Постанова

від 03.12.2019 по справі 909/607/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р. Справа №909/607/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів О.П. Дубник,

О.В. Зварич,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - адвоката Курки Н.П. (ордер на надання правової допомоги №175656 від 03.12.2019),

відповідача - Двояка В.М. (голова Тлумацької районної ради), Вишневського М.В. (довіреність № 176/01-17/01 від 28.10.2019)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" від 27.09.2019

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2019, повний текст рішення складено 09.09.2019,

у справі №909/607/19 (суддя Малєєва О.В.)

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", м. Тлумач Івано-Франківської області

до відповідача : Тлумацької районної ради, м. Тлумач Івано-Франківської області

про визнання права власності на нежитлове приміщення за адресою вул. Кармелюка, 10 у м. Тлумач Івано-Франківської області

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ТОВ Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" (далі-ТОВ РВК Злагода ) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Тлумацької районної ради про визнання права власності на нежитлове приміщення по вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач Івано-Франківської області .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 відмовлено у задоволенні позову ТОВ РВК "Злагода"до Тлумацької районної ради про визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення редакційно-видавничого комплексу Злагода по вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач Івано-Франківської області та припинено провадження в частині позовних вимог про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за Тлумацькою районною радою право власності на це майно. Вказане рішення обгрунтоване тим, що право власності на спірний об`єкт зареєстроване за відповідачем, а вимога про скасування реєстрації не підвідомча господарському суду.

Позивач вказує, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №809/529/17 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав Тлумацької райооної ради на нерухоме майно по вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач від 29.04.2016 №29471123. У червні 2018 року ТОВ РВК "Злагода" отримало від БТІ копію реєстраційного посвідчення від 17.03.1998, згідно з яким приміщення на вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач належать до колективної власності.

Зазначає, що ці обставини стали підставою для подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 за нововиявленими обставинами. Проте, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2018, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 10.01.2019 та постановою касаційного суду від 15.05.2019, відмовлено у задоволенні цієї заяви, рішення від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 залишено без змін.

Вказані обставини, на думку позивача, надають йому право повторно звернутися до суду з позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення на вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач Івано- Франківської області .

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що на підставі рішення Тлумацької районної ради від 10.03.1995 було створено Тлумацький редакційно-видавничий комплекс Злагода шляхом об`єднання в одну юридичну особу Тлумацької районної друкарні та редакції Тлумацької районної газети Злагода .

За договором купівлі-продажу від 30.04.1997 Редакційно -видавничий комплекс Злагода придбав за кошти трудового колективу у Тлумацького споживчого товариства нежитлові приміщення площею 553 кв.м на вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач Івано-Франківської області , які згідно з реєстраційним посвідченням від 17.03.1998 зареєстровані за Редакційно -видавничим комплексом Злагода на праві колективної власності, про що міститься запис в реєстраційній книзі №2 за реєстровим номером №49.

В подальшому відповідно до ЗУ Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації 02.03.2016 трудовий колектив РВК Злагода ухвалив рішення про вихід Тлумацької районної ради зі складу співзасновників з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання. Рішенням загальних зборів засновників від 21.07.2017 створене ТОВ Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", яке є правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунальної організації РВК Злагода . Приміщення передано на баланс ТОВ Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" згідно з передавальним актом від 20.12.2017.

Відтак позивач стверджує, що згідно з договором купівлі-продажу від 30.04.1997 та реєстраційним посвідченням БТІ від 17.03.1998 він є належним власником спірних приміщень, однак відповідач не визнає права власності позивача, про що свідчить помилкова реєстрація права власності на спірні приміщення за відповідачем, яка скасована судом, та подання Тлумацькою районною радою позову до Господарського суду Івано-Франківської області про визнання права власності на спірні приміщення (справа № 909/526/18). Посилаючись на ст. 392 ЦК України, позивач просив задоволити позов.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2019 у справі №909/607/19 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивоване ч. 4 ст. 75 ГПК України, ст.ст. 104, 317, 327 ЦК України, ст.ст. 63, 133, 135 ГК України, ст.ст. 2, 31, 32, 37 ЗУ Про власність , ст. 16 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 9 ЗУ Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації .

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16, яке набрало законної сили, встановлено, що нежитлове приміщення на вул. Кармелюка,10 не було придбано за кошти трудового колективу і належить до комунальної власності. Ці обставини в силу приписів ч.4 ст. 75 ГПК України не потребують повторного доведення. Суд вказав на невідповідність обставинам справи доводів відповідача про те, що в основу рішення суду у справі №909/1131/16 було покладено факт реєстрації права власності за відповідачем, та відхилив посилання позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №809/529/17, якою визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав Тлумацької районної ради на нерухоме майно на вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач. При цьому суд вказав, що вирішення адміністративної справи не стосувалося встановлення права власності на майно, адміністративний суд надавав оцінку виключно діям і рішенням державного реєстратора. Посилаючись на ЗУ Про власність , норми Цивільного та Господарського кодексів України , зокрема, ст.ст.317, 327, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та ч. 1 ст. 136, п.4 Прикінцевих положень ГК України, суд вказав, що Тлумацьке РВК Злагода мало право повного господарського відання на спірне приміщення, власником якого була Тлумацька районна рада. На підставі ст. 9 ЗУ Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації , згідно з якою приміщення комунальної власності, у яких на час реформування друкованих ЗМІ, заснованих органом місцевого самоврядування, розташовувалися редакції, передаються в оренду, суд зазначив, що після реорганізації позивач має право користуватися цим майном на умовах оренди, та відхилив як безпідставні доводи позивача про те, що в процесі реорганізації він набув у власність спірні приміщення безоплатно. Відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не є власником спірного майна і його право не порушено.

Позивач (ТОВ РВК "Злагода") оскаржив суду першої інстанції в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ТОВ РВК Злагода є належним власником спірного майна і ця обставина визнана державою, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 17.03.1998 та записом в реєстровій книзі №2, які не оскаржені відповідачем. Скаржник вважає помилковим висновок суду, що спірне майно належить відповідачу та передане позивачу на праві господарського відання, оскільки відсутні будь-які докази, що власником спірних приміщень є Тлумацька районна рада, жодних рішень щодо закріплення за позивачем права господарського відання на спірне приміщення відповідач не приймав. Зазначає, що відповідач не був стороною договору купівлі-продажу спірного майна, не брав участь в управлінні майном, не утримував його, у зв`язку з чим в реєстраційному посвідчення зазначено про колективну власність.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Відповідач вказує, зокрема, що заявлені позивачем вимоги вже були розглянуті судом і досліджені обставини, на які посилається позивач, що підтверджено судовими рішеннями у справі №909/1131/16, якими встановлено, що що РВК Злагода від моменту створення мав статус комунального підприємства; за договором купівлі-продажу РВК Злагода придбав спірне приміщення за кошти позики, гарантом якої виступала райдержадміністрація, і це приміщення є комунальним майном; листом Івано-Франківського ОБТІ №2136/01-21 від 18.05.2012 підтверджено, що об`єкт нерухомого майна належить РВК Злагода на праві комунальної власності, а не на праві колективної, як помилково вказано в реєстраційному посвідченні. Крім того, вказує, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 у справі №909/526/18 визнано за Тлумацькою районною радою право власності на нежитлове приміщення РВК Злагода загальною площею 533,кв.м, розташоване на вул. Кармпелюка,10 у м. Тлумач.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено розгляд даної справи на 29.10.2019.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Дубник О.П. судове засідання 29.10.2019 не відбулося.

Ухвалою від 31.10.2019 розгляд справи призначено на 12.11.2019.

У судовому засіданні 12.11.2019 оголошено перерву до 03.12.2019.

У судовому засіданні 03.12.2019 представник скаржника адвокат Курка Н.П. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він новий представник ТОВ РВК Злагода і не знайомий з обставинами справи.

Представники відповідача заперечили проти клопотання представника скаржника та вказали, що у попередньому судовому засіданні представник скаржника надав свої пояснення щодо апеляційної скарги та обставин справи, вважають, що такі дії спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи.

Враховуючи те, що в попередньому судовому засіданні 12.11.2019 представник скаржника надав пояснення по суті спору і суд з`ясовував обставини справи за участю представників обох сторін, а також те, що наслідком відкладення розгляду справи буде вихід за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ст. 273 ГПК України, апеляційний суд відхилив клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Після відхилення судом вказаного клопотання представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити.

Представники просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

ТОВ РВК "Злагода" вже зверталося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Тлумацької районної ради про визнання права власності на нежитлові приміщення по вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач Івано-Франківської області , за результатом розгляду якого рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2017, відмовлено у задоволенні позову (том 1,а.с. 25-33).

Названими судовими рішеннями у справі №909/1131/16 встановлені такі обставини:

- Редакційно-видавничий комплекс Злагода ( далі - РВК Злагода ) створений згідно з рішенням Тлумацької районної ради від 01.03.1995 Про злиття районної друкарні з редакцією районної газети "Злагода" шляхом об`єднання районної друкарні з редакцією районної газети "Злагода";

-відповідно до довідки про включення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, виданої 25.09.1997, форма власності РВК Злагода - комунальна;

-у реєстраційній картці суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи організаційно-правовою формою РВК "Злагода" вказано - комунальне підприємство, форма власності - комунальна;

- за договором купівлі-продажу від 30.04.1997 Тлумацьке міське споживче товариство (продавець) продало Редакційно-видавничому комплексу "Злагода" (покупець) будинок, що знаходиться за адресою: м. Тлумач , вул. Кармелюка, 10, загальною площею 533кв.м, за ціною 100 000,00грн;

- відповідно до наказу Фінансового управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації №23 від 04.07.1997 Про виділення позики Тлумацькому райбюджету та Акту контрольно-ревізійного управління від 30.04.1998 РВК "Злагода" одержав у Тлумацькому відділенні АКБ "Україна" позику в сумі 100 000 гривень для придбання приміщення під розташування комплексу, гарантом сплати вказаної позики і відсотків за користування нею виступила райдержадміністрація;

- рішенням Тлумацької районної ради № 25-03/02 від 29.08.2002, яке є чинним, затверджено перелік об`єктів та будівель спільної власності територіальних громад сіл, селища та міста району. До цього переліку під №5 включено редакційно-видавничий комплекс "Злагода", що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10;

- на підставі вказаного рішення за Тлумацькою районною радою державним реєстратором зареєстровано право власності на даний об`єкт, номер запису -14375307 від 28.04.2016;

- відповідно до листа Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації №2136/01-21 від 18.05.2012 об`єкт нерухомого майна належить РВК "Злагода" на праві комунальної власності, а не на праві колективної, як помилково вказано в реєстраційному посвідченні;

-згідно з листом Управління статистики у Тлумацькому районі №74/38-11 від 25.05.2012 Про форму власності РВК Злагода РВК "Злагода" у 1998 році перебував на обліку в ЄДРПОУ як суб`єкт з класифікаційною ознакою "Форма власності - комунальна";

- згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна форма власності нежитлового приміщення редакційно-видавничий комплекс "Злагода" - комунальна;

На підставі вказаних доказів суди встановили, що нежитлове приміщення по вул. Кармелюка, 10 у м. м. Тлумач є комунальною власністю та належить на праві власності Тлумацькій районній раді.

Згідно із Статутом ТОВ "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", вказане товариство створене відповідно до протоколу №1 загальних зборів засновників від 21.07.2017, в порядку перетворення, на підставі Цивільного, Господарського кодексів України, є правонаступником усього майна, всіх активів, пасивів, усіх прав та обов`язків комунальної організації - Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", ідентифікаційний код 02472950. Засновниками товариства є 7 фізичних осіб (том 1.а.с. 104-115).

Як вбачається з передавального акту з додатками, зокрема, з додатку №2 Основні засоби , додатку № 6 Передавальний баланс , посвідченого 25.07.2017 приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Вацик В.М., та інвентаризаційного опису основних засобів від 20.12.2017, комунальна організація редакційно-виробничий комплекс Злагода передала на баланс ТОВ РВК Злагода будівлю по вул. Кармелюка,10 (том 1.а.с. 84-93).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №876/2417/18 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області Серемчука П.М. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 29.04.2016 №29471123 за адресою м. Тлумач, вул. Кармелюка , 10 (том 1.а.с. 47-50).

Підставою для скасування рішення державного реєстратора вказано недотримання п.2, п.5 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою(заява подана ОСОБА_1 , тоді як відповідно до картки фізичної особи - платника податків заявник є ОСОБА_1 ); наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень ( у заяві заявником зазначено у графі форма власності приватна, тоді як рішення прийнято щодо форми власності комунальна).

У липні 2018 року ТОВ РВК Злагода звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 за нововиявленими обставинами, посилаючись на скасування постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі № 876/2417/18 рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Тлумацькою районною радою та отримання 14.06.2018 від ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації належним чином засвідченої копії реєстраційного посвідчення від 17.03.1998 №49, відповідно до якого спірне нерухоме майно зареєстроване на праві колективної власності, а не комунальної.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2018 у справі №909/1131/16, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та постановою Верховного Суду від 15.04.2019, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ РВК Злагода про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 залишено в силі.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суди виходили з того, що ті обставини, на які посилається заявник, не спростовують обставин, встановлених рішенням суду від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 на підставі досліджених доказів про комунальну форму власності спірного майна та його належність на праві власності Тлумацькій районній раді, та не мають ознак нововиявлених обставин у розумінні п.1 ч.2.ст.320 ГПК України. При цьому Верховний Суд вказав, що сама лише обставина скасування за судовим рішенням державної реєстрації права власності не спростовує належності відповідачу 1 (Тлумацькій районній раді) відповідного речового права на майно та тим більше не означає автоматичного набуття права власності позивачем.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав .

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 у справі № 911/2218/18, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

У розумінні наведених положень позов про визнання права власності у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідач - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Матеріалами справи підтверджено, що судами вже розглянутий спір за позовом ТОВ РВК Злагода до Тлумацької районної ради про право власності на нежитлові приміщення по вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач загальною площею 533кв.м , за наслідками розгляду якого рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2017, встановлено, що вказане нежитлове приміщення є комунальною власністю і належить на праві власності Тлумацькій районній раді, у зв`язку з чим відмовлено у позові ТОВ РВК Злагода .

ТОВ РВК Злагода також зверталося до суду із заявою про перегляд вказаного рішення від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 за нововиявленими обставинами, в якій як на підставу перегляду рішення посилалося на скасування постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі № 876/2417/18 рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Тлумацькою районною радою та отримання 14.06.2018 від ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації копії реєстраційного посвідчення від 17.03.1998 №49, відповідно до якого спірне нерухоме майно зареєстроване на праві колективної власності, а не комунальної власності.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2018 у справі №909/1131/16, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та постановою Верховного Суду від 15.04.2019, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ РВК Злагода про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 залишено в силі.

При відмові у задоволенні заяви ТОВ РВК Злагода суд виходив з того, що ті обставини, на які посилається заявник, не спростовують обставин, встановлених рішенням суду від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 , про комунальну форму власності спірного майна та його належність на праві власності Тлумацькій районній раді.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №924/848/18).

Отже, встановлені судовими рішеннями у справі №909/1131/16 обставини належності нежитлових приміщень по вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач до комунальної власності, власником яких є Тлумацька районна рада, не потребують повторного доказування.

Разом з тим, ТОВ РВК Злагода повторно звернулося до суду з позовом до Тлумацької районної ради про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення по вул. Кармелюка, 10 у м. Тлумач. При цьому як на нові підстави позову посилається на ті ж самі обставини (скасування постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №876/2417/18 рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Тлумацькою районною радою та отримання 14.06.2018 від ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації копії реєстраційного посвідчення від 17.03.1998 №49, відповідно до якого спірне нерухоме майно зареєстроване на праві колективної власності, а не комунальної власності), на які посилалося у своїй заяві про перегляд рішення від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 за нововиявленими обставинами, а також посилається на ті обставини, які вже досліджувалися при розгляді справи №909/1131/16 і яким вже надана оцінка.

Суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №809/529/17, якою визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав Тлумацької райооної ради на нерухоме майно на вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач, оскільки вирішення адміністративної справи не стосувалося встановлення права власності на майно, адміністративний суд надавав оцінку виключно діям і рішенням державного реєстратора. Крім того, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 15.04.2019 у справі №909/1131/16, сама лише обставина скасування за судовим рішенням державної реєстрації права власності не спростовує належності відповідачу 1 (Тлумацькій районній раді) відповідного речового права на майно та тим більше не означає автоматичного набуття права власності позивачем.

В апеляційній скарзі скаржник (ТОВ РВК Злагода ) посилається на отриману від БТІ копію реєстраційного посвідченням від 17.03.1998 та стверджує, що спірне майно належить до колективної власності і він є власником спірного майна. Однак, як вказано вище, при вирішенні спору у справі №909/1131/16 суди досліджували та надавали оцінку цим обставинам, зокрема, суд вказав, що відповідно до листа Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації №2136/01-21 від 18.05.2012 об`єкт нерухомого майна належить РВК "Злагода" на праві комунальної власності, а не на праві колективної, як помилково вказано в реєстраційному посвідченні.

Як вірно вказав суд першої інстанції, на час набуття РВК Злагода спірного майна діяв Закон України Про власність , ч.4 ст. 2 якого передбачала, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Згідно з ст. 31 цього Закону до державної власності в Україні належать загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів ( ч.2 ст. 32 ЗУ "Про власність").

Майно, що було державною ( республіканською і комунальною) власністю і закріплене за державним (комунальним) підприємством, належало йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіло, користувалося та розпоряджалося зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства ( ст.37 ЗУ "Про власність").

З 01.01.2004 набрали чинності Цивільний та Господарський кодекси України.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічні положення містяться у п. 4 Прикінцевих положень ГК України.

Стаття 327 ЦК України визначає, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст. 63 ГК України комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Відповідно до ч.3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами ( ч.1 ст. 136 ГК України).

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що РВК Злагода мало право господарського відання на спірне майно, повноваження власника на яке належали Тлумацькій районній раді.

ТОВ РВК Злагода (позивач) утворене шляхом реформування комунальної організації - редакційно-видавничий комплекс "Злагода" та є його правонаступником.

Механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, визначений ЗУ Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації .

Статтею 3 вказаного Закону встановлені способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, а саме:

1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції - у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна;

2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації;

3) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації.

З матеріалів справи вбачається, що реформування РВК Злагода відбулося способом, визначеним пунктом 2 статті 3 названого Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 9 ЗУ Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації у процесі реформування майно (крім приміщень і земельних ділянок), що на момент набрання чинності цим Законом перебувало на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), передається у власність зазначеному суб`єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості.

Приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування (ч. 2 вказаної статті).

Додатками №2 Основні засоби та № 6 Передавальний баланс до передавального акту, посвідченого 25.07.2017 приватним нотаріусом Вацик В.М., та інвентаризаційним описом основних засобів від 20.12.2017 підтверджено, що комунальна організація редакційно-виробничий комплекс Злагода передала на баланс ТОВ РВК Злагода будівлю по вул. Кармелюка,10.

Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що в процесі реорганізації позивач не набув у власність спірного приміщення, він лише має право в силу приписів ч.2 ст. 9 ЗУ Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації користуватися спірним приміщенням на умовах оренди.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду відхиляє як необгрунтовані доводи скаржника , погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд правомірно відмовив у задоволенні позову про визнання за ТОВ РВК Злагода права власності на нежитлові приміщення на вул. Кармелюка,10 у м. Тлумач Івано-Франківської області , оскільки позивач не є власником спірного приміщення.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у задоволенні з позову додержанням норм матеріального і процесуального права.Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст.129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2019 у справі №909/607/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 09.12.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.В. Зварич