Постанова

від 22.08.2019 по справі 691/116/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/821/51/19Головуючий по першій інстанції Савенко О.М. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Храпка В.Д.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу керівника Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 13 березня 2019 року у справі за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури Прокуратури Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця Римського ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації суборенди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року керівник Смілянської місцевої прокуратури звернувся до суду із зазначеним позовом.

В мотивування позовних вимог позивач вказував на те, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 15.09.2014 року №23-3411/14-14-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду в адмінмежах Вільшанської селищної ради площею 18,8550 га для ведення фермерського господарства. Термін дії дозволу складає 1 рік.

Більше як через рік, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-849/14-16-СГ від 04.02.2016 року ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності в адміністративних межах Вільшанської селищної ради Городищенського району за межами населеного пункту площею 18,8550 га (кадастровий номер НОМЕР_1 :001 НОМЕР_2 ) (сільськогосподарське угіддя - сад) в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 7 років.

04 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадстру у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (сільськогосподарське угіддя - сад) площею 18,8550 га для ведення фермерського господарства терміном на 7 років.

Вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вищевказана земельна ділянка передана в суборенду ФОП ОСОБА_3 , згідно договору суборенди земельної ділянки від 07.06.2016 року.

Позивач зазначає, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 про надання йому в оренду вищевказаної земельної ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не провело належну перевірку та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, про що свідчить факт укладення ОСОБА_1 договору суборенди із ФОП ОСОБА_3 з метою обходу обов`язкової процедури - земельних торгів.

На підставі викладеного керівник Смілянської місцевої прокуратури просив суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду №23-849/14-16-СГ від 04.02.2016 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 18,8550 га в адмінмежах Вільшанської селищної ради в оренду для ведення фермерського господарства;

- визнати недійсним договір оренди землі від 04.02.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, про передачу в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 18,8550 га (сільськогосподарське угіддя - сад) в адмінмежах Вільшанської селищної ради для ведення фермерського господарства (право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.02.2016 року за номером 13281431, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28271861);

- скасувати державну реєстрацію договору суборенди землі від 07.06.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , про передачу в суборенду ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 18,8550 га (сільськогосподарське угіддя - сад) в адмінмежах Вільшанської селищної ради для ведення фермерського господарства (номер запису про інше речове право 149099621 від 07.06.2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29994455);

- стягнути з відповідача на користь прокуратури Черкаської області судовий збір.

Ухвалою Гордищенського районного суду Черкаської області від 13 березня 2019 року провадження у справі за позовною заявою керівника Смілянської місцевої прокуратури Прокуратури Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця Римського ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації суборенди земельної ділянки закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що позовна заява керівника Смілянської місцевої прокуратури Прокуратури Черкаської області до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації суборенди земельної ділянки підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства, що повністю узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 13.03.2018 року у справі №348/992/16-ц.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, керівник Смілянської місцевої прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що учасником спірних правовідносин являється ОСОБА_1 , саме йому як фізичній особі, а не заснованому ним в 2015 році фермерському господарству Вільшана , як юридичній особі, надавалась спірна земельна ділянка, ФГ Вільшана як юридична особа могло отримати додаткову земельну ділянку лише за результатами проведення земельних торгів, тому спір у цій справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №619/1680/17).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Марущак Я.В. вказував, що ОСОБА_1 з 10 листопада 2017 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем, основним видом економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Таким чином, з 10 листопада 2017 року користувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 18,8550 га є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , а отже вказаний суб`єкт підприємницької діяльності має всі права та несе обов`язки, які випливають з оренди цих земельних ділянок.

Крім того, вказує на недоречність посилання Смілянської місцевої прокуратури на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №619/1680/17.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2016 року наказом № 23-849/14-16-СГ Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,8550 га в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адмінмежах Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області.

04 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та громадянином України ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, у відповідності до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 18,8550 га, сільськогосподарські угіддя - сад, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, для ведення фермерського господарства, строком на сім років.

07 червня 2016 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір суборенди, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 18,8550 га, сільськогосподарські угіддя - сад, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, для ведення фермерського господарства, строком на сім років.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частинами другою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області 08 липня 2015 року за № 10011020000000663 було зареєстроване фермерське господарство Вільшана (ЄДРПОУ 39883115), засновником якого є ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до відповіді на запит Смілянської місцевої прокуратури Прокуратури Черкаської області від 12 січня 2018 року №23/23-09/07-035, ОСОБА_1 , згідно наявних баз даних, є засновником СТОВ АФ Злагода (ЄДРПОУ 33003862).

Із змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області 02 червня 2006 року за №20010000000000885 ОСОБА_3 зареєстровано як фізичну особу-підприємця.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що ФГ Вільшана не пов`язане зі спірною земельною ділянкою, є самостійною юридичною особою, для створення якого ОСОБА_1 одержав у користування близько 100 га земель в адміністративних межах Вільшанської селищної ради Городищенського району. Після реєстрації права користування цими земельними ділянками було створено ФГ Вільшана .

Відповідно до частини другої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (частина друга статті 134 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 973-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною третьою статті 7 Закону № 973-IV земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 973-IV).

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону № 973-IV.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону № 973-IV після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства, в порядку визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори, фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Разом з тим, ФГ Вільшана не пов`язане зі спірною земельною ділянкою, є самостійною юридичною особою, для створення та ведення якого ОСОБА_1 одержав земельну ділянку.

З заявою про надання спірної земельної ділянки ФГ Вільшана не зверталось, йому вона не виділялась та в установленому порядку не передавалась.

У даній справі, спірна земельна ділянка площею 18,8550 га сільськогосподарські угіддя - сад з кадастровим номером НОМЕР_1 :001: НОМЕР_2 , яка розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, надана в оренду ОСОБА_1 , як громадянину України, на підставі договору оренди землі від 04 лютого 2016 року, між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області.

З заявою про надання цієї земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся як фізична особа з метою безкоштовного отримання земельної ділянки, а тому ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в даних правовідносинах є неправильним.

Вказане узгоджується із правовими висновками викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року справа №619/1680/17-ц та від 03 квітня 2019 року у справі №621/2501/18.

Щодо посилання у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на те, що з 10 листопада 2017 року користувачем спірної земельної ділянки є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , то суд оцінює дані доводи критично з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_1 вказує, що він зареєструвався як фізична особа-підприємець на виконання вимог частини 4 статті 1 Закону України Про фермерське господарство , в якій зокрема зазначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що вказана стаття на час укладення спірного договору оренди від 04.02.2016 року була в іншій редакції.

Відповідно до статті 8 Закону України Про фермерське господарство (в редакції станом на час укладення договору оренди) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Крім того, підтвердженням не використання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, є укладення останнім із ФОП ОСОБА_3 договору суборенди землі від 07 червня 2016 року, строком на сім років. При цьому, знову ж таки, на час укладення договору суборенди із ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1 не був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

З огляду на викладене, враховуючи суб`єктний склад сторін у даних правовідносинах, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження в цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Право суборенди земельної ділянки є похідним від оренди земельної ділянки, а тому спір в цій частині також має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є :1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при її постановленні знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу керівника Смілянської місцевої прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 13 березня 2019 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2019 року.

Судді: