Постанова

від 03.09.2019 по справі 876/16/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 876/16/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - Завод) - не з`яв.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Проміс" (далі - Компанія) - не з`яв.,

розглянув апеляційну скаргу Компанії

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (суддя Кощеєв І.М.)

зі справи № 876/16/19

за заявою Компанії

про скасування рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України при асоціації "Регіональна правова група" у третейській справі № 14/37К-18

за позовом Заводу

до Компанії

про стягнення заборгованості.

За результатами розгляду апеляційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Завод звернувся до Постійно діючого регіонального третейського суду України при асоціації "Регіональна правова група" (далі - Третейський суд) з позовною заявою до Компанії про стягнення 153 044,60 грн. у зв`язку з порушенням умов договору підряду на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи від 01.06.2016 № 354/16У (далі - Договір).

Позовні вимоги було обґрунтовано неналежним виконанням Компанією вимог чинного законодавства та умов Договору, а саме порушенням Компанією строку виконання робіт за цим договором.

Рішенням Третейського суду (у сформованому відповідно до Регламенту суду складі колегії суддів: головуючого третейського судді Петрової Т.А., третейського судді-доповідача Палій Є.А., третейського судді Манелюка Д.В.) від 22.02.2019 р. у справі № 14/37К-18: позов задоволено; стягнуто з Компанії на користь Заводу кошти в сумі 153 044,60 грн. неустойки за порушення строків виконання робіт за Договором, а також суму витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом.

Не погоджуючись з цим рішенням, Компанія звернулася до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Третейського суду від 22.04.2018 у справі № 14/37К-18 (далі - Рішення Третейського суду).

В обґрунтування зазначеної заяви Компанія послалася на пункт 5 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

При цьому Компанія зазначала, що:

- згідно з частиною першою статті 346 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду;

- відповідна обставина встановлена самим Рішенням Третейського суду. Компанія також підтверджує, що не брала участі у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019: у задоволенні заяви Компанії про скасування Рішення Третейського суду відмовлено; Рішення Третейського суду залишено без змін.

В апеляційній скарзі до Касаційного господарського суду Компанія, зазначаючи про незаконність оскаржуваної ухвали, неправильне застосування Центральним апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить ухвалу останнього від 11.06.2019 скасувати, ухвалити нове рішення, яким скасувати Рішення Третейського суду.

Так, за доводами апеляційної скарги:

- скаржник не брав участі у справі;

- висновки апеляційного господарського суду про те, що особа, визначена позивачем як відповідач у третейській справі, завжди є учасником такої справи, - є хибними;

- скаржник заперечує належне повідомлення його про дату, час і місце судового засідання Третейського суду, оскільки "за його (скаржника) юридичною адресою знаходяться інші особи, які помилково отримали поштове відправлення. Для правильного встановлення цієї ключової обставини потрібно встановити прізвище фізичної особи та відповідність її підпису підписові Директора ТОВ "БК "ПРОМІС" Чупахіну С.О. , оскільки тільки ця особа має право представляти юридичну особу Апелянта";

- згідно з частиною другою статті 269 ГПК України "Верховний Суд має дослідити докази, на підставі яких господарський суд встановив ту обставину, що Апелянт був повідомлений належним чином. А саме - повідомлення про вручення поштового відправлення, що знаходиться в матеріалах третейської справи".

Центральним апеляційним господарським судом у постановленні оскаржуваної ухвали з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

- як встановлено у Рішенні Третейського суду, Заводом (замовник) і Компанією (підрядник) було укладено Договір, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати в порядку і на умовах цього договору певні роботи в об`ємі, передбаченому затвердженими замовником кошторисами (пофарбування, електромонтажні роботи, благоустрій, технологія виробництва, теплоізоляція трубопроводів тощо) на території м. Авдіївки;

- у Договорі вміщено третейську угоду, за умовами якої спір у третейській справі №14/37К-18 підлягав розгляду Третейським судом;

- Рішенням Третейського суду вирішені питання про права і обов`язки саме сторін у справі №14/37К-18, якими є Завод і Компанія як сторони Договору;

- з матеріалів третейської справи №14/37К-18 вбачається, що всі процесуальні документи [ухвала від 01.11.2018 про обрання колегії третейських суддів для розгляду справи та ухвала від 02.11.2018 про порушення третейського розгляду справи), ухвалені Третейським судом у зазначеній справі, були направлені на юридичну адресу Компанії (згідно з даними ЄДР)]. При цьому поштове відправлення зі вмістом ухвал суду за вих. № 5008607567319 Компанії не було вручено під час доставки, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту "Укрпошти", сервіс "Пошук поштових відправлень";

- судові засідання у Третейській справі №14/37К-18 відбувалися 30.11.2018 та 22.02.2019. У зв`язку з неявкою у судове засідання 30.11.2018 представника Компанії ухвалою Третейського суду розгляд справи було перенесено на 28.12.2018. Відповідна ухвала Третейського суду була направлена на юридичну адресу Компанії 14.12.2018 рекомендованим листом № 5002700841376. Лист, що містив ухвалу, був вручений Компанії 26.12.2018 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах Третейської справи;

- Компанія, однак, не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку свого представника, будучи повідомленою про час та місце судового засідання.

Причиною подання апеляційної скарги стала незгода Компанії з відмовою Центрального апеляційного господарського суду у задоволенні її заяви про скасування Рішення Третейського суду.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Частиною другою статті 350 ГПК України також передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Наведені норми Закону України "Про третейські суди" і ГПК України містять вичерпний перелік підстав, з яких рішення третейського суду може бути оскаржене та скасовано.

Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник в обґрунтування своїх вимог посилається на пункт 5 частини третьої статті 51 названого Закону і, відповідно, пункт 5 частини другої статті 350 ГПК України, в яких ідеться про вирішення третейським судом питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Склад учасників третейського розгляду визначено статтею 34 Закону України "Про третейські суди", згідно з якою такими учасниками є сторони та їх представники, а також треті особи.

З матеріалів даної справи №876/16/19 вбачається і скаржником не заперечується, що він був учасником третейського розгляду у Третейській справі №14/37К-18 як відповідач (будучи й стороною Договору, з якого виник спір, та відповідної третейської угоди).

Отже, згаданими матеріалами не підтверджується, що Третейський суд вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі №14/37К-18.

Судом не приймається посилання скаржника на пункт 3 частини третьої статті 277 ГПК України, згідно з яким порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Ця норма процесуального права встановлює підставу скасування рішення господарського суду , а не третейського суду, і тому не має стосунку до наведених приписів пункту 5 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та пункту 5 частини другої статті 350 ГПК України, в яких наведено підставу для оскарження та скасування рішення третейського суду .

З огляду на викладене визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення Центрального апеляційного господарського суду не вбачається.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 25, 129, 253, 269, 275, 282 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Проміс" залишити без задоволення, а ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 876/16/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова