Постанова

від 10.06.2020 по справі 442/4416/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 442/4416/16-ц

провадження № 61-17670св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення ,

відповідачі - ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2018 року у складі головуючого-судді Курус Р. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення (далі - ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО , товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк (далі - ПАТ Укрінбанк ), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т. А., про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Позовна заява мотивована тим, що 23 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Брокбізнесбанк (далі - ПАТ Брокбізнесбанк ) та ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО було укладено кредитний договір № 7/12/Ю, відповідно до умов якого банк надав позивачеві кредит у сумі 6 238 577, 60 грн строком до 22 серпня 2017 року зі сплатою процентів за його користування з процентною ставкою 19 % річних.

Грошові кошти надавалися позивачеві на викуп приміщень будівлі лікувального корпусу літ. А-2 площею 377,8 кв. м, їдальні літ. Б-1 площею 642,9 кв. м, холу, кінозалу, бювету мінеральних вод літ. Б-1 площею 358,7 кв. м, будівлі спального корпусу літ. В-3 площею 1 916 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23 серпня 2012 року між ПАТ Брокбізнесбанк та ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО було укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку банку було передано вищевказані нежитлові будівлі та приміщення, що знаходяться на земельній ділянці площею 2,1462 га (кадастровий номер 4621284900:01:003:0241), яка належить Модрицькій сільській раді Дрогобицького району Івано-Франківської області та перебуває в оренді відповідно до договору оренди землі від 01 серпня 2012 року № 462120004000461.

Також, зобов`язання ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО за кредитним договором від 23 серпня 2012 року було забезпечено договором поруки № 7/12/Ю, укладеним між ПАТ Брокбізнесбанк та ОСОБА_3 .

Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 10 червня 2014 року № 339 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Брокбізнесбанк та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 11 червня 2014 року № 45 Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ Брокбізнесбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію з 11 червня 2014 року розпочато процедуру ліквідації банку та призначено на це уповноважену особу Фонду.

Відповідно до оголошення, розміщеного в газеті Голос України від 05 червня 2015 року № 98 (6102), уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Брокбізнесбанк оголошено конкурс з реалізації активів банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитами іншим фінансовим установам, який проводитиметься на електронному майданчику Товарної біржі Електронні торги України (далі - ТБ Електронні торги України ). Серед переліку таких кредитів було зазначено кредитний договір № 7/12/Ю з початковою ціною лота № 200697 в розмірі 2 360 800,00 грн. Згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті ТБ Електронні торги України , 19 червня 2015 року відбувся конкурс з реалізації права вимоги за вказаним кредитним договором, який забезпечений іпотекою й порукою фізичної особи, та учасник з індивідуальним кодом 200313 запропонував найвищу ціну за лот № 200697 - 2 365 000,00 грн.

15 липня 2015 року ПАТ Укрінбанк (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство Укрінком ) надіслало ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО повідомлення (вимогу) від 10 липня 2015 року № 2843/0/2-15, в якій ішлося про те, що AT Брокбізнесбанк відступив ПАТ Укрінбанк право вимоги за кредитним договором № 7/12/Ю та зазначеними іпотечним договором та договором поруки. Крім того, ПАТ Укрінбанк повідомило товариство про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № 7/12/Ю, яка станом на 03 липня 2015 року склала 7 098 304,97 грн, та попередило його про свій намір укласти з третіми особами договір купівлі-продажу предмета іпотеки в разі невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором після спливу 30-денного строку з моменту направлення вимоги.

29 жовтня 2015 року ПАТ Укрінбанк уклало з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежитлових будівель та приміщень з усіма їх приналежностями, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлі лікувального корпусу літ. А-2 загальною площею 377,8 кв. м, будівлі спального корпусу літ. В-3 загальною площею 1 916 кв. м, приміщення їдальні літ. Б-1 загальною площею 642,9 кв. м, приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод літ. Б-1 загальною площею 358,7 кв. м, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. Предмет іпотеки ПАТ Укрінбанк відчужив за ціною 2 447 775,00 грн, тоді як ринкова вартість предмета іпотеки відповідно до звіту про оцінку майна, виконаного оцінювачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , становить 7 204 440,00 грн. Крім того, вказане майно було відчужене за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборони на його відчуження та без згоди товариства на отримання банком будь-яких документів від свого імені для укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

Вважає, що оспорюваний правочин укладений з порушенням вимог закону, оскільки ПАТ Укрінбанк не мав права його укладати у зв`язку з наявністю ухвали суду про накладення арешту на спірне майно. Зазначає, що той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження (накладення арешту на майно боржника) не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі згідно із Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження та про існування у відповідача права вільно розпоряджатись нерухомим майном, оскільки про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачеві було відомо.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямДрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим № 7009.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2017 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду касаційноїінстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2017 року касаційна скарга ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО відхилена.

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2017 року залишено без змін.

Короткий зміст постанови Верховного Суду України

Постановою Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року заяву ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО задоволено частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року, рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2017 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду України мотивована тим, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб 'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України 2004 року). Тому той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо.

При цьому як суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, так і суди апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалюючи судові рішення про відмову в задоволенні позову, на вказане уваги не звернули та не встановили, чи було достеменно відомо банку на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу нежитлових будівель та приміщень з усіма їх приналежностями від 29 жовтня 2015 року про встановлену судом заборону відчужувати вказане нерухоме майно, адже саме ПАТ Укрінбанк звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою від 18 вересня 2015 року на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року в справі № 374/326/15-ц про забезпечення позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ПАТ Український інноваційний банк та ОСОБА_1 29 жовтня 2015 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А., реєстровий № 7009.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовано заходи забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент укладення оспорюваного правочину ПАТ Укрінбанк було достеменно відомо про наявність обмеження щодо відчуження іпотечного майна, а відтак, останній не вправі був вільно ним розпоряджатись. За таких обставин оспорюваний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2018 року залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що обізнаність ПАТ Укрінбанк на момент укладення з відповідачем ОСОБА_1 оспорюваного договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2015 року про встановлену ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року заборону щодо спірного нерухомого майна, яке було предметом продажу за цим договором, підтверджується й самим текстом апеляційної скарги ПАТ Укрінбанк , в якій вказується, що копію цієї ухвали банк отримав 15 вересня 2015 року. Отже для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним, достатнім є те, що встановлена судом в порядку забезпечення позову заборона щодо спірного нерухомого майна була чинною на момент укладення цього договору, про що продавцю ПАТ Укрінбанк було достеменно відомо, оскільки за його апеляційною скаргою ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року, якою така заборона встановлена, була скасована лише 02 грудня 2015 року, про що ПАТ Укрінбанк також був обізнаний.

При цьому апеляційний суд зауважив, що такий висновок, повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27 вересня 2017 року у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У вересні 2019 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 засобом поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі заявник погоджується з тим, що станом на час укладення оспорюваного правочину існувала і не була ніким скасована ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року про забезпечення позову у справі № 374/326/15-ц за позовом ОСОБА_5 (правонаступник ОСОБА_3 ) до ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО та ОСОБА_6 про захист прав споживача та стягнення коштів. Цією ухвалою в порядку забезпечення позову на загальну суму 750 000,00 грн накладено арешт на всі чотири вищевказані об`єкти нерухомого майна (вартістю, щонайменше 3 200 000,00 грн) та заборонено товариству вчиняти дії на відчуження цього майна. Також заявник зазначає, що дійсно вказане обтяження на час укладення оспорюваного договору не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки було незаконно припинено на підставі ймовірно підроблених документів (неіснуючої ухвали Апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року). З приводу підроблення документів та їх використання органами досудового розслідування здійснюється відповідне кримінальне провадження. Проте, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 грудня 2015 року скасовано як незаконну та необґрунтовану ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року. Отже, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. При цьому зі скасуванням рішення суду втрачаються всі ті наслідки, які з нього випливають.

Також заявник у касаційній скарзі наголошує на тому, що необґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо направлення товариством 03 серпня 2015 року на адресу ПАТ Укрінбанк заяви про відкликання довіреності, виданої шляхом укладення іпотечного договору від 23 серпня 2012 року. Дії з продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюється іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається. Отже така заява товариства не має жодного значення для реалізації права банка на звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу.

Крім того, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що ухвалюючи рішення про задоволення позову за відсутності доведеності факту наявності порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу позивача, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги статей 89, 263 ЦПК України та такі загальні засади цивільного судочинства, як верховенство права, змагальність сторін, пропорційність. Фактично суди протиправно сприяли невиконанню боржником його основного зобов`язання перед кредитором ПАТ Укрінбанк , сприяли зловживанням зі сторони боржника як пошук можливостей для уникнення виконання обов`язку перед кредитором, а внаслідок цього - завдано шкоди добросовісному набувачеві ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У грудні 2019 року від ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО на адресу Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких позивач просить касаційну скаргу відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

У січні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду додаткові пояснення до касаційної скарги, які просив врахувати при розгляді справи.

У квітні 2020 року від ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО електронною поштою на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи у відповідь на відзив та додаткові пояснення відповідача, у яких товариство просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що 23 серпня 2012 року між ПАТ Брокбізнесбанк (кредитодавцем) та ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО (позичальником) укладено кредитний договір № 7/12/Ю, відповідно до умов якого позичальник отримав від банку кредит в сумі 6 238 577,60 грн для сплати за викуп приміщень будівлі лікувального корпусу 2А площею 377,8 кв.м, приміщення їдальні 1Б площею 642,9 кв.м, приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод 1Б площею 358,7 кв.м, будівлі спального корпусу 3В площею 1 916 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 22 серпня 2017 року зі сплатою 19% річних за користування кредитними коштами із правом банку на збільшення процентної ставки до 24% за прострочення повернення кредиту.

На забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, 23 серпня 2012 року між ПАТ Брокбізнесбанк (іпотекодержателем) та ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Юзефівим О. Б., відповідно до якого в іпотеку банку передано згадане нерухоме майно - нежитлові будівлі та приміщення з усіма їхніми приналежностями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю лікувального корпусу, позначену на плані літ. А-2 , загальною площею 377,8 кв.м (реєстраційний № 1610256 ); будівлю спального корпусу, позначену на плані літ. В-3 , загальною площею 1916 кв. м (реєстраційний № 1610933 ); приміщення їдальні, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 642,9 кв.м (реєстраційний №1612607); приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв.м (реєстраційний №1613364).

Пунктом 1.4 іпотечного договору передбачено, що ринкова вартість предмету іпотеки відповідно до висновку про вартість майна від 25 червня 2012 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , становить 12 539 800,00 грн., а узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 12 539 800,00 грн.

На підставі іпотечного договору, 23 серпня 2012 року було здійснено державну реєстрацію обтяження предмету іпотеки.

03 липня 2015 року між ПАТ Брокбізнесбанк (первісним кредитором) та ПАТ Укрінбанк (новим кредитором) укладено договір про відступлення права вимоги № 21, за яким первісний кредитор відступив новому кредиторові своє право вимоги за кредитним договором №7/12/Ю від 23 серпня 2012 року.

09 липня 2015 року між ПАТ Брокбізнесбанк (первісним іпотекодержателем) та ПАТ Укрінбанк (новим іпотекодержателем) укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. за реєстровим № 5114, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором від 23 серпня 2012 року.

На підставі цього договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, 09 липня 2015 року державним реєстратором були внесені відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень предмета іпотеки щодо особи іпотекодержателя - ПАТ Укрінбанк .

Вказані договори про відступлення права вимоги оспорювались позивачем в порядку господарського судочинства в справі №910/20714/15, проте рішенням Господарського суду міста Києва від 03 грудня 2015 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 10 серпня 2016 року, у задоволенні позову ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО відмовлено.

10 липня 2015 року ПАТ Укрінбанк направив позивачеві повідомлення (вимогу) № 2843/0/2-15, яким повідомив про відступлення йому ПAT Брокбізнесбанк права вимоги за вказаним кредитним та іпотечним договорами. У цьому повідомленні (вимозі) ПАТ Укрінбанк вимагав від позивача погасити заборгованість за кредитним договором, яка станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги складала 7 098 304,97 грн, та попередив, що в разі невиконання позичальником зобов`язання в повному обсязі після спливу 30-денного строку з моменту направлення повідомлення має намір укласти з третьою особою договір купівлі-продажу предмету іпотеки.

03 серпня 2015 року позивач направив на адресу ПАТ Укрінбанк заяву про відкликання довіреності, виданої шляхом укладення іпотечного договору від 23 серпня 2012 року, якою повідомив банк, що з моменту отримання цього повідомлення дії, що будуть вчинені на виконання пункту 7.6.2 указаного договору, та інші дії за цим договором, будуть вважатися недійсними та незаконними.

05 серпня 2015 року Ржищівський міський суд Київської області у справі №374/326/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО про захист прав споживача та стягнення коштів, постановив ухвалу про забезпечення позову, якою наклав арешт на належне ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО нерухоме майно, а саме: будівлю лікувального корпусу, позначену на плані літ. А-2 , загальною площею 377,8 кв.м (реєстраційний №1610256); будівлю спального корпусу, позначену на плані літ. В-3 , загальною площею 1 916 кв.м (реєстраційний № 1610933 ); приміщення їдальні, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 642,9 кв.м (реєстраційний №1612607); приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначені на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв. м (реєстраційний № 1613364 ), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонив ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО вчиняти дії, спрямовані на відчуження вказаного нерухомого майна.

В порядку виконання цієї ухвали суду, 10 серпня 2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції виніс постанову ВП № 48401746 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

10 серпня 2015 року, відповідно до постанови названого відділу ДВС, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про вказане обтяження (обтяжувач - відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції).

Реєстраційний запис про припинення вказаного обтяження було внесено 28 жовтня 2015 року за рішенням державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Храбан С. І. на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року в справі №574/8346/15-ц.

29 жовтня 2015 року між ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 укладено оспорюваний договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. за реєстровим № 7009, відповідно до якого ПАТ Укрінбанк , в порядку статті 38 Закону України Про іпотеку , продав ОСОБА_1 нежитлові будівлі та приміщення з усіма їх приналежностями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю лікувального корпусу, позначену на плані літ. А-2 , загальною площею 377,8 кв.м (реєстраційний № 1610256 ); будівлю спального корпусу, позначену на плані літ. В-3 , загальною площею 1 916 кв.м (реєстраційний № 1610933 ); приміщення їдальні, позначене на плані літ. Б-1 , загальною площею 642,9 кв.м (реєстраційний №1612607); приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначені на плані літ. Б-1 , загальною площею 358,7 кв.м (реєстраційний №1613364), які становлять предмет іпотеки за вказаним вище іпотечним договором від 23 серпня 2015 року, за ціною 2 447 775,00 грн.

На підставі заяви представника ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО щодо надання державному реєстратору підробленої ухвали Апеляційного суду Львівської області, 16 грудня 2015 року слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040019081 відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Листом Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2016 року за вих. № 01.19/31/2016, на звернення представника ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО від 13 квітня 2016 року повідомлено, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, цивільної справи за № 574/8346/15-ц, у якій була постановлена і надана державному реєстратору Храбан С. І . ухвала Апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року про припинення арештів нерухомого майна № 10742937, № 10743413, № 10743914 , № 10744289 , які накладені на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області ВП №48401746 від 10 серпня 2015 року, не існує, окрім того, у судді Мацея М. М., який зазначений у складі суду, що постановив цю ухвалу, з 11 червня 2014 року закінчились повноваження з розгляду справ, підписи, які містяться в ухвалі, не відповідають підписам суддів, які у ній зазначені, а розмір печатки суду на ухвалі не відповідає встановленому стандарту печатки, а тому така ухвала є підробленою.

Крім того, в листі зазначено, що 29 вересня 2015 року доручення від Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_7 не видавалось, таке виготовлене не на бланку суду, а підпис голови суду та гербова печатка суду не відповідають дійсності, а тому теж є підробленим.

Вказаний лист апеляційного суду також було скеровано у Львівську місцеву прокуратуру №1 для належного реагування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року в адміністративній справі №826/5463/16 за позовом ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Храбан С. І. від 28 жовтня 2015 року щодо припинення обтяження спірного нерухомого майна.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Зобов`язальні відносини, як і інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, визначених законом як юридичні факти.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтями 215, 216 ЦК України визначено загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків.

Частинами першою, третьою - п`ятою статті 38 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV Про іпотеку (далі - Закон № 898-IV) передбачено, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до пункту 2.7 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Згідно з пунктами 2.1; 2.2; 2.4 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження нерухомого майна нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження або арешту майна шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна посвідчуються нотаріусами після перевірки відсутності обтяження нерухомого майна іпотекою шляхом безпосереднього доступу до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі наявності обтяження іпотекою на укладання вищевказаних договорів вимагається згода іпотекодержателя, якщо це не заборонено іпотечним.

Згідно положень статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Звертаючись до суду з цим позовом, товариство посилалось на те, що внаслідок підроблених судових документів було неправомірно припинено накладений судом арешт на спірне нерухоме майно та знято заборону на відчуження цього ж майна.

Верховний Суд України у постанові від 27 вересня 2017 року (№ 6-1361св17) у цій справі зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Тому той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. При цьому зі скасуванням рішення суду втрачаються всі ті наслідки, які з нього випливають.

Такий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (провадження № 6?1193цс15) та від 05 жовтня 2016 року (провадження № 6-1582цс16), а також неодноразово підтримані колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц (провадження № 61-4453св18), від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц (провадження № 61-18566св18) та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц (провадження № 61-5447зпв18), і Велика Палата Верховного Суду не вбачала правових підстав від їх відступу.

Судами встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 грудня 2015 року було скасовано ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року у справі № 374/326/15-ц, якою було накладено арешт на спірне майно та заборону товариству на його відчуження, питання передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Варто зауважити, що постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 374/326/15-ц (провадження № 61-9487св18) ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 23 січня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.

Судами при розгляді справи встановлено, що на час посвідчення оспорюваного договору 29 жовтня 2015 року, ніяких інших заборон відчуження та/або арештів на предмет іпотеки, крім заборон, які були зареєстровані на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Юзефівим О. Б. 23 серпня 2012 року за реєстровим № 420 та договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. 09 липня 2015 року за реєстровим № 5114 не було, що є підтвердженням зареєстрованих у встановленому законом порядку прав та вимог іпотекодержателя - ПАТ Укрінком на предмет іпотеки, та які не могли бути зняті перед посвідченням договору купівлі-продажу, оскільки у випадку їх зняття іпотекодержатель втратив би своє право на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.

Оскільки сторони договору визначили, що звернення стягнення на предмет застави шляхом укладення договору купівлі-продажу є позасудовим способом врегулювання спору, банк таке своє право реалізував у встановлений законом спосіб.

Також неможна погодитись з висновком апеляційного суду, що підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину є відчуження предмета іпотеки за цим договором відповідачеві ОСОБА_1 за суттєво заниженою ціною, яка не відповідає ні умовам іпотечного договору, ні дійсній ринковій вартості предмета іпотеки.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, всупереч вимог статей 367, 374, 375 ЦПК України не врахував, що недодержання іпотекодержателем вимог статті 38 Закону України щодо повідомлення іпотекодержателя про намір укласти договір продажу предмета іпотеки та відчуження такого майна за заниженою ціною є підставою відповідальності іпотекодержателя перед іпотекодавцем за відшкодування завданих збитків, а не підставою для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 766/13946/16-ц (провадження № 61-17792св18), від 25 вересня 2019 року у справі № 320/357/16-ц (провадження № 61-20883св18) Підстав відступити від такого правового висновку Верховний Суд не встановив.

Заслуговують на увагу аргументи заявника, наведені ним у касаційній скарзі про необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо направлення товариством 03 серпня 2015 року на адресу ПАТ Укрінбанк заяви про відкликання довіреності, виданої шляхом укладення іпотечного договору від 23 серпня 2012 року. Дії з продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюється іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається. Отже така заява товариства не має жодного значення для реалізації права банка на звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову та визнання оспорюваного договору недійсним.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України, є підставою для скасування ухвалених судових рішень.

З урахуванням того, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з підстав, викладених вище.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів б , в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задоволено та постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, то з позивача ТОВ Санаторій Карпатські зорі ЦРО на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, який останній сплатив за подання апеляційної скарги на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року у розмірі 1 516,00 грн (а.с. 163, том 1), за подання апеляційної скарги на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2018 року у розмірі 2 067,00 грн (а.с. 225 том 3), що підтверджується відповідними квитанціями та за подання касаційної скарги у розмірі 2 756,00 грн (1 378,00 грн х 200%).

Разом з цим, не підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір в розмірі 10 978,00 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VІ) за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 № 3674-VІ (в редакції, чинній на момент звернення до суду першої інстанції з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлювалася у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ Про Державний бюджет України на 2016 рік з 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 378,00 грн.

Виходячи з того, що позовну заяву немайнового характеру до суду першої інстанції було подано юридичною особою у червні 2016 року, та враховуючи предмет цього позову, судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі складав 2 756,00 грн.

Таким чином, при поданні касаційної скарги відповідачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а тому останній не позбавлений права у встановленому законом порядку звернутись з відповідною заявою про повернення йому судового збору у розмірі 10 978,00 грн (13 737,00 грн - (1 378,00 грн х 200%), який підлягає поверненню із спеціального фонду Державного бюджету України відповідно вимог пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VІ.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення (код ЄДРПОУ - 36918333) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ) судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 3 583,00 грн (три тисячі п`ятсот вісімдесят три гривні) та суді касаційної інстанції в розмірі 2 756,00 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість гривень).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов