Рішення

від 29.08.2019 по справі 908/1102/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/8/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 Справа № 908/1102/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/1102/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-ПРОФІ", ідентифікаційний код юридичної особи 32340982 (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 77А)

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях, ідентифікаційний код юридичної особи 42767945 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗСК", ідентифікаційний код юридичної особи 23287079 (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 77А)

про визнання наказу частково недійсним та визнання права власності,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Муратов О.О., рішення № 02/06-2019 від 06.06.2019;

Ковтун Н.М., рішення № 02/06-2019 від 06.06.2019;

від відповідача: Іванченко І.С., довіреність № 10 від 25.03.2019

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-ПРОФІ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 06.05.2019 (вх. № 1189/08-07/19 від 07.05.2019) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про:

- визнання недійсним наказу № 474 від 27.08.2002 "Щодо узагальнення результатів інвентаризації об`єктів нерухомого майна ВАТ "Запоріжбуд", які при приватизації не ввійшли до його статутного фонду, та виявлені в результаті вибіркової перевірки", прийнятого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, в частині оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна, зазначених у пункті 8 та пункті 22 Додатку до наказу РВ від 27.08.2002 №474, а саме в частині оформлення права державної власності на об`єкти: "Склад цементу, літера Л" та "Навіс, літера Л1" та

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-ПРОФІ", ідентифікаційний код юридичної особи 32340982, права власності на об`єкт нерухомого майна: Склад цементу літ. Л, навіс літ. Л', розташований за адресою: місто Запоріжжя , Південне шосе , 77А , (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №555153623101).

Позов заявлено на підставі ст. 137 Цивільного кодексу УРСР, який діяв до 01.01.2004, Інструкції про порядок виявлення та облік безхазяйного майна, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 112 від 17.12.1989 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18.02.20102 за № 157/6445, ст. 187, ст. 392 Цивільного кодексу України і обґрунтовано порушенням прав позивача протиправними діями відповідача щодо визнання складових частин майна, що належить позивачу, державною власністю.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2019 справу № 908/1102/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1102/19, якій присвоєно номер провадження 34/8/19. Суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначивши підготовче засідання на 10.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2019 у даній справі частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-ПРОФІ" про забезпечення позову у справі № 908/1102/19. Зупинено продаж Регіональним відділеням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях нерухомого майна - "Склад цементу, літера Л" та "Навіс, літера Л 1 ", розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 77А (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №555153623101).

Позивачем внесено на депозитний рахунок суду суму зустрічного забезпечення.

На підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.05.2019 у даній справі призупинено (відмінено) продаж спірного майна.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2019 у даній справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗСК та відкладено підготовче засідання у справі №908/1102/19 на 24.06.2019 о 14 год. 30хв., про що учасники справи повідомлені належним чином.

21.06.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із доказами його направлення іншим учасникам справи та заява про застосування строків позовної давності.

24.06.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо відсутності правонаступників ЗАТ "Запоріжбуд".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.06.2019 у даній справі суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях, ідентифікаційний код юридичної особи 42767945 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6), враховуючи, що ухвалене судове рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаного відділення та відклав підготовче засідання на 12.07.2019 о 12 год. 00 хв., про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

12.07.2019 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку ТОВ "Настрой" щодо капітальності споруд складу цементу, який був передумовою для замовлення позивачем судової будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 12.07.2019 суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та продовження строку підготовчого засідання, відклавши підготовче засідання на 19.07.2019 на 10 год. 30 хв., про що сторони повідомлені належним чином.

19.07.2019 до канцелярії суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення за результатами ознайомлення з матеріалами приватизаційної справи акціонерного товариства "Запоріжбуд".

В судовому засіданні 19.07.2019 суд продовжив підготовче засідання, зазначивши про надходження від позивача у справі письмових пояснень від 19.07.2019.

Представник позивача надав примірник письмових пояснень представникові відповідача та третьої особи на стороні відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подані письмові пояснення та клопотання про приєднання до матеріалів справи порівняльної таблиці інвентарних об`єктів обладнання складу цементу ЗАТ "Запоріжбуд".

Враховуючи подання позивачем письмових пояснень та необхідність надання часу відповідачеві та третім особам для надання заперечень на письмові пояснення позивача, суд відклав підготовче засідання. Присутні представники сторін повідомлені про дату наступного засідання, яке призначено на 31.07.2019 о 10 год. 30 хв. в приміщенні Господарського суду Запорізької області під розписку та звукозапис.

В судовому засіданні 31.07.2019 cудом прийняті до розгляду відзив та відповідь на відзив. Представники учасників справи надали пояснення щодо поданих документів та на запитання суду зазначили, що всі пояснення надані, всі наявні докази подані до матеріалів справи, клопотання та заяви, відсутні.

За наслідками судового засідання 31.07.2019, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 29.08.2019 о 14 год. 00 хв., про що присутні представники повідомлені в приміщенні суду під розписку та під звукозапис. Суд повідомив присутніх представників, що з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, буде здійснюватись в хронологічному порядку (в порядку їх надходження та долучення до матеріалів справи).

29.08.2019 до канцелярії суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях надійшло клопотання вих. № 10-11-05016 від 22.08.2019, в порядку ст.ст. 46, 52, 169 Господарського процесуального кодексу України, заміну учасника справи № 908/1102/19 відповідача на правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях, ідентифікаційний код юридичної особи 42767945 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6), враховуючи припинення діяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 20495280 та його реорганізацію шляхом злиття в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій.

На початку судового засідання 29.08.2019 судом розглянуто клопотання про заміну учасника справи. Постановлено ухвалу про заміну відповідача у справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 20495280 (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50) на його правонаступника Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях, ідентифікаційний код юридичної особи 42767945 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6), виключивши Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях, ідентифікаційний код юридичної особи 42767945 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6) зі складу третіх осіб у справі. Присутнім представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частини даної ухвали суду.

Після зміни складу учасників справи, розгляд справи продовжено.

Представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, у відповідях на відзив та заяву позивача про застосування строків позовної давності, додаткових письмових поясненнях позивача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що матеріалами підтверджується неправомірність дій відповідача щодо визнання об`єктом нерухомого майна з назвою Склад частиною рухомого майна - обладнання при рельсового складу цементу, належного позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 09-03 від 03.09.2003, укладеного між ТОВ ЗСК (продавцем) та ТОВ МК-Профі (покупцем). Вважає, що твердження відповідача про законність його дій щодо видання оскаржуваного наказу про визнання об`єктами державної власності, як таких, що не увійшли до статутного фонду ЗАТ Запоріжбуд , виявлених відповідачем під час проведення вибіркової перевірки об`єктів нерухомості, повністю спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи (а саме: договорами, матеріалами інвентаризаційної та приватизаційної справ, висновком експерта та ін).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, позивач зазначає, що ним не порушено строк звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки про порушення свого права власності позивачу стало відомо після проведення у червні 2018 року незалежної будівельно-технічної експертизи (якій передував технічний висновок ТОВ Настрой щодо капітальності споруд складу цементу), під час якої було встановлено, що об`єкти склад цементу літ.Л та навіс літ.Л' насправді є нічим іншим, як конструктивним елементом обладнання, належного позивачу, який разом із цементною установкою та силосами для зберігання цементу становлять єдиний об`єкт рухомого майна: Прирельсовий склад цементу , як його визначено Типовим проектом 409-29-61 мовою оригіналу: Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі).

Представник відповідача - Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та заяві про застосування строку позовної давності. Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області, правонаступником якого є відповідач, у 1993 році проведено приватизацію ЦМК Орендного підприємства „Запоріжбуд", переданого в оренду організації орендарів Орендного підприємства „Запоріжбуд", відповідно до договору купівлі-продажу державного майна № 45 від 12.11.1993. Відповідно до переліку майна, що приватизувалось (додаток до договору купівлі-продажу № 45 від 12.11.1993) та актом передачі державного майна від 31.12.1993 не були передані у власність останньому, лише залишились у нього на балансі та по теперішній час перебувають у державній власності об`єкти нерухомості, у тому числі й склад літ. Л та навіс літ. Л 1 . В подальшому регіональне відділення, в межах повноважень, користуючись своїм правом як власника вищевказаного майна здійснено заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на дані об`єкти нерухомості. Відповідно до Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (у редакції, що діяла на момент оформлення права державної реєстрації на Майно), реєстрацію прав власності на нерухоме здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації, на підставі, у тому числі, наказів органів Фонду державного майна України з додатком -переліком об`єктів нерухомого майна. Право державної власності на майно Регіональним відділенням оформлено на підставі оскаржуваного Наказу Регіонального відділення № 474 від 27.08.2002 про що свідчить реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, серія СА в„–000250 , про що Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації управління житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації 02.09.2002 зроблено запис в реєстрову книгу № 4 за реєстровим № 751.

В обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності, відповідач посилається на подання позивачем позову поза строками позовної давності, враховуючи, що позивачем у 2005 році взято в оренду спірні об`єкти, відповідно до договору оренди від 10.11.2005 №1651, укладеного між ТОВ „МК-ПРОФІ" та Регіональним відділенням. Вважає, що взявши в оренду спірні об`єкти, ознайомившись з їх технічною документацією, а також правовстановлюючими документами, позивачу було відомо про наявність наказу № 474 (у позивача не виникали сумніви щодо його законності), він мав можливість провести будівельно-технічну експертизу ще у 2005 році, а не у 2018 році. Позивачем не доведено доцільності та необхідності проведення такої експертизи, більш того немає законних підстав вважати висновки експерта такими, що не підлягають сумніву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`являвся. Третя особа належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Конверти з ухвалами суду повертались до суду із позначкою за закінченням терміну зберігання .

Суд дійшов висновку, що розгляд справи можливий за відсутності третьої особи.

В процесі розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні 29.08.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

03.09.2003 між ТОВ ЗСК (продавцем) та ТОВ МК-Профі (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 09-03.

Згідно з предметом договору купівлі-продажу № 09-03, продавець зобов`язується передати у власність покупцю нерухоме майно, характеристики якого наведені у Додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Вказане у Додатку до договору майно належить продавцю на підставі права власності Право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту передачі майна за актом. Вказане в цьому договорі майно продане за ціною яка вказана у Додатку № 1 до цього Договору.

Розділом другим договору купівлі-продажу № 09-03 передбачено, що покупець зобов`язаний провести оплату протягом трьох років з моменту підписання цього договору куплі-продажу. Розрахунки за придбане майно здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування сум на рахунок продавця, наведений в пункті 13 цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 09-03, передача майна продавцем і його прийняття покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами, в 3-х денний термін після підписання цього договору.

Згідно Додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 09-03, перелік майна, що викуповується ТОВ МК-Профі у ТОВ ЗСК складається з: цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка (бункер), підвал та обладнання складу цементу, на суму 10732,27 грн.

03.09.2003 між сторонами договору купівлі-продажу № 09-03 складено акт прийому-передачі основних засобів: цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка (бункер), підвал та обладнання складу цементу, на суму 10732,27 грн.

Листом вих. № 15 від 15.02.2005, ТОВ ЗСК повідомило ТОВ МК-Профі , що грошові кошти в сумі 10732,27 грн. станом на 15.02.2005 продавцем отримано в повному обсязі. Претензій з виконання умов договору немає.

Вказане майно придбано ТОВ ЗСК у ЗАТ Запоріжбуд (код ЄДРПОУ 01239559 - юридичну особу припинено 26.09.2007, номер запису: 11031170003019650) за договором купівлі-продажу від 07.10.2002.

У зв`язку із перебуванням активів ЗАТ Запоріжбуд в податковій заставі, на продаж майна ТОВ ЗСК , ЗАТ Запоріжбуд було одержано від ДПІ у Заводському районі дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі від 07.10.2002, згідно якого надано дозвіл на реалізацію, серед іншого, обладнання складу цементу інв. №146615 вартістю 2145,00 грн. та цементних установок інв.№№215915, 146715, 146815 вартістю 9800,00 грн.; дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі від 09.10.2002, згідно якого надано дозвіл на реалізацію обладнання складу цементу інв.№194615 вартістю 9800,00 грн. Майно перебувало у податковій заставі згідно Акту опису активів від 10.06.2002, складеним податковим керуючим Клименко Л.Г. , призначеним наказом ДПІ у Заводському районі М.Запоріжжя від 01.04.2002 №36 на підставі рішення начальника ДПІ у Заводському районі М.Запоріжжя від 21 лютого 2002 № 85 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ЗАТ Запоріжбуд (код 01239559), УПТК, м. Запоріжжя, Південне шосе, 77-а, в рахунок погашення його податкового боргу.

Одержавши у власність вказане майно, ТОВ МК-Профі розпочав господарську діяльність із виробництва (зберігання, фасування та використання) цементу, яку здійснює і на цей час.

30.04.2002 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області була проведена вибіркова перевірка майна, що знаходиться на балансі ЗАТ "Запоріжбуд", розташованого за адресою: Південне шосе, 77а в м. Запоріжжі, за результатами якої було виявлено майно, яке не ввійшло до статутного фонду товариства у зв`язку з тим, що на момент приватизації не було відображене на його балансі, про що було складено відповідний акт за участю представника ЗАТ "Запоріжбуд".

Згідно з рішенням інвентаризаційної комісії було постановлено визнати виявлене майно, що не увійшло до статутного фонду АТ "Запоріжбуд" (в т.ч. Склад цементу, літера Л та Навіс, літера Л1 ) державним, зареєструвати право державної власності в ЗМБТІ, що оформлено відповідним протоколом від 14.08.2002.

За результатами прийнятого інвентаризаційною комісією рішення, 27.08.2002, наказом РВ ФДМУ по Запорізькій області № 474 прийнято рішення щодо оформлення права державної власності в ЗМБТІ на об`єкти нерухомого майна.

На підставі наказу № 474 від 27.08.2002 Щодо узагальнення результатів інвентаризації об`єктів нерухомого майна ВАТ Запоріжбуд , які при приватизації не ввійшли до його статутного фонду, та виявлені в результаті вибіркової перевірки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області оформило право державної власності на об`єкти нерухомого майна згідно з додатком до цього наказу.

Згідно з Додатком до наказу № 474 від 27.08.2002 РВ ФДМУ до об`єктів нерухомого майна ВАТ Запоріжбуд , які не увійшли до його статутного фонду було віднесено 28 об`єктів, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 77а, зокрема: Склад цементу, літера Л (п.8 Переліку) та Навіс, літера Л 1 (п. 22 Переліку).

Право державної власності на вказані в додатку до зазначеного наказу об`єкти нерухомого майна (літ. Г, Е, В, З, Ж, П, И, Л, Н, К, Б, Ф, О, У, Ш, Щ, Л1, С) було зареєстровано за Державою в особі Верховної ради 02.09.2002 ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (записано в реєстрову книгу № 4 за реєстровим № 751. Як свідчить відмітка приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці О.В. від 19.12.2007 в подальшому літ. Г, Е, В, З, Ж , П, И, Н, К (К-3), Б, О, У, Ш, Щ, С перейшли до ТОВ Трест Запоріжбуд на підставі договору №1140 від 17.12.2007 купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна.

На Склад цементу, літера Л та Навіс, літера Л1 виготовлено технічний паспорт.

10.11.2005 за договором № 1651 оренди державного нерухомого майна, майно (склад цементу, загальною площею 187,7 кв.м. (літера Л ) та Навіс, літера Л передавалося Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області у платне строкове користування ТОВ МК-Профі .

За результатами незалежної будівельно-технічної експертизи, проведеної у червні 2018 судовим експертом Лещенко К.І. (висновок експерта № 2387 від 06.06.2018) на замовлення позивача, після технічного висновку щодо капітальності спірних об`єктів, встановлено, що об`єкти склад цементу літ.Л та навіс літ.Л' згідно до Типового проекту 409-29-61 - приймальне приміщення прирейкового складу цементу (літ. Л) та навіс над приймальним бункером прирейкового складу цементу (літ. Л 1) , яке є невід`ємною складовою частиною прирейкового складу цементу, виконують функції приймального пристрою та їх відокремлене використання в якості складу цементу функціонально не передбачено.

Позивач, посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо визнання об`єктом нерухомого майна з назвою Склад частиною рухомого майна - обладнання прирельсового складу цементу , належного позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 09-03 від 03.09.2003, укладеного між ТОВ ЗСК (продавцем) та ТОВ МК-Профі (покупцем), звернувся до суду із цим позовом.

Визнання недійсним наказу № 474 від 27.08.2002 "Щодо узагальнення результатів інвентаризації об`єктів нерухомого майна ВАТ "Запоріжбуд", які при приватизації не ввійшли до його статутного фонду, та виявлені в результаті вибіркової перевірки", прийнятого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, в частині оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна, зазначених у пункті 8 та пункті 22 Додатку до наказу РВ від 27.08.2002 №474, а саме в частині оформлення права державної власності на об`єкти: "Склад цементу, літера Л" та "Навіс, літера Л1" та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-ПРОФІ", ідентифікаційний код юридичної особи 32340982, права власності на об`єкт нерухомого майна: Склад цементу літ. Л, навіс літ. Л', розташований за адресою: місто Запоріжжя, Південне шосе , 77А , (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №555153623101) було предметом судового розгляду у цій справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Оскарження актів органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, які стали підставою для виникнення у особи цивільних прав та обов`язків, можуть бути предметом оскарження в господарському суді.

Визнання права власності на майно також є належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, при розгляді даної справи застосовується Цивільний кодекс України, що набрав чинності з 01.01.2004 р.

Статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 4 Закону України "Про власність" також встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається своїм майном.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У статті 334 ЦК України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи були встановлені ст.128 ЦК УРСР, яка була чинна на момент укладення договору купівлі - продажу № 09-03 від 03.09.2003 між ТОВ МК-Профі та ТОВ ЗСК .

Як свідчать матеріали справи, на виконання договору купівлі - продажу № 09-03 від 03.09.2003 між сторонами договору складено акт від 03.09.2003 прийому-передачі основних засобів: цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка (бункер), підвал та обладнання складу цементу, на суму 10732,27 грн. Грошові кошти в сумі 10732,27 грн. станом на 15.02.2005 продавцем отримано в повному обсязі. Претензій з виконання умов договору немає.

Зазначене майно було було придбано ТОВ ЗСК у ЗАТ Запоріжбуд (код ЄДРПОУ 01239559 - юридичну особу припинено 26.09.2007, номер запису: 11031170003019650) за договором купівлі-продажу від 07.10.2002.

Як свідчать матеріали справи, продажу майна за договором купівлі-продажу від 07.10.2002 передував опис його в податкову заставу згідно Акту опису активів від 10.06.2002р., складений податковим керуючим Клименко Л.Г. , призначеним наказом ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя від 01.04.2002 № 36 на підставі рішення начальника ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя від 21 лютого 2002 № 85 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ЗАТ Запоріжбуд (код 01239559), УПТК, м.Запоріжжя, Південне шосе, 77-а.

У зв`язку із перебуванням активів ЗАТ Запоріжбуд в податковій заставі, на продаж майна ТОВ ЗСК було одержано від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі від 07.10.2002, згідно якого надано дозвіл на реалізацію, серед іншого, обладнання складу цементу інв. №146615 вартістю 2145,00 грн. та цементних установок інв.№№215915, 146715, 146815 вартістю 9800,00 грн та дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі від 09.10.2002, згідно якого надано дозвіл на реалізацію обладнання складу цементу інв.№194615 вартістю 9800,00 грн.

Для примусового продажу не могли бути передані (описані) активи, які не належать платнику податків.

З матеріалів справи, у т.ч. інвентаризаційної та приватизаційної справ, не вбачається, що спірне майно було державним, не увійшло під час приватизації до цілісного майнового комплексу, що викуповувався, і тому залишилось державним.

Як вбачається з заяви організації орендарів (членів трудового колективу) Орендного підприємства Запоріжбуд вих. №П-05-14 від 08.07.1993 на ім`я начальника РВ ФДМУ по Запорізькій області (далі - РВ) про включення АП Запоріжбуд в списки підприємств, що підлягають приватизації, а також прийнятого за результатами розгляду цієї заяви наказу РВ № 133 від 30.08.1993 Про проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості майна орендного підприємства Запоріжбуд приватизація державного майна орендного підприємства Запоріжбуд здійснювалась у спосіб викупу майна державного підприємства, переданого в оренду.

Договір № 3 про передання майна треста Запоріжбуд в оренду і умовах господарської діяльності був укладений між Територіальним будівельним об`єднанням (ТСО) Запоріжбуд , як орендодавцем та організацією орендарів, створеною на базі тресту Запоріжбуд 14 липня 1990 року строком на п`ять років та передбачав право орендаря на викуп орендованого майна. В подальшому, до договору оренди між РВ ФДМУ по Запорізькій області, як орендодавцем, та організацією орендарів Запоріжбуд , зареєстрованою рішенням Заводського райвиконкому Ради народних депутатів №198/1 від 17.01.1991, як орендарем, було укладено додаткову угоду № 2 від 26.10.1993 про умови викупу державного майна будівельно-монтажного тресту Запоріжбуд , наданого в оренду з правом викупу за договором оренди з ТСО Запоріжбуд . Згідно п.1.1 Додаткової угоди склад майна, що підлягає викупу, визначений результатами інвентаризації станом на 01.09.1993, проведеної комісією, створеною наказом РВ №133 від 30.08.1993; Протокол про результати інвентаризації від 20.09.1993 є невід`ємною частиною даної додаткової угоди. Вартість майна, що підлягає викупу, визначена на рівні 892 832 тис.крб. згідно акту оцінки.

До того ж, в матеріалах приватизаційної справи наявні: Протокол №2 від 14.09.1993 засідання інвентаризаційної комісії за результатами проведення інвентаризації державного майна орендного підприємства Запоріжбуд ; Протокол від 20.09.1993 засідання комісії з оцінки вартості цілісного майнового комплексу ОП Запоріжбуд станом на 01.09.1993 на суму 892832 тис. крб. та Акт оцінки вартості майна орендного підприємства, затверджений начальником РВ ФДМУ 20.09.1993.

Згідно з протоколом оцінки, Додатку № 2 до Акту оцінки, Наказу РВ ФДМУ від 30.09.1993 №159-1 про затвердження акту оцінки вартості майна у зв`язку із закінченням інвентаризації, при приватизації Орендного підприємства Запоріжбуд шляхом викупу орендованого майна було прийняте рішення про проведення оцінки щодо вього підприємства в цілому та визначено його вартість як цілісного майнового комплексу .

З приватизаційної справи вбачається, що спірні об`єкти у вигляді окремих інвентарних об`єктів були закріплені за структурним підрозділом ТСО Запоріжбуд - УПТК.

Згідно з інвентаризаційними відомостями у державному підприємстві Запоріжбуд та в подальшому - в орендному підприємстві, облік основних фондів відбувався за інвентарними номерами, за назвою та роком введення в експлуатацію, і без позначення певними літерами.

В інвентаризаційному описі оцінки вартості основних фондів, що підлягають приватизації по УПТК ОП Запоріжбуд на 01.07.1993, спірні об`єкти, як за літерами, та я за назвами Склад цементу , Навіс відсутні, тоді як наявні всі інвентарні об`єкти обладнання складу цементу, що були викуплені у ЗАТ Запоріжбуд ТОВ ЗСК , в подальшому - придбані позивачем у ТОВ ЗСК , а саме: інв. № 161310-1 (далі -194615) Оборудов.цемент., 1987 , інв. № 215915 Цементная установка, 1985 інв. № 146615 Оборудов.скл.цемент., 1987 , інв. № 146715 Цементная установка, 1987 , інв. № 146815 Цементная установка, 1988 .

Враховуючи вищевикладене, спростовуються твердження відповідача, що ці об`єкти залишились в державній власності і не були приватизовані.

Згідно Акту оцінки, складеного за результатами повної інвентаризації майна орендного підприємства Запоріжбуд вбачається, до статутного фонду ЗАТ Запоріжбуд увійшло все державне майно та власне майно орендаря, що разом складало цілісний майновий комплекс, та не увійшло до статутного фонду лише майно, вартість якого виключено з загальної вартості ЦМК відповідно до закону.

Документи приватизаційної справи свідчать про передання покупцю всіх активів і пасивів, тобто в цілому -ЦМК орендного підприємства Запоріжбуд : договір купівлі-продажу №45 державного майна від 12.11.1993, з Додатком 1 Перелік майна, що викупається організацією орендарів Запоріжбуд , згідно якого РВ ФДМУ продав, а Організація орендарів ОП Запоріжбуд купила державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Запоріжбуд , наданого в оренду покупцю, що включає в себе всі активи і пасиви вказаного орендного підприємства на суму 892 832 тис.крб; акт передачі державного майна від 31.12.1993 до договору купівлі-продажу на суму 892 832 тис.крб.; Свідоцтво про власності від 31.03.1995 реєстр. №117, видане РВ ФДМУ покупцю - ЗАТ Запоріжбуд як правонаступнику організації орендарів ОП Запоріжбуд , яке підтверджує, що покупець є власником майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Запоріжбуд за адресою: 330008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 74.

В матеріалах приватизаційної справи відсутні будь-які документи, які б визначали перелік об`єктів майна орендного підприємства, які залишаються у державній власності та не передаються покупцю під час викупу, крім переліків об`єктів, що згідно Акту оцінки виключені з загальної вартості ЦМК.

Матеріалами справи не підтверджується, що на момент передання майна ЦМК тресту Запоріжбуд в оренду та на момент прийняття рішення про його викуп, існували такі об`єкти державного майна, які не виявлені при повній інвентаризації.

З матеріалів інвентаризаційної справи №51048/83680 об`єктів нерухомого майна за адресою: м . Запоріжжя, Південне шосе, 77А , наданої ЗМБТІ для ознайомлення суду, вбачається, що до звернення РВ ФДМУ по Запорізькій області до ЗМБТІ для реєстрації права власності Держави на підставі спірного Наказу (2005 рік), спірних об`єктів літ.Л та Л1, названих Склад цменту та Навіс , як об`єктів нерухомого майна, не існувало.

Листом ЗАТ Запоріжбуд від 06.06.2002 № 10/146, на який посилається відповідача, не підтверджується факт перебування на балансі даного товариства спірних об`єктів.

Також слід зазначити, що цементі установки складаються з пари силосів для зберігання цементу, і в різних документах було по різному визначено кількісний склад одних і тих самих інвентарних об`єктів 1 шт. чи пара (2 шт.).

Таким чином, посилання відповідача на законність Наказу № 474 від 27.08.2002 про визнання об`єктами державної власності, як таких, що не увійшли до статутного фонду ЗАТ Запоріжбуд , виявлених під час проведення вибіркової перевірки об`єктів нерухомості та правомірності оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна (спірного майна) згідно з додатком до цього наказу, спростовуються вищевикладеними обставинами.

Згідно висновку експерта №2387, складеного 06 червня 2018 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи згідно письмової заяви директора ТОВ МК-ПРОФІ Муратова О.О. , судовим експертом Лещенко Костянтином Ігоревичем (свідоцтво №455, видане на підставі рішення №29 від 27.05.2016 Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), встановлено:

1. Проведеним дослідженням наданої технічної документації, типового проекту 409-29-61 (інвентарний варіант в металі), візуальним оглядом об`єкту дослідження, встановлено, що споруди та обладнання літера Л, літера Л', №13 інв. №225915, №14 інв. №146715, №15 інв. №146815, інв. №№146615, 146816, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77А, відповідають типовому проекту 409-29-61 Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі). Автоматизований прирейковий склад цементу складається з наступних частин: 6-ти силосів для зберігання та фасування цементу; прийомного приміщення; приймального бункеру; передаючих устроїв.

2. Проведеним дослідженням технічної документації встановлено, що склад цементу літ. Л, навіс літ. Л' (реєстраційний номер об`єкта №555153623101) згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, це, згідно до типового проекту 409-29-61, - приймальне приміщення прирейкового складу цементу (літ. Л) та навіс над приймальним бункером прирейкового складу цементу (літ. Л') дивись фото №3, №4).

3. Проведеним дослідженням технічної документації встановлено, що склад цементу літ. Л, навіс літ. Л' (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №555153623101), розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77А є невід`ємною складовою частиною прирейкового складу цементу

відповідно до типового проекту 409-29-61 "Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн" (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі) -дивись фото №1, №2, №3.

4. Згідно з наданої на дослідження технічної документації (типового проекту 409-29-61), з технічної точки зору технологічне використання автоматизованого прирейкового складу цементу згідно типового проекту 409-29-61 (інвентарний варіант в металі) без об`єкту, іменованого згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень склад цементу літ. Л, навіс літ. Л' (реєстраційний номер об`єкта №555153623101) та навпаки - цього об`єкту без іншого обладнання автоматизованого прирейкового складу цементу згідно типового проекту 409-29-61 (інвентарний варіант в металі), неможливе, оскільки споруди "склад цементу літ. Л та навіс літ. Л'" є невід`ємною складовою частиною прирейкового складу цементу та виконують функції приймального пристрою відповідно до типового проекту 409-29-61 "Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн" (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі), та їх відокремлене використання в якості складу цементу функціонально не передбачено.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Суд оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності і вважає, що висновок експерта є належним доказом в підтвердження статусу спірного майна та його функціонального призначення як невід`ємної складової частини прирейкового складу цементу, що виконують функції приймального пристрою відповідно до типового проекту 409-29-61 мовою оригіналу Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі), та не можливість їх відокремленого використання в якості складу цементу.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Суд вважає, що позивачем доведено належними доказами право власності на спірне майно, незаконність оскаржуваного наказу РВ ФДМУ та правомірність заявлених позовних вимог, у зв`язку з порушенням відповідачем права власності позивача.

Матеріалами даної господарської справи, інвентаризаційної справи № 83680/51048 на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77а та приватизаційної справи майна орендного підприємства Запоріжбуд , висновком судового експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи підтверджується, що спірне майно придбано позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 09-03 від 03.09.2003 у ТОВ ЗСК , який в свою чергу придбав це майно у ЗАТ Запоріжбуд . Згідно договору купівлі-продажу № 45 державного майна від 12.11.1993 державне майно як цілісний майновий комплекс було викуплене Організацією орендарів Орендного підприємства Запоріжбуд як майно, що було орендоване з правом викупу. РВ ФДМУ безпідставно визнало об`єктом нерухомості спірне майно - Склад цементу літ. Л, Навіс літ. Л' та визнало його державною власністю на підставі Наказу № 474 від 27.08.2002.

Однак, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України , абзац третій частини другої статті 20 ГК України ) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність у три роки.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки спливу позовної давності. Зокрема, ч. 4 цієї статті визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом при розгляді цієї справи позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, клопотання про поновлення цього строку не надано.

Так, як встановлено судом, позивач є власником спірного майна з моменту складення між сторонами договору купівлі-продажу № 09-03 акта прийому-передачі основних засобів, тобто з 03.09.2003 року.

Про те, що його право власності порушується відповідач міг дізнатись в момент укладення з РВ ФДМУ договору № 1651 оренди державного нерухомого майна від 10.11.2005, оскільки за умовами договору оренди та згідно акту прийому-передачі до договору оренди, прийняв в строкове платне користування саме спірне майно, про що позивачу було відомо на момент укладення цього договору.

Згідно предмету договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - окремо розташовані споруди виробничого призначення, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Запоріжбуд", а саме: склад цементу, загального площею 187,7 кв.м., (Литера Л); навіс, (ЛитераЛ'), (надалі - "Майно") відповідно з технічним паспортом підготовленим Запорізьким міжміським біоро технічної інвентаризації станом на 29.08.2005 року. (план та експлікація у додатку №3). Майно розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 77-А . Майно є державною власністю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк Серія САА № 000250), виданого 02.09.2002 Управлінням житлово-комунального господарства Запорізької обласної державної адміністрації, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.09.02 за № 753, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно № 8068620, виданим орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 16.08.2005.

До того ж, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості, датою державної реєстрації права власності на Склад цементу, літера Л" та "Навіс, літера Л 1 ", розташований за адресою: м. Запоріжжя , Південне шосе , 77 А, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №555153623101, є 10.11.2014 рік. Підставою виникнення права власності є наказ № 474 від 27.08.2002 РВ ФДМУ по Запорізькій області.

Вищевказана інформація з реєстру надана самим позивачем до позову.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно працює з 1 січня 2013 року і є відкритим, а отже позивач укладаючи договір оренди на майно, яке вважав своєю власністю мав право на захист свого права власності з моменту пропозиції укласти договір оренди, а отже міг довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила набагато раніше ніж складення висновку експерта у 2018 році, або ж з моменту державної реєстрації цього нерухомого майна.

Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав власника, позивач дізнався лише з висновку судового експерта, якому передував технічний висновок, є безпідставними, оскільки позивач міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила саме з моменту взяття в оренду спірного майна, оскільки використовував це майно у своїй господарській діяльності, мав на нього документи в підтвердження права власності і укладаючи договір оренди цього ж майна знав про правовий статус цього майна та про особу, яка порушила його право власності на спірне майно. У будь-якому випадку, позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав не пізніше 10.11.2014 - з дати внесення даних про право власності на спірне майно до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно.

Безпідставні і посилання позивача на те, що він не мав необхідних спеціальних знань для визначення статусу (функціональності) спірного майна, а отже міг дізнатись про порушення свого права лише після отримання висновку експерта, оскільки відповідну експертизу позивач мав право провести і після укладення договору оренди спірного майна. До того ж представники в судовому засіданні зазначили, що замовили відповідний висновок щодо майна товариства, у зв язку з необхідністю отримання товариством кредиту.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду із цим позовом трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав шляхом визнання недійним наказу № 474 від 27.08.2002 Щодо узагальнення результатів інвентаризації об`єктів нерухомого майна ВАТ Запоріжбуд , які при приватизації не ввійшли до його статутного фонду, та виявлені в результаті вибіркової перевірки", прийнятого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, в частині оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна, зазначених у пункті 8 та пункті 22 Додатку до наказу РВ від 27.08.2002 №474, а саме в частині оформлення права державної власності на об`єкти: "Склад цементу, літера Л" та "Навіс, літера Л1" та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-ПРОФІ", ідентифікаційний код юридичної особи 32340982, права власності на об`єкт нерухомого майна: Склад цементу літ. Л, навіс літ. Л', розташований за адресою: місто Запоріжжя , Південне шосе , 77А , (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №555153623101), сплив.

Враховуючи зазначені обставини та приписи законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

При ухваленні рішення у даній справі, суд також враховує таке:

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у господарському судочинстві визначений як строк позовної давності.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого юридична особа може звернутися до суду з позовом обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Встановлені строки звернення до суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язане з реалізацією права на справедливий судовий розгляд. Невирішення питання про можливість застосування позовної давності може свідчити про порушення права на справедливий суд, закріпленого у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Частина перша статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до ч.ч. 9,10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 141 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня набрання відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили, відповідачем або іншою особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків в порядку, визначеному статтею 146 цього Кодексу. Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування вирішується одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених вимог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті провадження у справі або залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження. Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані законом інтереси якої порушуються у зв`язку з вжиттям заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведені норми кодексу, у суду відсутні достатні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення, накладеними ухвалою суду від 27.05.2019 у даній справі, на момент прийняття рішення суду у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.09.2019.

Суддя А.О. Науменко