Постанова

від 23.08.2019 по справі 910/13094/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13094/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019

(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Дідиченко М.А.)

у справі № 910/13094/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп"

про стягнення 273 643, 21 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 07.08.2017 Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-Груп" (далі - відповідач) заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.03.2014 за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 273634,21 грн., з яких: 173842,05 грн. заборгованості за кредитом, 58536,48 грн. заборгованості по відсоткам, 10447,26 грн. комісії та 30808,42 грн. пені.

1.2 Позов мотивований тим, що відповідач, приєднавшись до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, шляхом подання заяви про відкриття поточного рахунку, які разом складають договір банківського обслуговування б/н від 12.03.2014, не виконує взяті на себе зобов`язання щодо повернення в повному обсязі використаних кредитних коштів, сплати відсотків, комісії.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 Справа розглядалася судами неодноразово.

2.2 20.02.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позову у справі №910/13094/17 без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.3 Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представник позивача без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, а також не з`явився у судове засідання і не повідомив суд про причини неявки.

2.4 20.05.2019 Північний апеляційний господарський суд своєю постановою скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 та передав справу №910/13094/17 на розгляд до Господарського суду міста Києва.

2.5 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд вдався до формального тлумачення п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України та дійшов безпідставного висновку про наявність процесуальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду, чим обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених ст. 55 Конституції України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1 14.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" подано касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2019.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1 Позивач не виконав вимоги суду та не надав витребувані оригінали доказів, у зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно застосовано норми п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.

4.2 Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги положення ст. 91 ГПК України та п.5.37 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003), який визначає вимоги до засвідчення копій документів;

4.3 Дана справа не є малозначною та розглядається судом в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим представник позивача ОСОБА_1 повинен був мати статус адвоката для здійснення представництва позивача у справі під час розгляду судом першої інстанції, але відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

4.4 Оскільки позивач не забезпечив явку повноважного представника у судові засідання 23.01.2019 та 20.02.2019, будь-які документи, подані до суду першої інстанції за підписом ОСОБА_1 в інтересах позивача не мали жодного процесуального значення, як такі, що підписані не уповноваженою особою.

4.5 Висновки суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд не визнавав явку позивача обов`язковою у судові засідання 23.01.2019 та 20.02.2019 не відповідають положенням ч.4 ст. 202 ГПК України.

4.6 Поновивши позивачу строк на апеляційне оскарження ухвали від 20.02.2019, суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 256 ГПК України.

5. Позиція, викладена Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" у відзиві на касаційну скаргу

5.1 В касаційній скарзі скаржник помилково зазначає про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав ненадання позивачем оригіналів доказів, зокрема, довіреності особи, яка підписала позов та завірила копії доданих до позову документів. Сумніви відповідача щодо невідповідності копій документів оригіналам та відсутності дати засвідчення копій не свідчать про неналежність доданих до справи документів.

5.2 При первісному розгляді справи у відповідача не виникало жодних сумнівів щодо доданих до позову документів.

5.3 В ухвалі місцевого господарського суду не визначено, яким саме чином неявка представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті.

6. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

6.1 Відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про витребування у позивача оригіналів письмових доказів в порядку ч. 6 ст. 91 ГПК України, обґрунтованим тим, що копії доданих до позовної заяви документів не засвідчені належним чином, та крім того, у відповідача виникли сумніви щодо наявності у позивача в оригіналі таких документів.

6.2 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 було відкладено підготовче засідання до 19.12.2019 у даній справі, визнано явку позивача обов`язковою та зобов`язано позивача надати оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в засіданні.

6.3 В судове засідання місцевого господарського суду 30.11.2018 представники сторін не прибули. Разом з тим, в призначене на 19.12.2018 судове засідання з`явився представник позивача - Стадніков Д.В.

6.4 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи, у зв`язку з необхідністю позивачу надати суду відповідь на відзив; продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.01.2019. Також, в засіданні протокольно зобов`язано позивача надати для огляду суду оригінали документів доданих до позовної заяви.

6.5 Від позивача до Господарського суду міста Києва надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, до якої також додано письмові пояснення по справі.

6.6 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2019. В засідання 23.01.2019 представники сторін не з`явилися.

6.7 Відповідач подав місцевому господарському суду клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 30.11.2018 в частині надання для огляду оригіналів документів доданих до позовної заяви. Окрім того, позовна заява у даній справі підписана особою, яка діяла на підставі довіреності №7920-К від 28.12.2016, копія якої додана до позовної заяви, однак, ненадання суду оригіналів доданих до позовної заяви документів, в тому числі й оригіналу вказаної довіреності, з урахуванням того, що відповідач ставить під сумнів відповідність наявної копії довіреності оригіналу, на його переконання, слід вважати, що така позовна заява підписана неналежним представником. Також, відповідач посилався на відсутність в матеріалах справи доказів того, що представник позивача - ОСОБА_1 є адвокатом та має повноваження на представництво інтересів позивача у Господарському суді міста Києва у справі №910/13094/17, яка не є малозначною та розглядається судом у порядку загального позовного провадження.

6.8 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 клопотання відповідача задоволено.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права.

7.1 Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

7.2 Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

7.3 Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

7.4 Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

7.5 Згідно з пунктом 2 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

7.6 Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

7.7 Ухвала місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду мотивована, зокрема, неявкою представника позивача в судові засідання та неподанням витребуваних у позивача документів, що на думку суду, перешкоджає вирішенню спору у даній справі по суті.

7.8 За приписами пункту 4 частини 1 та частини 4 статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

7.9 З наведеної процесуальної норми слідує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що наведене можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

7.10 Щодо підстави залишення позову без розгляду, у зв`язку з неподанням позивачем оригіналів доданих до позову документів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 9 статті 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.03.2014. До позову додано копії документів, засвідчені представником позивача - ОСОБА_3 , з проставленням її підпису та печатки ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відносно доводів скаржника про відсутність на копіях доданих до позову документів дати їх засвідчення, що свідчить про неналежність цих доказів, колегія суддів зазначає, що будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності та допустимості, що випливає зі змісту ст. ст. 76, 77 ГПК України, у зв`язку з чим, стверджуючи про наявність об`єктивних сумнівів щодо наданих до матеріалів справи документів, учасник у справі, дотримуючись засад змагальності, має довести суду свої заперечення з приводу поданих іншим учасником документів (доказів).

Колегія суддів враховує посилання відповідача на невідповідність доданих до позову копій документів вимогам п.5.37 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003). В той же час, вирішуючи питання належності та/або допустимості доказів, суд має зважати не лише суто на їх оформлення (в даному випадку оформлення копій документів), але й на обґрунтування та докази, які стосуються змісту цих документів та об`єктивно можуть змінити суть обставин, з`ясування яких входять до предмету доказування у справі. В даному випадку відповідачем не наведено обґрунтування та не надано доказів, які б ставили під сумнів чи свідчили про недостовірність змісту доданих до позову копій документів або спростовували обставини, на підтвердження яких ці документи подані позивачем.

Також колегією суддів враховано, що в даному випадку місцевим господарським судом здійснювався новий розгляд справи, у зв`язку зі скасуванням постановою Верховного Суду від 16.10.2018 попередніх судових рішень у даній справі, якими спір вирішено по суті заявлених вимог. При цьому при первісному розгляді даної справи у відповідача не виникало жодних сумнів щодо доданих до позовної заяви копій документів.

7.11 Виходячи зі змісту частини 9 статті 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, суд вправі в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Натомість в ухвалі місцевого господарського суду від 20.02.2019 відсутнє обґрунтування, яким чином неподані позивачем для огляду оригінали документів доданих до позовної заяви, за наявності в матеріалах справи копій зазначених документів, унеможливлюють вирішення спору по суті заявлених вимог та перешкоджають прийняттю судом відповідного рішення.

7.12 Щодо явки у судове засідання представника позивача, то як вірно встановлено судом апеляційної інстанції явка позивача у судове засідання визнавалася обов`язковою лише ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018, на виконання вимог якої, позивач з`явився у наступне підготовче судове засідання. Іншими ухвалами суду від 19.12.2018 та від 23.01.2019 явка позивача обов`язковою не визнавалася.

7.13 Висновок місцевого господарського суду про те, що неодноразова неявка представника позивача у підготовчі та судові засідання є свідченням недобросовісної та недопустимої поведінку є необґрунтованим, оскільки відповідно до статті 42 ГПК України участь у судових засіданнях є правом, а не обов`язком учасників справи, яким вони користуються на власний розсуд.

7.14 Відносно доводів скаржника про відсутність у представника позивача ОСОБА_1 доказів на підтвердження наявності у нього статусу адвоката, колегія суддів зазначає, що названий представник був присутній в судовому засіданні місцевого господарського суду, яке відбулося 19.12.2018.

Норми статті 58 ГПК України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

З підпункті 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (у редакції Закону №1401 від 02.06.2016) передбачено, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції представництво прокурорами або адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 01.01.2019.

Оскільки представник позивача за довіреністю Стадніков Д.В. приймав участь у судовому засіданні 19.12.2018, то як вірно зазначив суд апеляційної інстанції в даному випадку відсутні підстави вважати, що у назване судове засідання місцевого господарського суду був допущений представник позивача без належних на те повноважень.

7.15 Доводи скаржника, викладені в пунктах 4.4, 4.5 даної постанови, не спростовують того, що явка представника позивача у судові засідання 23.01.2019 та 20.02.2019 не була визнана судом обов`язковою, а також відсутність обґрунтування в ухвалі місцевого господарського суду як саме неявка позивача в судові засідання може перешкодити суду всебічно і об`єктивно вирішити спір по суті заявлених вимог.

7.16 Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 256 ГПК України, внаслідок поновлення позивачу строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 20.02.2019, є безпідставним, оскільки при вирішенні питання про поновлення відповідного процесуального строку судом апеляційної інстанції було враховано повернення попередньо поданої апеляційної скарги та строки подання апеляційної скарги після усунення виявлених судом недоліків, що відповідає положенням ст. ст. 119, 256 ГПК України, ст. ст. 124, 129 Конституції України.

7.17 За результатами перегляду даної справи колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції в тому, що місцевим господарським судом неправомірно застосовано п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України, що скаржником у касаційній скарзі не спростовано.

7.18 Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

7.19 З огляду на викладене та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі №910/13094/17 підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована з мотивів, наведених в цій постанові.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" залишити без задоволення.

2 . Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі №910/13094/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік