Рішення

від 29.08.2019 по справі 909/607/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/607/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Конашенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода"

до відповідача: Тлумацької районної ради

про визнання права власності на нежитлове приміщення за адресою вул. Кармелюка, 10 у м. Тлумач Івано-Франківської області ,

за участю:

представників позивача Дунас О. М., Штурнака З . В.,

представника відповідача Вишневського М. В.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 ТОВ "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" заявило позов до Тлумацької районної ради про визнання права власності на нежитлове приміщення за адресою вул. Кармелюка, 10 у м. Тлумач Івано-Франківської області .

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Згідно з ухвалою від 03.07.2019 суд відмовив в задоволенні заяви ТОВ РВК "Злагода" від 01.07.2019 (вх.№12532/19 від 01.07.2019) про забезпечення позову.

2.2 В судовому засіданні 16.07.2019 суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача від 04.07.2019 про закриття провадження у справі. Це клопотання мотивовано тим, що позивач вже звертався з таким же позовом до відповідача і за рішенням суду у справі №909/1131/16 в задоволенні позову відмовлено. Позивач заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки підстави даного позову є відмінними. При вирішенні клопотання суд виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Підставами позову є обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги. Обставини, зазначені позивачем у позовній заяві у даній справі, відрізняються від обставин, на які посилався позивач у справі № 909/1131/16. Зокрема, позивач додатково вказав на обставини передачі майна в процесі реорганізації позивача з Тлумацького РВК Злагода у ТОВ РВК "Злагода". Тому підстави для закриття провадження у справі відсутні.

2.3 В судовому засіданні 06.08.2019 суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача (вх.№13940/19 від 16.07.2019) про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтовувалось тим, що в провадження Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа №909/526/19 за позовом Тлумацької районної ради до ТОВ РВК "Злагода" про визнання права власності на це ж приміщення. Вважає, що вирішення справи №909/526/19 може мати безпосередній вплив на подання і оцінку доказів у даній справі. Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання з мотивів відсутності передбачених ГПК України підстав для зупинення провадження у справі. Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства. Проте суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Враховуючи те, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи і, відповідно, підстави для зупинення провадження у справі.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1 Позовна заява від 07.06.2019 (вх.№ 11017/19 від 07.06.2019).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами існує спір з приводу права власності на вказане приміщення. Рішенням суду у справі №909/1131/16 було відмовлено в позові Тлумацького РВК Злагода до Тлумацької районної ради про визнання права власності на це майно з огляду на наявність зареєстрованого права власності відповідача на нього. Проте при вирішенні адміністративної справи №809/592/17 рішення про вказану реєстрацію було визнано протиправним та скасовано. Вказує на наявність реєстрації права власності за Тлумацьким РВК Злагода , як підприємством колективної форми власності, і придбання спірного майна за кошти трудового колективу. Посилається на передачу майна позивачу внаслідок реорганізації. Зазначає, що відповідач не визнає право власності позивача, що зумовило необхідність звернення з даним позовом. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України.

3.2 Відзив на позов від 02.07.2019 №120/01-17/01 (вх. №11484/19 від 03.07.2019).

Позов не визнає. Зазначає, що при вирішенні справи №909/1131/16 були встановлені обставини, які згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування. Зокрема те, що Тлумацький РВК Злагода перебував у статусі комунального підприємства, а тому його майно було у комунальній власності, а не у колективній, як помилково вказано в реєстраційному посвідченні. Заперечує посилання позивача на те, що спірне майно придбано за кошти трудового колективу. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 93 ГК України.

3.3 Відповідь на відзив від 09.07.2029 (вх. №11995/19 від 10.07.2019).

Наголошує на тому, що рішення у справі № 909/1131/16 було обґрунтовано тим, що за Тлумацькою районною радою уже зареєстроване право власності на спірний об`єкт. Відтак ТОВ РВК Злагода в порядку адміністративного судочинства скасувало цю реєстрацію права власності. Просить взяти до уваги реєстраційне посвідчення від 17.03.1998, до якого жодних виправлень чи змін не внесено, яке є чинним і не скасованим. Доводить те, що переходів права власності на даний об`єкт не реєструвалось, а позивач є правонаступником усього майна, усіх активів, пасивів, усіх прав та обов`язків РВК Злагода .

3.4 В судовому засіданні представники сторін дали аналогічні пояснення. Представник позивача відповідно до додаткових письмових пояснень від 04.08.2019 (вх. №13577/19 від 06.08.2019) також вказала на чинність договору купівлі-продажу спірного майна від 30.04.1997, за яким це майно набувалась позивачем. Зазначила, що відповідач не створював статутний фонд позивача, не передавав йому спірне майно, не погашав кредит, отриманий на його придбання. Вказує на неможливість зміни правового режиму майна суб`єкта господарювання відповідно до ст. 145 ГК України. Посилається на ЗУ Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації , який містить імперативну норму про безоплатну передачу майна редакції на баланс суб`єкта господарювання в результаті перетворення.

В судовому засіданні представник відповідача відмітив, що положення вказаного закону щодо безоплатної передачі майна не поширюються на нежитлові приміщення.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" був створений за рішенням Тлумацької районної ради від 01.03.1995 "Про злиття районної друкарні з редакцією районної газети "Злагода" шляхом об`єднання районної друкарні з редакцією районної газети "Злагода". РВК "Злагода" було комунальним підприємством, форма власності - комунальна. Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.04.1997 РВК "Злагода", як покупець, придбав у Тлумацького міського споживчого товариства, як продавця, будинок, що знаходиться за адресою: м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10 , загальною площею 533,0 кв.м (спірне майно). Вказане нежитлове приміщення не було придбано за кошти трудового колективу і належить до комунальної форми власності.

Наведені обставини встановлені в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 за позовом Тлумацького редакційно-видавничого комплексу "Злагода" до Тлумацької районної ради, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на вказане нерухоме майно та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Львівський апеляційний господарський суд згідно з постановою від 26.04.2017 дане рішення залишив без змін, і воно набрало законної сили. Як передбачено в ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Тому суд відхиляє посилання позивача на те, що Тлумацьке РВК Злагода було підприємством колективної форми власності і придбало спірне майна за кошти трудового колективу.

Посилання позивача на те, що відповідач не створював статутний фонд позивача, не передавав йому спірне майно та не погашав кредит, отриманий на його придбання, стосуються встановлення обставин щодо права власності на спірне майно. Оскільки належність спірного майна до комунальної власності не доводиться, то зазначені обставини не входять до предмета доказування.

З цих же міркувань відсутні підстави для дослідження та оцінки реєстраційного посвідчення від 17.03.1998, відповідно до якого право власності на вказане нежитлове приміщення було зареєстроване за Тлумацьким РВК Злагода . При вирішення справи №909/1131/16 суд досліджував ці докази і дав оцінку вказаним обставинам.

Не спростовує викладене і те, що при вирішенні адміністративної справи №809/592/17 було визнано протиправним та скасовано рішення від 29.04.2016 про реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем. Вирішення адміністративної справи не стосувалось встановлення права власності на майно, адміністративний суд давав оцінку виключно діям і рішенням державного реєстратора.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що в основу рішення у справі №909/1131/16 було покладено факт реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем. Це підтверджується тим, що при перегляді рішення за нововиявленими обставинами, рішення у вказаній справі залишено без змін. В ухвалі суду від 14.08.2018, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, встановлено, що вказана обставина не є істотною і підстави для перегляду рішення суду по справі за нововиявленими обставинами - відсутні.

4.2 Як встановлено в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2018 у справі №909/1131/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" є правонаступником Тлумацького редакційно-видавничого комплексу "Злагода". Відповідно до розділу 1 Статуту позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" створене відповідно до протоколу №1 загальних зборів засновників від 21.07.2017 в порядку перетворення і є правонаступником усього майна, всіх активів, пасивів, усіх прав та обов`язків комунальної організації - Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", ідентифікаційний код 02472950.

Відповідно до інвентаризаційного опису основних засобів від 20.12.2017 та передавального акту, посвідченого приватним нотаріусом Вацик В.М. 25.07.2017, спірне майно перебувало на балансі РВК "Злагода" і передано позивачу.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 На час набуття Тлумацьким РВК Злагода спірного майна діяв Закону України "Про власність".

Відповідно до ч. 4 ст. 2 цього Закону власність в Україні виступала в таких формах: приватна, колективна, державна. За ст. 31 цього ж Закону до державної власності належали загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб`єктами права комунальної власності визначались адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (ч. 2 ст. 32 ЗУ "Про власність")

Майно, що було державною власністю і закріплювалось за державним підприємством, належало йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіло, користувалось та розпоряджалось зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовувались правила про право власності, якщо інше не було встановлено законодавчими актами України (ст. 37 ЗУ "Про власність").

З 01.01.2004 набрали чинності Цивільний кодекс України (далі ЦК України) та Господарський кодекс України (далі - ГК України).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, його положення застосовуються до тих прав і обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічні положення містяться в п. 4 Прикінцевих положень ГК України.

Стаття 327 ЦК України визначає, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 63 ГК України комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні").

В ч. 1 ст. 133 ГК України визначено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Частина 1 ст. 317 ЦК України визначає зміст права власності як право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1 ст. 136 ГК України).

З огляду на викладене, Тлумацьке РВК "Злагода" мало право повного господарського відання на спірне майно, повноваження власника якого належали Тлумацькій районній раді.

5.2 Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами місцевого самоврядування, врегульовано ЗУ "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації".

В ст. 9 цього Закону визначено, що у процесі реформування майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), передається у власність зазначеному суб`єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості (ч.1).

Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування (ч. 2).

Оскільки спірним майном є приміщення, то твердження позивача про те, що він в процесі реорганізації набув його безоплатно у власність, не відповідає наведеним приписам Закону. Після реорганізації позивач має право користуватись ним на умовах оренди.

5.3 Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд встановив, що позивач не є власником спірного майна, а тому його право не порушено.

6. Висновки суду.

6.1 В задоволенні позову слід відмовити.

7. Судові витрати.

7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2019 № 138. Інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторони не заявили.

7.2 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" (вул. Кармелюка, 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, ідентифікаційний код 02472950) до Тлумацької районної ради (вул. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000, ідентифікаційний код 04054470) про визнання права власності на нежитлове приміщення за адресою вул. Кармелюка, 10 у м. Тлумач Івано-Франківської області .

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.09.2019.

Суддя О. В. Малєєва