Ухвала

від 24.07.2019 по справі 369/9524/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9524/16-ц

Провадження №2-зз/369/5/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

До суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому він просив скасувати арешт на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить йому на праві власності; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 18.11.2016 року за № 17511353 про арешт земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно ухвали судді від 10 листопада 2016 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову; накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0640 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, на вжиття негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки суд з урахуванням наявних матеріалів справи, вважає, що на даний час між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 , викладені ним у клопотанні, не спростовують необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову у справі, а тому враховуючи характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що потреба в забезпеченні позову не відпала та не змінились обставини, що зумовили його застосування.

Керуючись ст. ст.. 149, 158 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук