Постанова

від 27.08.2019 по справі 442/4416/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/4416/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.

Провадження № 22-ц/811/1439/18 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Жукровської Х.І.,

з участю: представника позивача - Рупінського О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення до ОСОБА_1 , публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель та приміщень з усіма їх приналежностями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлі лікувального корпусу, позначеної на плані літ. А-2 , загальною площею 377,8 кв.м. (реєстраційний №1610256); будівлі спального корпусу, позначеної на плані літ. В-3 , загальною площею 1916 кв.м. (реєстраційний №1610933); приміщення їдальні, позначеного на плані літ. Б-1 , загальною площею 642,9 кв.м. (реєстраційний №1612607); приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначеного на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв.м. (реєстраційний №1613364), укладений 29.10.2015 року між публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк (далі - ПАТ Укрінбанк ), як новим кредитором та іпотекодержателем, яке на підставі договорів про відступлення права вимоги від 03.07.2015 року та 09.07.2015 року набуло право вимоги за кредитним договором №7/12/Ю від 23.08.2012 року та іпотечним договором від 23.08.2012 року, укладеними між публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) Брокбізнесбанк (первинним кредитором, іпотекодержателем) та ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення (позичальником, іпотекодавцем), та ОСОБА_1 (покупцем), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А., за реєстровим №7009 (а.с.3-11 т.1).

Як на підставу недійсності вказаного договору купівлі-продажу, позивач посилався на те, що на момент укладення оспорюваного договору існувала заборона на відчуження вказаного нерухомого майна, накладена 10.08.2015 року державним виконавцем державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції на підставі ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року, постановленої в порядку забезпечення позову в справі №374/326/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення про захист прав споживача та стягнення коштів, і рішення про припинення такого обтяження незаконно було вчинено 28.10.2015 року державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві Храбан С.І. на підставі підробленої ухвали Апеляційного суду Львівської області від 29.09.2015 року у справі №574/8346/15-ц, якої згідно з інформацією автоматизованої системи документообігу суду не існувало.

Крім того, позивач зазначав, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року задоволено позов ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення до ПАТ Брокбізнесбанк , ПАТ Укрінбанк та ТОВ Електронні торги України у справі №910/20714/15 і визнано недійсними результати конкурсу з реалізації активів ПАТ Брокбізнесбанк та договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 03.07.2015 року та іпотечним договором від 09.07.2015 року.

Також позивач посилався на те, що за своєю правовою природою договір іпотеки з іпотечним застереженням щодо продажу іпотекодержателем іпотечного майна в рахунок звернення стягнення на іпотечне майно шляхом укладення договору купівлі-продажу цього майна з будь-якою особою в порядку, встановленому ст.38 Закону України Про іпотеку , є змішаним договором з елементами довіреності, пунктом 7.6.2 якого передбачено, що іпотекодавець цим договором уповноважує іпотекодержателя подавати та отримувати від імені іпотекодавця будь-які довідки та документи (в тому числі технічну документацію в бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ)), необхідні для підготовки предмета іпотеки для продажу, в тому числі, але не виключно, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно або довідку-характеристику БТІ, сплачувати всі необхідні платежі, а тому, ПАТ Укрінбанк , отримавши повідомлення від позивача про відкликання довіреності, виданої шляхом укладення іпотечного договору, тобто про відсутність згоди іпотекодавця на отримання від його імені іпотекодержателем будь-яких документів для укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, не мав права укладати оспорюваний договір купівлі-продажу іпотечного майна, а тому такий договір є недійсним.

Крім того, зазначає, що продаж предмета іпотеки за оспорюваним договором відбулось за заниженою ціною - 2447775 грн., оскільки згідно звіту про оцінку, здійсненого ФОП ОСОБА_4 на момент відчуження даного об`єкта нерухомості, його вартість становила 7204440 грн.

Вважає, що оспорюваний договір є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог закону, під час дії встановлених судом в порядку забезпечення позову обмежень у виді арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження.

Первинним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2016 року (а.с.149-153 т.1) вказаний позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим №7009.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ПАТ Укрінком (колишня назва - ПАТ Укрінбанк ) на користь ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення судовий збір в розмірі 1378 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12.01.2017 року (а.с.97, 101-108 т.2) рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення в користь ОСОБА_1 та ПАТ Укрінком по 1516 грн. судового збору кожному.

Скасовано ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2016 року про забезпечення позову в даній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2017 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.01.2017 року залишено без змін (а.с. 211-213 т.2).

Постановою Верховного Суду України від 27.09.2017 року (а.с.95-101 т.3) рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2016 року, рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.01.2017 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На новому розгляді справи, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2018 року (а.с.206-211 т.3) позов ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 29.10.2015 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А., реєстровий №7009.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ПАТ Укрінком в рівних частках на користь ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення судові витрати в сумі 6867 грн.

Скасовано заходи забезпечення позову в даній справі, встановлені ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.12.2017 року.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника - ОСОБА_2 , просить рішення скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити та стягнути понесені апелянтом судові витрати.

Свої доводи апелянт обґрунтовував тим, що договір був укладений з дотриманням вимог ст.38 Закону України Про іпотеку , враховуючи пріоритет прав іпотекодержателя, що встановлений ст.3 цього Закону, оскільки договір іпотеки був посвідчений 23.08.2012 року, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчужень нерухомого майна (чинного на час внесення запису), а заборона на відчуження цього нерухомого майна згідно з ухвалою Ржищівського міського суду внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно пізніше - після 05.08.2015 року, а тому, на думку апелянта, перешкод для укладення оспорюваного договору не було, оскільки такий арешт був накладений та зареєстрований після дати державної реєстрації іпотеки.

Апелянт вважає, що відсутні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Крім того, зазначає, що перед укладенням оспорюваного договору приватний нотаріус Скульська Т.А. перевірила відсутність заборони відчуження або арешту майна і встановила, що арешт майна, накладений ухвалою Ржищівського міського суду від 05.08.2015 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був скасований.

Також звертає увагу, що ухвала Ржищівського міського суду від 05.08.2015 року носила індивідуальний характер та обмежувала повноваження самого позивача щодо розпорядження спірним майном, а не будь-яких третіх осіб, зокрема, іпотекодержателя, яким є ПАТ Укрінбанк .

Апелянт зазначає, що на дату укладення договору купівлі-продажу, ні нотаріус, ні сторони договору не мали можливості та не були зобов`язані якимось чином перевіряти, чи ставити під сумнів інформацію про припинення обтяження, яка містилась у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Апелянт вважає, що суд не дав належної правової оцінки доводам сторони відповідачів та жодним чином не відобразив їх у своєму рішенні.

Згідно з первинним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Львівської області від 23.04.2018 року для розгляду цивільної справи №442/4416/16-ц (провадження №22-ц/783/1262/18) визначено колегію суддів в складі: судді-доповідача Копняк С.М., суддів: Бойко С.М., Левика Я.А., який в подальшому замінений на суддю Ніткевича А.В. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 03.09.2018 року.

Відповідно до указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах , Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

04.10.2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

19.10.2018 року вказана цивільна справа (Провадження №22-ц/811/1439/18) одержана Львівським апеляційним судом від Апеляційного суду Львівської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського апеляційного суду від 19.10.2018 року, для розгляду даної справи визначено колегію суддів в складі: судді-доповідача Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.

Ухвалою колегії суддів у названому складі справу призначено до розгляду в Львівському апеляційному суді.

В судове засідання апеляційного суду, після оголошеної у ньому перерви, інші учасники справи, окрім сторони позивача, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені шляхом направлення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення судових повісток-повідомлень, які вони отримали (а.с.111-113 т.4), від нового представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сірого А.В., який здійснює представництво інтересів відповідача на підставі угоди та ордера від 05.08.2019 року (а.с.109 т.4), надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці за межами України, однак, у задоволенні такого клопотання було відмовлено, а вказані причини неявки в судове засідання цього представника колегією суддів визнані неповажними, оскільки до оголошення перерви в судовому засіданні 26.02.2019 року сторона відповідача ОСОБА_1 в особі його представника - адвоката Сатир Л.В. вже давала пояснення по суті справи, також давали пояснення інші учасники справи: представник третьої особи - адвокат Єлісєєв О.А., який за довіреністю є також представником відповідача Бірюкова В .О ., та представник позивача - ОСОБА_8 , крім того, відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Єлісєєва О.А. у клопотанні від 11.05.2019 року (а.с.97 т.4), поданого після перенесення розгляду справи у зв`язку з непрацездатністю судді Бойко С.М., наполягав на якнайшвидшому розгляді справи, оскільки справа вже тривалий час знаходилась в провадженні апеляційного суду, від інших учасників справи, які не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи апеляційним судом завершено у їхній відсутності.

Заслухавши пояснення сторони позивача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 23.08.2012 року між ПАТ Брокбізнесбанк (кредитодавцем) та ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення (позичальником) укладено кредитний договір №7/12/Ю (а.с.13-16 т.1), відповідно до умов якого позичальник отримав від банку кредит в сумі 6238577 грн. 60 коп. для сплати за викуп приміщень будівлі лікувального корпусу 2А площею 377,8 кв.м., приміщення їдальні 1Б площею 642,9 кв.м., приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод 1Б площею 358,7 кв.м., будівлі спального корпусу 3В площею 1916 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 22.08.2017 року зі сплатою 19% річних за користування кредитними коштами із правом банку на збільшення процентної ставки до 24% за прострочення повернення кредиту.

На забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, 23.08.2012 року між ПАТ Брокбізнесбанк (іпотекодержателем) та ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Юзефівим О.Б. (а.с.17-20 т.1), відповідно до якого в іпотеку банку передано назване вище нерухоме майно - нежитлові будівлі та приміщення з усіма їхніми приналежностями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю лікувального корпусу, позначену на плані літ. А-2 , загальною площею 377,8 кв.м. (реєстраційний №1610256); будівлю спального корпусу, позначену на плані літ. В-3 , загальною площею 1916 кв.м. (реєстраційний №1610933); приміщення їдальні, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 642,9 кв.м. (реєстраційний №1612607); приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв.м. (реєстраційний №1613364).

У пункті 1.4 іпотечного договору зазначено, що ринкова вартість предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість майна від 25.06.2012 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , становить 12539800 грн ., а узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 12539800 грн.

На підставі іпотечного договору, 23.08.2012 року було здійснено державну реєстрацію обтяження предмету іпотеки (а.с.37-43 т.1).

03.07.2015 року між ПАТ Брокбізнесбанк (первісним кредитором) та ПАТ Укрінбанк (новим кредитором) укладено договір про відступлення права вимоги №21, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору своє право вимоги за названим вище кредитним договором №7/12/Ю від 23.08.2012 року (а.с.57-58 т.1).

09.07.2015 року між ПАТ Брокбізнесбанк (первісним іпотекодержателем) та ПАТ Укрінбанк (новим іпотекодержателем) укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим №5114 (а.с.56 т.1), відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю право вимоги за названим вище іпотечним договором від 23.08.2012 року.

На підставі вказаного договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, 09.07.2015 року державним реєстратором були внесені відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень предмета іпотеки щодо особи іпотекодержателя - ПАТ Укрінбанк (а.с.37-43 т.1).

Вказані договори про відступлення права вимоги оспорювались позивачем в порядку господарського судочинства в справі №910/20714/15, однак, рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2015 року (а.с.203-214 т.1), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 року (а.с.215-223 т.1), у задоволенні позову ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення було відмовлено.

10.07.2015 року ПАТ Укрінбанк направив позивачу повідомлення (вимогу) №2843/0/2-15 (а.с.21 т.1), яким повідомив про відступлення йому від ПAT Брокбізнесбанк права вимоги за вказаними вище кредитним та іпотечним договорами.

У цьому повідомленні (вимозі) ПАТ Укрінбанк вимагав від позивача погасити заборгованість за кредитним договором, яка станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги складала 7098304 грн. 97 коп., та попередив, що в разі невиконання позичальником зобов`язання в повному обсязі після спливу 30-денного строку з моменту направлення повідомлення має намір укласти з третьою особою договір купівлі-продажу предмета іпотеки.

03.08.2015 року позивач направив на адресу ПАТ Укрінбанк заяву про відкликання довіреності, виданої шляхом укладення іпотечного договору від 23.08.2012 року, якою повідомив банк, що з моменту отримання цього повідомлення дії, що будуть вчинені на виконання пункту 7.6.2 указаного договору, та інші дії за цим договором, будуть вважатися недійсними та незаконними (а.с.23 т.1).

05.08.2015 року Ржищівський міський суд Київської області у справі №374/326/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9 , ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення про захист прав споживача та стягнення коштів, постановив ухвалу про забезпечення позову (а.с.34-35 т.1), якою наклав арешт на належне ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення нерухоме майно, а саме: будівлю лікувального корпусу, позначену на плані літ. А-2 , загальною площею 377,8 кв.м (реєстраційний №1610256); будівлю спального корпусу, позначену на плані літ. В-3 , загальною площею 1916 кв.м (реєстраційний №1610933); приміщення їдальні, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 642,9 кв.м (реєстраційний №1612607); приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначені на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв. м (реєстраційний №1613364), що розташовані за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі , вул. Курортна, та заборонив ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення вчиняти дії, спрямовані на відчуження вказаного нерухомого майна.

В порядку виконання цієї ухвали суду, 10.08.2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції виніс постанову ВП №48401746 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.36 т.1).

10.08.2015 року, відповідно до постанови названого відділу ДВС, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про вказане обтяження (обтяжувач - відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції) (а.с.37-45 т.1).

Реєстраційний запис про припинення вказаного обтяження було внесено 28.10.2015 року за рішенням державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві Храбан С.І. на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської області від 29.09.2015 року в справі №574/8346/15-ц (а.с.37-43 т.1).

29.10.2015 року між ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 укладено оспорюваний договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим №7009 (а.с.59-60 т.1), відповідно до якого ПАТ Укрінбанк , в порядку ст.38 Закону України Про іпотеку , продав ОСОБА_1 нежитлові будівлі та приміщення з усіма їх приналежностями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю лікувального корпусу, позначену на плані літ. А-2 , загальною площею 377,8 кв.м (реєстраційний №1610256); будівлю спального корпусу, позначену на плані літ. В-3 , загальною площею 1916 кв.м (реєстраційний №1610933); приміщення їдальні, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 642,9 кв.м (реєстраційний №1612607); приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначені на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв.м (реєстраційний №1613364), які становлять предмет іпотеки за вказаним вище іпотечним договором від 23.08.2015 року, за ціною 2447775 грн.

На підставі заяви представника ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення щодо надання державному реєстратору підробленої ухвали Апеляційного суду Львівської області, 16.12.2015 року слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040019081 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та розпочато досудове розслідування у названому кримінальному провадженні (а.с.63 т.1).

Листом Апеляційного суду Львівської області від 15.04.2016 року за вих.№01.19/31/2016 (а.с.48 т.1), на звернення представника ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення від 13.04.2016 року повідомлено, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, цивільної справи за №574/8346/15-ц, в якій була постановлена і надана державному реєстратору Храбан С.І. ухвала Апеляційного суду Львівської області від 29.09.2015 року про припинення арештів нерухомого майна №10742937, №10743413, №10743914, №10744289, які накладені на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області ВП №48401746 від 10.08.2015 року (а.с.46-47 т.1), не існує , окрім того, у судді Мацея М.М., який зазначений у складі суду, що постановив цю ухвалу, з 11.06.2014 року закінчились повноваження по розгляду справ, підписи, які містяться в ухвалі, не відповідають підписам суддів, які у ній зазначені, а розмір печатки суду на ухвалі не відповідає встановленому стандарту печатки, а тому така ухвала є підробленою.

Крім того, в листі зазначено, що 29.09.2015 року доручення від Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_10 не видавалось, таке виготовлене не на бланку суду, а підпис голови суду та гербова печатка суду не відповідають дійсності, а тому теж є підробленим.

Вказаний лист апеляційного суду також було скеровано у Львівську місцеву прокуратуру №1 для належного реагування.

Таким чином, підстав для висновку про те, що встановлене 10.08.2015 року відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області і зареєстроване в порядку виконання ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року обтяження про накладення арешту та заборони відчуження спірного нерухомого майна було припинено законно, - немає.

Такого ж висновку дійшов окружний адміністративний суд міста Києва в адміністративній справі №826/5463/16 за позовом ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення , який постановою від 19.04.2017 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 року (а.с.66-76 т.3), визнав протиправним та скасував вказане вище рішення державного реєстратора Храбан С.І. від 28.10.2015 року щодо припинення обтяження спірного нерухомого майна.

При цьому, правове значення для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу від 29.10.2015 року недійсним має та обставина, що про обтяження спірного нерухомого майна арештом та забороною його відчуження, встановлене ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року в порядку забезпечення позову у справі №374/326/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9 , ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення про захист прав споживача та стягнення коштів, було відомо продавцю за оспорюваним договором купівлі-продажу - ПАТ Укрінбанк , оскільки саме за його апеляційною скаргою від 18.09.2015 року ця ухвала суду оскаржувалась в апеляційному порядку і була скасована з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції лише 02.12.2015 року ухвалою Апеляційного суду Київської області (а.с.156-163 т.2), тобто вже після укладення оспорюваного договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна.

Обізнаність ПАТ Укрінбанк на момент укладення з відповідачем ОСОБА_1 оспорюваного договору купівлі-продажу від 29.10.2015 року про встановлену ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року заборону щодо спірного нерухомого майна, яке було предметом продажу за цим договором, підтверджується й самим текстом апеляційної скарги ПАТ Укрінбанк , в якій вказується, що копію цієї ухвали банк отримав 15.09.2015 року .

За таких обставин, для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним, достатнім є те, що встановлена судом в порядку забезпечення позову заборона щодо спірного нерухомого майна була чинною на момент укладення цього договору, про що продавцю ПАТ Укрінбанк було достеменно відомо, оскільки за його апеляційною скаргою ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року, якою така заборона встановлена, була скасована лише 02.12.2015 року, про що ПАТ Укрінбанк також був обізнаний.

Такий висновок в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.09.2017 року в даній справі, якою було скасовано первинне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2016 року, рішення Апеляційного суду Львівської області від 12.01.2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2017 року, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 ЦК України, є підставою для його недійсності відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України.

Згідно із частинами другою та третьою статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи (ст.ст. 215, 216 ЦК).

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування судом заходів забезпечення позову. Тому той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо .

Отже, за встановлених і наведених вище обставин справи та з урахуванням наведеного вище правового висновку Верховного Суду України в цій справі, враховуючи ту обставину, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ПАТ Укрінбанк був обізнаний про встановлену судом заборону щодо спірного нерухомого майна, яка цим судом або судом вищої інстанції в порядку вирішення питання забезпечення позову у справі №374/326/15-ц скасована не була, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу іпотечного майна недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України.

У зв`язку з цим, покликання відповідачів в обґрунтування законності дій сторін при вчиненні оспорюваного правочину та правомірності дій приватного нотаріуса Скульської Т.А. при його посвідченні на наявність зареєстрованого державним реєстратором Храбан С.І. 28.10.2015 року та чинного на той момент припинення обтяження, не має правового значення для вирішення питання правомірності оспорюваного правочину, оскільки на момент вчинення цього правочину, заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони його відчуження, вжиті ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 05.08.2015 року, були чинними до 02.12.2015 року, тобто до моменту скасування цієї ухвали Апеляційним судом міста Києва за апеляційною скаргою ПАТ Укрінбанк , про що продавцю ПАТ Укрінбанк було достеменно відомо.

Скасовуючи постановою від 03.07.2019 року судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанції в адміністративній справі №826/27224/15, про визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т.А. від 29.10.2015 року щодо державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 (а.с.126-144 т.1, 137-155 т.2, а.с.8-17 т.4) та закриваючи провадження у цій адміністративній справі, Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про підвідомчість спору судам загальної юрисдикції, виходила із того, що здійснення права захисту позивача на відновлення свого права власності на спірне нерухоме майно напряму залежить від вирішення питання правомірності набуття такого права відповідачем ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу цього майна з ПАТ Укрінком .

Отже, все вище викладене є підтвердженням того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ТОВ Санаторій Карпатські Зорі Центр реабілітації та оздоровлення про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.10.2015 року недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки такий договір був вчинений під час існуючої заборони суду на розпорядження цим майном, його відчуження, що є порушенням вимог закону, і внаслідок визнання цього договору недійсним (реституції) буде відновлено попереднє становище сторін договору, зокрема, ПАТ Укрінбанк як іпотекодержателя по відношенню до позивача як іпотекодавця (власника предмета іпотеки), відновлення якого є важливим і необхідним для позивача, який має заборгованість перед банком за кредитним договором, оскільки предмет іпотеки за оспорюваним договором було продано відповідачу ОСОБА_1 за суттєво заниженою ціною, яка не відповідає ні умовам іпотечного договору, ні дійсній ринковій вартості предмета іпотеки.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, при вирішенні спору застосував норми матеріального закону, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, врахувавши правовий висновок Верховного Суду України в даній справі, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 06 вересня 2019 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.