Постанова

від 28.11.2019 по справі 18/1971/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 18/1971/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоус В. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників :

кредитора ТОВ "Кононівський Елеватор": Минець В. І.

та арбітражного керуючого Веничука Євгена Вячеславовича

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019

у складі колегії суддів: Шевель О. В. (головуючого), Тарасова І. В., Фоміна В. О.

та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019

у складі судді Паламарчука В. В.

у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро"

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Провадження у судах першої та апеляційної інстанцій

1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро" (далі - ТОВ "Інтер-Агро").

2. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.10.2012 за результатами підготовчого судового засідання введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого Веничука Є. В. розпорядником майна боржника.

3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.03.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого, зокрема, включено вимоги ТОВ СП "Нібулон".

4. У процедурі банкрутства боржника було створено комітет кредиторів до складу якого увійшли: ТОВ "Кононівський елеватор", СТОВ "Вишневе-Агро", ТОВ СП "Нібулон", ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_2 .

5. Постановою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 ТОВ "Інтер-Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Веничука Є.В.

6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 у справі № 18/1971/12 апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 залишено без змін.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2014 касаційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 та постанову Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 залишено без змін.

8. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 заяву ТОВ СП "Нібулон" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 у справі № 18/1971/12 залишено без задоволення. постанову Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 у справі № 18/1971/12 про визнання ТОВ "Інтер-Агро" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури залишено без змін.

9. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014 апеляційну та касаційну скарги ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 19.06.2014 у справі № 18/1971/12 залишено без змін.

10. У травні 2018 року ТОВ СП "Нібулон" звернулося до суду зі скаргою на дії ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Веничука Є. В.

11. Суд апеляційної інстанції встановив, що в обґрунтування вказаної скарги на дії ліквідатора наведено аргументи щодо неповноти дій ліквідатора, ідентичні тим, якими пізніше була мотивована апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ "Інтер-Агро", припинено провадження у справі.

12. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 було відмовлено ТОВ СП "Нібулон" в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора Веничука Є. В.

13. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора залишено без змін.

14. Під час розгляду цієї справи ТОВ СП "Нібулон" неодноразово зверталося до державного органу з питань банкрутства зі скаргами на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Веничука Є. В. та подавало заяви та клопотання аналогічного змісту до Господарського суду Полтавської області в межах справи № 18/1971/12 про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро" визначаючи їх підставами, зокрема: невжиття арбітражним керуючим заходів щодо пошуку та отримання фінансових і бухгалтерських документів ТОВ "Інтер-Агро", а також для виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, покладення субсидіарної відповідальності на засновників боржника; неповноту дій ліквідатора щодо виявлення та стягнення дебіторської заборгованості; недостовірність висновку про відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "ІНТЕР-АГРО", складеного Приватним підприємством "КСК-АУДИТ" за результатами аналізу фінансово-майнового стану боржника.

15. 02.03.2018 ліквідатор звернувся до господарського суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та подав документи на підтвердження обставин, зазначених у звіті.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

16. Досліджуючи матеріали справи, у тому числі звіт ліквідатора, додані до нього документи, доводи учасників справи суди попередніх інстанцій встановили таке.

17. На виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" директор ТОВ "Інтер-Агро" ОСОБА_2 передав, а арбітражний керуючий Веничук Є .В. прийняв круглу печатку ТОВ "Інтер-Агро".

18. Згідно з актом № 2 приймання- передачі від 31.10.2013 майно та товарно-матеріальні цінності ТОВ "Інтер-Агро" арбітражному керуючому Веничуку Є.В. не передавалися у зв`язку з їх відсутністю.

19. З метою виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, ліквідатором направлено запити до відповідних органів та отримано у відповідь такі відомості:

- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області повідомила, що в період з 2011 року по даний час ТОВ "Інтер-Агро" документи дозвільного та декларативного характеру не надавались;

- на запит арбітражного керуючого від 18.12.2013 Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області повідомлено про відкриті рахунки боржника в установах банків;

- Міністерство доходів і зборів України повідомило, що ТОВ "Інтер-Агро" не перебуває на обліку суб`єктів зовнішньо-економічної діяльності в митницях Міністерства;

- листом № 66/2016 від 20.10.2016 ДП "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" повідомив, що об`єктів промислової власності, що належать ТОВ "Інтер-Агро", не виявлено;

- листом від 12.11.2013 Головне управління статистики у Полтавській області не надало інформації про наявність у Товариства структурних підрозділів та підприємств, засновником (учасником) яких є ТОВ "Інтер-Агро". Арбітражним керуючим отримано витяг з ЄДР ЮОФОП, у якому вказано, що ТОВ "Інтер-Агро" як засновника-юридичної особи в ЄДР записів не знайдено;

- у повідомленні від 29.11.2013 Територіальне управління Держгірпромнагляду по Полтавській області вказало, що ТОВ "Інтер-Агро" об`єкти котлонагляду і підйомних споруд, трубопроводи, об`єкти нафтогазового комплексу, великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби в теруправлінні не реєструвало;

- Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті повідомила, що згідно електронної версії Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, записи щодо суден, власником або судновласником яких є ТОВ "Інтер-Агро", відсутні;

- Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" після оплати послуг арбітражним керуючим надало довідку № 966 від 12.02.2014 про те, що відомості про належність нерухомого майна на праві власності за ТОВ "Інтер-Агро" в м. Полтаві відсутні;

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України повідомила, що за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими реєстраторами власників іменних цінних паперів, та адміністративними даними, наданими зберігачами цінних паперів, станом на 30.09.2013 ТОВ "Інтер-Агро" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 % і більше статутного капіталу), відсутнє;

- Київський відділ Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції повідомив, що станом на 05.12.2013 у відділі на виконанні не перебувають виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ТОВ "Інтер-Агро", а також, що на виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження № 33208813, до складу якого входило 9 виконавчих проваджень про стягнення боргу з ТОВ "Інтер-Агро". У вказаних виконавчих провадженнях 18.11.2013 винесено постанови про закінчення виконавчого провадження, копії яких разом з виконавчими документами направлені до Господарського суду Полтавської області;

- Полтавське міське управління юстиції на адресу арбітражного керуючого надіслало постанову від 18.11.2013 про закінчення виконавчого провадження № 33242449 з примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 18/473/11 про стягнення з ТОВ "Інтер-Агро" на користь ТОВ СП "Нібулон" боргу в сумі 25 736, 00 грн.

- Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України листом від 23.12.2013 повідомив, що згідно даних ЄДРВП на день надання відповіді, виконавчі документи, боржником за якими є ТОВ "Інтер-Агро", на виконанні у відділі не перебувають;

- реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві надала рішення про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 9713560 від 31.12.2013, у зв`язку з тим, що у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

- листом №8620/900 від 05.12.2013 Головне управління держземагенства у Полтавській області повідомило, що відповідно до наданої інформації Відділами (Управліннями) Держземагенства у районах (містах) області реєстрація земельних ділянок за ТОВ "Інтер-Агро" відсутня.

- Департамент льотної придатності Державної авіаційної служби України повідомив, що в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ТОВ "Інтер-Агро" повітряні судна не зареєстровані.

20. Управління Державтоінспекції УМВС України в Полтавській області листом № 11/2-16 від 03.01.2014, повідомило, що згідно результатів перевірки за допомогою наявних комп`ютерних систем за ТОВ "Інтер-Агро" зареєстровані наступні транспортні засоби: ПЦ 6,7 8328, 1993 року випуску, сірого кольору, № шасі НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 ; КАМАЗ 54112, 1986 року випуску, червоного кольору, № шасі НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_4 ; ГАЗ 5312 АЦ-4.9, 1990 року випуску, синього кольору, № шасі НОМЕР_5 , ДНЗ НОМЕР_6 ; КАМАЗ 55102, 1985 року випуску, синього кольору, № шасі НОМЕР_7 , ДНЗ НОМЕР_8 .

21. З метою з`ясування місцезнаходження вказаних транспортних засобів, на адресу колишнього керівника ТОВ "Інтер-Агро" ОСОБА_2 направлено запит від 28.01.2014 № 28/01/1 з вимогою повідомити про місце перебування транспортних засобів. У відповідь на запит, від ОСОБА_2 одержано відповідь від 03.02.2014, про те, що вказані транспортні засоби списані з балансу Товариства, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Інтер-Агро" від 17.04.2012.

22. Відповідно до відповіді Державної інспекція сільського господарства Полтавської області, за ТОВ "Інтер-Агро" зареєстрована техніка: Сівалка JOHN DEERE 45535.

23. З метою встановлення місцезнаходження вказаної техніки ліквідатором на адресу колишнього керівника ТОВ "Інтер-Агро" ОСОБА_2 направлено запит від 13.01.2014 № 13/01/1 з вимогою повідомити про місце перебування вказаної техніки. У відповідь на запит, від ОСОБА_2 одержано відповідь від 03.02.2014, про те, що вказана сівалка була реалізована ТОВ "Торговий Дім "Інтер-Агро ЛТД", що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.03.2012.

24. У 2014 році ліквідатором закрито всі рахунки (кошти на вказаних рахунках відсутні), за винятком рахунку боржника у АБ "Укргазбанк" із залишком1 900 грн, що використовувався як основний для проведення грошових операцій в процедурі банкрутства.

25. Для проведення інвентаризації активів ТОВ "Інтер-Агро". 17.12.2013 ліквідатором залучено ТОВ "Аудиторська фірма "Євроаудит", проте 10.02.2014 аудитором надана відповідь про недостатність наданих фінансово-бухгалтерських документів, що унеможливило проведення інвентаризації активів ТОВ "Інтер-Агро".

26. Арбітражним керуючим 17.02.2014 подано до Київського райвідділу ПМУ УМВС України в Полтавській області заяву про злочин щодо посадових осіб ТОВ "Інтер-Агро", дії яких мають ознаки складу злочину, передбаченого статті 357 Кримінального Кодексу України, за якою 17.02.2014 Київським райвідділом ПМУ УМВС України в Полтавській області було внесено відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170020000302.

27 . 27.02.2014 Київським райвідділом ПМУ УМВС України в Полтавській області внесено постанову про закриття кримінального провадження № 12014170020000302 від 17.02.2014 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

28. Листом № 708/03-07/29 від 14.03.2014 Головне управління статистики у Полтавській області повідомило, що ТОВ "Інтер-Агро" фінансову звітність за 2012 рік та за 9 місяців 2013 року до органів статистики Полтавської області не подавало.

29. Листом № 166/05/16-08 Глобинське відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області повідомило, що ТОВ "Інтер-Агро" бухгалтерської звітності за 2012 рік та за 9 місяців 2013 року не подавало.

30. Листом № 3621/В/16-03-11 від 21.03.2014 Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області повідомила про задоволення запиту ліквідатора, та про надання вказаної звітності ліквідатору протягом 20 робочих днів. Проте, надалі, листом № 3953/В/16-03-11 від 01.04.2014 Кременчуцька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області повідомила, що в результаті проведеного аналізу поданої підприємством ТОВ "Інтер-Агро" звітності за вказаний період (2012 рік та 9 місяців 2013 року), виявлено, що бухгалтерська (фінансова) звітність не подавалась.

31. Додатково отримана ліквідатором інформація надана ТОВ "Аудиторська фірма "Євроаудит", однак, 19.06.2014 ліквідатором отримано відповідь від ТОВ "Аудиторська фірма "Євроаудит", у якій зазначено, що "представлені вище матеріали не дають змоги аудиторам виконати описані процедури і дії, не розкривають цифрову інформацію показників (рядків) фінансової звітності ТОВ "Інтер-Агро", а значить аудитори не мають змоги на підставі цих матеріалів встановити реальність і достовірність показників (рядків) фінансової звітності підприємства-банкрута ТОВ "Інтер-Агро" станом на 30.09.2013, своєчасності їх заповнення, точності, відповідність чинному законодавству України".

32. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2014 у справі № 917/2457/13 кредиторські вимоги ТОВ "Інтер-Агро" до боржника ТОВ "Укррос-зерно" визнані в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.02.2015 у справі № 917/2457/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Укррос-зерно", вимоги кредиторів, які не задоволені за недостатністю майна визнано погашеними.

33. Ліквідатором, на підставі даних бухгалтерського обліку, підготовлено та розіслано 182 дебіторам акти звірок дебіторської заборгованості.

34. На день подання звітності, акт звірки без заперечень підписано ПАТ "Полтавагаз" на суму 22 472,91 грн, СБОК "Ленінське" на суму 1 084,12 грн, ТОВ "Експосервіс Трейд" на суму 1 251,18 грн, ТОВ ГК "Співдружність" на суму 22 017,31 грн. Не визнав своєї заборгованості 51 дебітор. По 28 дебіторах листи повернулись без вручення адресатам.

35. За результатами оголошеного ліквідатором конкурсу 27.08.2015 рішенням комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" затверджено ПП "ІМАКО" організатором аукціону з продажу майна банкрута.

36. У зв`язку з недостатньою кількістю заяв (відсутністю учасників аукціону) аукціон та повторний аукціон з продажу права вимоги, як цілісного майнового комплексу не відбулися.

З7. Після визначення розміру ринкової вартості дебіторської заборгованості суб`єктом оціночної діяльності, рішенням комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" від 08.07.2016 затверджено ринкову вартість дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі ТОВ "Інтер- Агро" в сумі, визначеній суб`єктом оціночної діяльності Волковим К. Е. у Звіті про визначення ринкової вартості дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі ТОВ "Інтер-Агро" від 10.06.2016 у розмірі 57 870,00 грн. (без врахування ПДВ) та надано згоду на реалізацію вказаної дебіторської заборгованості на відкритих торгах за затвердженою вартістю організатором торгів - ПП "ІМАКО".

38. 26.08.2016 відбувся аукціон з продажу майна ТОВ "Інтер-Агро" (дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі ТОВ "Інтер-Агро"), переможцем якого запропонована та сплачена на рахунок ТОВ "Інтер-Агро" ціна Лоту № 1, яка складала 58 448,70 грн. ТОВ "Інтер-Агро" (Первісний кредитор) та переможцем аукціону - ТОВ "Гуляйпільський елеватор" (Новий кредитор) підписано Договір № 1 про відступлення права вимоги від 30.08.2016 та акт приймання-передавання права вимоги на загальну суму 39 157 718,69 грн від 01.09.2016.

37. Згідно з рішенням комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" від 11.07.2017 проведено списання безнадійної дебіторської заборгованості ТОВ "Інтер-Агро" в сумі 32 281,32 грн, яка обліковувалася на балансі ТОВ "Інтер-Агро" та не була реалізована 26.08.2016 на аукціоні з продажу майна ТОВ "Інтер-Агро".

38. Арбітражним керуючим Веничук В. Є. надані суду докази перерахування коштів за період з моменту його призначення ліквідатором ТОВ "Інтер-Агро" - 17.10.2013 та по звітну дату з рахунку боржника в розмірі: 9 000 грн - на користь організатора аукціонів - ПП "ІМОКО"; 8 000 грн - на користь ТОВ "ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ СЕРВІС" як оплата послуг з впорядкування документів ТОВ "Інтер-Агро" та 200 грн утримано АБ "Укргазбанк" за закриття рахунку боржника, а всього витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство на суму 17 200,00 грн.

39. Основну винагороду арбітражного керуючого перераховано 11.07.2017 ліквідатору ТОВ "Інтер-Агро" у сумі 27 664,33 грн.

40. З поданих ліквідатором документів встановлено, що грошові зобов`язання перед ініціюючим кредитором та іншими кредиторами, вимоги яких визнано судом, задовольнити не можливо через відсутність у банкрута власності, транспортних засобів та грошових коштів.

41. Звіт ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та виплату основної винагороди арбітражному керуючому Веничук Є. В. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро", а також звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Інтер-Агро" розглянуто та погоджено (схвалено) на зборах комітету кредиторів, про що зазначено в протоколі зборів комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" від 02.03.2018.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

42. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у справі № 18/1971/12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Інтер-Агро", ліквідовано ТОВ "Інтер-Агро", припинено провадження у справі.

43. Суд першої інстанції зазначив, що звіт ліквідатора Веничука Є. В. та ліквідаційний баланс ТОВ "Інтер-Агро" подані у відповідності до вимог статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підтверджені матеріалами справи і підлягають затвердженню, а товариство - ліквідації.

44. Заперечення ТОВ СП "Нібулон" проти затвердження звіту ліквідатора судом першої інстанції відхилено, зокрема з тих підстав, що такі доводи вже перевірялися судами та були предметом розгляду під час оскарження ТОВ СП "Нібулон" дій (бездіяльності) ліквідатора. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018, що залишена без змін за результатами апеляційного перегляду, було відмовлено ТОВ СП "Нібулон" в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора Веничука Є. В.

45. ТОВ "НІБУЛОН" оскаржило вказану ухвалу в апеляційному порядку та стверджувало, зокрема таке:

- ліквідатор Веничук Є. В. неналежним чином виконував свої обов`язки, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- ліквідатором не були вчинені всі необхідні дії з повернення дебіторської заборгованості, не були досліджені договори банкрута, укладені останнім впродовж трьох років, які передували порушенню цієї справи про банкрутство, що унеможливило визнання недійсними правочинів (договорів) банкрута за наявності для такого визнання підстав;

- спроби пошуку ним необхідної фінансової-бухгалтерської документації обмежилися формальним зверненням із заявою про злочин, передбачений статтею 357 Кримінального кодексу України, до Київського райвідділу ПМУ УМВС України в Полтавській області, що відбулося 17.02.2014, а вже 27.02.2014, тобто, на десятий день після надходження вказаної заяви про злочин, кримінальне провадження №12014170020000302 від 17.02.2014 було закрите "у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення";

- ліквідатором проігноровано обставини доведення до банкрутства боржника, а саме те, що службовими особами та учасниками ТОВ "Інтер-Агро" за попередньою змовою із службовими особами та учасниками інших юридичних осіб були вчинені дії, що полягали в умисному доведенні ТОВ "Інтер-Агро" до банкрутства та у заволодінні його майном внаслідок укладення 09.02.2011 ТОВ "Інтер-Агро" та юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр Компанією Namsen Limited договору позики №09/02-11 про надання останньою позики в сумі 25 000 000,00 доларів з кінцевим терміном її повернення до 01.12.2012, виконання якого було забезпечено заставою/іпотекою майже всього рухомого та нерухомого майна ТОВ "Інтер-Агро", а також подальшими діями щодо повернення позики за рахунок активів боржника.

46. Постановою Східного апеляційного господарського суду 22.08.2019 апеляційну скаргу ТОВ СП "НІБУЛОН" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у справі №18/1971/12 в частині затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації юридичної особи - ТОВ "Інтер-Агро" та припинення провадження у справі залишено без змін.

47. Суд апеляційної інстанції надав оцінку аргументам апелянта ТОВ СП "НІБУЛОН" та мотивовано відхилив їх, зазначивши, що з метою проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, Веничуком Є. В. було залучено Приватне підприємство "КСК-АУДИТ", яким 11.04.2013 завершено проведення аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" та надано висновок про відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "ІНТЕР-АГРО".

48. Також, під час оцінки аргументів скаржника судом апеляційної інстанції враховано, що постанова про визнання ТОВ "Інтер-Агро банкрутом залишена без змін за результатами її апеляційного та касаційного перегляду за скаргами ТОВ СП "Нібулон", обґрунтованими, зокрема, невідповідністю чинному законодавству висновку ПП "КСК-АУДИТ" про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 щодо виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства.

49. Оцінюючи доводи апелянта щодо бездіяльності ліквідатора апеляційний суд врахував, що за скаргою ТОВ СП "Нібулон" від 09.01.2014 № 135/3-14/28 щодо неналежного виконання Веничуком Є. В. обов`язків розпорядника майна ТОВ "Інтер-Агро" при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, комісією Головного управління юстиції у Полтавській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого; складеними за результатами перевірки довідкою та актом підтверджується належне виконання арбітражним керуючим Веничуком Є. В. покладених на нього функцій при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

50. Щодо підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників ТОВ "Інтер-Агро" апеляційний суд зазначив, що як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку, зробленого ПП "КСК-АУДИТ" про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 - ознак щодо наявності дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не встановлено, а відтак відсутня встановлена компетентним органом вина засновника у банкрутстві підприємства-боржника. Пошук зерна, яке, як стверджує ТОВ СП "НІБУЛОН", було передано на зберігання ТОВ "Інтер-Агро" є предметом розслідування у кримінальних провадженнях.

51. Також, суд зауважив, що реалізація дебіторської заборгованості проводилась ліквідатором на виконання відповідних протокольних рішень комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро", а ТОВ СП "НІБУЛОН" як конкурсний кредитор, вважаючи незаконними правочини, що укладені за участю боржника з позовом про визнання їх недійсними до суду не звертався.

52. З огляду на встановлені обставини та враховуючи висновки за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора , перевіривши звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, враховуючи схвалення звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Інтер-Агро" комітетом кредиторів, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро"

Короткий зміст вимог касаційної скарги

53. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарських судів ТОВ СП "Нібулон" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати, а справу № 18/1971/12 направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідації банкрута.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух касаційної скарги

54. 23.09.2019 ТОВ СП "НІБУЛОН" звернулося через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у справі № 18/1971/12.

55. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 18/1971/12 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019.

56. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

57. 04.11.2019 на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

58. Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2019 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою; датою проведення судового засідання визначено 28.11.2019.

59. 20.11.2019 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Веничука Є. В. надійшов відзив на касаційну скаргу.

60. 26.11.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу від кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор".

61. У судове засідання 28.11.2019 з`явилися арбітражний керуючий Веничук Є. В. та представник ТОВ "Кононівський Елеватор" Минець В. І., які надали пояснення у справі.

62. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час і дату судового засідання були сповіщені належним чином. З огляду на обставини справи та оскільки, явка представників сторін не визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав за можливе здійснити судовий розгляд за відсутності представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу ( ТОВ СП "НІБУЛОН")

63. Мотивуючи касаційну скаргу ТОВ СП "НІБУЛОН" зазначає, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли протиправних та передчасних висновків про можливість завершення ліквідаційної процедури, оскільки ліквідатором не вжито всіх заходів щодо виявлення майна боржника, задоволення вимог кредиторів та притягнення до відповідальності керівників учасників ТОВ "Інтер-Агро", зокрема:

- ліквідатором не були вчинені всі необхідні дії з повернення дебіторської заборгованості, не були досліджені договори банкрута, укладені останнім впродовж трьох років, які передували порушенню цієї справи про банкрутство, що унеможливило визнання недійсними правочинів (договорів) банкрута за наявності для такого визнання підстав;

- пошук ліквідатором необхідної фінансової-бухгалтерської документації полягав у формальному зверненні із заявою про злочин, передбачений статтею 357 Кримінального кодексу України, а розпочате за цією заявою кримінальне провадження №12014170020000302 від 17.02.2014 закрите 27.02.2014 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення;

- ліквідатором Веничуком Є. В. були проігноровані обставини доведення до банкрутства боржника, що вбачаються з матеріалів справи;

- відсутні правові підстави для надання преюдіційного значення обставинам, встановленим судовими рішеннями за результатами розгляду скарги ТОВ СП "НІБУЛОН" на дії ліквідатора.

64. В обґрунтування цих доводів скаржник посилається на обставини справи, докази та власні припущення щодо протиправності мотивів та мети господарської діяльності ТОВ "Інтер-Агро", що, на його думку, не були належним чином досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(арбітражний керуючий Веничук Є. В.)

65. У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Веничук Є. В. заперечує доводи скаржника зазначаючи, зокрема, таке:

- судами першої та апеляційної інстанції надано належну оцінку повноти та достатності дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі ТОВ "Інтер-Агро";

- доводи касаційної скарги дублюють зміст скарги ТОВ СП "НІБУЛОН" від 16.05.2018 на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро" арбітражного керуючого Веничука Є. В., у задоволенні якої відмовлено ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018, що залишена без змін за результатами апеляційного перегляду;

- висновком ПП "КСК-АУДИТ" від 11.04.2013 встановлено відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "Інтер-Агро", про що зазначено в постанові від 17.10.2013 про визнання боржника банкрутом, яка є чинною;

- за результатами вжитих ліквідатором заходів не виявлено підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників боржника.

(ТОВ "Кононівський елеватор")

66. Кредитор, ТОВ "Кононівський елеватор" подав відзив на касаційну скаргу, в якому зокрема зазначено, що зміст касаційної скарги повністю дублює зміст скарги на дії ліквідатора, яка подавалася ТОВ "НІБУЛОН" у травні 2018 року і у задоволенні якої судом було відмовлено. ТОВ "Кононівський елеватор" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

67. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу станом на 04.12.2019 не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

68. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

69. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

70. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

71. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

72. Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

73. Відповідно до пункту 1-1 частини 1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення вказаного Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

74. Провадження у справі № 18/1971/12 про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро" порушено 10.10.2012, постановою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 ТОВ "Інтер-Агро" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

75. Враховуючи зазначене, у ліквідаційній процедурі ТОВ "Інтер-Агро" підлягають застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції цього закону від 22.12.2011 № 4212-VI (у редакції чинній з 19.01.2013 із змінами) (далі - Закон про банкрутство).

76. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство (тут і надалі у редакції, чинній на час ліквідаційної процедури) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

77. Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (стаття 9 Закону про банкрутство).

78. У статті 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

79. Предметом розгляду, у даному випадку, є правомірність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута - ТОВ "Інтер-Агро".

80. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом.

81. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

82. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.

83. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

84. За змістом статей 1, 37, 38, 41, 46 Закону про банкрутство передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити у ході ліквідаційної процедури, та перелік документів за її результатами, що подаються ліквідатором до суду та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури.

85. Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.

86. Закон про банкрутство не містить вичерпного переліку заходів, які належить вжити ліквідатору для завершення ліквідаційної процедури, проте визначає основні напрямки такої діяльності, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного компетентного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

87. Разом з тим, Законом про банкрутство передбачена певний обсяг обов`язкових дій, яку належить вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012

88. Аналізуючи зміст цього принципу та його застосування у судовій практиці, Верховний Суд відзначає, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13.

89. Отже, з огляду на положення частини 11 статті 41 Закону про банкрутство стосовно оскарження дій ліквідатора та з урахуванням приписів статей 13, 74 ГПК України, на кредитора або іншу особу, що відповідно до закону має право заперечувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, зокрема з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, покладено обов`язок обґрунтування цих доводів, доведення, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

89. Проте, посилаючись у касаційній скарзі на неповноту дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, пошуку фінансово бухгалтерської документації та повернення дебіторської заборгованості скаржник належним чином ці твердження не обґрунтував, оскільки зазначені на їх підтвердження обставини були досліджені та об`єктивно оцінені судами попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів Верховного Суду.

90. Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 41 Закону про банкрутство під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

91. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

92. З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених статтею 41 Закону про банкрутство.

93. Приписи частини 5 статті 41 Закону про банкрутство не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

94. Саме аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

95. При цьому ліквідатор уповноважений звертатися до відповідних спеціалізованих суб`єктів для проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства з метою виявлення підстав та доказів для звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на керівників, засновників (учасників) банкрута.

96 . У цій справі місцевим та апеляційним господарським судами перевірено доводи скаржника щодо наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на учасників ТОВ "Інтер-Агро" та встановлено, зокрема, що для проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, ліквідатором було залучено Приватне підприємство "КСК-АУДИТ", яким 11.04.2013 завершено проведення аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" та надано висновок про відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "ІНТЕР-АГРО".

97. Відтак колегія суддів Верховного Суду відхиляє доводи скаржника щодо ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки бездіяльності ліквідатора щодо покладення відповідальності на учасників банкрута, оскільки суд апеляційної інстанції вмотивовано виходив з того, що підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників) у ліквідаційній процедурі не встановлено та правомірно врахував, що за скаргою ТОВ СП "Нібулон" від 09.01.2014 № 135/3-14/28 щодо неналежного виконання Веничуком Є. В. обов`язків розпорядника майна ТОВ "Інтер-Агро" Головним управлінням юстиції у Полтавській області проведено перевірку за результатами якої було встановлено належне виконання арбітражним керуючим покладених на нього функцій при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

98. Колегія суддів зауважує на фактичну ідентичність доводів касаційної скарги та змісту скарги ТОВ СП "НІБУЛОН" від 16.05.2018 на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро" яким судами попередніх інстанцій надано всебічну оцінку та вмотивовано відхилено, а обставини, встановлені за наслідками розгляду цієї скарги ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 підлягають врахуванню під час оцінки відповідних доводів у апеляційному або касаційному провадженні.

99. Оцінюючи зазначені доводи касаційної скарги колегія суддів враховує висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 904/8492/15 за якою, при оскарженні ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови апеляційної інстанції, яка залишила її без змін, доводи касаційної скарги не повинні фактично збігатися з доводами апеляційної скарги , яким надано оцінку та обґрунтовано відхилено апеляційним судом.

100. Враховуючи встановлені судами обставини щодо повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі ТОВ "Інтер-Агро", за наслідками якої не залишилось майнових активів боржника та не встановлено підстав для покладення субсидіарної відповідальності на учасників ТОВ "Інтер-Агро", а суду подано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильними висновками судів першої і апеляційної інстанцій про достатність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідації боржника та закриття провадження у справі.

101. У зв`язку із наведеним, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника стосовно передчасності та неправомірності висновків судів попередніх інстанцій щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ СП "Нібулон", ліквідацію боржника та закриття провадження у цій справі не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають встановленим судами попередніх інстанцій обставинам та не спростовують їх висновків.

102. За наведених вище обставин решта доводів скаржника не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів та в цілому є такими, що не містять посилання на порушення норм процесуального права або недотримання норм матеріального права, зводяться до переоцінки наявних в справі доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 ГПК України не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

103. З огляду на зазначене колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів за результатами касаційного перегляду не встановлено.

Щодо суті касаційної скарги

104. Доводи скаржника про порушення судами норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

105. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

106. Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

107. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що судом апеляційної інстанціїбуло надано скаржникові вичерпну відповідь на всі доводи та істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

109. Відповідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

110. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

111. Рішення суду має прийматися у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

112. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволення касаційної скарги ТОВ СП "Нібулон" та залишення постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у справі № 18/1971/12 без змін.

Щодо судових витрат

113. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2019 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у справі № 18/1971/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

Л. Й. Катеринчук