Постанова

від 29.01.2020 по справі 531/1355/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/1355/17 Номер провадження 22-ц/814/73/20Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчу н Т.О., Пилипчук Л.І.

секретар: Зеленська О.І.,

за участю позивача -ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Билим І.О.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - адвоката Крекотня О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Билим Інни Олександрівни

на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди

та за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт , про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає з родиною більше 15 років. Поверхом нижче знаходиться квар- АДРЕСА_2 , яка з 25 листопада 2015 року належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказувала, що з дозволу попередньої власниці квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 , каналі-заційна система до її (позивача) квартири прокладена через квартиру відповідачів.

01 листопада 2017 року співвласниками квартири АДРЕСА_2 , без будь-яких дозволів, попереджень та пояснень, пошкоджено каналізаційну систему та тим самим умисно обмежено право позивача та її родини на нормальні умови життєдіяльності.

На її письмову вимогу відновити каналізацію, - відповідачі не відреагували, станом на 13 листопада 2017 року каналізаційну мережу не відновлено.

Такими неправомірними діями відповідачів порушено її права та права її неповнолітніх дітей і цим самим заподіяно моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, постійних стресах та переживаннях, порушенні ритму життя, незручностях, дискомфорті.

За наведених обставин просила зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відновити за власний рахунок каналізвйійну мережу до квартири АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , шляхом прокладення каналізаційних труб через належну їм на праві спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та судові витрати.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2017 ро-ку відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ОСОБА_1 /єдиний унікальний номер справи - 531/1355/17/ , справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою цього ж районного суду від 07 грудня 2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача залучено орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Карлівської районної державної адміністрації.

У січні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, вказуючи, що вони є власниками квартири АДРЕСА_3 , а поверхом вище - знаходиться квартира відповідачки.

У їхню відсутність 19 жовтня, 10 та 12 листопада 2017 року квартиру було затоплено водою з вини відповідачки, у зв`язку з чим відбулося пошкодження стелі, стін, підлоги, дверей у кухні, а також стелі, стін, підлоги, дверей в кімнаті №5 їхньої квартири, у зв"язку з чим вона потребує ремонту, вартість якого складає 17 396 грн., що підтверджується доданою до позовної заяви копією висновку експертного будівельно-технічного дослідження квартири від 20 грудня 2017 року, складеного судовим експертом Федоровим Д.Ф., що має відповідне свідоцтво на виконання проектно-кошторисних робіт.

Окрім майнової шкоди, їм було заподіяно також моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з пошкодженням належного їм майна та усвідомленням того, що в результаті залиття їхньої квартири водою, відновлювальний ремонт потребуватиме значних фінансових затрат, що змусило коригувати плани сім`ї у зв`язку з неможливістю використання квартири. Їх страждання тривають і досі, оскільки, через брак коштів, вони не мають можливості відремонтувати квартиру, а відповідач не бажає відшкодувати завдану їм шкоду.

Необхідність подолання зазначених факторів вимагає від них надлишкових зусиль для їх усунення та спричиняє перенапругу особистісних та психофізіологічних ресурсів, викликає стан психічного дискомфорту, хронічного стресу та погіршення здоров`я.

З урахуванням викладеного, позивачі просили стягнути з відповідачки на їхню користь майнову шкоду в розмірі 17 396 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а також понесені судові витрати та витрати на проведення експертного дослідження.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 27 березня 2018 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /єдиний унікальний номер справи - 531/88/18/ , справу призначено до судового розгляду.

У травні 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до суду заяву про зміну статусу учасника справи з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на співвідповідача та зміну позовних вимог.

Просив зобов`язати ОСББ ГрінФорт , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відновити за власний рахунок каналізаційну мережу до квартири АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , - шляхом прокладення каналізаційних труб через квартиру АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути солідарно з ОСББ ГрінФорт , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., а також понесені позивачем судові витрати /а. с. 126-128 т. 1/.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року клопотання представника позивача - ОСОБА_5 - задоволено.

Залучено до участі у справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ГрінФорт в якості співвідповідача.

У червні 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просив зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відновити каналізвйійну мережу до квартири АДРЕСА_4 та на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , - шляхом прокладення каналізаційних труб через належну їм на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСББ ГрінФорт прийняти від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відновлену каналізаційну мережу до квартири АДРЕСА_1 та забезпечити вищевказану квартиру житлово-комунальними послугами з водовідведення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Стягнути солідарно з ОСББ ГрінФорт , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати /а. с. 173-175 т. 1/.

За розпорядженням голови Карлівського районного суду Полтавської області від 06 серпня 2018 року за №369 та №392 цивільну справі №531/88/18 та цивільну справі №531/1355/17, згідно п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України, передано на розгляд до Машівського районного суду Полтавської області /а. с. 216 т. 1; а. с. 117 т. 2/.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - об`єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди /а. с. 120 т. 2/.

У лютому 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в листопаді 2017 року незаконно демонтували каналізаційну мережу, прокладену через квартиру АДРЕСА_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , станом на вересень 2018 року її не відновили, а позивач, з метою віднов-лення своїх прав та прав малолітніх дітей, за власний рахунок змушена була самостійно відновлювати каналізаційну мережу, внаслідок чого понесла витрати в розмірі 4 694 грн.

З наведених підстав просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на відновлення незаконно демонтованої кана-лізаційної мережі в розмірі 4 694 грн., а також стягнути солідарно з ОСББ ГрінФорт , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору /а. с. 175-177 т. 2/.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про зміну позовних вимог - прийнято до розгляду. Закрито підготовче провадження. Цивільну справу призначено до судового розгляду по суті /а. с. 189 т. 2/.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 4 694 грн, моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду в розмірі 14 108 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 400 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в сумі 426 грн. 59 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір в сумі 426 грн. 59 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 понесені ними витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 508 грн. та проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартири - в сумі 810 грн.

Не погодившись з даним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Билим І.О. оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати судове рішення Машівського районного суду від 13 серпня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , які були заявлені в суді першої інстанції - в повному обсязі.

Вказувала, що районним судом було досліджено та надано оцінку доказам, які, на думку апелянта, є не достовірними, зокрема акт №1 від 12 грудня 2017 року, який, відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, - у разі залиття, аварії квартир, складається комісією за участю представника власника будинку та затверджується начальником ЖЕО, проте вище вказаний акт - затверджений не був.

До того ж, на його основі був складений висновок експертного будівельно-технічного дослідження №113 від 20 грудня 2017 року, який, в свою чергу, ґрунтується на хибному документі, так як у листі Карлівської міської ради №06-21/630 від 04 квітня 2018 року вказано, що комісія по обстеженню квартири АДРЕСА_3 не створювалася, відповідно акт неіснуючої комісії також не складався.

У висновку експертного будівельно-технічного дослідження №113 від 20 грудня 2017 року наявна інформація про те, що в кухні є сліди залиття та значного зволоження, але не зазначається коли вони виникли та з яких причин. Також у цьому висновку вказана вартість ремонту, сума якого була задоволена судом першої інстанції, але докази, що сторони понесли саме ці витрати у матеріалах справи відсутні.

Також на думку апелянта, сума моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. - є не доведеною та не обґрунтованою. Просила звільнити ОСОБА_1 від стягнення моральної шкоди, оскільки в суді першої інстанції не було доведено, що спричинення шкоди сталося через її винну поведінку.

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 свій відзив подав представник відповідачів за первісним позовом - адвокат Крекотень О.А., в якому, спростовуючи доводи апелянта, просив у задоволенні апеляційної скарги - відмовити в повному обсязі.

При цьому зазначав, що вищевказаний будинок, який розташований по АДРЕСА_4 не знаходиться на балансі ЖЕО, оскільки в будинку створено ОСББ ГрінФронт , керівником якого, згідно витягу з ЄДР юридичних, фізичних осіб та громадських формувань, копія якого міститься в матеріалах справи, - є відповідач ОСОБА_1 .

Таким чином даний акт і не повинен бути затверджений керівником ЖЕО, так само як і не повинна бути створена комісія по обстеженню квартири Карлівською міською радою, оскількм цими питаннями має займатися керівник СББ.

Однак, коли позивачі в день залиття квартири звернулись до ОСОБА_1 , як керівника ОСББ, з метою складення відповідного акту, то остання спершу обіцяла в добровільному порядку відшкодувати всю завдану нею шкоду, а потім відмовилась відшкодовувати шкоду та створювати будь-яку комісію по обстеженню квартири та підписувати акти обстеження, внаслідок чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимушені були самостійно сформувати дану комісію по обстеженню квартири, до якої входили сусіди, та скласти вищевказаний акт, який внаслідок протиправних дій відповідачки, був складений не в день залиття квартири та не підписаний ОСОБА_1 , як керівником ОСББ, а був підписаний, з наведених підстав, лише депутатом Карлівської міської ради.

Окрім того вказував, що оскільки ОСОБА_1 в своїх поясненнях визнавала факт залиття квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з її вини, з огляду на те, що залиття відбулося саме з її квартири, - то дана обставина не підлягає окремому доказуванню, в тому числі і висновком судового експерта.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які брали участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , (яка знаходиться в колишньому сімейному гуртожитку), що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08 листопада 2007 року, яке зареєстровано 13 грудня 2007 року /а. с. 9-12, 27 т. 1/.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_3 , попередніми власниками якої були ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав №103770818 від 14 листопада 2017 року та договором купівлі-продажу від 25 листопада 2015 року /а. с. 15-16, 27 т. 1, а. с. 8-9 т. 2/.

Згідно технічних паспортів, зазначені квартири розташовані у двоповерховому будинку, складаються з двох кімнат - кожна та обладнані в т.ч. каналізацією; квартира АДРЕСА_5 - на першому поверсі /а.с. 13-14, 77-78 т. 1/.

Балансоутримувачем вказаного будинку є ОСББ ГрінФорт , що підтверджується його статутом, копією технічного паспорту на будинок, повідомленням начальника Карлівського ВУЖКГ від 04 травня 2018 року про відсутність проектно-кошторисної документації на будинок та планів інженерних мереж /а. с. 130-139, 151-156 т. 1/.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що відпо-відачі, які проживають в квартирі поверхом нижче, 01 листопада 2017 року демонтували систему каналізації, позбавивши її сім`ю належних умов життєдіяльності.

Зі змісту наданого позивачем акту обстеження квартири АДРЕСА_1 складеного АДРЕСА_6 ради 13 листопада 2017 року в присутності мешканців квартир АДРЕСА_7 та № АДРЕСА_8 , - слідує, що в квартирі АДРЕСА_1 перекрита каналізація, оскільки сусіди знизу (кв. №1) відрізали трубу /а. с. 24 т. 1/.

У листопаді 2017 року позивач направила відповідачам листа з вимогою відновлення каналізації /а. с. 22-23 т. 1/.

Також 10 листопада 2017 року відповідачам направлено листапредставником ОСББ з вимогою щодо відновлення каналізаційної системи, але останні відмовилися його отриму-вати /а. с. 170 т. 1/.

Відповідачі даного факту не заперечували, посилаючись на те, що каналізаційні труби в квартирі позивача, які проходять через їхню ванну кімнату, - встановлені незаконно, а тому після затоплення ОСОБА_1 належної їм квартири та невідшкодування завданих збитків, дійсно здійснили їх відключення.

На підтвердження своїх доводів, відповідачі надали Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж належної їм квартири від 07 березня 2016 року та рішення Карлівської міської ради №41 від 22 березня 2016 року Про перепланування житлової квартири за якими надано дозвіл на переобладнання житло-вої кімнати №3 під санвузол, влаштування кладової №7 відповідно до Звіту /а. с. 81-87 т.1/.

В той же час, зі Звіту вбачається, що переплануванням передбачається обладнання санвузлу з підключенням сантехприладів до існуючих випусків водопостачання, вентиляції та каналізації та не передбачено дозволу на втручання до системи каналізації, шляхом її демонтажу.

Таким чином, встановивши, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно, без відповідних дозвільних документів, в порушення норм ч. 2 ст. 383 ЦК України, демонту-вали систему каналізації до квартири позивачки на другий поверх, яка була проходила через їхню квартиру за згоди попереднього власника, - суд дійшов висновку, що відповідачі у зв`язку з цим повинні відновити її порушене право.

Оскільки відповідачі, на вимогу позивача та ОСББ, систему каналізації- не відновили, ОСОБА_1 у вересні 2018 року самостійно облаштовала квартиру системою каналі-зації по зовнішній стіні будинку, в зв`язку з чим нею були понесені майнові витрати у сумі 4 694 грн. /а. с. 178-183 т. 2/.

Виходячи зі встановлених обставин, районний суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачів на її користь понесених нею витрат на відновлення каналізаційної мережі, стягнувши солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4 694 грн.

Рішення суду в частині вирішення вказаних позовних вимог не оскаржується жодною зі сторін, а отже не є предметом апеляційного розгляду.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів на її користь відшкодування завданої моральної шкоди, суд першої інстанції, проаналізувавши встановлені обставини, дослідивши наявні у справі докази, та, врахувавши норми ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди та правомірно стягнув солідарно саме з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди - 1 000 грн.

Сама по собі незгода ОСОБА_1 з визначеним судом розміром морального відшкодування, не спростовує правильності висновків районного суду та не дає правових підстав для скасування судового рішення в цій частині.

При вирішенні спору за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої залиттям останньою належної їм квартири, судом правомірно взято до уваги, що акт №1 про наслідки залиття квартири АДРЕСА_3 від 12 грудня 2017 року, затверджений Карлівською міською радою та складений мешканцем вказаного будинку АДРЕСА_4 та ОСОБА_8 , згідно якого виявлені пошкодження в квартирі позивачів внаслідок її залиття та причиною вказано несправність газової колонки в квартирі АДРЕСА_4 , що знаходиться поверхом вище /а. с. 72 т.1/.

Згідно акту депутата міської ради від 13 листопада 2017 року зафіксовано, що у ванній кімнаті цієї квартири на стелі виявлена мокра пляма та мокра підлога /а.с. 73 т. 1, а.с. 10 т. 2/.

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). За змістом вказаного додатку акт складається комісійно за участю представника власника будинку та затверджується начальником ЖЕО.

За повідомленням ОСББ ГрінФорт , яке є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_4 з 19 жовтня 2017 року ОСОБА_9 та ОСОБА_2 не зверталися для складення акту затоплення їхньої квартири, також згідно повідомлення Карлівської міської ради від 04 квітня 2018 року, комісія по обстеженню квартири АДРЕСА_2 не створювалася, та акт неіснуючої комісії не складався, а депутат та секретар міськради лише засвідчили факт його складення мешканцями будинку для вирішення спірного питання в суді /а. с. 70, 75 т. 2/.

Проте, за нормами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і запере-чення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що хоча акт залиття квартири ОСОБА_10 складений не уповноваженою на те особою, але він сам по собі є одним із доказів, що підтве-рджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини відповідачем не спростовані, оскільки на стелі виявлені мокрі плями і, як наслідок, мокрі та пошкоджені стіни, підлога, двері.

Окрім того, факт залиття квартири позивачів саме з квартири ОСОБА_1 підтверджується іншими наявними у справі доказами в їх сукупності та не заперечувалось зокрема і самою ОСОБА_1 .

Даний факт також підтвердили чисельні свідки, допитані в судовому засіданні першої інстанції, які зокрема підтвердили, що затоплення квартири Мазурів відбулося з квартири ОСОБА_1 .

Також з приводу залиття квартири, ОСОБА_3 зверталася до поліції, але підстав для внесення відомостей до ЄРДР за її зверненням не встановлено (а.с. 75-76 т.1). При цьому у висновку зазначено, що під час опитування, ОСОБА_1 пояснила, що протікання води з її квартири сталося у зв`язку з поломкою газової колонки.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №113 від 20 грудня 2017 року вартість відновлювального ремонту квартири Мазурів внаслідок залиття з верхнього поверху складає 14 108 грн. (а. с. 22-35 т.2). При цьому в результаті обстеження виявлені сліди плісняви на стелі, здуття та відшарування шпалер, розбухання ламінату, внаслідок значного зволоження, деформацію дверного полотна.

13 листопада 2017 року відповідачі звернулися до позивачки ОСОБА_1 з проханням відшкодування їм майнової та немайнової шкоди, проте таке звернення - залишилося без реагування /а. с. 37 т. 2/.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не спростувала належними та допустимими доказами факт залиття квартири Мазурів. Хоча в деліктних правовідносинах діє презумпція вини відповідача, водночас позивачами доведено факт заподіяння шкоди та не заперечується самою відповідачкою, з посиланням на несправність газової колонки в її квартирі, - а відтак суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, передбачених ст. ст. 22, 1666 ЦК України, для часткового задоволення позовних вимог позивачів щодо відшкоду-вання майнової шкоди, зі стягненням з відповідачки на користь позивачів завданої внаслідок залиття квартир шкоди у розмірі 14 108 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, який зроблений на підставі наявних у справ доказів з урахуванням вимог чинного законодавства.

Посилання ОСОБА_1 на неналежне оформлення акта №1від 12 грудня 2017 ро-ку про наслідки залиття квартири позивачів, з підстав його не затвердження керівником ОСББ , - не спростовує самого факту залиття квартири ОСОБА_10 з вини відповідача, відтак не звільняє її від відшкодування завданої позивачам внаслідок залиття їх квартири, майнової шкоди, до того ж, є недостатньо коректним з огляду на те, що керівником ОСББ ГрінФорт , на балансі якого знаходится вищевказаний будинок № АДРЕСА_4 , є безпосередньо - ОСОБА_1 , до якої і позиваються позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Окрім того, доводи апелянта про те, що залиття квартири позивачів мало місце через несправність газової колонки в квартирі ОСОБА_1 , - також не можуть бути підставою для її звільнення від відшкодування завданої позивачам матеріальної шкоди, з огляду на норми частини 4 статті 319 ЦК України, згідно яких - власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов"язаний утримувати майно, йому належить.

Оскільки залиття квартири позивачів сталося внаслідок поломки газової колонки, яка належить ОСОБА_1 , та з належної їй на праві власності квартири, саме вона має нести відповідальність за шкоду, спричинену позивачам внаслідок залиття їх квартири.

При цьому, задовольняючи позов в цій частині вимог частково, судом правомірно визначено відшкодування майнової шкоди в розмірі, який доведений належними і допустимими доказами.

З урахуванням встановлених обставин, та положень ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, правомірним є висновок суду, що внаслідок залиття квартири позивачів з вини ОСОБА_1 , останнім заподіяно моральну шкоду, відшкодування якої визначено у розмірі 1 000 грн., що відповідає принципам розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволених вимог між сторонами розподілено судові витрати.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої іінстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки районним судом, який їх спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Билим Інни Олександрівни - залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Кривчун Т.О.

Пилипчук Л.І.