Ухвала

від 29.08.2019 по справі 916/2871/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2871/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги фермерського господарства Перлина Струмка

на рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2018 (суддя Смелянець Г.Є.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 (колегія суддів: Поліщук Л.В. (головуючий), Бєляновський В.В., Богатир К.В.)

зі справи № 916/2871/17

за позовом керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Фонд в особі Відділення)

до фермерського господарства Перлина Струмка (далі - Господарство)

про стягнення 189 090,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Прокуратура в інтересах держави в особі Фонду в особі Відділення звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Господарства про стягнення 189 0902,08 грн. заборгованості (з них: 80 000,00 грн. основного боргу, 109 090,08 грн. інфляційних втрат), яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором від 23.08.2005 № 3 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству в частині повернення суми наданої фінансової підтримки (допомоги).

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 916/2871/17, позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.

Господарство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з доводами касаційної скарги:

- Прокурор став альтернативним суб`єктом звернення з позовом до суду, оскільки Фонд в особі Відділення не був позбавлений можливості звернутися з позовом до суду самостійно;

- у Прокурора не було повноважень на представництво інтересів Фонду в особі Відділення у суді, проте, суди попередніх інстанцій на вказані обставини уваги не звернули;

- судом першої інстанції безпідставно не застосовано позовну давність у справі щодо вимог про стягнення заборгованості (зокрема, інфляційних втрат), про що заявлено відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції на вказану помилку місцевого господарського суду уваги не звернув.

У даній справі Прокурор в інтересах держави в особі Фонду в особі Відділення звернувся з позовом до Господарства про стягнення 189 0902,08 грн. заборгованості (з них: 80 000,00 грн. основного боргу, 109 090,08 грн. інфляційних втрат), яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором від 23.08.2005 № 3 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству в частині повернення суми наданої фінансової підтримки (допомоги).

Отже, спір у даній справі пов`язаний з реалізацією прокурором повноважень згідно із статтею 23 Закону України Про прокуратуру , зокрема щодо представництва інтересів держави в суді.

Касаційним господарським судом з`ясовано, що ухвалою Касаційного господарського суду від 14.08.2019 справу №911/1107/18 за позовом заступника керівника Києво-Святошинської міської прокуратури в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України до Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Університету Державної фіскальної служби України про визнання недійсним договору та стягнення 2 880 516, 60 грн. передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалу Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 911/1107/18 мотивовано, зокрема, тим, що:

- у провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду знаходилися справи № 911/1113/18 та № 911/1108/18 за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України до Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсними договорів оренди та стягнення коштів у дохід держави. Постановою від 09.07.2019 у справі №911/1113/18 Касаційний господарський суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 та рішення господарського суду Київської області від 01.10.2018, якими позов задоволено в повному обсязі, залишено без змін. Постановою від 30.07.2019 у справі № 911/1108/18 Касаційний господарський суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та рішення господарського суду Київської області від 01.10.2018 про задоволення позовних вимог у повному обсязі залишив без змін. У постанові від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18 та у постанові від 30.07.2019 у справі № 911/1108/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заявлених позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України щодо визнання недійсними спірних договорів оренди та стягнення коштів у дохід держави, дійшов висновку, зокрема, про те, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що невчинення Державною фіскальною службою України (як органом уповноваженим державою здійснювати управління та контроль за ефективним використанням об`єктів державної власності та виділених установам, засновником яких вона є) заходів щодо оскарження спірних договорів оренди та стягнення в дохід державного бюджету коштів, які були сплачені на їх виконання, порушує економічні інтереси держави та потребувало вжиття заходів прокурорського реагування, та погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які, врахувавши пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 3 частини першої статті 131 1 Конституції, статтю 23 Закон України Про прокуратуру , а також рішення Європейського Суду з прав людини, дійшли висновку про те, що в даному випадку наявні підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати управління та контроль за ефективним використанням об`єктів державної власності;

- разом з тим, у справі № 911/1109/18 за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України до Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсними договорів оренди та стягнення коштів у дохід держави постановою від 13.08.2019, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду рішення господарського суду Київської області від 09.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 скасував, а справу направив на новий розгляд до господарського суду Київської області. У розгляді справи № 911/1109/18 Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені обставини щодо дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру , яка повинна передувати зверненню до суду прокурором з відповідним позовом, і що зазначені обставини підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті, та зазначено, що відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Тобто у справі № 911/1107/18 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду буде вирішуватися питання застосування положень статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 911/1107/18 щодо участі прокурора в судовому процесі є необхідним для правильного вирішення даної справи та з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Касаційний господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження в даній справі № 916/2871/17 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/1107/18.

Керуючись пунктом 7 статті 228 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 916/2871/17 за касаційною скаргою фермерського господарства Перлина Струмка на рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/1107/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова