Постанова

від 04.09.2019 по справі 363/719/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 363/719/17 головуючий у суді І інстанції - Баличева М.Б.

провадження № 22-ц/824/11293/19 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 вересня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи - Вищедубечанська сільська рада Вишгородського району Київської області, Вишгородська районна державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення юридичного факту, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, скасування державної реєстрації, перерозподіл спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 21316681, зареєстрованого 10 липня 2017 року реєстратором Вишгородської міської ради, підстава обтяження: ухвала № 363/719/117 від 23 червня 2017 року Вишгородського районного суду Київської області; з земельної ділянки площею 0,2388 га, кадастровий номер 3221881601:31:030:0154 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження: 21316899, зареєстровано: 10 липня 2017 року реєстратором Вишгородської міської ради, підстава обтяження: ухвала № 363/719/17 від 23 червня 2017 року Вишгородського районного суду Київської області); з земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221881601:316030:0153 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження: 21316220, зареєстровано 10 липня 2017 року реєстратором Вишгородської міської ради, підстава обтяження: ухвала № 363/719/17 від 23 червня 2017 року Вишгородського районного суду Київської області).

Заява обґрунтована тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт спільного проживання та реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за визначеною адресою, визнано свідоцтва про право на спадщину за законом, видані ОСОБА_1 недійсними, скасовано державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на спадкове майно. На даний час до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесені відповідні зміни та скасовано державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на спірне майно, а, отже, необхідність у забезпеченні позову відпала. Існуючі обтяження перешкоджають позивачу у реалізації захищеного судом права та отриманні свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про розгляд справи, чим позбавив можливості надати пояснення та заперечення. На час розгляду справи суд не мав відомостей про вручення відповідачу та його родичам повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Судова повістка про виклик до суду була отримана родичами відповідача за один день до розгляду заяви. Крім того, відповідач був відсутній на території Вишгородського району в зазначені дні, намагався в телефонному режимі повідомити про неможливість фізично прибути на засідання та його перенесення. Однак, в канцелярії суду відповідачу було рекомендовано звернутися з відповідним клопотанням. 03 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що не було відомо суду. У разі задоволення заяви ОСОБА_2 буде знято арешт на оспорюване майно, а відповідно нотаріус буде вправі видати правовстановлюючі документи на спадкове майно позивачу, цим самим розподілить долю у спадковому майні. За умови задоволення касаційної скарги виникне потреба у новому судовому спорі про скасування правовстановлюючих документів, виданих нотаріусом після виконання постанови апеляційного суду. Питання зняття арешту в даному випадку повинно вирішуватись після ухвалення рішення Верховним Судом.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що набрала законної сили постанова Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, а тому потреба в забезпеченні позову відпала.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено,що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 червня 2017 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2388 га, кадастровий номер 3221881601:31:030:0154 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ); земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221881601:31:030:0153 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані ОСОБА_1 державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Пушняк М.О. 15 червня 2016 року. Скасовано державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; на земельну ділянку, площею 0,2388 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; на житловий будинок АДРЕСА_3 (а.с.102-107, Т.2).

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення у даній справі, а саме постанова Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, якою частково задоволено позов ОСОБА_2 , набрала законної сили у день її прийняття.

Вказаною постановою визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані ОСОБА_1 , на земельні ділянки та житловий будинок та скасовано державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на спірне майно. Отже, відпала мета, з якою накладено арешт на майно та потреба в забезпеченні позову.

У зв`язку з цим, заява ОСОБА_2 про скасування заходів про забезпечення позову є обґрунтованою та суд першої інстанції дійшов вірного висновку про її задоволення.

Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує на те, що суд належним чином не повідомив його про розгляд справи, чим позбавив можливості надати пояснення та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Отже, чинним законодавством не встановлено обов`язок для суду першої інстанції викликати у судове засідання учасників справи для розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ним подану касаційну скаргу і за умови її задоволення виникне потреба у новому судовому спорі про скасування правовстановлюючих документів, виданих нотаріусом після виконання постанови апеляційного суду.

У той же час, Цивільний процесуальний кодекс України не містить такої підстави для відмови у скасуванні заходів забезпечення позову, як оскарження стороною судового рішення, яке набрало законної сили, в касаційному порядку.

За таких обставин, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дотримано норми процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В ИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2019 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.