Постанова

від 15.08.2019 по справі 910/21950/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21950/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

представник - адвокат Беседін В.І. (довіреність №010-00/7641 від 26.12.2018), адвокат Малік Т.І. (довіреність №0001000/590-19 від 11.01.2019),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крем-1",

представник - адвокат Гук О.О. (ордер КС №432823 від 13.05.2019),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроновоком" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Марількомфрукт")

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 01.04.2019

у складі колегії суддів: Зубець Л.П. (головуючий), Буравльов С.І., Мартюк А.І.

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.05.2016

у складі судді Андреїшиної І.О.

у справі №910/21950/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 13.05.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Північного апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крем-1" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 у справі №910/21950/15 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/21950/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю "Крем-1" поновлено строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 у справі №910/21950/15, відкрито касаційне провадження у справі №910/21950/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2016, призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1" на 15 серпня 2019 року о 10:15.

4. Від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач, ПАТ "Укрексімбанк") надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Крем-1" (далі - скаржник, ТОВ "Крем-1", відповідач).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. До Господарського суду міста Києва звернулось ПАТ "Укрексімбанк" з позовом до ТОВ "Крем-1" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., зареєстрованим в реєстрі за номером 566, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 44 312 352, 69 доларів США та 27 064 145, 88 грн.

5.1. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням позичальником у встановлений строк зобов`язань з повернення кредиту за укладеним з позивачем договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, несплатою процентів за користування кредитом, а також комісій, нарахованих штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань загалом в розмірі 44 312 352, 69 доларів США та 27 064 145, 88 грн. Крім того, позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за зазначеним договором, між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір №151311Z51 від 29.12.2011, із змінами і доповненнями, відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором передав в іпотеку банку нерухоме майно - земельні ділянки, загальною площею 28,4533 га. У зв`язку із зазначеним, позивач з посиланням на умови іпотечного договору та статті 12, 33, 35 Закону України "Про іпотеку" просив звернути стягнення на належне відповідачу та передане в іпотеку нерухоме майно згідно з переліком, наведеним у прохальній частині позову, з визначенням способу реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням від 25.05.2016 Господарський суд міста Києва позов задовольнив, в рахунок погашення наявної перед ПАТ "Укрексімбанк" (ідентифікаційний код 00032112) заборгованості ТОВ "Агроновоком" (ідентифікаційний код 33996335) за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, в розмірі 44 312 352, 69 доларів США та 27 064 145, 88 грн., звернув стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ "Крем-1" (ідентифікаційний код 36148777) на праві власності та є предметом іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011, стягнув з ТОВ "Крем-1" (ідентифікаційний код 36148777) на користь ПАТ "Укрексімбанк" (ідентифікаційний код 00032112) 73 080 грн. витрат зі сплати судового збору.

6.1. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ПАТ "Укрексімбанк" взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику ТОВ "Агроновоком" кредитні кошти за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, однак, свої зобов`язання за даним кредитним договором позичальник належним чином не виконав, станом на день розгляду справи в суді за позичальником існувала заборгованість за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву на суму 44 312 352, 69 доларів США та 27 064 145, 88 грн.

З огляду на зазначене, місцевий суд, з посиланням на умови іпотечного договору та статті 12, 33, 35 Закону України "Про іпотеку", звернув стягнення на належне відповідачу та передане в іпотеку нерухоме майно згідно з переліком, наведеним у резолютивній частині рішення, з визначенням способу реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства.

7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Крем-1" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 у справі №910/21950/15 змінено, в рахунок погашення перед ПАТ "Укрексімбанк" (ідентифікаційний код 00032112) заборгованості ТОВ "Агроновоком" (ідентифікаційний код 33996335) за договором №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, на суму 44 312 352, 69 доларів США та 27 064 145, 88 грн., звернено стягнення на нерухоме майно, що належить ТОВ "Крем-1" (ідентифікаційний код 36148777) на праві власності та є предметом іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011; стягнено з ТОВ "Крем-1" (ідентифікаційний код 36148777) на користь ПАТ "Укрексімбанк" (ідентифікаційний код 00032112) 73 080 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 80 388 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом касаційної інстанції

8. Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2017 касаційні скарги ПАТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Крем-1" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 скасовано, справу №910/21950/15 направлено до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

8.1. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України зазначив про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про те, що початкова ціна продажу іпотечного нерухомого майна, на яке звертається стягнення, має визначатися на рівні ринкової вартості предмета іпотеки, з урахуванням приписів частини 6 статті 38, частини 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" та висновку судової земельно-оціночної експертизи від 26.04.2016 №21260/15-41, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

8.2. Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційним судом залишено поза увагою те, що нормою частини 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку", яка є спеціальною у співвідношенні з положеннями статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини 5 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", встановлено, що початкова ціна іпотечного нерухомого майна для цілей його подальшої реалізації має визначатися суб`єктом оціночної діяльності, в тому числі й судовим експертом-оцінювачем, на рівні звичайних цін на предмет іпотеки, а не на рівні його ринкової вартості. Водночас, касаційний суд зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що їх сукупна заставна вартість складає 75 260 800 грн. Разом з тим, в ухвалі про призначення судової експертизи від 25.05.2016 Господарський суд міста Києва не зазначив, станом на яку дату має визначатися вартість предмета іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.11.2011, а судовий експерт визначав вартість станом на 22.03.2016, в той час як експертний висновок складено пізніше - 26.04.2016.

З огляду на те, що судом першої інстанції експертиза призначалася на предмет визначення ринкової вартості предмета іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.11.2011, тобто перед судовим експертом не ставилося питання про встановлення початкової ціни іпотечного нерухомого майна на рівні звичайних цін на це майно, для цілей його подальшої реалізації, колегія суддів не виключає необхідності призначення апеляційним судом нової експертизи з питаннями, які відповідатимуть вимогам частини 6 статті 38, частини 1 статті 39 та частини 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку".

8.3. Крім того, касаційний суд відхилив доводи відповідача щодо проведення позивачем розрахунку сум пені з перевищенням шестимісячного терміну, передбаченого частиною 6 статті 232 ГК України, які зводяться до переоцінки доказів у справі з посиланням на частину 2 статті 111-7 ГПК України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції за результатами нового розгляду

9. Постановою від 01.04.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Крем-1" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 у справі №910/21950/15 залишив без змін.

9.1. Апеляційним судом встановлено, що між ПAT "Укрексімбанк" та ТОВ "Агроновоком" укладено договір №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, із змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами (далі - кредитний договір). Водночас, на виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття безвідкличних документарних непокритих акредитивів на загальну суму 30 499 999, 57 доларів США строком оплати 360 календарних днів з дати акцепту документів, підтвердженого Інобанком, для забезпечення зобов`язань позичальника перед компанією "Cargill International SA" (Switzerland) згідно з договорами купівлі-продажу №(1)GLS3370XA (2)GLS3014XC (3)GLS3450X (4)GLS3276АХ від 19.02.2013 із зміною №1 від 21.06.2013 та №308778/1 від 12.03.2013 із зміною №2 від 21.06.2013.

Апеляційним судом встановлено, що за заявою ТОВ "Агроновоком" від 31.07.2013 про відкриття документарного акредитиву (далі - заява-1), ПAT "Укрексімбанк" 06.08.2013 відкрило акредитив 13412ТР756 на суму 5 499 999,76 доларів США, згідно з договором купівлі-продажу №(1)GLS3370XA (2)GLS3014XC (3)GLS3450X (4)GLS3276AX від 19.02.2013, із зміною №1 від 21.06.2013, на користь "Cargill International SA" (Switzerland) через банк Raiffeisen Bank International AG. Також, судом встановлено, що 09.08.2013 документи, що відповідають умовам акредитиву, акцептовано банком Raiffeisen Bank International AG та надіслано останнім до ПAT "Укрексімбанк" авторизоване повідомлення МТ 799 про те, що документи, які відповідають умовам акредитиву, відправлені 09.08.2013, а після закінчення терміну відстрочення платежу (04.08.2014) ПAT "Укрексімбанк" здійснило платіж, згідно з умовами акредитиву (пункт 78 МТ 700) та інструкціями Raiffeisen Bank International AG, на суму 5 499 999,76 доларів США, що підтверджує виконання зобов`язання за акредитивом.

Суд встановив, що за заявою ТОВ "Агроновоком" від 31.07.2013 про відкриття документарного акредитиву (далі - заява-2), ПAT "Укрексімбанк" 09.08.2013 відкрив акредитив 13422ТР840 на суму 24 999 999, 81 доларів США, згідно з контрактом №308778/1 від 12.03.2013 на користь Cargill, Incorporated, Petroleum Trading (США), через банк Credit Suisse AG. Крім того, 12.08.2013 банк Credit Suisse AG, Geneva надіслав до ПAT "Укрексімбанк" авторизоване повідомлення МТ 754 про те, що документи, які відповідають умовам акредитиву, відправлені 12.08.2013 службою доставки DHL, а після закінчення терміну відстрочення платежу (07.08.2014) ПAT "Укрексімбанк" здійснив платіж на користь бенефіціара Cargill Incorporated, Petroleum Trading (США) на суму 24 999 999, 81 доларів США, що підтверджує виконання зобов`язання за акредитивом.

9.2. Апеляційний суд встановив, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, ПAT "Укрексімбанк" уклало з ТОВ "Крем-1" нотаріально посвідчений іпотечний договір №151311Z51 від 29.12.2011, із змінами і доповненнями (далі - іпотечний договір №151311Z51), відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором передав в іпотеку банку нерухоме майно - земельні ділянки, загальною площею 28,4533 га, що належать іпотекодавцю на праві власності. У зв`язку з невиконанням ТОВ "Агроновоком" зобов`язань за кредитним договором, банк надіслав на адресу ТОВ "Крем-1" повідомлення про порушення зобов`язань №195-01/5427 від 21.08.2014, №195-01/6370 від 29.09.2014, №195-01/7455 від 13.11.2014, №195-01/7639 від 20.11.2014., в яких вимагав здійснити погашення заборгованості за кредитним договором протягом тридцятиденного строку (копії повідомлень з доказами їх направлення/отримання додано до матеріалів справи).

9.3. Апеляційний суд, проаналізувавши рішення Господарського суду міста Києва №910/3531/15-г від 16.03.2015, яким був задоволений позов банку та стягнено з ТОВ "Агроновоком" на користь позивача наявну станом на 28.01.2015 заборгованість, встановив, що на примусове виконання рішення у справі №910/3531/15-г Господарським судом міста Києва видано наказ від 31.03.2015 №910/3531/15-г про стягнення з ТОВ "Агроновоком" на користь ПAT "Укрексімбанк" заборгованості на загальну суму 38 337 366, 23 доларів США та 19 450 414, 58 грн., а також сплаченого судового збору в розмірі 73 080 грн. Крім того, судом встановлено відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.03.2015 №910/3531/15-г, а 28.03.2016 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову ВП №47375766 про зміну назви сторони виконавчого провадження. Також, суд зазначив, що відповідно до листа від 13.04.2016 №10947-0-33-16 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок коштів, стягнутих з рахунків боржника відділом примусового виконання рішень перераховано стягувачу 162 011,16 грн., згідно з платіжним дорученням №1174 від 06.07.2015.

9.4. Суд апеляційної інстанції встановив, що в Бюлетені Державної Реєстрації опубліковано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №332 (27) з 30.09.2015 по 08.10.2015 (розділ 1.3. "Повідомлення про зміну найменування юридичної особи") щодо зміни найменування ТОВ "Агроновоком" на ТОВ "Марількомфрукт" (код ЄДРПОУ 33996335), а також встановлено, що ПAT "Укрексімбанк" пред`явлено претензію (заяву) від 29.12.2015 №010-05/7967 з вимогами до ТОВ "Марількомфрукт", що ліквідується за рішенням його засновників (учасників), у розмірі 45 308 792, 32 долари США та 27 013 378, 63 грн. Разом з тим, суд зазначив, що 16.02.2016 до ПAT "Укрексімбанк" надійшов відзив ліквідатора ТОВ "Марількомфрукт" Мар`яш I.Л. від 11.02.2016 №2-11/02, відповідно до якого кредиторські вимоги банку на суму 45 308 792, 32 долари США та 27 013 378, 63 грн., а також сплачений банком судовий збір на суму 73 080 грн. ліквідатором визнано в повному обсязі.

9.5. Апеляційний суд відхилив доводи скаржника про те, що зобов`язання боржника за кредитом є припиненими внаслідок стягнення суми боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г, оскільки ухвалення рішення про стягнення суми боргу не припиняє зобов`язальних відносин між учасниками основного договору та договору забезпечення, а лише робить відповідні грошові вимоги безспірними. Водночас, суд апеляційної інстанції врахував інформацію щодо погашення заборгованості позичальника за кредитним договором №151311К25 від 29.12.2011 за період з 11.08.2015 по 17.10.2018, зокрема щодо надходження коштів на суму 3 654 грн. та зазначив, що зазначена сума підлягає врахуванню в процесі виконання рішення з урахуванням Закону України "Про виконавче провадження".

9.6. Апеляційний суд встановив, що в ході розгляду справи №910/21950/15, ухвалою суду першої інстанції від 28.10.2015 призначено судову експертизу для визначення ринкової вартості спірного предмета іпотеки (земельних ділянок), виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 15.06.2018 №12419/17-41 ринкова вартість предмета іпотеки за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011 становить 64 672 000 грн.

9.7. Судом апеляційної інстанції відхилено доводи скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про судове засідання 25.05.2016, призначене згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016, оскільки скаржник був обізнаний про наявність відповідного спору, в матеріалах справи наявні його пояснення та заперечення, а також надані документи, які прийняті до уваги та відповідно оцінені судом першої інстанції при вирішенні спору.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

10. Скаржник доводив, що ПАТ "Укрексімбанк" подало позов до ТОВ "Крем-1" про звернення стягнення на предмет іпотеки лише у серпні 2015 року, після того, як основне зобов`язання вже було припинено на підставі частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" (після прийняття рішення суду 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г, яке набрало законної сили 26.03.2015 та згідно з яким з основного боржника було стягнено заборгованість в повному обсязі, що існувала на момент прийняття рішення суду), що, на думку скаржника, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог банку до нього, як майнового поручителя, про звернення стягнення на заставне майно.

10.1. Скаржник аргументував, що судами попередніх інстанцій не враховано, що після винесення рішення місцевого суду від 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г банком здійснено збільшення нарахованих процентів за кредитом до 11.08.2015 з 2 744 059, 95 доларів США до 7 226 961, 36 доларів США. Разом з тим, банком необґрунтовано зменшено заборгованість за строковими процентами за користування кредитом на 381 250 доларів США, що є доказом некоректного та неправильного нарахування заборгованості за кредитним договором.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві АТ "Укрексімбанк" на касаційну скаргу ТОВ "Крем -1" зазначено, що відповідно до пункту 8.1. статті 8 Кредитного договору, з врахуванням положень статей 6, 627 ЦК України, такий кредитний договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором, а оскільки зобов`язання не виконано, кредитний договір є, незважаючи на постановлення рішення у справі №910/3531/15-г. Отже, правовідносини за іпотечним договором не є припиненими і суди дійшли правильних висновків про звернення стягнення на предмет іпотеки.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 526 - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 575 - іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частина 1 статті 625 - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 2 статті 625 - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 627 - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 1048 - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики .

Частина 2 статті 1050 - якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частина 1 статті 1054 - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

13. Закон України "Про іпотеку"

Частина 1 статті 17 - іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

14. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 4 статті 236 - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", статті 236 ГПК України. Касаційний перегляд здійснюється в межах доводів поданої касаційної скарги.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

16. Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між ПAT "Укрексімбанк" та ТОВ "Агроновоком" укладено договір №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву (акредитивів), та зобов`язання з погашення виданих акредитивів у певний строк. Договір діє зі змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 11.08.2015 заборгованість ТОВ "Агроновоком" (змінена назва ТОВ "Марількомфрукт") за договором №151311К25 від 29.12.2011 за виданими, але не оплаченими акредитивами становить 44 312 352, 69 доларів США та 27 064 145, 88 грн., яка підтверджується визнанням її ліквідатором ТОВ "Марількомфрукт" Мар`яш І.Л. згідно з листом 11.02.2016 на суму 45 308 792, 32 долари США, 27 013 378, 63 грн. та 73 080 грн. судового збору. Також, за рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г встановлено, що з основного боржника ТОВ "Агроновоком" (змінена назва ТОВ "Марількомфрукт") було стягнено на користь позивача 38 337 366, 23 долари США, 19 450 414 ,58 грн. та 73 080 грн. судового збору, яке виконано органами ДВС на суму 162 011,16 грн., а поданий позивачем розрахунок заборгованості до позовної заяви не спростовано відповідачем поданням доказів погашення кредиту шляхом виконання зобов`язань як одержувачем кредиту, так його майновим поручителем, або наданням іншого розрахунку, яким би спростовувалася сума боргу, на виконання якої позивач просив звернути стягнення на майно.

17. Згідно з частиною 1 статті 589 ЦК України, в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін) , якщо інше не встановлено договором або законом (частини 1-2 статті 590 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України, одним з видів застави є іпотека нерухомого майна, яка відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судами встановлено, що ПAT "Укрексімбанк" уклало з ТОВ "Крем-1" нотаріально посвідчений іпотечний договір №151311Z51 від 29.12.2011, зі змінами і доповненнями (далі - іпотечний договір №151311Z51), відповідно до якого цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з Договору про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву №151311К25 від 29.12.2011, а предметом іпотеки є нерухоме майно - земельні ділянки, загальною площею 28,4533 га, що належать іпотекодавцю на праві власності.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень статей 575, 589, 590, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статей 1, 18, 33 Закону України "Про іпотеку", суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав у ПАТ "Укрексімбанк" на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з невиконанням ТОВ "Агроновоком" умов договору №151311К25 від 29.12.2011 за іпотечним договором №151311Z51 від 29.12.2011 шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

18. Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на наявність судового рішення від 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г, як на підставу припинення зобов`язань майнового поручителя за кредитним договором, та відсутність у зв`язку із цим правових підстав для звернення стягнення на майно.

Відповідно до статей 598-609 ЦК України не передбачено правових наслідків того, що рішення суду про стягнення грошової суми може бути підставою для припинення зобов`язання, згідно якого проводиться стягнення. Разом з тим, якщо умовами укладеного договору передбачено правові наслідки дострокового розірвання договору за ініціативою позикодавця, таке судове рішення може бути доказом того, що позикодавець звернувся з вимогою до позичальника про дострокове стягнення боргу і внаслідок задоволення позову, дія кредитного договору припинилася за рішенням суду на майбутнє. Зазначене не спростовує наявності правових підстав звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності невиконаного рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором.

Отже, наявність судових рішень про стягнення боргу та/або інших грошових сум за періоди невиконання боржником договірного зобов`язання в час дії кредитного договору, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчинення інших процесуальних дій по виконанню рішення суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов`язань, які виникли між сторонами до моменту розірвання договору.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г припинено достроково дію договору №151311К25 від 29.12.2011 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву, оскільки за змістом його мотивувальної та резолютивної частин вбачається про звернення позивача про оплату декількох акредитивів, які є окремими кредитними траншами позивача, що відбувалося в межах дії кредитного договору та надіслання банком позичальнику повідомлень про порушення окремих зобов`язань за виданими банком акредитивами, однак, судом не встановлено обставин, що такими повідомленнями банк повідомляв позичальника про дострокове розірвання договору 29.12.2011 чи припинення зобов`язань за договором на майбутнє.

З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду не вбачає різного застосування судами положень статті 1050 ЦК України у даній справі та у справі №310/11534/13-ц згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018, оскільки висновки судів щодо застосування норми права здійснено за встановлення різних обставин справи, оскільки у справі №310/11534/13-ц спір розглядався щодо іншого різновиду кредитних договорів (договору про надання кредиту із сплатою відсотків) та заявлялась вимога про дострокове розірвання такого договору, однак, у справі №910/21950/15, яка переглядається касаційним судом, такі обставини відсутні, предметом спору є звернення стягнення на майно іпотекодержателя за договором про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного акредитиву, який має особливості правового регулювання та за яким не заявлялась вимога про дострокове розірвання договору.

19. Так, відповідно до пунктів 1.3, 1.6 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого Постановою Правління НБУ №514 від 03.12.2003 (зареєстрованого Мін`юстом України 24.12.2003 за №1213/8534) в редакції, чинній на момент прийняття рішення місцевого суду 25.05.2016, - акредитив це грошове зобов`язання, що надається банком-емітентом, виконати зобов`язання проти належного представлення; безвідкличний акредитив - акредитив, який не може бути змінений або анульований банком-емітентом без згоди підтверджуючого банку (якщо він є) та бенефіціара; Акредитив є угодою, що відокремлена від договору з купівлі-продажу або іншого документа, який має силу договору, на якому він базується. Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов`язань.

Отже, кредитування банком осіб шляхом відкриття безвідкличного акредитиву має певні особливості, визначені як спеціальним законодавством, що підлягає переважному застосуванню, так умовами договорів про здійснення такого кредитування, що має враховуватися судами при застосуванні частини 2 статті 1050 ЦК України.

20. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованим доводи скаржника згідно з пунктом 10.1 описової частини даної постанови про те, що судами попередніх інстанцій не враховано обставин донарахування банком процентів на заборгованість після винесення рішення місцевого суду від 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г, а також необґрунтовано зменшено заборгованість за строковими процентами за користування кредитом на 381 250 доларів США, що є доказом некоректного та неправильного нарахування заборгованості за кредитним договором, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 мотивувальної частини постанови касаційного суду спростовано доводи скаржника про необґрунтованість зобов`язань з нарахування процентів за спірним кредитним договором після прийняття рішення суду 16.03.2015 у справі №910/3531/15-г, а доводи про некоректність розрахунку спірної суми заборгованості є такими, що вимагають переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, касаційним судом приймається до уваги оцінка зазначеним доводам, яка надана апеляційним судом згідно постанови 01.04.2019.

21. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими посилання скаржника на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2018, прийняту у справі №564/2199/15-ц, оскільки за змістом даної постанови зроблено правові висновки про те, що "після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію". Касаційний суд зазначає, що в даному випадку судами не встановлено обставин дострокового припинення дії договору кредитування та укладено інший різновид кредитних договорів (кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного непокритого акредитиву), який має особливості правового регулювання від кредитного договору з фізичною особою, виконання зобов`язань за яким було предметом спору у справі №564/2199/15-ц.

22. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, оскільки обґрунтування таких рішень ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі. Суд приймає до уваги відповідність судових рішень вимогам щодо верховенства права та надання сторонам спору можливостей доказування розміру заборгованості шляхом подання відповідних доказів упродовж двох років судового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій з дотриманням принципу змагальності сторін відповідно до статей 11, 13 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та залишення без змін постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції.

В. Судові витрати

24. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крем-1" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 у справі №910/21950/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.Г. Пєсков