ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" серпня 2019 р. Справа №914/956/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді О.В. Зварич
суддів О.С. Скрипчук
М.І. Хабіб,
секретар судового засідання М.С. Кіра,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех (надалі ТзОВ Еко-Промтех ) б/н від 10.06.2019р. (вх. №01-05/2154/19 від 10.06.2019р.)
на ухвалу господарського суду Львівської області від 31.05.2019р. (суддя Л.З. Чорній)
за заявою Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія (надалі ПАТ Львівська вугільна компанія ) про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 914/956/19
за позовом : ПАТ Львівська вугільна компанія
до відповідача: ТзОВ Еко-Промтех
про стягнення 10306662,58 грн. та усунення перешкод у користуванні майном,
за участю:
від позивача: не з`явився;
від відповідача Бакланов О.М. - директор (наказ №1/15-К від 30.04.2015р.); Сташко А.І. - адвокат (довіреність б/н від 04.06.2019р.),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
30.05.2019р. ПАТ Львівська вугільна компанія звернулось до господарського суду Львівської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 914/956/19 за позовом ПАТ Львівська вугільна компанія до відповідача ТзОВ Еко-Промтех про стягнення 10306662,58 грн. та усунення перешкод у користуванні майном.
В поданій заяві позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТзОВ Еко-Промтех на праві власності та наявні на рахунках, відкритих ТзОВ Еко-Промтех у банківських установах, зокрема на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Західному ГРУ АТ КБ ПриватБанк , МФО 325321 та № НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ АКБ Львів , МФО 325268 в межах суми ціни позову 10306662,58 грн. Заборонити ТзОВ Еко-Промтех у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні ПАТ Львівська вугільна компанія на праві приватної власності, шо зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя Сокальського району Львівської області (т. 2, а.с. 13-24).
Заява мотивована тим, що розмір статутного капіталу ТзОВ Еко-Промтех складає 1000,00 грн. при ціні позову 10306662,58 грн. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТзОВ Еко-Промтех № 39274775 від 20.05.2019р. у власності відповідача не перебуває нерухоме майно. Заявник зазначає, що відповідач тривалий час не погашає наявну заборгованість, а отже систематично порушує свої фінансові зобов`язання перед позивачем. Отже, з огляду на те, що предметом спору, зокрема є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 10306662,58 грн., доволі малий розмір статутного капіталу, відсутність у відповідача іншого майна, не яке може бути звернуто стягнення у разі задоволення позову дає обгрунтовані підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які наявні на банківських рахунках останнього. На думку заявника, у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, майбутнє виконання судового рішення у цій справі у разі його прийняття на користь позивача може бути неможливим або ж істотно ускладненим.
Крім того, заявник зазначає, що відповідач, всупереч неодноразовим повідомленням та вимогам щодо припинення спільної діяльності, продовжує здійснювати дії з видобування з хвостосховищ сировини - тонкі відходи вуглезбагачення, що належать вже не Простому товариству, а позивачу на праві власності, чим завдає останньому істотну шкоду та своєю присутністю чинить фактичні перепони позивачу у користуванні його майном. У зв`язку з цим, на думку позивача, у разі невжиття заходів до забезпечення позову у випадку задоволення судом позовних вимог, позивачу доведеться вжити значних зусиль для відновлення порушених прав.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.05.2019р. у справі №914/956/19 (суддя Л.З. Чорній) частково задоволено заяву ПАТ Львівська вугільна компанія про вжиття заходів до забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТзОВ Еко-Промтех на праві власності та наявні на рахунках, відкритих ТзОВ Еко-Промтех у банківських установах, зокрема на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у Західному ГРУ АТ КБ ПриватБанк , МФО 325321 та на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ АКБ Львів , МФО 325268 в межах суми ціни позову 10306662,58 грн. У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в іншій частині відмовлено (т. 2, а.с. 2-12).
Ухвала суду мотивована тим, що можливість відповідачем вільно розпоряджатися грошовими коштами свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову та вказаний захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову. При цьому господарський суд зазначив, що накладення арешту на грошові кошти не порушує право відповідача вільно користуватися та розпоряджатися своїми грошовими коштами, оскільки арештованими є лише кошти в межах ціни позову 10306662,58 грн., що не може заважати нормальному функціонуванню підприємства та вільному використанню інших коштів на відповідних банківських рахунках, які перевищують зазначену суму.
В іншій частині заява про вжиття заходів до забезпечення позову, що стосується заборони ТзОВ Еко-Промтех у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні ПАТ Львівська вугільна компанія на праві приватної власності, що зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя Сокальського району Львівської області, місцевий господарський суд відмовив, та вказав, що зазначений захід забезпечення позову не є співрозмірним заявленому у даній справі предмету позову, так як не пов`язаний безпосередньо з предметом позовних вимог. Заявником не вказано, яким чином застосовані заходи забезпечення позову щодо заборони відповідачу у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення, та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні позивачу на праві приватної власності, що зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, сприятимуть виконанню рішення про стягнення 10306662,58 грн. та усунення перешкод у користуванні майном.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ТзОВ Еко-Промтех подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її незаконною. Зокрема зазначає, що згідно із ч. 4 ст. 140 ГПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Скаржник стверджує, що сума ціни позовної вимоги складає 10306662,58 грн., отже дана сума є значною, це є однією з достатніх обставин щодо виклику сторін у судове засідання для надання пояснень. Вважає, що оскаржуваною ухвалою зупинено будь-яку діяльність відповідача, так як сума, на яку накладено арешт, значно перевищує реальну суму грошових коштів, наявних на рахунках відповідача. Крім того, у відзиві на позовну заяву та доданих до нього копіях документів зазначається про відсутність будь-яких боргів відповідача перед позивачем, про що відповідач міг би зазначити безпосередньо у судовому засіданні у випадку його виклику. Скаржник звертає увагу, що судом першої інстанції не було вирішено питання застосування зустрічного забезпечення, передбаченого нормами ст. 141 ГПК України, що спричиняє тяжкі наслідки для відповідача. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 31.05.2019р. у справі №914/956/19 та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом даною ухвалою.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач не надав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні директор ТзОВ Еко-Промтех та його уповноважений представник підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання б/н від 19.08.2019р. (вх. № 01-04/5181/19 від 19.08.2019р.) про долучення до матеріалів справи ряду документів, а саме: копії ухвали господарського суду Львівської області від 07.08.2019р. у справі № 914/956/19 та довідки ТзОВ Еко-Промтех № 16/08-1 від 16.08.2019р.
Колегія суддів, порадившись, прийшла до висновку не надавати правової оцінки зазначеним документам, оскільки вони датовані пізнішою датою, ніж оскаржувана ухвала, і не досліджувались судом першої інстанції.
Позивач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника. Згідно наявного в матеріалах справи письмового повідомлення про оголошення в судовому засіданні 05.08.2019р. перерви до 19.08.2019р. о 12 год 00хв. ознайомлений під розписку.
Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання представників сторін. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника позивача.
Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
У відповідності до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (ч. 1 ст.137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, серед іншого, з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Предметом позову у справі № 914/956/19, зокрема є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 10306662,58 грн.
З копій матеріалів господарської справи № 914/956/19 вбачається, що до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову від 30.05.2019р. позивач додав копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТзОВ Еко-Промтех № 39274775 від 20.05.2019р. (т. 2, а.с. 25). З даної Інформаційної довідки вбачається, що відомості щодо суб`єкта ТзОВ Еко-Промтех про нерухоме майно відсутні.
Крім того, як видно з копії витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1005336723 від 15.05.2019р., розмір статутного капіталу відповідача ТзОВ Еко-Промтех становить 1000,00 грн. (т.1, а.с. 23-28).
Надаючи оцінку вищеописаним обставинам щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, встановивши наявність зв`язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи те, що такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо задоволення заяви ПАТ Львівська вугільна компанія про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу на праві власності та наявні на рахунках в межах суми ціни позову 10306662,58 грн., оскільки можливість відповідачем вільного розпорядження грошовими коштами свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Вказані умови є достатньою підставою для накладення арешту на спірну суму грошових коштів відповідача. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову та вказаний захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в частині, що стосується заборони ТзОВ Еко-Промтех у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення, та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні ПАТ Львівська вугільна компанія на праві приватної власності, що зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя Сокальського району Львівської області, враховуючи таке.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заявником не вказано, яким чином застосовані заходи забезпечення позову щодо заборони відповідачу у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні позивачу на праві приватної власності, що зберігаються в хвостосховищі № 1 та хвостосховищі № 2 сприятимуть виконанню рішення про стягнення 10306662,58 грн. та усунення перешкод у користуванні майном.
За приписами частини 11 статті 137 Господларського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову у названій частині передуватиме розгляду справи по суті без дослідження та з`ясування доводів, міркувань та оцінки доказів, поданих іншими учасниками процесу.
Крім того, заявник (позивач) не обгрунтував належними доказами наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення при можливому задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкоди у користуванні майданчиком для виробництва, а саме хвостосховищем № 1 та хвостосховищем № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя Сокальського району Львівської області, шляхом звільнення останнього від обладнання по переробці тонких відходів вуглезбагачення, що складається з мобільного комплексу по переробці відходів вуглезбагачення, будь-якого іншого майна, транспортних засобів, працівників та уповноважених представників відповідача.
Щодо тверджень скаржника, що суд першої інстанції не викликав сторін у судове засідання для надання пояснень та не вирішив питання застосування зустрічного забезпечення, передбаченого нормами ст. 140 ГПК України, що спричиняє тяжкі наслідки для відповідача, колегія суддів зазначає.
Згідно з положенніми частин 1, 3, 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
З аналізу наведених процесуальних норм права вбачається, що положення названих статей ГПК України не є імперативними. Отже, питання щодо розгляду у виняткових випадках заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з викликом сторін, а також питання стосовно вжиття заходів зустрічного забезпечення позову процесуальний закон визначає як право суду, а не обов`язок.
За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
Ухвала господарського суду господарського суду Львівської області від 31.05.2019р. у справі №914/956/19 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 86, 136, 137, 140, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Промтех б/н від 10.06.2019р. (вх. №01-05/2154/19 від 10.06.2019р.) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 31.05.2019р. у справі № 914/956/19 без змін.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя О.С. Скрипчук
Суддя М.І. Хабіб
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2019 |
Оприлюднено | 28.08.2019 |
Номер документу | 83871115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Зварич Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні