Рішення

від 24.04.2019 по справі 752/23173/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23173/17

Провадження №: 2/752/1011/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

встановив:

09.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян про зобов`язання відповідача видати трудову книжку та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 33 973,12 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на посаді інженера технічного нагляду в ГБК Деміївський Яр . 13.06.2016 року його було звільнено з зазначеної посади за згодою сторін. При звільненні йому не видали трудову книжку. Стверджує, що при неодноразовому зверненні до відповідача з вимогою видати йому трудову книжку, посадові особи останнього його вимогу не виконали. Зазначене призвело до того, що Пенсійний фонд стягує з нього, як з пенсіонера 15% від місячного розміру пенсійного забезпечення. З підстав невидачі йому належно оформленої трудової книжки у день звільнення просив зобов"язати видати йому належно оформлену трудову книжку та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 33 973,12 грн.

13.11.2017 року відкрито провадження у справі з призначенням попереднього судового засідання.

Відповідно п.9 роділу ХІII ЦПК України Перехідні положення (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), дану справу, провадження в якій відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, суд розглядає за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні позивач відсутній, подав до суду клопотання про розгляд заявлених вимог без його участі, зазначив, що позов підтримує з підстав викладених у ньому.

Відповідач ГБК Деміївський Яр про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його представник подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, з тих підстав ,що буде надавати правову допомогу по іншій справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач повторно не забезпечив у судове засідання явку свого представника, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутносі відповідача та його представника.

Дослідивши матеріали справи та докази наявні у справі, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 4 виданого головою кооперативу ГБК Деміївський Яр Яцевським І.А . з 01.02.2018 року ОСОБА_1 зараховано на посаду інженера по технічному нагляду з оплатою згідно штатного розкладу, основа: заява ОСОБА_1 ( а.с. 88).

Наказом №25 від 13.06.2016 року виданого головою ГБК Деміївський Яр Яцевським І.А . звільнено ОСОБА_1 , інженера по технагляду, 13 червня 2016 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. Підстава: заява ОСОБА_1 від 12.06.2016 року (а.с.89,90).

Звертаючись до суду з позовом позивач стверджував, що у день його звільнення, а також на його неодноразові вимоги ГБК Деміївський Яр не видав йому належно оформлену трудову книжку.

У зв`язку з невидачою трудової книжки, позивачем 12.05.2017 року на адресу місця знаходження ГБК Деміївський Яр було надіслано заяву про видачу йому трудової книжки, що підтверджується копією поштового відправлення, яке повернуто без вручення адресату з відміткою відділу зв`язку про закінчення встановленого строку зберігання ( а.с.4, 5-6).

Відповідно до правил статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Заперечуючи проти позову представник відповідача ГБК Деміївський Яр зазначав, що трудова книжка була видана ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України головним бухгалтером, який на момент розгляду справи в кооперативі вже не працює. Крім того, посилаючись на вимоги статті 233 КЗпП України стверджував, що позивач порушив строки звернення до суду з позовом, оскільки з моменту звільнення позивача до моменту звернення до суду минуло більше 16 місяців.

Правилами ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, яка передбачає перелік підстав звільнення від доказування.

Проте, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 , у зв`язку з його звільненням було видано оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення.

Суд також не приймає до уваги заперечення представника відповідача і у тій частині, що у відповідності до правил ст. 233 КЗпП України, позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки зі змісту частини другої статті 233 КЗпП України видно, що в разі порушення роботодавцем законодавства про працю працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з даним позовом.

Зі змісту статтей 47, 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п.п. 3,4 Постанови Кабінету Міністрів Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 № 301, трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому за підписом в журналі обліку. Відповідальність за ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників , затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видати позивачу належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України, встановлено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Звертаючись з позовом позивач вказав, що його середньомісячний заробіток складав - 2 123,32 грн.

На вимогу суду відповідачем не надано довідку про заробітну плату позивача за останні два робочих місяці, а також не зазначив про його середній заробіток за останні два місяці.

На підтвердження заявлених вимог позивачем було надано суду довідку Пенсійного Фонду України форми ОК-5 за даними якої заробітна плата позивача за квітень складає - 1500,00 грн., за травень- 2088,84 грн.

Відповідно суд приймає до уваги офіційні дані про заробітну плату позивача надані Пенсійним Фондом України ( а.с.7).

Отже, за даними довідки форми ОК-5 виданої Пенсійним Фондом України заробітна плата позивача ОСОБА_1 за квітень - 1500,00 грн., травень - 2088,84 грн., відповідно його середній заробіток на час звільнення складає (( 1500,00 грн + 2088,84 грн) : 2 = 1 794, 42) 1 794, 42 грн.

Для визначення належного позивачу середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, судом відповідно до правил ч. 4 ст. 235 КЗпП України береться до уваги період з моменту звільнення позивача та по дату ухвалення судового рішеня .

Безпосередньо для визначення належного до стягнення розміру середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, яким є період часу з 14.06.2016 року по 24.04.2019 року, суд множить визначений розмір середнього заробітку позивача на повних 33 місяці у зазначеному періоді (1 794, 42 грн. х 33 міс.), що складає 59 215,89 грн.

Крім того враховує належні до оплати позивачу 13 робочих днів у червні 2016 року та 18 робочих днів у квітні 2019 року, що також є вимушеним прогулом, для чого судом визначається середньоденний заробіток.

За проведеним судом розрахунком розмір середньоденної заробутної плати плзивача складає (заробітна плата за два останні місяці роботи, що передували звільненню 1500,00 грн. + 2088,84 грн. = 3 588,92 грн. ділиться на/на кількість робочих днів у квітні-травні 2016 року, тобто 43 дні., що дорівнює 83,00 грн.) 83, 00 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за неповні місяці за проведеним судом розрахунком складає (середньоденна заробітна плата 83 грн. множиться на кількість робочих днів у червні 2016 року та у квітні 2019 року, що становить 31 робочих дні що дорівнює 2 573, 00 грн.) 2 573, 00 грн.

Отже, належний до стягнення позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, що мав місце з підстав затримки видачі належним чином оформленої трудової книжки при звільненні за період з 13.06.2016 року по 24.04.2019 року складає ( 59 215,89 грн. за 33 повних місяці та 2 573 грн. за два неповних місяці, що разом становить 61 789 грн.) 61 789, 00 грн.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1280 грн. 00 коп. судового збору, від сплати якого був звільнений позивач при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 48, 235 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995р. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , Інструкцією Про порядок ведення трудових книжок працівників , затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, ст.ст.4, 80,81, 141, 179,263,264 ЦПК України, суд -

вирішив

позовні вимоги ОСОБА_1 до гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Зобов`язати гаражно-будівельний кооператив Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів ( код ЄДРПОУ 23711761, місцезнаходження: м.Київ, вул. Деміївська, буд. 37) видати ОСОБА_1 належно оформлену трудову книжку.

Стягнути з гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів ( код ЄДРПОУ 23711761, місцезнаходження: м.Київ, вул. Деміївська, буд. 37) на користь ОСОБА_1 ( зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 61 789 (шістдесят одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять) гривень.

Стягнути з гаражно-будівельного кооперативу Деміївський Яр по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання і обслуговування транспортних засобів ( код ЄДРПОУ 23711761, місцезнаходження: м.Київ, вул. Деміївська, буд. 37) на користь держави судовий збір в розмірі 1 280 ( одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк