Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 756/15021/14-ц
провадження № 61-20162св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Обслуговуючий кооператив Севастопольський ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Севастопольський на рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2014 року Обслуговуючий кооператив Севастопольський (далі - ОК Севастопольський ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання протоколу загальних зборів недійсним.
Позовні вимоги ОК Севастопольський обґрунтовані тим, що протокол загальних зборів членів ОК Севастопольський від 24 червня 2009 року № 5 у частині призначення ОСОБА_1 головою правління ОК Севастопольський є недійсним, оскільки ОСОБА_1 не був і не є членом кооперативу; не мав у власності або у користуванні гаражний бокс, який знаходився в кооперативі; не писав заяву про вступ до складу членів кооперативу; в кооперативі відсутнє рішення правління про прийняття ОСОБА_1 до складу членів кооперативу; в кооперативі відсутній протокол загальних зборів членів кооперативу про прийняття ОСОБА_1 до складу членів кооперативу; ОСОБА_1 не вносив вступний внесок до кооперативу; у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення встановленого зразка про членство в кооперативі; ОСОБА_1 не міг законним шляхом бути обраним головою правління кооперативу, оскільки такими повноваженнями володіють лише члени кооперативу, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 12 Закону України Про кооперацію та пунктом 3.1 чинної на той момент редакції Статуту кооперативу.
Посилаючись на викладене, ОК Севастопольський просив визнати недійсним протокол загальних зборів від 24 червня 2009 року № 5 у частині призначення ОСОБА_1 головою правління ОК Севастопольський .
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року позов ОК Севастопольський задоволено. Визнано недійсним протокол загальних зборів членів ОК Севастопольський від 24 червня 2009 року № 5 у частині призначення ОСОБА_1 головою правління ОК Севастопольський . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК Севастопольський судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОК Севастопольський , суд першої інстанції виходив з того, що обрання ОСОБА_1 головою правління кооперативу здійснено незаконним шляхом, оскільки такими повноваженням володіють лише члени кооперативу, а ОСОБА_1 ним не був.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОК Севастопольський .
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОК Севастопольський , суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстав для визнання недійсним протоколу загальних зборів членів ОК Севастопольський від 24 червня 2009 року № 5 у частині призначення ОСОБА_1 головою правління кооперативу з огляду на те, що він не був членом кооперативу немає, оскільки надані ОСОБА_1 на підтвердження зазначених обставин оригінали документів сумніву у суду не викликали і у встановленому законом порядку не спростовані. На інші обставини як на підстави для визнання цього протоколу недійсним представники ОК Севастопольський не посилались.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2017 року ОК Севастопольський звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що відповідач не був і не є членом ОК Севастопольський ; не мав у власності або користування гаражний бокс, який знаходиться у ОК Севастопольський ; не писав заяву про вступ до членів кооперативу; у кооперативі відсутній протокол загальних зборів членів кооперативу про прийняття відповідача до складу членів кооперативу; у відповідача відсутнє посвідчення встановленого зразка про членство у кооперативі. У зв`язку з цим відповідач не міг бути обраним головою правління кооперативу, оскільки такими повноваженнями володіють лише члени кооперативу, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 12 Закону України Про кооперацію та пунктом 3.1 чинної на той момент редакції Статуту кооперативу.
Решта доводів касаційної скарги зводиться до викладу обставин призначення та проведення фізико-хімічної експертизи документів кооперативу.
Заперечення на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2009 року відбулися загальні збори членів ОК Севастопольський на яких, крім іншого, головою правління кооперативу обрано ОСОБА_1 , що підтверджено протоколом від 24 червня 2009 року № 5.
У протоколі зазначено, що під час проведення зазначених зборів були присутні 343 члени кооперативу, що складає більш, ніж 92 % від фактичного складу членів кооперативу.
Відповідно до пункту 2.1 Статуту ОК Севастопольський в редакції, чинній станом на 24 червня 2009 року, членами кооперативу можуть бути дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18-річого віку, проживають в м. Києві, мають гаражні бокси, що розташовані на території кооперативу та належать їм на праві приватної власності, внесли вступний внесок у розмірах, визначених загальними зборами членів кооперативу, додержуються вимог статуту кооперативу.
Згідно з пунктом 3.1 редакції Статуту ОК Севастопольський в редакції, чинній станом на 24 червня 2009 року, член кооперативу має право брати участь у діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, має право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління і контролю кооперативу, вносити пропозиції про поліпшення діяльності кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів і службових осіб.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 не був і не є членом ОК Севастопольський .
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснили, що є членами ОК Севастопольський та 24 червня 2009 року були присутні на зборах і голосували за ОСОБА_1 , оскільки вважали, що він був членом кооперативу.
У судовому засіданні твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 не був і не є зареєстрованим членом кооперативу; не мав у власності або у користуванні гаражного боксу, який знаходився в кооперативі; не писав заяву про вступ до складу членів кооперативу; в кооперативі відсутнє рішення правління про прийняття ОСОБА_1 до складу членів кооперативу; в кооперативі відсутній протокол загальних зборів членів кооперативу про прийняття ОСОБА_1 до складу членів кооперативу; ОСОБА_1 не вносив вступний внесок до кооперативу; у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення встановленого зразка про членство в кооперативі жодними належними та допустимими доказами не спростовано.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 33 Закону України Про кооперацію кооперативне об`єднання (в даному випадку ОК Севастопольський ) діє на підставі статуту, який затверджується установчим зборами уповноважених представників кооперативів, кооперативних об`єднань.
Згідно з пунктом 3.1 Статуту ОК Севастопольський бути обраним в органи управління і контролю кооперативу, вносити пропозиції про поліпшення діяльності кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів і службових осіб, має право член кооперативу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційної інстанції правильно виходив з того, що підстав для визнання недійсним протоколу загальних зборів членів ОК Севастопольський від 24 червня 2009 року № 5 у частині призначення ОСОБА_1 головою правління кооперативу з тих підстав, що він не був членом кооперативу немає, оскільки надані ним на підтвердження зазначених обставин оригінали документів сумніву у суду не викликають і у встановленому законом порядку не спростовані. На інші обставини як на підстави для визнання недійсним вказаного протоколу представники ОК Севастопольський не посилались.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 був членом ОК Севастопольський ним надано суду апеляційної інстанції довідку кооперативу з будівництва та експлуатації індивідуальних гаражів Солом`янського району м. Києва Севастопольський від 22 грудня 2000 № 391, видану на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу згідно з протоколом від 25 вересня 1996 року № 48, та квитанцію до прибуткового касового ордера від 25 вересня 1996 року про внесення ОСОБА_1 пайового внеску за гаражний бокс № 771.
Представники ОК Севастопольський , заперечуючи дійсність вказаних документів, просили призначити у справі фізико-хімічну експертизу з метою спростування факту виготовлення цих документів у зазначені у них дати. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року клопотання задоволено та призначено у справі фізико-хімічну експертизу документів з направленням до експертної установи оригіналів документів та наданням дозволу на їх пошкодження. Проте у зв`язку із ненаданням представниками ОК Севастопольський порівняльних зразків записів і підписів та знаків друкованого тексту у всіх наданих порівняльних зразках документів у відповідній кількості, а також у зв`язку з нездійсненням оплати за її проведення, справу повернуто до суду апеляційної інстанції із зазначенням про неможливість надання висновку експертизи. Будь-яких інших належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не є членом ОК Севастопольський матеріали справи не містять та представники позивача у встановленому статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року порядку їх не надали.
Посилання ОК Севастопольський у касаційній скарзі на помилковість висновків суду апеляційної інстанції не заслуговують на увагу, оскільки направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми Закону України Про кооперацію , порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення судом касаційної інстанції не встановлено.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Севастопольський залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2019 |
Оприлюднено | 03.09.2019 |
Номер документу | 83976343 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кузнєцов Віктор Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні