Постанова

від 22.08.2019 по справі 18/1971/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2019 р. Справа № 18/1971/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О. ,

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (вх. № 1644 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 (постановлену суддею Паламарчуком В.В. у м. Полтава о 10:41 год., повний текст складено 15.04.2019) у справі №18/1971/12

за заявою Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство", м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро", м.Полтава,

за участі Прокуратури Полтавської області, м. Полтава,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у даній справі вчинено ряд процесуальних дій, зокрема - затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Інтер-Агро", ліквідовано ТОВ "Інтер-Агро", припинено провадження у справі.

Суд першої інстанції зазначив, що звіт ліквідатора Веничука Є.В. та ліквідаційний баланс ТОВ "Інтер-Агро" подані у відповідності до вимог ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтверджені матеріалами справи і підлягають затвердженню даною ухвалою, а товариство - ліквідації. Заперечення ТОВ СП "Нібулон" щодо затвердження звіту ліквідатора судом першої інстанції відхилено з тих підстав, що вони були предметом розгляду скарги ТОВ СП "Нібулон" на дії ліквідатора; ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 було відмовлено ТОВ СП "Нібулон" в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора Веничука Є.В.; постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №18/1971/12 залишено без змін.

Кредитор, ТОВ "НІБУЛОН", подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації юридичної особи - ТОВ "Інтер-Агро" та припинення провадження у справі; справу № 18/1971/12 направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Апелянт зазначає, що ліквідатор Веничук Є.В. неналежним чином виконав свої обов`язки як ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро", про що, на думку ТОВ СП "Нібулон", свідчать наступні обставини: ліквідатором не були вчинені всі необхідні дії з повернення дебіторської заборгованості, не були досліджені договори банкрута, укладені останнім впродовж трьох років, які передували порушенню цієї справи про банкрутство, що унеможливило визнання недійсними правочинів (договорів) банкрута за наявності для такого визнання підстав; спроби пошуку ним необхідної фінансової-бухгалтерської документації обмежилися формальним зверненням із заявою про злочин, передбачений статтею 357 Кримінального кодексу України, до Київського райвідділу ПМУ УМВС України в Полтавській області, що відбулося 17.02.2014, а вже 27.02.2014, тобто, на десятий день після надходження вказаної заяви про злочин, кримінальне провадження №12014170020000302 від 17.02.2014 було закрите "у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення"; ліквідатором Веничуком Є. В. були проігноровані обставини доведення до банкрутства боржника, що вбачаються з матеріалів справи та полягають, зокрема, у наступному: у червні 2009 року настав строк виконання майнового зобов`язання з повернення ТОВ СП "НІБУЛОН" 13000 тон кукурудзи вартістю 24830000 грн., а у грудні 2009 року для ТОВ "Інтер-Агро" настав строк виконання майнового зобов`язання з повернення товариству 6996 тон зерна пшениці 6-го класу вартістю 13991522 грн., втім, TOB "Інтер-Агро" вказані зобов`язання не виконало; посаду директора ТОВ "Інтер-Агро" на той час і до 01.11.2010 обіймав ОСОБА_3 ; зазначене зерно не було повернуто ТОВ СП "НІБУЛОН" з причини відсутності його на зернових складах ТОВ "Інтер Агро"; з огляду на відсутність у ТОВ "Інтер-Агро" належних до повернення на користь ТОВ СП "НІБУЛОН" 6996 тон зерна пшениці 6-го класу та 13000 тон кукурудзи, заборгованість перед ТОВ СП "НІБУЛОН" могла бути погашена за рахунок грошових коштів ТОВ "Інтер-Агро", а у разі недостатності в ТОВ "Інтер-Агро" грошових коштів - за рахунок іншого майна ТОВ "Інтер- Агро"; службові особи та учасники ТОВ "Інтер-Агро" усвідомлювали, що уникнути повернення боржником-юридичною особою заборгованості кредитору можна у разі ліквідації юридичної особи-боржника шляхом застосування процедури банкрутства (статті 110, 609 Цивільного кодексу України); з метою приховання інших злочинів (у тому числі, розтрати належного ТОВ СП "НІБУЛОН" зерна або продажу неіснуючого зерна службовими особами та учасниками ТОВ "Інтер-Агро", ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД"), уникнення повернення заборгованості перед ТОВ СП "НІБУЛОН", а також передачі контролю над активами ТОВ "Інтер-Агро" на користь третіх осіб, службовими особами та учасниками ТОВ "Інтер-Агро" за попередньою змовою із службовими особами та учасниками інших юридичних осіб були вчинені дії, що полягали в умисному доведенні ТОВ "Інтер-Агро" до банкрутства та у заволодінні його майном; відповідно до матеріалів справи 09.02.2011 ТОВ "Інтер-Агро" та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр Компанією Namsen Limited був укладений договір позики №09/02-11 про надання останньою позики в сумі 25000000,00 доларів США з кінцевим терміном її повернення до 01.12.2012; повернення позики за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011 було забезпечено заставою/іпотекою майже всього рухомого та нерухомого майна ТОВ "Інтер-Агро". Предметом іпотеки стали всі виробничі комплекси із зберігання зерна ТОВ "Інтер-Агро", зокрема, комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 4, саме в якому мали зберігатися 6996 тон зерна пшениці 6-го класу та 13000 тон кукурудзи, розтрата яких службовими особами ТОВ "Інтер-Агро" є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42012010020000004 від 22.11.2012; від ТОВ "Інтер-Агро" договір позики №09/02-11 від 09.02.2011 був укладений і підписаний директором цього товариства - Петренком І.І. ; укладаючи договір позики №09/02-11 та будучи обізнаними про тяжкий фінансовий стан ТОВ "Інтер-Агро", службові особи та учасники останнього та інших юридичних осіб усвідомлювали, що цей договір не може бути виконаним ТОВ "Інтер-Агро"; як вбачається з фінансової звітності ТОВ "Інтер-Агро" (звіт ф.1 "Баланс" станом на 31.12.2010), на момент укладення договору позики №09/02-11 це товариство вже перебувало у стані надкритичної неплатоспроможності; відповідно до відомостей ф.1 "Баланс" станом на 31.12.2010 (рядок 500) та зі змісту договору позики №09/02-11 на час укладення цього договору ТОВ "Інтер-Агро" вже мало поточні зобов`язання за короткостроковими кредитами банків АТ "ОТП Банк" і АТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 64798 тис. грн.; також, відповідно до ф.1 "Баланс" станом на 31.12.2010 (рядок 380) власний капітал ТОВ "Інтер-Агро" складав лише 25 507 тис. грн., а отже, останнє внаслідок укладення договору позики №09/02-11 набуло зобов`язання за цим договором сплатити суму у розмірі, що майже в 8 разів перевищував його власний капітал; відтак, договір позики №09/02-11 від 09.02.2011 був укладений без наміру його виконання зі свідомого розрахунку, що його невиконання матиме місце і позикоотримувач (ТОВ "Інтер-Агро") не здійснить розрахунок за цим договором; відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських об`єднань станом на 09.02.2011 (на дату укладення ТОВ "Інтер-Агро" договору позики №09/02-11) учасниками ТОВ "Інтер-Агро" були: 1) ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка є мамою ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), яка є дружиною ОСОБА_3 ; виходячи з повноважень, наданих законом учасникам товариства з обмеженою відповідальністю, а також враховуючи той факт, що ОСОБА_5 за умовами договору позики №09/02-11 від 09.02.2011 з метою забезпечення зобов`язань ТОВ "Інтер-Агро" за цим договором набула статусу іпотекодавця щодо належного їй нерухомого майна у АДРЕСА_3 , договір позики №09/02-11 від 09.02.2011 був вчинений і виконувався за особистою участю учасників ТОВ "Інтер-Агро"; таким чином, учасники ТОВ "Інтер-Агро" знали та бажали настання наслідків невиконання ТОВ "Інтер-Агро" як позикоотримувачем договору позики №09/02-11, що полягають, зокрема, у його нездатності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури, тобто, дії учасників ТОВ "Інтер-Агро" носили умисний характер; станом на ту ж саму дату - 09.02.2011 (на дату укладення ТОВ "Інтер- Агро" договору позики №09/02-11) учасниками ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37238101), саме в якого ТОВ СП "НІБУЛОН" придбало 13000 тон кукурудзи, яке зберігалося на зерновому складі ТОВ "Інтер-Агро" по вул. Ливарній, 4, в м. Полтава, були: 1) ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; 2) ОСОБА_8 , місцепроживання: АДРЕСА_2 ; тобто, учасник ТОВ "Інтер-Агро" ОСОБА_6 і учасник ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД" ОСОБА_8 , які перебувають у родинних відносинах, зокрема, на час придбання ТОВ СП "НІБУЛОН" у ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД" вищевказаних 13000 тон кукурудзи, виникнення у ТОВ "Інтер-Агро" майнових зазначених вище зобов`язань перед ТОВ СП "НІБУЛОН" та укладення договору позики №09/02-11 проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство; позикодавцем за договором позики №09/02-11 виступила Компанія Namsen Limited - компанія, яка є основним акціонером компанії Kernel Holding S.A. (вказані відомості знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті компанії Кернел http://www.kernel.ua); у період з 07.04.2011 по 21.04.2011 ТОВ "Інтер-Агро" отримало від Компанії Namsen Limited за договором позики №09/02-11 19949955,00 доларів США або 159 047 тис.грн., що підтверджується довідкою №52-2/483 від 20.02.2013, виданою АТ "ОТП Банк" та відомостями фінансового звіту за ф.1 "Баланс" на 30.06.2011 (рядок 440 ф.1); як вбачається з відомостей фінансової звітності за третій квартал 2011 (ф.1 "Баланс" станом на 30.09.2011 рядок 500), з отриманої суми позики були погашені вищезазначені короткострокові кредити банків AT "ОТП Банк" і АТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 64798 тис. грн.; в подальшому, з метою уникнення майнової відповідальності перед ТОВ СП "НІБУЛОН" та виведення активів з підприємства 29.11.2011 на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного з Компанією Namsen Limited і ТОВ "Інтер-Агро", права кредитора за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011 і права заставо та іпотекодержателя набуло ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" (код за ЄДРПОУ 23705453); виходячи з умов договору відступлення права вимоги від 29.11.2011, ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" одержало право вимоги виконання ТОВ "Інтер-Агро" зобов`язань за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011 по поверненню позики в гривневому еквіваленті 159394 155,46 грн. та 742266,50 грн. заборгованості по процентам за користування позикою, всього - 160 136418,96 грн.; за наявності можливості виконувати умови договору позики №09/02-11 від 09.02.2011 з виплати процентів, службові особи та учасники ТОВ "Інтер-Агро" умисно, з метою надання ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" права заявити вимогу про дострокове виконання цього договору позики, не здійснювали необхідні заходи з його виконання та акумулювали грошові кошти для інших цілей, що неминуче призвело до збільшення заборгованості ТОВ "Інтер-Агро" за вказаним договором позики №09/02-11 та створило ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" штучні підстави для дострокового стягнення заборгованості за цим договором; відтак, у зв`язку з умисним невиконанням ТОВ "Інтер-Агро" зобов`язань за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011 та договором відступлення права вимоги від 29.11.2011 ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" протягом грудня 2011- січня 2012 були вжиті заходи щодо дострокового стягнення заборгованості з ТОВ "Інтер-Агро, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, якими забезпечувалося повернення позики за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011, в результаті чого від ТОВ "Інтер-Агро" перейшли у власність ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" рухоме майно та нерухоме майно ТОВ "Інтер-Агро", зокрема, всі виробничі комплекси із зберігання зерна ТОВ "Інтер-Агро", у тому числі комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 4, саме в якому мали зберігатися 6996 тон зерна пшениці 6- го класу та 13000 тон кукурудзи, розтрата яких службовими особами ТОВ "Інтер-Агро" є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42012010020000004 від 22.11.2012; залишок непогашеної заборгованості ТОВ "Інтер-Агро" перед ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011 після вжиття останнім заходів з дострокового стягнення заборгованості склав 91485261,80 грн.; водночас, не маючи коштів для виконання договору позики №09/02-11 від 09.02.2011, після звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, якими забезпечувалося повернення позики, ТОВ "Інтер-Агро" передало безоплатно третій особі - ТОВ "Укррос- Зерно" (код за ЄДРПОУ 30212223) - активи на суму 68886000,00 грн. Наведене підтверджується матеріалами справи про банкрутство ТОВ "Укррос-Зерно" (справа №917/2457/13); зазначена заборгованість ТОВ "Укррос-Зерно" перед ТОВ "Інтер-Агро" в сумі 68886000,00 грн. була списана, а кредиторські вимоги ТОВ "Інтер-Агро" в зазначеному розмірі були погашені, як такі, що не задоволені за недостатністю майна, відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 17.02.2015 у справі №917/2457/13 про банкрутство ТОВ "Укррос-Зерно"; як і позикодавець за договором позики №09/02-11 - Компанія Namsen Limited, ТОВ "Укррос-Зерно" належало до групи компаній Кернел; 23.04.2012 загальними зборами ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" було прийнято рішення про припинення товариства шляхом приєднання до ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД"; 10.10.2012 господарським судом Полтавської області було порушено провадження у справі №18/1971/12 про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро" за заявою ПАТ "Полтавське ХХП" (код за ЄДРПОУ 05581898); як і позикодавець за договором позики №09/02-11 - Компанія Namsen Limited, ініціатор банкрутства ТОВ "Інтер-Агро" - ПАТ "Полтавське ХПП" - також належить до групи компаній Кернел. Так, зокрема, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань власником істотної участі та кінцевим бенефіціарним власником ПАТ "Полтавське ХПП" є ОСОБА_9 ; 11.10.2012, тобто, на наступний день за днем порушення провадження у справі 18/1971/12 про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро" відбулося приєднання ТОВ ЮК "ДЕКОРТ" до ТOB "ТД "Інтер-Агро ЛТД", а отже, і набуття ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД" всіх прав і обов`язків ТOB ЮК "ДЕКОРТ"; відтак, ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД" як правонаступник всіх прав і обов`язків ТОВ ЮК ДЕКОРТ" набуло, зокрема, право власності на рухоме і нерухоме майно ТОВ "Інтер-Агро", за рахунок якого були частково задоволенні вимоги за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011, а також право вимоги з ТОВ "Інтер-Агро" заборгованості в сумі 91485261,80 грн. за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011, яка і була заявлена у вищевказаній справі №18/1971/12 про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро"; того ж дня, 11.10.2012, загальні збори учасників ТОВ "ТД "Інтер-Агро ЛТД" прийняли рішення про перейменування товариства на ТОВ "ПОЛСІД"; водночас, відбулася і зміна учасників цього товариства, а саме: учасниками ТОВ "ПОЛСІД" стали ТОВ "Кернел-Капітал" (код за ЄДРПОУ 32768392) і ТОВ "Кернел-Трейд" (код за ЄДРПОУ 31454383); а вже 28.11.2012 ТОВ "ПОЛСІД" звернулося із заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ "Інтер-Агро" в сумі 91485261,80 грн. в межах порушеної господарським судом Полтавської області справи про банкрутство; згідно з матеріалами справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.03.2013 були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ "ПОЛСІД" до ТОВ "Інтер-Агро" в сумі 91485261,80 грн.; 17.10.2013 постановою господарського суду Полтавської області у справі №18/1971/12 ТОВ "Інтер-Агро" було визнано банкрутом; відтак, стійка фінансова неспроможність ТОВ "Інтер-Агро" була визнана в судовому порядку; 20.05.2014 ТОВ "ПОЛСІД" було припинено шляхом приєднання до ТОВ "Кононівський елеватор" (код за ЄДРПОУ 32284263); отже, ТОВ "Кононіський елеватор" як правонаступник всіх прав і обов`язків ТОВ "ПОЛСІД" набуло, зокрема, право власності на рухоме і нерухоме майно ТОВ "Інтер-Агро", за рахунок якого були частково задоволенні вимоги за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011, а також право вимоги з ТОВ "Інтер-Агро" заборгованості в сумі 91485261,80 грн. за договором позики №09/02-11 від 09.02.2011; одним з учасників ТОВ "Кононівський елеватор" є ТОВ "Кернел-Капітал", а власником істотної участі та кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_9 ; надання ТОВ "Інтер-Агро" позики за договором №09/02-11 носило, так званий, "схемний" характер, та у підсумку було вчинено в інтересах кінцевих бенефіціарних власників групи компаній Кернел.

Посилаючись на вищевикладені обставини, апелянт стверджує про передчасність затвердження місцевим господарським судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. Будь-яких інших підстав для відповідного висновку заявником не наведено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.) було відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено її розгляд на 23.07.2019.

11.07.2019 ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Веничук Є.В., надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що висновком ПП "КСК-АУДИТ" від 11.04.2013 встановлено відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "Інтер-Агро", про що зазначено в постанові від 17.10.2013 про визнання боржника банкрутом, яка є чинною; ліквідатором належним чином здійснено інвентаризацію активів, що відоражено у звіті ліквідатора від 01.03.2018; у даному випадку відсутня встановлена компетентним органом вина засновника у банкрутстві підприємства-боржника; ТОВ "НІБУЛОН" як конкурсний кредитор у справі, вважаючи незаконними правочини, що укладені за участю боржника, вправі звернутися до суду в порядку ч.4 ст.10 Закону про банкрутство з позовами про визнання правочинів недійсними, проте вказаний кредитор з відповідними позовами не звертався; реалізація дебіторської заборгованості проводилась ліквідатором у відповідності до рішень комітету кредиторів; ліквідаційний баланс станом на 01.03.2018 підтверджує неплатоспроможність боржника та відповідає його дійсному майновому стану. Ліквідатор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

16.07.2019 кредитор, ТОВ "Кононівський елеватор", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зокрема зазначає, що зміст даної апеляційної скарги повністю дублює зміст скарги на дії ліквідатора, яка подавалася ТОВ "НІБУЛОН" у травні 2018 року і у задоволенні якої судом було відмовлено. ТОВ "Кононівський елеватор" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

16.07.2019 кредитор, ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наводячи ті ж аргументи, що і ТОВ "Кононівський елеватор", просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 розгляд справи відкладено на 22.08.2019.

09.08.2019 ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Веничук Є.В. звернувся з заявою (вх.№7492), в якій, посилаючись на перебування у відпустці, просить розглянути апеляційну скаргу за його відсутності. Заявник також зазначає, що підтримує правову позицію, викладену у відзивах на апеляційну скаргу ТОВ "Кононівський елеватор" та ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

21.08.2019 у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Лакізи В.В. та Плахова О.В. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

В ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

Як було встановлено вище, ухвала господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у даній справі оскаржується ТОВ "НІБУЛОН" в частині затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації юридичної особи - ТОВ "Інтер-Агро" та припинення провадження у справі.

Отже, дане апеляційне провадження здійснюється в межах вищевказаних апеляційних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.10.2012 за результатами підготовчого судового засідання введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого Веничука Є В. розпорядником майна боржника.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.03.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого, зокрема, включено вимоги ТОВ СП "Нібулон".

Як вбачається з матеріалів справи, в ході процедури банкрутства боржника було створено комітет кредиторів у наступному складі: ТОВ "Кононівський елеватор", СТОВ "Вишневе-Агро", ТОВ "Нібулон", ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_10 .

Постановою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 ТОВ "Інтер-Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Веничука Є.В.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 у справі №18/1971/12 апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014 касаційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 та постанову господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 заяву ТОВ СП "Нібулон" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 у справі №18/1971/12 залишено без задоволення. Постанову господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 у справі №18/1971/12 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 та Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014 апеляційну та касаційну скарги ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 у справі №18/1971/12 залишено без змін.

У травні 2018 року ТОВ СП "Нібулон" звернулось до суду зі скаргою на дії ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Веничука Є.В. Як вбачається із вказаної скарги (т.17, а.с.59), в її обґрунтування наведено аргументи, ідентичні тим, якими мотивована апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.04.2019, що розглядається в даному апеляційному провадженні (т.19, а.с.121).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 було відмовлено ТОВ СП "Нібулон" в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора Веничука Є.В.

Суд першої інстанції зазначив, що у ході розгляду даної справи, ТОВ СП "Нібулон" неодноразово зверталося до державного органу з питань банкрутства зі скаргами на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Веничука Є.В. також, аналогічні заяви та клопотання ТОВ СП "Нібулон" були предметом розгляду господарського суду Полтавської області в межах справи № 18/1971/12 про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро", однак у скарзі ТОВ СП "Нібулон" знову посилається на невжиття арбітражним керуючим заходів щодо пошуку та отримання фінансових та бухгалтерських документів ТОВ "Інтер-Агро"; з метою проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, Веничуком Є.В. було залучено Приватне підприємство "КСК-АУДИТ", яким 11.04.2013 завершено проведення аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" та надано висновок про відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "ІНТЕР-АГРО"; 17.10.2013 за результатами розгляду відповідного рішення комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" господарським судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом; вказана постанова оскаржувалась ТОВ СП "Нібулон", у тому числі і з мотивів невідповідності, на думку ТОВ СП "Нібулон", висновку ПП "КСК-АУДИТ" про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" чинному законодавству, а також з посиланням у скаргах на те, що вказаний висновок є недостовірним, спотвореним неправдивою інформацією та проведений не в повному обсязі, однак на даний час, вказана постанова господарського суду після її перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій є чинною, як є чинним і висновок зроблений ПП "КСК-АУДИТ" про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР- АГРО" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012, щодо виявлення ознак неплатоспроможності; окрім того, господарський суд Полтавської області в ухвалі від 19.06.2014 у справі № 18/1971/12 (залишеній без змін судами апеляційної та касаційної інстанції) дійшов висновку, що заява ТОВ СП "Нібулон" про перегляд постанови суду першої інстанції від 17.10.2013 про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, оскільки рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 № 286/6.2, на яке посилався заявник і яким застосовано до директора аудиторської фірми ПП "КСК-Аудитор" стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців, не свідчить про нечинність висновку про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "Інтер-Агро" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012; за скаргою ТОВ СП "Нібулон" від 09.01.2014 № 135/3-14/28 щодо неналежного виконання Веничуком Є.В. обов`язків розпорядника майна ТОВ "Інтер-Агро" при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, комісією Головного управління юстиції у Полтавській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого; складеними за результатами перевірки Довідкою та Актом підтверджується належне виконання арбітражним керуючим Веничуком Є.В. покладених на нього функцій при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (т.11, а.с. 33 - 38); наявні у справі докази свідчать про недостатність як первинних бухгалтерських документів, так і фінансової звітності, що унеможливлює проведення інвентаризації; щодо підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників ТОВ "Інтер-Агро" - суд зазначив, що як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку, зробленого ПП "КСК-АУДИТ" про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 - ознак щодо наявності дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не встановлено, а відтак відсутня встановлена компетентним органом вина засновника у банкрутстві підприємства-боржника; щодо пошуку зерна, яке, як стверджує ТОВ СП "НІБУЛОН", було передано ним на зберігання ТОВ "Інтер-Агро", то вказані питання є предметом розслідування у кримінальних провадженнях, про що уже неодноразово повідомляли суду представники ТОВ СП "НІБУЛОН" під час розгляду даної справи; ТОВ СП "НІБУЛОН" як конкурсний кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро", вважаючи незаконними правочинии, що укладені за участю боржника, вправі звернутися до суду в порядку ч. 4 ст. 10 Закону з відповідними позовами про визнання правочинів недійсними, проте ТОВ СП "НІБУЛОН" з жодним таким позовом до суду не звертався; реалізація дебіторської заборгованості проводилась ліквідатором на виконання відповідних протокольних рішень комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро". Судом зроблено висновок, що ліквідатором ТОВ "Інтер-Агро" проведена уся необхідна робота у ході ліквідаційної процедури ТОВ "Інтер-Агро", в межах наданих йому повноважень, доводи скарги ТОВ СП "Нібулон" на дії (бездіяльність) ліквідатора не знаходять свого підтвердження та не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому скарга ТОВ СП "Нібулон" не підлягає задоволенню.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №18/1971/12 залишено без змін. Як вбачається з матеріалів справи, вказану постанову не було оскаржено в касаційному порядку. Отже, ухвала від 23.10.2018 та постанова суду апеляційної інстанції від 29.01.2019 станом на 22.08.2019 є чинними.

02.03.2018 ліквідатор звернувся до господарського суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (т.16, а.с.5).

Оскаржуваною ухвалою суду від 04.04.2019 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Інтер-Агро", ліквідовано ТОВ "Інтер-Агро", припинено провадження у справі.

Надаючи оцінку аргументам ухвали місцевого господарського суду в оскаржуваній частині у відповідності до підпункту б) пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, визначених ст.269 ГПК України, тобто - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5. ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Статтею 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно з п. 6 ч. 1, ст. 83 Закону про банкрутство, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході провадження ліквідатором неодноразово подавалися звіти як комітету кредиторів, так і суду.

На засіданні комітету кредиторів 02.03.2018 (т.16, а.с.6) було схвалено звіт ліквідатора від 01.03.2018. Вказаний звіт (т.16, а.с.7), в якому відображено вжиті арбітражним керуючим Веничуком Є.В. передбачені законом заходи щодо виявлення активів банкрута, досліджено місцевим господарським судом, на підставі чого в оскаржуваній ухвалі зроблено висновок, що грошові зобов`язання перед ініціюючим кредитором, а також перед іншими наявними кредиторами, вимоги яких визнано судом, задовольнити немає можливості у зв`язку з відсутністю у банкрута власності, транспортних засобів та грошових коштів.

Із протоколу засідання комітету кредиторів від 02.03.2018 вбачається, що ТОВ СП "Нібулон", повідомлене належним чином про вказане засідання, не брало в ньому участі.

Разом з тим, вказане товариство 19.04.2018 подало до господарського суду заперечення проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди (т.17, а.с.20). Зміст зазначених заперечень є ідентичним змісту скарги на дії ліквідатора, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 23.10.2018, що була залишена без змін судом апеляційної інстанції, а також змісту апеляційної скарги на ухвалу від 04.04.2019, що розглядається в даному провадженні (т.19, а.с.121).

Надаючи оцінку вказаним запереченням, місцевий господарський відхилив їх з тих підстав, що вони були предметом розгляду скарги ТОВ СП "Нібулон" на дії ліквідатора, у задоволенні якої відмовлено судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Стосовно вказаного висновку суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 4, 5 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив у законну силу.

Ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини"встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 91 рішення від 09.11.2004 "Науменко проти України" Європейський суд з прав людини Суд вказав, що: "що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Зазначені висновки наведені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.06.2018 у справі № 922/1667/17, від 01.08.2019 у справі № 922/1899/16.

Відповідно, вищезазначені положення щодо преюдиційності, на думку колегії суддів, мають бути застосовані до обставин, встановлених у межах розгляду даної справи про банкрутство.

Як було зазначено вище, у даній справі про банкрутство судовими рішеннями, що набрали законної сили, перевірено обставини, на які неодноразово посилалося ТОВ СП "Нібулон" у заявах та скаргах, що подавалися до судів різних інстанцій (у тому числі, і в апеляційній скарзі, що розглядається в даному провадженні) та встановлено відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "ІНТЕР-АГРО, відсутність фактичних підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників ТОВ "Інтер-Агро", об`єктивну неможливість проведення інвентаризації активів боржника, належне виконання арбітражним керуючим Веничуком Є.В. покладених на нього функцій при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, відповідність дій ліквідатора при виявленні та реалізації дебіторської заборгованості боржника вимогам чинного законодавства, а також рішенням комітету кредиторів.

Тому суд першої інстанції, надаючи оцінку запереченням ТОВ СП "Нібулон" проти затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу боржника, правомірно відхилив доводи вказаного учасника справи - з тих підстав, що вони досліджувалися при розгляді скарги ТОВ СП "Нібулон" на дії ліквідатора, у задоволенні якої відмовлено судовими рішеннями, що набрали законної сили. Вищевказаного висновку апелянтом не спростовано.

Будь-яких інших обставин, що могли б бути підставою для скасування ухвали господарського суду від 04.04.2019 (в оскаржуваній частині) апелянтом не наведено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаної ухвали (в оскаржуваній частині) без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у справі №18/1971/12 в частині затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації юридичної особи - ТОВ "Інтер-Агро" та припинення провадження у справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.08.2019

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна