачами (позивачами) документів (а.с.82 т.2) убачається, що ними за професійну правничу допомогу адвокату Максимову В.В. сплачено 6800,00 грн.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених вимог, суд виходить із того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом (а.с.81 т.2) та вказаний опис підтверджується матеріалами справи: складання позову (а.с.2,3 т.2), направлення адвокатських запитів (а.с.38 т.2) та листа-заяви про призначення будівельно-технічної експертизи (а.с. т.2), відзиву на позов ОСОБА_1 (а.с.66-89 т.1), участь адвоката в судових засіданнях (а.с.94-96, 161-165 т.1, 84-87,108,109 т.2).

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_6 понесені ними витрати пропорційно задоволених вимог на професійну правничу допомогу в сумі 5508,00 грн та проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартири (а.с. 36 т.2) в сумі 810,00 грн., оскільки така сума є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 1-18, 81,141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , солідарно, на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 4694 грн, моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду в розмірі 14108 грн, моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_6 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 400,00 грн, з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в сумі 426,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 сплачений нею судовий збір в сумі 426,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_6 понесені ними витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5508,00 грн та проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартири в сумі 810,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач (відповідач) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Веселий Поділ Семенівського району Полтавської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 15.08.2005 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач (позивач) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Строганівка Чаплинського району Херсонської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 від 18.02.2016 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач (позивач) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Карлівка Полтавська область, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 від 25.10.2012 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт , місце знаходження: м. Карлівка, вул. Січових Стрільців,5, Полтавська область, код ЄДРПОУ 40494609.

Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації, місце знаходження: м. Карлівка, вул. Полтавський шлях,54, код ЄДРПОУ 04057362.

Повний текст Рішення складено 22.08.2019 року.

Суддя С. М. Косик