Постанова

від 27.08.2019 по справі 711/1885/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/821/164/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 311000000 Позарецька С.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Новікова О.М.Храпка В.Д., Бондаренка С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Азот на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2019 року (повний текст рішення складено 16 квітня 2019 року) у складі судді Позарецької С.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства (ПАТ) Азот про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -:

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ Азот про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, обґрунтовуючи тим, що він з 08.07.1992 року працював на підприємстві на посаді начальника зміни цеху М2.

24 липня 2017 року його було звільнено з посади на підставі ст. 36 КЗпП України.

На час звільнення, відповідач мав заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати, яка станом на 21.03.2019 становить 25 825 грн. 25 коп.: за лютий 2017 - 5 337 грн. 87 коп., березень 2017 - 6 107 грн. 47 коп., квітень 2017 - 8 579 грн. 72 коп., травень 2017 - 5 800грн. 19 коп.

Позивач також вказав, що з дня звільнення до 09.04.2019 минуло 429 дні, його середньоденна заробітна плата складає 652,46 грн., а тому розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить - 279 905 грн. 34 коп.

Просив суд стягнути з ПАТ Азот на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 25825 грн. 25 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 279 905 грн. 34 коп.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Азот на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 25 825 грн. 25 коп. з відрахуванням передбачених законодавством податків та обов`язкових платежів.

Стягнуто з ПАТ Азот на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 25.07.2017 року по 09.04.2019 року в сумі 279 252 грн. 88 коп. В іншій частині - в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ Азот на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 792 грн. 53 коп. та на користь держави в розмірі 258 грн. 25 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ Азот , посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, неврахування всіх фактичних обставин даної справи, просить рішення змінити шляхом доповнення його резолютивної частини вказівкою про стягнення середнього заробітку час затримки виплати з обов`язковим відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розділом ІV Податково кодексу України, п. 163.1 ст. 163 визначено, що об`єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподаткований дохід, який складається із суми оподаткованих доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 та пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.

Таким чином, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.

Судом при ухваленні рішення вищевказані положення податкового законодавства не були взяті до уваги та їм не було надано жодної оцінки.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, мотивуючи тим, що середній заробіток за час затримки заробітної плати звільненому працівникові не входить до складу заробітної плати, хоч і вираховується з середнього заробітку. Зауважує, що посилання представника відповідача на лист ДФС від 05.11.2015, постанову апеляційного суду Черкаської області від 07 червня 2018 року про необхідність застосування такого відрахування, суперечать нормам законодавства та стосуються середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Частиною першою статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у ПАТ Азот на посаді начальника зміни цеху М2.

24.07.2017 ОСОБА_1 звільнено з ПАТ Азот , відповідно до наказу № 679-вк від 13.07.2017 за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням суду позовні вимоги були задоволені частково та захищено порушене право позивача.

Рішення суду оскаржується лише в частині вирішення спору про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, при цьому розмір стягнутого середнього заробітку не оскаржується, а відповідач не погоджується з висновком суду про те, що такий заробіток стягнутий без вказівки на відрахування передбачених законодавством податків та обов`язкових платежів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п.163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податків відповідно до умов трудового договору (контракту) ( п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК України ( п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

У ст. 165 ПК України не передбачено середній заробіток за час затримки розрахунку як дохід, який не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткування доходу.

Аналогічне роз`яснення міститься і у листі ДФС України від 09 березня 2016 року №665/4/99-99-1-17-03-03-13.

Посилання в рішенні суду першої інстанції на п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 є непереконливим.

Суд апеляційної інстанції віддає перевагу вимогам Податкового кодексу України і таке рішення узгоджується з практикою Верховного Суду (рішення від 17 липня 2019 року у справі № 760/4086/16-ц).

Тому резолютивну частину рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати необхідно доповнити словами з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України .

Апеляційна скарга в частині стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача задоволенню не підлягає. В даному випадку судові витрати не підлягають перерозподілу, так як рішення суду першої інстанції не змінено судом апеляційної інстанції в частині суми стягнення коштів.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Азот задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2019 року змінити.

Доповнити абзац третій резолютивної частини рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2019 року словами з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України .

В решті рішення залишити без змін.

Судові витрати залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: